Окремі старожили Гуцульщини ще пам’ятають сліпого путильського лірника Дмитра Танасійовича Генцара (1908-1986), котрий часто бував на храмових святах і похоронах у багатьох селах Верховинщини.
Дмитро Ґенцар грав на лірі і співав релігійні пісні, сидячи під хрестом-фігурою на майдані біля церкви. Мінорні мелодії цих пісень були сумні і протяжні, вони глибоко западали в душі горян. Гуцули назвали всі пісні цього унікального лірника “альмужними” (мабуть, тому, що він часто повторював слово “альмужні – вельможні” пани).
Оркестр народних інструментів с. Тюдова довоєнних років. Світлина із сімейного архіву Л.В. Гурея
Більшість верховинців пам’ятають тільки перший куплет улюбленої пісні Дмитра Ґенцара:
“Ой ви, люде-християни, грозіт свої діти,
Бо будете на тім світі у пеклі горіти”.
Я. ЗЕЛЕНЧУК,
кандидат історичних наук