Коментар голови Харківської обласної ради Сергія Чернова
Яка мета децентралізації влади?
На нинішньому етапі державного будівництва Україна залишається надто централізованою країною, в якій вирішення більшості питань регіонального розвитку, надання адміністративних послуг громадянам залежить від державної влади та її органів. Базовий інститут демократії – місцеве самоврядування не може брати на себе ці функції, оскільки не має належних повноважень, якщо брати рівень обласний чи районний, або необхідних ресурсів — на рівні сільських, селищних міських рад. Тому виникає парадокс, коли у державі, яка декларує демократичний розвиток і підтримку ринкових відносин, залишається модель регіонального управління, більше притаманна командно-адміністративній системі.
Децентралізація влади має відбуватися шляхом перерозподілу повноважень на принципах субсидіарності. Органи влади повинні не перебирати на себе не властиві їм повноваження, якщо їх виконання може здійснюватися ефективно на нижчому рівні.
На меті — створити три рівні місцевого самоврядування: громада – район – область.
Малі, подрібнені громади мають об’єднатися для того, щоб бути спроможними вирішувати питання розвитку власних територій і акумулювати ресурси для цього.
Районним та обласним радам потрібно надати право формувати власні виконавчі органи, які прийдуть на зміну районним та обласним адміністраціям. За дотриманням законності органами місцевого самоврядування мають стежити представництва держави (можливо, префектури тощо), а також забезпечувати координацію дій регіональних підрозділів державної влади.
Для демократичної держави цілком природним є те, що місцеві органи влади, яким виборці довірили представляти інтереси своїх громад, тобто представницькі виборчі органи, на регіональному і субрегіональному рівнях – для України це рівень областей та районів – мають власні виконавчі органи. Це європейський стандарт місцевого самоврядування, зафіксований в документах Ради Європи, а саме в Європейській хартії місцевого самоврядування, — неодмінна складова процесу децентралізації влади, який має забезпечити реформа.
Головним критерієм ефективно проведеної децентралізації має бути якість, доступність і швидкість надання владою адміністративних послуг населенню.
Важливо, щоб повноваження місцевого самоврядування та місцевої влади мали чіткий розподіл і не конкурували в межах компетенції, щоб повноваження були жорстко зафіксовані в законодавчому полі і не залежали від політичної кон’юнктури.
Чи є сенс розпочинати процес децентралізації влади саме тоді, коли держава змушена долати таку глибоку політичну кризу?
Напевне, ніхто не буде заперечувати, що Україна давно мала б переглянути власну регіональну політику, аби запобігти тієї кризи, яку держава і суспільство переживають сьогодні. В умовах глобальних викликів і політичної кризи в державі реформа місцевого самоврядування і територіальної організації влади набуває ще більшого значення.
Децентралізація влади на принципах субсидіарності, як вона передбачена в Європейській хартії місцевого самоврядування, мінімізує участь політичної влади у вирішенні місцевих питань, бо цими повноваженнями наділяються виборні представницькі органи. До таких питань належать, в тому числі, питання, політизація яких розколює суспільство на національному рівні, наприклад, ставлення до історичного минулого або вибір пріоритетів у міжрегіональному співробітництві.
Регіональна політика, перш за все, — політика розвитку. Вона має стати ядром внутрішньої державної політики, консолідувати владу центрального рівня з органами місцевого самоврядування і громадськістю. Досягти цього можна, застосовуючи методику стратегічного планування і програмно-цільовий метод, враховувати специфіку кожного регіону, в кожному регіоні знайти сильні сторони, які стимулюватимуть розвиток територій, залучення інвестицій, підвищення рівня життя населення.