Палата представників нідерландського парламенту у четвер, 23 лютого, проголосувала за ратифікацію Угоди про асоціацію між ЄС та Україною. Фактично тамтешні нардепи підтримали асоціацію вдруге, адже позитивне рішення щодо асоціації ще влітку 2015-го ухвалили обидві палати парламенту Нідерландів. 

Та далі в Нідерландах відбувся надуманий референдум щодо цього питання. І внаслідок багатьох маніпуляцій, хоч її ратифікація не передбачала ніяких референдумів, хоч більша частина тексту Угоди стосується компетенції лише керівних органів Євросоюзу,  хоч нідерландське волевиявлення мало лише консультативний характер, хоч на референдумі насправді проголосувала меншість виборців, хоч зрештою західні ЗМІ повідомляли про вплив Росії на результати, хоч власне ніхто навіть на етапі підготовки референдуму не перевіряв підписів, зібраних для його проведення, нідерландський уряд дав задню. Підтримувані Кремлем євроскептики святкували перемогу, а питання асоціації з Україною стало головним болем для Нідерландів, ЄС загалом та нашої держави. 

Насправді важливі пункти  Угоди разом із зоною вільної торгівлі почали діяти у тимчасовому режимі до нідерландського референдуму, такою ситуація залишилась і після. Ніхто не збирався скасовувати Угоду. Але процедуру ратифікації потрібно повністю завершити, щоб подолати подальшу невизначеність. 

Наприкінці 2016-го в ЄС нарешті знайшли компроміс для розблокування завершення ратифікації Угоди. Європейська Рада на вимогу уряду Нідерландів ухвалила політичний документ, так зване рішення глав держав та урядів. Та в цьому додатку до Угоди про асоціацію насправді немає нічого такого, щоб суперечило власне тексту Угоди. Рішення було оформлене у шести пунктах, у яких йдеться, зокрема, про те, що асоціація не означає надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС, Україна не претендує на обов’язкову військову та нову фінансову допомогу від ЄС, українці не отримують права вільно проживати та працювати на території ЄС. Такі занепокоєння звучали від організаторів антиукраїнської інформкампанії перед нідерландським референдумом, але в Угоді ЄС ніяких таких обіцянок  і так не давав. 

Процедура із “рішення глав держав та урядів” щодо асоціації з Україною не була передбачена жодними правилами ЄС, метою уряду Нідерландів було тільки задобрити своїх виборців. Ось так. 

Нарешті цього тижня 89 із 150 депутатів Палати представників парламенту Нідерландів повторно проголосували за ратифікацію Угоди про асоціацію (55 висловились проти). Голосування відбувалось за особливою процедурою: кожен парламентар відповідав чи підтримує він ратифікацію, після рахувались голоси.

Після цього нідерландські депутати відхилили ініціативу лідера Соціалістичної партії Гаррі ван Боммеля (одного із ключових агітаторів проти асоціації між ЄС та Україною), який вимагав, щоб Україна ще підписала додатковий політичний документ, що стосується Угоди про асоціацію з ЄС. Голосування щодо цього  питання відбувалось за спрощеною процедурою, по фракціях.  

Голосування  відбулись в останній день роботи цього складу Палати представників. Тепер Нідерланди готуються до виборів, які відбудуться 15 березня. 

Але Нідерланди ще залишаються останньою країною із 28 членів ЄС, що не завершила процедуру ратифікації Угоди про асоціацію з Україною. Адже після Палати представників повторне голосування також має відбутись ще й у Сенаті. І як було відомо ще раніше, там остаточне рішення ухвалять вже після виборів.

Тут є цікавий нюанс, вибори 15 березня не стосуватимуться Сенату, нідерландці обиратимуть новий склад тільки Палати представників. Тож насправді позитивним моментом для нас є те, що в нижній палаті (а насправді важливішій палаті парламенту Нідерландів) голосування за ратифікацію відбулось перед зміною складу, адже невідомо, як після виборів розподіляться сили прихильників та противників Угоди. Щодо Сенату, то там проурядові сили в меншості. 

“Численні джерела свідчать, що уряд Марка Рютте робить ставку на особисті домовленості із сімома депутатами від “Християнсько-демократичного призову” (CDA) – правоцентристської партії, яка колись була ключовою політичною силою країни, але за останнє десятиріччя суттєво втратила популярність і нині шукає своє місце у нових політичних реаліях. В CDA є кілька депутатів, які не приховують, що готові підтримати Україну, та ще декілька, які зберігають мовчання з цього приводу. Річ у тім, що більшість їхніх однопартійців, які беруть участь у березневих виборах, є публічними опонентами асоціації з Україною. 23 лютого у нижній палаті фракція CDA майже одностайно проголосувала проти ратифікації Угоди. Тож виносити “на люди” цю партійну суперечку до моменту, доки відбудуться вибори, ніхто не бажає. Водночас після виборів цієї перепони вже не буде – саме тому голосування в Сенаті відклали на період після виборів”, – пише Європейська правда.

Тож начебто у верхній палаті парламенту Нідерландів повинна знайтись більшість голосів за ратифікацію Угоди, але ризики зберігаються. Коли відбудеться це голосування – невідомо. Це буде останнім важливим кроком. У випадку позитивного голосування залишаться тільки формальності – підпис короля і передача ратифікаційних грамот до Брюсселя.