Є талант від Бога, а є й здібності в людини, які треба за великого бажання і сили волі розвивати. Тоді талант, жага творити і удосконалюватися переможе і дасть свій результат.
“Придивися! Бачиш он іде сліпий. Він і кроку не зробить вперед у житті, щоб з дороги не збитися. Треба нам у сліпого повчитися.”Така філософська думка глибоко вкарбовується у пам’ять усіх, хто її чує та вдумується в зміст.
Олег – студент одного із волинських вузів. Другий рік навчається в реабілітаційному центрі при УТОСі. Любов до флористичного мистецтва в ось цій невеличкій майстерні юнакові прищеплює його викладач Галина Забілінська. У творчому процесі Олега працює все: мислення, пам’ять, швидкість, самореалізація, формується естетичний смак . Головне – є бажання опанувати цю науку, аби в майбутньому ще когось навчити. Витвори власних рук хлопець дарує. Їх дуже багато, не перелічував.
Є багато тонкощів, складнощів і нюансів в опануванні науки флористичного мистецтва людьми, які народилися і живуть у темряві та слабозорими. До всіх підхід знаходить Заслужений працівник соціальної сфери Галина Забілінська.
Один із класиків Річардсон казав: “Бережіть час – це тканина, з якої виткане життя”. Схоже, квітами вистелюють собі життя і знаходять шлях до людських сердець, майструючи гуртом і даруючи людям прекрасні композиції.
У мистецтві є й фінансова сторона. Центр живе за рахунок благодійних внесків. За ці гроші купують їжу, треба обладнати спальні, бо тут у будні навчаються і проживають реабілітанти з 16-ти років і старші з усіх куточків Волині. Мріють про те, аби свої роботи не лише на виставки возити, а й продавати, щоб своєю працею хочуть хоч трішечки допомогти сліпих жити і вчитися, створити для них кращі умови.
Розвивати свій талант коли захочеться, втілювати ідеї в життя, коли окрилює муза, ці люди не завжди можуть, незрячим треба до всього докладати зусиль.
Незрячі мають загострений нюх, а особливо слух. За допомогою звукових програм вони успішно черпають інформацію та знання з мережі Інтернет. Ці люди намагаються жити за принципом : ”Людина повинна насамперед себе поважати, любити себе, а не жаліти».
І про ще одне правило незрячих словами Арістотеля: “Ніколи не турбуй іншого тим, що можеш зробити сам”. І цьому теж у них можна повчитися.