Сьогодні не кожна людина може дозволити собі регулярно оновлювати гардероб. Тому багато-хто вдається до перешивання й ремонту старих речей. Найкраще, звичайно, якщо людина сама вміє ремонтувати одяг: це ще суттєвіша економія. Але найчастіше друге життя речам дають в ательє і майстернях. Чи ремонтують одяг жителі Переяславщини, поцікавилися журналісти «Вісника».
Ольга Палатна, 41 рік, місто:
– Дивлячись, яке ушкодження отримав одяг. Якщо десь у тканині утворилась дірка, чи розійшовся шов через неякісні нитки, то таке ремонтую сама. Я навіть колись укорочувала власну шубу із натурального хутра, ще й чудово вийшло. Ну а якщо ламається замок-блискавка, то несу ремонтувати до спеціалістів. Не знаю, як зараз, бо давно нічого не відносила, раніше вони розміщувалися на ринку «Альта».
Олексій Черненький, 19 років, с. Студеники:
– Взагалі одяг намагаюся носити акуратно, тому він і не рветься до того часу, поки просто не стає старим. Проблеми в мене виникають лише з джинсами. Слідкуючи за модою, купував штани із дірками на колінах. Але з часом ті дірки ставали все більшими, це було некрасиво. Доводилося відносити джинси до нашої сільської швачки, аби вона їх трішки зашила. Тепер уже таким «модництвом» не займаюся – купую лише цілі речі.
Людмила Савченко, 49 років, місто:
– Днями я придбала у секонд-хенді собі шубу із песця за 470 гривень. У ній була потріпана підкладка. Тож я її здала в ательє, що з тильного боку ЕКО-маркету на Спаській Леваді. Її взялися підрихтувати за 400 грн. Ось випаде сніг, я прийду в ній на роботу і здивую своїх колежанок. А загалом, послугами кравців я користуюся ще й тоді, коли потрібно підшити штани чи замінити в них блискавку.
Людмила Бобик, 66 років, с. Гланишів:
– Якщо ремонт одягу не складний, то можна зробити його й самому. Якщо ж потрібна серйозніша, кваліфікована робота, то веземо до Переяслава. В нашому селі зараз майстерень, де б можна було поремонтувати одяг чи взуття, немає. Але це не проблема. В місті є немало майстерень, де надають такі послуги. Наприклад, біля автовокзалу на другому поверсі приміщення, в якому знаходиться АТБ, працює дуже гарна майстриня з нашого села. Гланишівці її знають і нерідко звертаються саме до неї.
Людмила Трусій, 34 роки, місто:
– Мені часто доводиться шити і ремонтувати одяг, бо я працюю кравцем. Особливо в теперішній час, коли нові речі дорогі. Люди приносять старий одяг і просять його вшити, розшити, змінити фасон на сучасний. Якщо говорити суто про ремонт, то найчастіше доводиться латати джинси, протерті на внутрішній поверхні стегон. Якщо людина зачепилася і вирвала шмат тканини, наприклад на куртці чи штанях, намагаюся замаскувати дірку. Замінюю застібки й бігунки на одязі. Собі одяг теж ремонтую і перешиваю. Із джинсів-кльош, які зараз немодні, зробила з вузькими штанинами.
Ольга Штефан, 58 років, с. Єрківці:
– Я багато чого вмію робити сама: підшити, оверлочити, завузити, розширити. Можу навіть пошити якусь нескладну річ, наприклад, спідницю, жилетку, фартушок. У мене швейна машинка «Зінгер», вона дісталась у спадок від мами. Вона вміла шити одяг, робила викрійки, була гарною кравчинею. Я ж шию тільки тоді, коли є бажання. А якщо мені потрібно виготовити красиву модну одяганку, то їду в Переяслав. На Леваді, поруч із «Еко-маркетом» є салон, де працюють чудові майстри.
269 total views, 1 views today