Версiя для друку Обговорити в форумi

Гримаси влади

Не думала писати цю статтю. Але вчора подивилася ф╕льм, в якому один ╕з головних геро╖в - той, що звик ходити т╕льки в "первачах" (по Галичу: "Промолчи, попадёшь в первачи! Промолчи - попадёшь в палачи!.. Промолчи! Промолчи! Промолчи!"), сказав перес╕чн╕й громадянц╕: "Ви завжди залежали ╕ будете залежати в╕д нас!" ╤ так захот╕лося мен╕ розпов╕сти вам ╕стор╕ю мого особистого протистояння такому "первачу" ╕ що ╕з цього вийшло. Для кращого викладу под╕й (а також, щоб кинути ╕нколи похвалу сам╕й соб╕), я буду вести розпов╕дь в╕д друго╖ особи...
На початку 1999 року наше маленьке м╕стечко Армянськ, що на п╕вноч╕ Криму, сколихнула зв╕стка: генеральним директором Кримського виробничого об'╓днання "Титан" (КВО "Титан") став ╢вген ╤ванович Дмитр╕╓в, який при╖хав до нас ╕з Ки╓ва ╕ який до розпаду Радянського Союзу працював тривалий час першим секретарем обласного ком╕тету компарт╕╖ Укра╖ни. Люди старшого покол╕ння, як╕ пам'ятали ще "золот╕ роки" радянського пер╕оду, коли к╕лограм м'яса можна було купити за 1 крб. 90 коп╕йок (правда, вони забували при цьому, що це м'ясо виростив селянин, який за час╕в радянсько╖ влади був у ц╕╓╖ влади кр╕паком), отримали над╕ю на краще життя Армянська. Бо не секрет, що наше м╕стечко, яке було супутником КВО "Титан", ц╕лком ╕ повн╕стю залежало в╕д того, який кер╕вник буде на цьому п╕дпри╓мств╕.
Не буду Бога гн╕вити ╕ скажу, що на перш╕й пор╕ свого керування п╕дпри╓мством пан Дмитр╕╓в завоював повагу серед його прац╕вник╕в ╕ населення Армянська, в якому майже в кожн╕й с╕м'╖ хтось працював на КВО "Титан". П╕дкупило вс╕х ще й те, що ╢вген ╤ванович, на в╕дм╕ну в╕д свого попередника, ходив територ╕╓ю п╕дпри╓мства без охорони, вв╕чливо в╕тався з ус╕ма його прац╕вниками. В╕н часто вир╕шував нав╕ть с╕мейн╕ проблеми роб╕тник╕в. В╕н нав╕ть дав роботу багатьом ╕з тих, хто змушений був з т╕╓╖ чи ╕ншо╖ причини зв╕льнитися з роботи в пер╕од кер╕вництва свого попередника. Почали працювати вс╕ цехи, в багатьох ╕з яких була призупинена робота. Почали виплачувати зароб╕тну плату, бо, до всього, прих╕д пана Дмитр╕╓ва сп╕впав з виходом закону про крим╕нальну в╕дпов╕дальн╕сть за несво╓часну виплату зароб╕тно╖ плати. Бабус╕, як╕ вже не бачили сво╖х д╕тей та внук╕в голодними, нав╕ть молилися та св╕чки ставили в церкв╕ за здоров'я "раба божого ╢вген╕я".
В лютому того ж 1999 року КВО "Титан" було перетворене в Державну акц╕онерну компан╕ю "Титан" (ДАК "Титан"). Головою ц╕╓╖ компан╕╖ став той же ╢. ╤. Дмитр╕╓в. Сво╖х перших заступник╕в в╕н теж прив╕з ╕з собою - з Ки╓ва та Черн╕вецько╖ област╕. На ╕нш╕ в╕дпов╕дальн╕ кер╕вн╕ посади були призначен╕ або зовс╕м молод╕, але "перспективн╕" (з огляду на подальшу роботу з "прихватизац╕╖" КВО "Титан", яка згодом почалася) люди, або т╕ прац╕вники, як╕ були в непошан╕ у його попередника або зв╕льнен╕ ним зовс╕м з роботи. Така "гвард╕я", отримавши з рук кер╕вника б╕льшу чи меншу владу, готова була землю гризти, аби довести свою в╕рн╕сть та вдячн╕сть за те, що зможуть жити "по-панськи". Але, як каже народне присл╕в'я, "╕з пана буде хам, а ╕з хама не буде пана". Так ╕ сталося, але про це трохи згодом...
Прозр╕ння у людей, що ще не розучилися думати, почало наставати вже в грудн╕ 1999 року, коли в╕дзначався 30-р╕чний юв╕лей ДАК "Титан" ╕ коли ус╕ляк╕ подяки, похваль-н╕ грамоти та почесн╕ звання стали одер-жувати зовс╕м не т╕ люди, що чесно, не покладаючи рук, працювали на п╕дпри╓мств╕, а т╕, хто стояв ближче до начальства. Були, правда, й так╕, що д╕йсно мали право отримати в╕дзнаку за свою багатор╕чну роботу. Але в той же час спец╕ально для юв╕лею (з надписом "30 рок╕в ДАК "Титан") були надрукован╕ календар╕, на яких красувалися лише портрети "прибульц╕в", як охрестив народ тих, хто при╖хав разом з новим кер╕вником, та тих, хто виявив неабияк╕ зд╕бност╕ в д╕яльност╕ з перетворення ДАК "Титан" в п╕дпри╓мство особисто його кер╕вника. А про тих, хто багато рок╕в працював на директорськ╕й посад╕ до цього, не було сказано н╕ слова в цих календариках. ╤ жодно╖ ╖хньо╖ фотограф╕╖!
╢ву Пономаренко, яку серед прац╕вник╕в ДАК "Титан" називали "трибуна люду", теж в╕дзначили: видрукували за кошти п╕дпри╓мства першу книжечку ╖╖ поез╕╖ "Вогонь життя". Це була в╕дзнака 28-р╕чно╖ ╢вино╖ прац╕ на ДАК "Титан" ╕, як пот╕м з'ясувалось, сво╓р╕дний... хабар, аби та не висовувалась ╕ трохи притамувала палахкот╕ння сво╓╖ революц╕йно╖ душ╕. ╢ва ж, захоплена тим, що про не╖ нарешт╕ (!) д╕зна╓ться св╕т, тод╕ про це нав╕ть не здогадувалася (другу зб╕рку сво╖х поез╕й "Моза╖ка життя" вона видрукувала все ж за власний кошт).
А пот╕м почалася сплата борг╕в...
У червн╕ 2002 року ╢ву Пономаренко, яка на той час працювала ╕нженером-технологом техн╕чного в╕дд╕лу, спонукали об╕йняти посаду кер╕вника створеного в╕дд╕лу патентоведення та рац╕онал╕зац╕╖ (рос╕йською -
"отдел патентоведения и рационализации", що скорочено звучить "ОПиР"), бо на той час треба було мати толкового та ще й в╕дважного спец╕ал╕ста, щоб довести, що винах╕д, сп╕вавтором якого був попередн╕й кер╕вник п╕дпри╓мства та його пом╕чники, не використовувався в цехах з виробництва п╕гментного д╕оксиду титану. До цього цим (безрезультатно!) займались: Сумський науково-досл╕дний ╕нститут М╤НД╤П, патентний пов╕рений УКРПАТЕНТу, дв╕ ком╕с╕╖, створен╕ на ДАК "Титан" ╕з його спец╕ал╕ст╕в. Та ось один ╕з попередн╕х кер╕вник╕в КВО "Титан" сказав пану Дмитр╕╓ву, що т╕льки ╢ва може виконати цю роботу, бо працювала ран╕ше на посад╕ начальника бюро стандартизац╕╖, пот╕м начальника бюро рац╕онал╕зац╕╖, а до цього пропрацювала в виробничих цехах ╕ зна╓ виробництво.
А головне, вона не побо╖ться попереднього директора та його оточення, бо ма╓ характер ╕ таке ╕нше. ╤ хоч ╢ва Пономаренко в╕дмовлялася йти на цю посаду, бо знала, чим доведеться займатися (говорячи, що "не може кусати руку, яка ╖й хл╕б колись давала" - попередн╕й директор вид╕лив ╖й колись допомогу на проведення складно╖ операц╕╖), вона все ж змушена була п╕дкоритися. Бо на той час ╖╖ молодшому синов╕ було 8 рок╕в, та й дочкам (а ╖х тро╓) теж було потр╕бно допомагати в цей нелегкий час. Кр╕м всього, ╖й нагадали, що борги треба таки сплачувати - ╖й же видали за кошти п╕дпри╓мства книжку поез╕й. А через те, що на той час це були досить значн╕ кошти, в╕дплатити сво╖м роботодавцям вона не мала змоги.
Через 20 дн╕в ╖╖ роботи на нов╕й посад╕ на ст╕л голови правл╕ння ДАК "Титан" лягла допов╕дна записка, в як╕й у 18 додатках було викладено весь процес доказу того, що винах╕д, сп╕вавтором якого був попередн╕й кер╕вник п╕дпри╓мства, у виробництво ДАК "Титан" не було впроваджено. ДАК "Титан" не виплатив винах╕дникам б╕льш як
1 400 000 долар╕в (!) (приблизно 1 200 000 долар╕в винагороди за використання винаходу та десь 300 000 долар╕в пен╕ за несво╓часну виплату винагороди за використання винаходу), на як╕ т╕ спод╕вались, подаючи до суду. Суд в╕дмовив винах╕дникам, а ╢ва Пономаренко нажила соб╕ ворог╕в не т╕льки серед сп╕вавтор╕в винаходу, а й серед тих, хто ран╕ше активно займався доказами використання цього винаходу на виробництв╕ ДАК "Титан"...
Тим часом, в березн╕ 2002 року Республ╕канське в╕дд╕лення Укра╖нсько╖ республ╕кансько╖ парт╕╖ "Собор", членом яко╖ ╢ва Пономаренко була з 1996 року, висунула ╖╖ кандидатом в депутати Верховно╖ Ради Криму у четвертому виборчому окруз╕.
А кер╕вництво ДАК "Титан", яке незм╕нно очолював ╢. ╤. Дмитр╕╓в, висунуло свою кандидатуру у цьому ж окруз╕ - генерал-майора податково╖ м╕л╕ц╕╖ Криму В. ╤. Хоменка. Вс╕ма доступними методами - дозволеними ╕ недозволеними - електорату м. Армянська нав'язувалась думка про меншо-варт╕сть кандидата ╢ви Пономаренко у пор╕внянн╕ з генералом...

(Дал╕ буде).

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #39 за 22.09.2006 > Тема "З потоку життя"