маніфест про слонів
Створи свій світ слонів
Пої їх, годуй
Твори і одягай у шкуру
Ти обіймеш, а він литить
Ти стонеш – він кричить
Ламаєшся, гойдаєшся
У спогадах зсідаєшся
Концерти, оргії, гетери
І муветонні ці манери
Обсмокчеш пальці
Ковтнеш слюну
Одягнеш голий біль
Твій меніфест про шість і вісім.
ти мене дратуєш
ти мене дратуєш, нудна ягоди це
просто нікчемні слова і думки
голос твій порівнюється із водостічними звуками
без думок і сенсу
ти ніби наповнена жиру
висиш із під телефонної трубки
без запаху і цікавості.
липка, брудна і непотрібна.
голодна на відчуття
який він. смачний.
його гби все ще залишають
у твоїй підсвідомості
смак вчорашньої ночі.
у нього смачні губи.
ще б трішки,
зовсім трішки часу
менше спостерігачів,
спалахнули б крила суперменів.
ти любиш їсти дим чужоого роту.
любиш відчувати губи.
ти,я, повітря.
на всіх начхати.
Апофеоз дощу у ванній
І Елвіс не допоможе, ні закохатись, ні любити
Ти будеш тихо гірко плакати й чекати
А він повернеться
Відчує голос в дні душі
А Демокріт поверне руку,
Забуде вік людей,
І надихатиме зітхання,
Ці стони, слів кохання
Діана Арбюс не поверне
У сторону одного дня
Не зможе переконати
Що мрія в ванні душ приймає
Віалізує, сфетишує,
Поверне, обійме
І дощ у 10 сентиметрів
Завжди запрошує її.
Її щастя здається таким дешевим
Її щастя здається таким дешевим
Одне тату, авто, чотири сумки
Вона візьме у рот усе, що їй приносить гроші
Посмокче, виплюне, піде
Отримає за це все гроші
І скаже «Це є мєчта».
А вони дивляться, подрочують на фото
Поглабять губи, висунуть язик
Засунуть в рот всі комплекси нікчемі
Напишуть дві статті, і почитають трішки
Все струсять у бідо, пимиють руки
Всі ті ж обличчя, і тіла нещасті
А вона знову все візьме до рота
Ковтатиме маленькі гроші, малекули щастя
Кататиме сідниці у каєні,
Посмокче трішки,
Постогне щиро у трубку телефона
І знов кататиме ці булки у каєні.
Дзвінок піаніста
Вони всього лиш два гея, конформіста.
Білий кролик
Створено завтра, оновлено вчора
Концепція звичайного дня
Він провінційний співака
Що мріяв вдитинстві
Упасти із мосту, розбитись
У ванній, чи там в туалеті\
Водою, мов щастям напитись
Цієї ночі фарбує він губи
І уявляє її у пятницю,
Малу, одну, що їсть гриби
Летить по даху на пяницю
І білі камені вгорі від розуму
Що робить дві товсті дороги
Не знає куди, і в яку, і у що
Її милий голос облизує ноги
Ласкаві слова виповзають з порогів
Язик її тільки у роті, мов пробка, стоїть.
Чайник
я заспіваю тобі про чай
але ти не нап’єшся
я розповім про шоколад
ти не відкусиш шматочок
я поділилася б подушкою
а ти забираєш ліжко
у мене є яблуко,
а ти пропонуєш пігулки
Флешбеки
Я відчуваю твої дотики
До моєї душі
Я забуваю слова,
Вони тонуть у морі моїх почттів
Я хочу чути щоти хочеш сказати
Якщо ти бачиш у снах те, щочую я
Я відкриваю те, що ти закриєш
Я стомилась відривати шматки
Мов прозоре небо
Від шматків мого неба
Проміння від шматків твого сонця
Нестримний вулкан
Ти народишся, це пробачення,
Але я прошу себе відрізати
Забути і тікати
Не хочу чути, і бачити
Знати.
я роздягаю шоколад
ніжно проводжу по твоєму тілу
повністю обіймаю
відчуваю все що на тобі
і уявляю все, що є в тобі
солодка, п’янка, молочна.
обережно знімаю рекламний одяг
все, ти вільна.
ти без брендів
гола і неперевершена
витончена і апетитна
я відчуваю твій аромат
ти стаєш більш впевнена і смачніша
від моїх експериментів над тобою
з’їм і оближу пальці.