Цьогоріч у списку відібраних Болонським книжковим ярмарком ілюстраторів до експонування увійшло чимало далекосхідних азіатів. Це й двоє ілюстраторів із Тайваню, четверо з Кореї та аж шестеро з Японії. Азійські ілюстрації досить специфічні і відрізняються від звичних нам європейських. Їхні персонажі дуже яскраві, помітні й дещо дивні через відмінність культур та менталітету.

Якщо вірити спискам зареєстрованих учасників, а їх там два ― «Fiction» і «Non fiction», то до першого внесено 448 ілюстраторів із Японії, до другого ― 15. Із шести відібраних на виставку ілюстраторів майже всі у першому списку, крім Ооно Маюмі. Українська ілюстратора Анна Сарвіра теж, до речі, у першому списку.

Тож Читомо намагалося зіграти у гру Що? Де? Коли?, запитання якої стосувались суто японських ілюстраторів, а що з цього вийшло ― читайте далі.

Японія ― ніби ідеальна ілюстраторська держава. Тисячі божевільно шалених картинок. Не те щоб японські ілюстратори були талановитіші європейських чи американських, ні, просто у них, як точно висловився один знавець, «малювальний м’яз прокачаний до моторошної бойової потужності», адже манґака ― у них кожен другий, якщо не кожен перший.

А причинами такої кількості висококласних ілюстраторів є й ієрогліфіка, як ядро писемної культури, і особливості сприйняття кольорів (кілька десятків базових кольорів замість звичних для нас семи), і увага, яку приділяють малюнку і творчості взагалі у японській системі шкільної освіти.

Японська культура абсолютно графічна: манґа-малюнки на вагонах метро, мальовані обкладинки журналів, будинки у токійському кварталі Акіхабара обліплені мальованою рекламою, навіть у поліцейських департаментів усіх 47 префектур є власний маскот (персонаж, антропоморфний чи будь-який інший, котрий є символом чогось ― Читомо). Але саме вміння малювати руками, а не використовуючи цифрові технології візуалізації, дуже важливе для японців. Теж саме стосується і анімації.

Здобути фах ілюстратора в Японії можна у Musashino Art University, Tokyo University of the Arts, Tama Art University, Tokyo Designer Gakuin College, Osaka University of Arts, Tohoku University of Art and Design та багато інших. Є навіть така собі Японська асоціація ілюстраторів.

А взагалі японські ілюстратори ― дуже загадкові постаті. Хоча би взяти тих, чиї ілюстрації відібрані Болонським книжковим ярмарком. Про них немає сторінок у Вікіпедії, їх фото годі знайти в мережі, хіба що на виставках чи у Twitter/Facebook сторінках. На своїх особистих сайтах ― кілька скупих речень біографії і прохання зв’язуватися, навіть аби просто сказати «Привіт!». Мінімалізм у всьому. Та все ж Читомо пропонує познайомитись із дрібкою інформації про цих таємничих ілюстраторів, виловленою, як планктон із океанських глибин вусатими китами.

Фуруґорі Канако (古郡加奈子 / Furugori Kanako)

Ілютраторка Фуруґорі Канако народилася в Токіо. Певний час жила в Кочі (місто і префектура на півдні острова Шікоку), але потім знову повернулася до столиці. Її книжка ілюстрацій «Kunoichi Umako» (くノ一ウマ子) у поп-безтурботному стилі зображує добродушно-веселий спосіб життя невдах суспільства. У 2011 році відбулася її перша виставка в Sawada Mansion Gallery Room 38. Малює картини і манґу.

Листівки з малюнками Фуруґорі Канако

Сайт ілюстраторки 

Twitter  / Facebook

 Читайте також: Аня Сарвіра і понад 70 найкращих ілюстраторів світу

 

Хонда Аяно (本田アヤノ/ Honda Ayano)

Народилася у 1985 році. Здобула ступінь магістра за спеціальністю дизайн текстилю в Musashino Art University в 2011 році, закінчила College of Art and Design ― Musashino Art University у 2009 році.

Останні основні виставки «LOST CONTROL» (2014, CASO), «After an Utopia» (2013, GALLERY TRINITY), «Aerial Swimmin» (2013, галерея Fukka), «Plastic Face» (2012, DOROTHY VACANCE), «NEW WORK FROM JAPAN» (2013, Griffin Gallery, Лондон) та «Pre-view» (2013, гриль-галерея).

Останні нагороди ― «Tokyo Wonder Wall 2013» Tokyo Wonder Wall Prize (2013), «Liquitex Art Prize 2012» Grand Prix (2012).

На межі між справжністю та імітацією, Хонда Аяно створює привабливі, захоплюючі та яскраві об’єкти, а не лише ілюстрації.

Сайт ілюстраторки

 Читайте також: Найкращі ілюстратори світу: номінанти на премію Андерсена 2016 року

 

Ямамото Мамору (山本 まもる / Yamamoto Mamoru)

Народився в Токіо 11 жовтня 1960 року, зараз живе в Йокогамі. Ямомото почав працювати ілюстратором-фрілансером після закінчення Kuwazawa Design Institute у 1980 році. Його роботи дещо гада дують малюнки радянських ілюстраторів. Можна сказати, що це ілюстратор «старої закваски», але доволі прогресивний.

Сайт ілюстратора

Twitter / Facebook

 Читайте також: Stiftung Buchkunst у Франкфурті: найкрасивіші видання 2016 року

 

Аунярат Ватанабе (アンヤラット渡辺 / Aunyarat Watanabe)

Аунярат Ватанабе є ілюстратором-фрілансером. Полюбляє каву, подорожі та фотографію. Вона вивчала графічний дизайн у Martin College Sydney. Зараз живе і працює в Токіо.

На Аmazon можна придбати видання на 44 сторінки з ілюстрованими японкою мапами найвідоміших міст світу Maaaps: 19 Hand-Drawn Maps of Fun-Filled, World-Class Cities. Ілюстрації милі та примхливі, зі значками для різних місць і колажами найбільших туристичних атракцій. Книжка видана They Draw and Travel ― сайтом ілюстрованих карт художників із усього світу.

Науйлюбленіші місця Аунярат Ватанабе

«Це мої улюблені кондитерські в Токіо. Найбільше я люблю абрикосовий торт з кафе ZINC. (у лівому нижньому кутку), він справді добре поєднується з кавою»

«Коли я жила в Сіднеї, моїм найулюбленішим місцем був зоопарк Таронга»

 

«Найкращий спосіб дослідити Бангкок, це пливти у човні річкою Чаопхрая, відчуваючи тропічний вітер. Кожен причал тут має власний стиль»

 

Сайт ілюстраторки

 Читайте також: Global Illustration Award 2016: найкращі книжкові ілюстрації світу

Ооно Маюмі (オオノマユミ / Oono Mayumi)

Ілюстраторка народилася 1975 року в столиці Японії. Закінчила школу дизайну Setsu Mode Seminar (セツ・モードセミナー) в Токіо. Setsu Mode Seminar School of Art ― школа фешн-ілюстрації, заснована ілюстратором, дизайнером, письменником, критиком моди та кіно Наґасавою Сецу (長沢節 / Nagasawa Setsu, 1917―1999), піонером ілюстрацій моди в Японії.

Фрілансер, малює ілюстрації для книг, журналів і реклами. З 2003 по 2013 рр. за її участі відбулося 20 івентів та виставок, проілюстровано 13 книг, 3 журнали, 3 веб-сайти, 2 музичні диски та чимало іншого. Ооно почала малювати ще в дитинстві, її прості, веселі і теплі ілюстрації, а також її унікальне почуття кольору апелює до жінок різного віку.

Сайт ілюстраторки

 Читайте також: Книжки-переможці Болонського ярмарку-2016

 

Кокумаі Тойохіко (國米豊彦 / Kokumai Toyohiko)

Закінчив Osaka University of Arts design course. На початку 80-х працював із рекламою. З 1988-го був фрілансером у Токіо. З 2003 року працює в Кансаі (関西地方 / Kansai chihō), тобто в західному регіоні Японії, на острові Хоншю. Після читання лекцій неповного робочого дня у Osaka University of Arts design course, зараз працює там же професором ілюстрації.

У Кокумая не має власного сайту чи сторінок у Мережах, ілюстрацій його теж важко надибати в Неті, єдине, що можна почитати, і до чого він точно доклав руку, це стаття, спільно з колегами «Study of «Zine» and «Free Paper» as a Tool for Illustrators to Present their SelfExpression», яку можна знайти у вільному доступі, правда, лише японською.

 Читайте також: Найкращі ілюстратори світу: Мексика та Ізраїль

Що ж, в Японії є ще багато цікавих ілюстраторів, від Хокусая і аж по сей день, і манґак хороших повно (англійською перекладено стоси манґи онлайн). Лишається сподіватись, що після Bologna Book Fair, японські ілюстратори захочуть трішки більше розповісти про себе світу.

Чільна ілюстрація Фуруґорі Канако