Отримати електронний ключ просто, звітувати в електронному вигляді - легкоНадання послуг електронного цифрового в Акредитованому центрі сертифікації ключів, який діє при ДФС, безкоштовне, на відміну від комерційних структур. Також звертаємо увагу, що для подання звітності за минулий рік, платник податків має використовувати особистий ключ електронного цифрового підпису.Водночас нагадуємо, що відповідно до Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» починаючи з січня 2017 року особи, зазначені у п.1, пп. «а» п.2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня поточного року подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Для подання декларації за минулий рік суб’єкт декларування має використовувати особистий ключ електронного цифрового підпису
Тому радимо усім не відкладати візит до представництв Акредитованого центру на кінець звітного періоду. Отримати посилені сертифікати відкритих ключів можна в будь-якому відділенні центру. В Харківській області діє чотири таких відділення за адресами:
- м. Харків, вул. Петра Болбочана, буд. 25, каб. 13, тел.: (057) 702-86-17 ;
- м. Харків, просп. Науки, буд. 9, ЦОПП, вікна реєстрації користувачів ЕЦП №2, №3, тел.: (057) 752-21-65;
- м. Харків, пров. Академіка Підгорного, 3, ЦОПП, каб. 10. тел.: (057) 393-19-72;
- м. Ізюм, вул. Покровська, буд. 32 , тел.: (05743) 5-80-31.Термін дії сертифікатів – 2 роки з моменту формування. Для його отримання необхідно заповнити реєстраційні заяви, зібрати всі необхідні документи та звернутися до представництва Акредитованого центру.
Про порушення строків зарахування податків і зборів до бюджетів
Як зауважив заступник начальника Центральної ОДПІ-Дмитро Таран, статтею 55 Закону України від 07 грудня 2000 року N 2121-ІІІ "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.Відповідно до ст. 1066 - 1068 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк зобов’язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом, та за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.Згідно з п. 8.1 ст. 8 Закону України від 05 квітня 2001 року N 2346-ІІІ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження, у разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу, банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж зазначені, строки виконання доручень клієнтів.
Встановлено відповідальність банків у вигляді пені перед платником та отримувачем за порушення банком строків виконання доручень клієнтів
Статтею 32 Закону N 2346 встановлено відповідальність банків у вигляді пені перед платником та отримувачем за порушення банком строків виконання доручень клієнтів. Відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність
Поряд з цим, згідно п. 129.7 ст. 129 Кодексу визначено, що не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення (п. 129.7 ст. 129 Кодексу).Слід зазначити, що п. 1.24 ст. 1 Закону N 2346 визначено, що переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону N 2346 переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.Зважаючи на вищевикладене, банк несе відповідальність за своєчасне виконання платіжних доручень клієнтів на перерахування податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів.Додатково повідомляємо, що наявність податкової інформації щодо несвоєчасного виконання платіжних доручень банківською установою може слугувати підставою для проведення відповідних заходів податкового контролю органами ДФС.
Термін подання декларації про майновий стан і доходи залежить від категорії платника податку
Як зауважив начальникЦентральної ОДПІ м. Харкова –Юрій Зайцев, неправильне заповнення фізичною особою підприємцем гр.8 декларації (категорія платника) може призвести до штрафів. Платник податку повинен самостійно правильно визначити категорію платника, оскільки різні категорії мають різні терміни подання декларації та різні терміни сплати ПДФО і військового збору.
При поданні декларації про майновий стан і доходи слід враховувати, що є наступні категорії платника у графі 8:
- ФОП, які протягом року отримують дохід виключно від підприємницької діяльності та застосовують загальну систему оподаткування – підприємці;
- ФОП, які протягом року отримали дохід від підприємницької діяльності (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи як громадяни (дохід від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм); інвестиційний прибуток; дохід від успадкованого чи отриманого у дарунок майна і т.д.) – підприємець;
- ФОП, які протягом року отримали дохід від підприємницької діяльності та застосовують спрощену систему оподаткування та інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи як громадяни (дохід від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм); інвестиційний прибуток; дохід від успадкованого чи отриманого у дарунок майна і т.д.) – громадянин;
- ФОП, які протягом року здійснили перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну та отримали дохід виключно від підприємницької діяльності – підприємець
- Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які отримують дохід виключно від незалежної професійної діяльності - особа, яка провадить незалежну професійну діяльність;
- Платники податку – фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно здійснюють підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування – підприємець;
- Платники податку – фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно здійснюють підприємницьку діяльність та застосовують виключно спрощену систему оподаткування - особа, яка провадить незалежну професійну діяльність
- Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та отримали інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи як громадяни (дохід від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм); інвестиційний прибуток; дохід від успадкованого чи отриманого у дарунок майна і т.д.) - особа, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Внесено зміни до порядку застосування бюджетниками ЕЦП
Кабмін постановою від 14.12.2017 р. № 75 вніс зміни до Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціямидержавної форми власності.Зазначена постанова скасовує застаріле обмеження щодо застосування державними установами електронного цифрового підпису для вчинення правочинів на суму, що перевищує 1 млн гривень, з одночасним посиленням організаційних заходів використання електронного цифрового підпису в державних установах для запобігання компрометації особистого ключа підписувача та можливості вчинення шахрайських дій.Таким чином, зроблено ще один крок у напрямі забезпечення надійності використання електронних сервісів та електронного документообігу.
Компенсація за невикористані дні відпустки: роз'яснює Мінсоцполітики
Мінсоцполітики у листі від 19.01.2017 р. №132/0/101-17/284 нагадує, що згідно з ч. 4 ст. 24 Закону про відпустки за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути меншою ніж 24 календарних дні.Тобто за бажанням працівника після використання ним за робочий рік, за який надається відпустка, не менше ніж 24 календарних дні щорічних відпусток (основної та додаткових) за решту днів невикористаних щорічних відпусток за цей самий робочий рік може бути виплачено грошову компенсацію.Проте Мінсоцполітики звертає увагу, що додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи, та додаткові відпустки у зв’язку з навчанням не належать до щорічних відпусток. А отже, на них не поширюються наведені вище умови компенсації щорічних відпусток.
Невчасно сплачена частина чистого прибутку не є податковим боргом
ДФСУ у листі від 24.01.2017р. № 1310/6/99-99-15-02-02-15 зазначила, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання (пп. 14.1.175 ПКУ).У переліку податків і зборів, визначеному статтями 9 і 10 ПКУ, відсутній такий платіж як частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету.Таким чином, ДФС вважає: частина чистого прибутку (доходу), не сплачена до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями у встановлені терміни, не є податковим боргом у розумінні ПКУ.
Чи має право ДПІ здійснювати камеральні, документальні і фактичні перевірки платників податків
Як зауважив начальник Центральної ОДПІ м. Харкова-Юрій Зайцев, право на проведення перевірок платників податків надано контролюючим органам пп. 20.1.4 ПКУ. Зокрема, вони мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (абзац перший п. 75.1 ПКУ). Підпунктом 19-1. 1.1 ПКУ, ст. 19-3 ПКУ визначено перелік функцій контролюючих органів та державних податкових інспекцій. Функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів. Отже, проведення камеральних, документальних (планових або позапланових, виїзних або невиїзних) і фактичних перевірок може бути здійснено лише контролюючими органами обласного та центрального рівнів ДФС.
Рекламні послуги нерезиденту - без ПДВ
ДФСУ у листі від 20.01.2017 р. №1130/6/99-99-15-03-02-15 роз'яснила, що у разі здійснення платником податку операції з постачання рекламних послуг нерезиденту, місцем постачання таких послуг вважається:
· місце, в якому нерезидент зареєстрований як суб'єкт господарювання,
· або у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
При цьому така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Відображаємо в податковій накладній повернення коштів неплатнику ПДВ за неотриману послугу
Повернення авансу за неотриманий товар і перегляд ціни на товар розглядаються як різні операції цивільним та податковим законодавством. При поверненні авансу у зв’язку з розірванням угоди купівлі-продажу операція з поставки товару не відбувається.
Таким чином, якщо продавцем — платником ПДВ на дату отримання авансової оплати від неплатника ПДВ були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг, а аванс повернуто, то він має право скласти розрахунок коригування та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ.У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни. У клітинках номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.У верхній лівій частині розрахунку коригування, який складеться продавцем при поверненні авансу покупцю — неплатнику ПДВ, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини робиться помітка «X» та зазначається тип причини 02 — Складена на постачання неплатнику податку.
Розроблено проект договору про визнання електронних документів
Мінфін розробив та оприлюднив проект наказу (завантажити), яким затверджується:
1) Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (завантажити).
2) Форма Договору про визнання електронних документів (завантажити).
Чому виникла така потреба змін?
Наразі порядок подання платниками податків податкової звітності в електронному вигляді регулюється Інструкцію № 233. Її було прийнято ще до набрання чинності Податкового кодексу і її норми так і не привели до норм Кодексу. Крім того, норми Наказу №233 не відповідають діючому механізму приймання документів в електронному вигляді у контролюючих органах. З огляду на це, з метою приведення у відповідність до ПКУ (у тому числі з урахуванням змін, внесених Законом №1797-VIII), врегулювання нормативно-правової бази щодо підготовки і подання електронних документів (у тому числі податкової звітності) до контролюючих органів та приведення до запровадженої у контролюючих органах процедури обміну електронними документами виникла необхідність видання відповідного наказу Мінфіну.
Основною метою підготовки акта є визначення основних організаційно-правових засад обміну електронними документами між суб’єктами електронного документообігу.
Що таке договір про визнання електронних документів?
Згідно з новим проектом Порядку, це договір приєднання, який визначає права та обов’язки сторін в процесі електронного документообігу та укладений шляхом приєднання автора до договору про визнання електронних документів в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору Контролюючий орган, яким отримано Заяву про приєднання, розглядає таку заяву протягом одного робочого дня. Підтвердженням про приєднання автора до договору є отримання автором позитивної другої квитанції, на яку накладається технологічний сертифікат контролюючого органу.
Підставами для відмови у прийнятті заяви про приєднання та, відповідно, приєднанні до договору, можуть бути:
· відсутність автора на обліку у контролюючому органі;
· невідповідність реєстраційних даних автора, зазначених у Заяві про приєднання, даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;
· наявність у Єдиному державному реєстрі запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
· наявність в Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання (керівника) у зв’язку зі смертю;
· наявність діючого Договору.
Дія договору може бути припинена за бажанням підписувача
Дія договору може бути припинена за бажанням підписувача заяви про приєднання (керівника) шляхом подання ним особисто до контролюючого органу Заяви про припинення дії договору в паперовому вигляді із зазначенням причини припинення або за наявності однієї з таких підстав:
· отримання інформації від АЦСК про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника;
· отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника;
· наявність в Єдиному державному реєстрі запису про державну реєстрацію припинення автора;
· наявність в Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання (керівника) у зв’язку зі смертю.
Яка доля уже чинних електронних договорів?
Заплановано, що у разі прийняття цей наказ набере чинності через два місяці з дня його офіційного опублікування. Проте договори про визнання електронних документів, що на день набрання чинності цим наказом будуть чинними, продовжуватимуть діяти до виникнення підстав для припинення дії договору.
17 лютого - останній день сплати податків за IV квартал 2016 року
Нагадуємо, що 17 лютого, п'ятниця, закінчується строк сплати:
· податку на прибуток підприємств за IV квартал 2016 року;
· частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за IV квартал 2016 року;
· ПДВ за IV квартал 2016 року;
· екологічного податку за IV квартал 2016 року;
· рентної плати за користування надрами за IV квартал 2016 року;
· рентної плати за спеціальне використання води за IV квартал 2016 року;
· рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за IV квартал 2016 року;
· збору за місця для паркування транспортних засобів за IV квартал 2016 року;
· туристичного збору за IV квартал 2016 року;
· єдиного податку з сум доходів, що оподатковуються за ставкою 15% та задекларовані в IV кварталі 2016 року платниками, віднесеними до 1-ї та 2-ї групи;
· єдиного податку за IV квартал 2016 року платниками, віднесеними до 3-ї групи;
· ПДФО та військового збору, визначених у декларації про доходи підприємцями, які застосовують загальну систему оподаткування, за 2016 рік.
Оприлюднено проект змін до Порядку електронного адміністрування ПДВ
Проект постанови КМУ„Про внесення змін до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість” (
|
|
Доставка воды "Слобожанська" |
|
|
Требуется помощь Игорю Жукову |
|
|
СРОЧНО!!! |
|
|
В ХПИ состоится ярмарка вакансий |
|
|
Пять способов жить дольше |
|
|
Утвердили размер абонплаты за газ |