19-а Світова зустріч ISPOR: вивчення баз даних для прийняття рішень в охороні здоров`я

Содержание номера

Традиційно на Світових зустрічах ISPOR (див. публікації в «Щотижневику АПТЕКА» № 30 (851) від 6 серпня 2012 р.; № 26 (897) від 1 липня 2013 р.) розглядається проблематика сучасних напрямів реформування систем охорони здоров’я США та Канади в контексті вдосконалення фармакоекономічних підходів до оптимізації медичної й фармацевтичної допомоги населенню. У перші дні зустрічі відбулися короткі навчальні курси з фармакоекономічного аналізу, оцінки медичних технологій, моделювання, а також освітні симпозіуми з сучасних прикладних напрямів фармакоекономіки в онкології, кардіології, які надавали консалтингові організації для 3400 учасників (що на 14% більше, ніж у 2013 р.).

До програми цьогорічної Світової зустрічі ISPOR було включено засідання Спеціальної мережі східноєвропейських країн (Central & Eastern Europe Network —CEENET), яке відбулося 2 червня. У його ході обговорювалися напрями діяльності діючих комітетів з освіти, досліджень та публікацій результатів CEENET. Для участі було запрошено голову комітету з освіти CEENET (Education Committee CEENET), професора Ольгу Заліську, Президента Українського центру Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень (USPOR), завідувача кафедри організації і економіки фармації та технології ліків факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. На запрошення оргкомітету ISPOR участь у зустрічі також взяли В’ячеслав Толубаєв, віце-президент USPOR, кандидат фармацевтичних наук, а також Оксана Блавацька, доцент вищевказаної кафедри, яка отримала грант для участі.

Учасниками Європейської наради були представники з Угорщини — Золтан Кало (Z. Kalo), голова CEENET, із Польщі — професор Каріна Янз-Ружик (K. Janz-Rozyk), голова комітету з публікації результатів CEENET, та професор Мартін Чех (M. Czech), з Росії — Любов Краснова, голова комітету з досліджень CEENET, кандидат медичних наук, та професор Павло Воробйов.

О. Заліська представила доповідь щодо стану системного впровадження навчальних програм, посібників, підручників, дистанційних програм з фармакоекономіки у вищу фармацевтичну школу України та окреслила напрями розвитку освітніх програм, вебінарів, коротких курсів з фармакоекономіки для молодих науковців зі східноєвропейських країн. Учасники цієї наради запропонували напрями уніфікації розвитку мультикритеріального підходу в фармакоекономічних дослідженнях та публікації результатів у провідних виданнях — Value in Health та Value in Health Regional Issue, також було окреслено плани програмних заходів для 17-го Європейського конгресу ISPOR. Нараду було організовано завдяки ініціативі й підтримці першого президента ISPOR Мерилін Дікс Сміт (M. Dix Smith), Наді Малдонадо (N. Maldonado), виконавчого асистента ISPOR, Малгожаті Ющак-Пунваней (M. Juszczak-Punwaney) та Зандрі Їн (Z. Yin), менеджерів з міжнародного розвитку ISPOR.

Провідна тема, яка обговорювалася фахівцями медицини, фармації, економіки й керівниками регуляторних органів та була в центрі уваги пленарних дискусій 19-ї Світової зустрічі ISPOR, — оцінка ролі великих даних (спостережень) для прийняття рішень в охороні здоров’я. Великі дані — це інформація з реєстрів пацієнтів, від страхових компаній про тисячі й сотні тисяч хворих.

Першу пленарну сесію 2 червня 2014 р. відкрив Вільям Кроун (W. Crown), президент ISPOR у 2013–2014 рр., науковий керівник консалтингової компанії Optum Labs, Кембрідж, США. Тисячний зал стоячи аплодував першому Президенту ISPOR М. Дікс Сміт. Цю пленарну сесію Маркус Вілсон (М. Wilson), магістр фармації, президент компанії HealthCore (США), розпочав з доповіді «Використання великих даних — що ми знаємо, і що очікує нас у майбутньому?».

Сесія була зосереджена на питаннях використання методичних підходів до аналізу великих даних: по-перше, застосування аналітичних методів, які полегшують зв’язок сукупності даних з нижчими інвестиціями на початку та подальше моделювання даних; по-друге, автоматизація навчальних підходів, багато з яких тісно пов’язані з традиційними статистичними методами досліджень в охороні здоров’я, епідеміології та економетриці. Серед доповідачів — В. Кроун та Девід Холмес (D. Holmes), науковий керівник наукової співпраці кафедри фізіології та біомедичного інжинірингу коледжу медицини Maйo (Department of Physiology and Biomedical Engineering Mayo Clinic College of Medicine), США, які розглядали, як ці різні підходи можна застосувати для забезпечення якості та повноти даних, особливо для належної достовірності висновків такого аналізу.

Друга пленарна сесія, яка відбулася 3 червня 2014 р., була присвячена питанню використання адміністративних даних, а також перспективних спостережних даних для прийняття управлінських рішень у медико-санітарній допомозі населенню. Виступаючі наголошували, що аргументи рандомізованих контрольованих досліджень у порівнянні з даними реального світу спостережних досліджень суттєво відрізняються.

Відкрив сесію Леслі Левін (L. Levin), професор Університету Торонто (University of Toronto), Канада, віце-президент консалтингової компанії MaRS EXCITE (Онтаріо, Канада). Доповідачі Девід Саккет (D. Sackett), професор-емерітус клінічної епідеміології і біостатистики Макмастерського університету (McMaster University), Канада, Девід Генрі (D. Henry), професор Університету Торонто, та Алан Корн (A. Korn), керівник медичного відділу Асоціації Blue Cross and Blue Shield (BCBSA), Чікаго, США, обговорили питання відмінностей популяцій, на яких вивчають препарати в клінічних дослідженнях, і тих, для яких реально ці ліки застосовуються.

Крім того, вони розглядали основні відхилення в популяціях у порівнянні з дослідженою:

•  різні вікові групи (літні люди, немовлята і діти);
•  раси, національні та гендерні відмінності;
•  супутні захворювання;
•  відмінності у способі життя, у тому числі тютюнопаління, дієта, ставлення до алкоголю;
•  відмінності в ступені й тяжкості захворювання.

Основними завданнями для науковців є: забезпечення швидкої та ефективної розробки доказових даних; поглиблення інформації про пацієнта та популяцію; оптимізація аналітичних методів та визначення кінцевих точок при встановленні результатів (наслідків) лікування.

Було наведено приклади, що в сліпому клінічному дослідженні не виявлено різниці в результатах лікування між групою плацебо та групою, яка приймала досліджуваний препарат, проте таке ж несліпе дослідження чомусь показало кращі результати з достовірністю (p<0,05) для цього ж препарату в порівнянні з плацебо. Тому від дизайну клінічних досліджень суттєво залежать отримані результати та показники ефективності. Також вчені відзначили зміни в проведенні клінічних рандомізованих досліджень, зокрема проілюстрували, що у клінічне дослідження HOPE щодо профілактики серцево-судинних патологій було вже включено 46% жінок, із яких 86% мали надлишкову масу тіла, 38% — зареєстровану гіпертензію і 28% — звичку тютюнопаління, тобто вибірка пацієнтів стала більш генералізованою.

Слід відзначити, що В. Кроун акцентував увагу на тому, що статистичний аналіз спостережень дозволяє отримати позитивні результати, які узгоджуються з даними в контрольних групах. Для цього необхідна належна практика досліджень порівняльної ефективності та використання аналітичних методів аналізу ретроспективних даних. При цьому мають бути опрацьовані алгоритм та класифікація даних для забезпечення точності регресійного аналізу при машинній обробці (зокрема Ridge і Lasso регресії). Швидке зростання обсягу медичних і фармацевтичних даних потребує машинної обробки (комп’ютеризації), щоб отримувати певні прогнози, деякі з них також можуть бути використані для оцінки ефективності лікування.

Методи машинної обробки дають можливість оперативно опрацювати великий масив даних, щоб виявити закономірність, проте традиційні проблеми залишаються. Більша кількість даних не вирішує проблему похибки, якщо не контро­лювати мінливість всередині вибірки. Також при оцінюванні ефективності лікування ще потрібно враховувати можливі джерела упередженості та їх наслідки для вибору методології обробки й побудови моделі.

У програму Світової зустрічі було включено 5 стендових сесій. На стендах та під час години обговорення були представлені результати фарамкоекономічних досліджень основних неінфекційних захворювань — серцево-судинних, хронічних обструктивних захворювань легень (ХОЗЛ), а також дерматологічних, урологічних, гінекологічних патологій та цукрового діабету. Зокрема, у програму стендової сесії було включено результати фармакоекономічного аналізу з урахування прямих і непрямих витрат при ХОЗЛ в Україні (автори — В. Толубаєв, О. Заліська), оцінки витрат на лікування ендометріозу на популяційному рівні (О. Заліська, О. Піняжко) та комплексний скринінг-тест для ранньої діагностики деяких видів раку ( О. Блавацька та співавт.).

Програма форуму була насиченою. Хотілося почути якнайбільше та познайомитися з цікавими доповідачами. Запам’ятався форум відділів арабських країн (Катар, Єгипет, ОАЕ, Йорданія) під керівництвом Оля Джалеб (Ola Ghaleb), президента відділу ISPOR ОАЕ, які ділилися досвідом або першими кроками у впровадженні освітніх, навчальних програм, курсів з фармакоекономіки в кожній з цих країн.

Монреаль зустрів учасників 19-ї Світової зустрічі ISPOR лагідним сонцем, справжнім літнім теплом, яке підсилювала дружня атмосфера дискусій, доповідей учасників великої команди з фармакоекономіки. Незабутнім спогадом залишаться мальовничі краєвиди Монреалю, особливо старого міста, та подорож річкою Святого Лаврентія, корпуси й дух Університету Макгіла (McGill University), що визнаний одним з 20 найкращих у світі, собор Нотр-Дам де Монреаль, будівля Віндзорського вокзалу, де панує стиль і аромат Франції. А неймовірні канадські враження подарує Ніагарський водоспад, на якому завжди живе веселка та вражаюча енергія й магія води.