23 декабря 2016 г. |
Чужого — навчайтесь: досвід світових систем охорони здоров’я крізь призму нагальних потреб УкраїниСодержание номера
[ #1069 (48) 12.12.2016 ]
Нещодавно на базі Інституту громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України (Київ) відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Базові характеристики провідних систем охорони здоров’я в контексті визначення стратегії для України», організована та проведена спільними зусиллями Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, Національної академії медичних наук (НАМН) України, Державної установи (ДУ) «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», громадської організації (ГО) «Українська асоціація сприяння охороні здоров’я населення» за інформаційної підтримки компанії «МОРІОН». Серед учасників та слухачів заходу були помічені представники законодавчої та виконавчої гілок державної влади, академічної науки та практичної охорони здоров’я, аналітичної та освітянської ланок, а також медичної та пацієнтської громадськості. З трибуни прозвучали десятки змістовних доповідей, а з гущавини зали у відповідь на них — чи не сотні дискусійних запитань та зауважень. Переважна більшість з них оберталася довкола однієї стрижневої змістовної осі: свіжого рейтингу країн світу (ТОР-50) за критерієм ефективності системи охорони здоров’я, складеного компанією «Bloomberg» станом на кінець 2015 р. (таблиця).
Відкрили роботу конференції та виконували функції співголів-модераторів Віталій Цимбалюк — президент НАМН України, академік НАМН України, повний кавалер ордена «За заслуги» (див.: НАМН України: 100 днів роботи нової команди//«Щотижневик АПТЕКА» № 22 (1043) від 13 червня 2016 р.; Наука і суспільство крізь призму чверті століття державного суверенітету України//«Щотижневик АПТЕКА» № 34 (1055) від 5 вересня 2016 р.) та Святослав Ханенко — представник ГО «Українська асоціація сприяння охороні здоров’я населення», народний депутат України минулого скликання, свого часу — керівник медслужби Майдану (див.: Євромайдан: здоров’я та медичне забезпечення українців у надійних руках//«Щотижневик АПТЕКА» № 49 (920) від 16 грудня 2013 р.). У вітальному слові до учасників академік Віталій Цимбалюк віддав охороні здоров’я другу за значущістю позицію після незалежності держави: «Перше, чого не можна втратити, — це незалежність. Друге — здоров’я населення. Ці дві ознаки — першооснова та запорука повноцінного життя народу будь-якої країни. Адже, як казав ще Сократ: «Здоров’я — це не все. Але все без здоров’я — ніщо». На жаль, нині у наших співгромадян виникає багато (вочевидь, небезпідставних) запитань з приводу того, коли і яким чином діяльність системи охорони здоров’я буде піднято на прийнятний щабель, що задовольнить суспільство. Втім, робити це «на голому місті», винаходити свій «аутентичний» велосипед — можливо, і цікава «гра для розуму», але навряд чи системно-перспективний підхід. Перед нами простирається цілий світ. Світ, що вже значно глобалізований і продовжує міжнаціональну «дисемінацію» значними темпами. А де глобалізація — там має бути гармонізація. Тож без набуття передового досвіду інших країн нам годі й сподіватися на серйозні зрушення в медичній сфері. І нинішня конференція — не лише свідчення суспільного розуміння цього факту, але й надія на успіх наших починань», — наголосив президент НАМН України. Святослав Ханенко спрямував свою вступну доповідь на пошук можливих шляхів для того, щоб «розірвати зачароване коло неефективних реформ системи охорони здоров’я України», а епіграфом до неї обрав висловлювання Богдана Гаврилишина (1926–2016): «Виросте нова генерація, вони вивчать приклади ефективних країн, оберуть найкращі складові для політичного і соціального створення нашої системи. І вони зроблять Україну ефективнішою країною». Окреслюючи плани та рамки роботи конференції, він зауважив, що численні спроби реформування української системи охорони здоров’я призвели до її нинішнього катастрофічного стану, актуальним є питання з’ясування основоположних причин такого стану справ і напрацювання рішень, які б гарантували позитивний результат. Відповідно до теми, мети та завдань конференції він запропонував її учасникам зосередитися на тих причинах, які необхідно визнати або спростувати, зокрема: 1. Відсутність офіційного документа, який містить наукове обґрунтування необхідності розробки й прийняття законодавчих актів, що регламентують комплексну трансформацію системи охорони здоров’я України на довготривалу перспективу. 2. Відсутність офіційної відповідальної системи прогнозування результатів і наслідків застосування прийнятих законодавчих актів. 3. Неефективність наукового супроводу реформ, моніторингу проведення реформ в регіонах з прийняттям коригуючих заходів, визначення ефективності заходів на державному, регіональному та місцевому рівнях. 4. Відсутність ефективної науково обґрунтованої державної програми розвитку громадського здоров’я, визначеної Європейським планом дій на період до 2020 р., прийнятим ВООЗ і підписаним Україною у вересні 2012 р., виконання якого потребує відповідних наукових досліджень та наукового супроводу. 5. Відсутність системної участі роботодавців в організації охорони здоров’я і медичного забезпечення працюючих як головної передумови розвитку трудового потенціалу та підвищення продуктивності праці. 6. В Україні відсутня дієздатна урядова інституція, яка б виробляла науково обґрунтовані рекомендації особам, котрі приймають системні рішення щодо функціонування та розвитку системи охорони здоров’я, проведення досліджень у сфері організації, управління, фінансування та розробки законодавства, підготовки щорічних доповідей про стан охорони здоров’я, аналізу та моделювання ініціатив. На думку доповідача, для адекватної відповіді на вказані виклики необхідно перш за все визначитися зі змістом будівництва базових елементів системи охорони здоров’я, моніторингу показників, стратегії їх вимірювання та аналізу. Він нагадав, що в настанові ВООЗ «Моніторинг побудови елементів систем охорони здоров’я: посібник щодо показників і стратегій їх вимірювання» («Monitoring the building blocks of health systems: a handbook of indicators and their measurement strategies», WHO, Geneva, 2010) систему охорони здоров’я описано з точки зору також 6 ключових компонентів: 1. Надання послуг. 2. Медичний персонал. 3. Інформаційні системи охорони здоров’я. 4. Доступ до основних лікарських засобів. 5. Фінансування системи охорони здоров’я. 6. Управління. Стосовно кожного із вказаних компонентів пізніше пролунали відповідні блоки доповідей, а, на переконання С. Ханенка, залежно від того, як організована система визначення показників і стратегій їх вимірювання, а також система моніторингу побудови елементів системи охорони здоров’я конкретної країни, визначається якість аналізу отримуваних даних і, як наслідок, обґрунтованість та об’єктивність висновків й результативність коригуючих заходів. Перед тим як прокоментувати рейтинг провідних систем охорони здоров’я, він звернув увагу присутніх на перелік інституцій системи охорони здоров’я з точки зору необхідності гармонізації їх між собою при плануванні й здійсненні тих чи інших заходів з трансформації системи охорони здоров’я:
При визначенні стратегії в розвитку системи охорони здоров’я України були неодноразові спроби врахування досвіду провідних систем охорони здоров’я, але, судячи з їх результативності, вони не мали системного планомірного характеру, зауважив оратор і перейшов безпосередньо до аналізу красномовних даних агентства «Bloomberg», яке опублікувало щорічний рейтинг ефективності систем охорони здоров’я за 2015 р.: при розрахунку місця в рейтингу враховувалися тривалість життя, витрати на охорону здоров’я населення, а також зміни у цих показниках у порівнянні з минулим роком (див. таблицю).
Аналізуючи базові характеристики провідних систем охорони здоров’я, доповідач закликав з’ясувати визначальні фактори, які дозволили відповідним країнам досягти міжнародно визнаних результатів. У такий спосіб можливо обрати оптимальний варіант для України по кожному з компонентів системи охорони здоров’я для майбутнього формування партнерських відносин з представниками відповідних країн на рівні установ, експертів і консультантів. Передумовами для формування ефективного партнерства між українськими і зарубіжними інституціями у сфері організації заходів щодо трансформації вітчизняної системи охорони здоров’я мають стати рішення щодо обґрунтованості та доцільності реалізації такого вибору. Виконання цього завдання потребує від України готовності до започаткування і формалізації цих партнерських відносин. Таким шляхом можна буде отримати прикладні рекомендації щодо плану дій з трансформації системи охорони здоров’я в Україні і можливі пропозиції партнерства. «Ми маємо поставити перед собою амбітну мету — сформувати майбутню систему охорони здоров’я в Україні на основі кращих міжнародних практик. Досягнення сформованих цілей та виконання поставлених завдань можливо лише при відповідній організації й управлінні процесами перетворень. Це передбачає необхідність формування механізмів спонукання всіх учасників процесу трансформації вітчизняної системи охорони здоров’я до ефективної взаємодії. Зважаючи на викладені на початку мого виступу причини нинішнього стану справ у системі охорони здоров’я, усвідомлюючи відповідальність за це Уряду України, стає очевидною необхідність ініціювання створення національного наукового інституту — урядової інституції, покликаної формувати системні пропозиції для Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України щодо трансформації системи охорони здоров’я як сфери національної безпеки. Таким чином ми створимо передумови для побудови нової моделі системи охорони здоров’я України, яка базуватиметься на кращому науково обґрунтованому національному та міжнародному досвіді, політичній волі керівництва держави та розумінні й підтримці всього суспільства, — і врешті розірвемо зачароване коло неефективних реформ системи охорони здоров’я України, як це ще у 1970-х роках зробили народ і уряд Сінгапуру», — наголосив громадський діяч, а завершив свою доповідь ще однією влучною й повчальною цитатою — цього разу авторства Лі Куан Ю (першого прем’єр-міністра Республіки Сінгапур (1959–1990), одного з творців сінгапурського економічного дива): «Субсидіювання медичного обслуговування потрібне, однак не можна дозволити, щоб це стало бездонною дірою в бюджеті. Я прагнув належної якості медичних послуг без надмірних витрат на них, чого можна було досягти, лише поділивши витрати між державою та громадянином». * * * Від себе додамо: навіть при першому погляді на таблицю, мабуть, на будь-кого справить дещо дивне враження, коли очі автоматично почнуть шукати у верхніх рядках абревіатуру наймогутнішої економіки світу — однак у цьому пошуку невмолимо опустяться долу. Отже, щодо системи охорони здоров’я США, — ми ще на початку року, який нині вже минає, мали приємну та корисну нагоду ознайомити свого читача у статті «Богатые тоже плачут, или Гуд бай, Америка о…» (причому в порівняльному контексті з низкою інших високоіндустріалізованих держав; докладніше див.: «Щотижневик АПТЕКА» № 4 (1025) від 8 лютого 2016 р.). В основу згаданої публікації лягли дані такого ж за періодом (2015 р.) дослідження «Охорона здоров’я США у глобальній перспективі», здійсненого аналітиками «Commonwealth Fund» (авторитетної профільної неурядової організації (NGO), заснованої у США рівно 100 років тому). Тож на тлі залізобетонних статистично обґрунтованих аргументів, і насамперед разючих контрастів між вкладеним і отриманим, кристалізується очевидний та беззаперечний факт: США — найбільший в світі донор у власну систему охорони здоров’я (3-тє місце за абсолютними видатками на душу населення: більше тільки в Норвегії та Швейцарії, а в співвідносному вираженні до ВВП — повний рекордсмен у порівнянні з усіма без винятку іншими країнами: 17%), і водночас США — вельми далекі від справжньої ефективності медичного обслуговування населення («чим більше витрáт, тим гірше результат»). Під завісу минулого року ми фінішували аж ніяк не з вражаючими своєю новизною проривними висновками, а з констатацією предметних підтверджень для дуже древніх, бородатих, аж заїжджених істин — зокрема: справа не в кількості грошей, а в раціональності їх використання. А нині, напередодні прийдешнього 2017, влучність зроблених нами раніше висновків підтверджують найсвіжіші дані міжнародної агенції «Bloomberg», — які активно обговорювалися в Інституті ім. О.М. Марзєєва уже на нинішній конференції, а по її слідах — рядками даної публікації, яка вже завершує рік 2016 (так замикається наскрізно-річний логічний кругообіг динамічно-доказового взаємного підкріплення конгруентних інформаційних джерел). Тож, міцніше тримайтеся за стільці, пані і панове: у всій величі своїх благополуччя та могутності США гордо ЗАМИКАЮТЬ ТОР-50, поступаючись аж на 3 сходинки нашій «єдиноутробно»-спорідненій сестрі Білорусі з її старою-доброю, і нáм «єдиноутробною», системою Семашка!.. Знову ж: не кількістю — але якістю. Подальший хід роботи конференції буде висвітлено у наступних публікаціях блокового формату відповідно до основних тематичних напрямків, визначених організаторами конференції згідно лінії ВООЗ (надання послуг; медичний персонал; інформаційні системи охорони здоров’я; доступ до основних лікарських засобів; фінансування системи охорони здоров’я; управління), — а от резолюцію конференції можемо представити до уваги шановних читачів вже нині. Тож — далі буде. РЕЗОЛЮЦІЯ
|
Другие статьи раздела[2016-12-22 16:45]Проект Національної політики щодо лікарських засобів: робоча група опрацювала пропозиції ВООЗ та ЄБРР [2016-12-22 16:24] Експерти обговорили вартість лікування найбільш поширених захворювань для українців у 2017 р. [2016-12-21 18:02] МОЗ отримано проекти госпітальних округів від представників регіонів [2016-12-21 16:23] Новий очільник Держлікслужби провела нараду з керівниками її територіальних органів [2016-12-21 12:43] Грип продовжує активно поширюватися країною: епідемічний поріг перетнули 18 регіонів [2016-12-21 12:20] МОЗ укотре видано наказ про вибір міжнародних організацій, які здійснюють закупівлі ліків та медичних виробів у 2016 р. [2016-12-21 10:55] Аналіз сегменту ліків, на які розповсюджуватиметься державне регулювання цін (оновлюється) [2016-12-21 10:50] Державний бюджет 2017: скільки коштів передбачено на охорону здоров'я? [2016-12-20 17:19] Нові Ліцензійні умови провадження діяльності з обігу лікарських засобів набули чинності [2016-12-20 17:17] Держлікслужба наголошує на дотриманні вимог законодавства щодо змісту сертифіката якості серії лікарського засобу |
Последние новости и статьи[2016-12-22 16:45]Проект Національної політики щодо лікарських засобів: робоча група опрацювала пропозиції ВООЗ та ЄБРР [2016-12-22 16:36] В 2016 г. ЕМА рекомендован к одобрению 81 новый препарат [2016-12-22 16:24] Експерти обговорили вартість лікування найбільш поширених захворювань для українців у 2017 р. [2016-12-22 16:16] Необходимые меры предосторожности во время новогодних праздников [2016-12-22 14:48] «Allergan» приобретает подразделение регенеративной медицины компании «Acelity L.P. Inc.» [2016-12-22 11:57] Кому стоит воздержаться от употребления колбасных изделий? [2016-12-22 11:32] Алюминий способствует возникновению болезни Альцгеймера: утверждают ученые [2016-12-21 18:02] МОЗ отримано проекти госпітальних округів від представників регіонів [2016-12-21 16:23] Новий очільник Держлікслужби провела нараду з керівниками її територіальних органів [2016-12-21 14:41] Ученые совершили новое открытие в области превращения стволовых клеток |
Главная статья сайта, Главное в номере, Новости фармацевтики и фармации, Топ Морион, Фармацевтика и фармация | Все новости |
Подписка на новости
№ 48 (1069) 12 декабря 2016 г. |
|
PDF-версия номера |
Еженедельник Аптека
Средневзвешенная розничная стоимость лекарственных средств в Украине на ноябрь 2016