This version of the page http://www.apteka.ua/article/381635 (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2016-09-07. The original page over time could change.
40 років досвіду та досягнень: з нагоди ювілею кафедри заводської технології ліків Національного фармацевтичного університету

40 років досвіду та досягнень: з нагоди ювілею кафедри заводської технології ліків Національного фармацевтичного університету

Содержание номера
[ #1054 (33) 29.08.2016 ]
Кафедра заводської технології ліків Національного фармацевтичного університету (НФаУ) 15 червня поточного року відсвяткувала своє сорокаріччя. Якщо у буденному житті це рубіж, який взагалі не святкують, то для справи, що об’єднала професійні долі багатьох науковців, — це гідний привід для гордості та сприятливий час для підведення підсумків. Фармацевтичному університету є чим пишатися: головним його багатством є люди, які довгі роки тримають першість як у наукових досягненнях, так і в підготовці професіоналів для фармацевтичної галузі країни та світу, люди, які присвятили все своє життя улюбленій справі, підвищенню статусу рідного ВНЗ та розвитку вітчизняної технології ліків.

Незважаючи на офіційну дату — 40 років зі дня заснування кафедри, історія школи заводської технології ліків має більш глибоке коріння в загальній історії університету. Сучасна кафедра заводської технології ліків є гідною спадкоємицею кафедри аптечної технології ліків і ­галенових препаратів — підрозділу, який було засновано ще в 1921 р.

У свій час це була одна з славетних кафедр фармацевтичного інституту. Тут виконували докторські дисертації Г.П. Півненко, Д.П. Сало, І.М. Перцев, М.Ю. Чернов, Д.І. Дмитрієвський, В.І. Чуєшов, Л.С. Стрельніков — люди, чиї імена стали важливою та невід’ємною складовою історії НФаУ, гордістю університету. Тому не дивно, що цей підрозділ став базою для заснування нових кафедр технологічного напряму: заводської технології ліків, промислової фармації, біотехнології, косметології та аромології, а також кафедри фармацевтичної технології ліків та фармакології в Інституті підвищення кваліфікації спеціалістів фармації.

Першим завідувачем новоствореної кафед­ри був професор Григорій Прокопович Півненко. Основними напрямками діяльності колективу кафедри в цей період стали: зміцнення матеріальної бази, удосконалення навчального процесу та розширення і поглиблення наукових досліджень.

З 1978 до 1987 р. кафедрою керував доцент, а з 1984 р. — професор Микола Юхимович Чернов. Під його керівництвом удосконалено технологію 14 лікарських субстанцій та препаратів, підготовлено 7 кандидатів та 1 доктора фармацевтичних наук.

Наступні сімнадцять років кафедру заводської технології ліків очолював доктор фармацевтичних наук, професор Владислав Іванович Чуєшов. Саме в цей час підприємства фармацевтичної галузі почали переходити на міжнародні стандарти Належної виробничої практики. Нові вимоги потребували особливого підходу до комплектації штату кафедри та викладання дисципліни, методичного забезпечення навчального процесу, а також визначення нових напрямків наукової роботи. На кафедрі тоді працювали такі досвідчені викладачі, як доцент М.Ю. Чернов (з 1984 — професор), доцент П.Д. Пашнєв (з 1995 — професор), доценти Л.І. Богуславська, Л.О. Мандрика, Г.І. Кабачний, І.П. Городецький, О.Г. Башура, Д.В. Рибачук, В.Г. Дем’яненко, І.А. Єгоров (асистент, з 1987 — доцент, з 1991 — професор), кандидат фармацевтичних наук, асистент Л.М. Хохлова, асистент Г.Т. Сіренко.

ГОЛОВНЕ — ЦЕ ЛЮДИ!

Олена Анатоліївна Рубан, завідувач кафедри заводської технології ліків, доктор фармацевтичних наук, професор:

— Дякую долі за те, що вона привела мене в 1995 р. на кафедру заводської технології ліків. Тут я пройшла неоціненну школу викладача, науковця, методиста під керівництвом завідувача кафедри, професора Владислава Івановича Чуєшова. Це дивовижна людина — неоціненний дипломат, стратег і менеджер, який уміє планувати майбутнє, розкрити здібності й таланти кожного співробітника.

Навантаження в ті роки у мене були колосальні — це і виконання кандидатської дисертації, і написання методичних рекомендацій, виконання різних доручень на кафедрі. Іноді думалося: «За що мені все це?!». Цінність отриманого досвіду я повною мірою відчула в 2009 р., прийшовши на цю ж кафедру в якості завідуючої.

Пам’ятаю всі поради і настанови професора Дмитра Івановича Дмитрієвського, він керував кафедрою у 2004–2009 рр. Дмитро Іванович — унікальний учений, гуру технології, «мазевик», до якого досі звертаються пацієнти, зневірені вилікувати незагойні рани. Виваженість судження, глибокі знання, творчий підхід — все це про Дмитрієвського. Мені було приємно дізнатися, що я народилася в один рік і день з його донькою.

Величезну теплоту і підтримку відчуваю від професора нашої кафедри Івана Матвійовича Перцева — легенди фармації НФаУ, України і всього пострадянського простору. Він професіонал, і цим все сказано, професіонал у всьому, за що брався і береться, — у викладацькій і науковій роботі, у дослідницькій діяльності, у написанні енциклопедій, словників, довідників.

Створені ним у співавторстві з Д.І. Дмитрієвським, В.Г. Гунько, Б.М. Даценко, С.Г. Бєловим і В.Н. Калініченко препарати Левосин і Левомеколь уже багато років успішно застосовуються в клінічній практиці як в Україні, так і за її межами.

З великою теплотою хочу згадати професора Євгенія Володимировича Гладуха — мого наукового консультанта. Світла голова, грамотний технолог — так про нього кажуть у нас в НФаУ.

Співробітники НФаУ, кафедри заводської технології ліків, — це взагалі цікаві люди, невгамовні души, завзяті науковці, блискучі особистості! Саме вони — найголовніше надбання нашої кафедри та університету, запорука успішної роботи, дружний колектив відданих справі однодумців!

З розвитком національної фармацевтичної промисловості, на світанку незалежності України, виникла потреба у вітчизняних інженерах-технологах, яких раніше готували у Ленінградському хіміко-фармацевтичному інституті. З огляду на це на кафедрі було введено спеціалізації для студентів 5-го курсу «Новітні технології з фармацевтичного виробництва» та «Малосерійне виготовлення препаратів».

У 1993 р. при кафедрі створюється самостійний курс «Технологія косметичних засобів», за роботу якого (як завідувач курсу) відповідає доктор фармацевтичних наук О.Г. Башура, а кафедра отримує нову назву — «Заводська технологія ліків з курсом парфумерно-косметичних засобів». Через 5 років плідної роботи співробітниками курсу були підготовлені необхідні матеріали, і університет отримав дозвіл на відкриття нової спеціальності «Технологія парфумерно-косметичних засобів».

Слід підкреслити, що колектив кафедри заводської технології ліків відігравав провідну роль й у встановленні спеціальності «Промислова фармація». Над створенням нормативної бази для відкриття цієї спеціальності працював увесь колектив кафедри під керівництвом професора В.І. Чуєшова. Спеціальність «Промислова фармація» була відкрита у НФаУ в 2000 р., а випускаючою, зрозуміло, стала кафедра заводської технології ліків. У ці роки колективом кафедри було підготовлено і видано українською і російською мовами підручник «Промислова технологія ліків» у 2 томах, який став базовим з даної дисципліни.

У 2004 р. було акредитовано спеціальність «Технологія фармацевтичних препаратів», при підготовці до неї співробітниками кафед­ри було видано 20 методичних вказівок за всіма­ основними темами.

У зв’язку з підвищенням ролі біотехнології в галузі виробництва фармацевтичних препаратів при кафедрі заводської технології ліків було створено спецкурс «Основи біотехнології», на базі якого згодом засновано відповідну кафедру.

У 2004–2005 рр. за ініціативою ректорату та рішенням вченої ради університету на базі кафедри заводської технології ліків створили 2 самостійні кафедри: з промислового виробництва ліків та заводської технології ліків, ­яку очолив професор Д.І. Дмитрієвський, і промислової фармації під керівництвом професора В.І. Чуєшова.

Колектив кафедри заводської технології ліків у новому складі розробив навчально-методичний комплекс (підручник — навчальний посібник-практикум) та взяв активну участь у підготовці та проведенні VI Національного з’їзду фармацевтів України. Основним напрямком у науково-дослідній роботі кафедри завжди було й буде створення нових фармацевтичних препаратів із залученням до обґрунтування їх необхідності та економічної доцільності маркетингових досліджень фармацевтичного ринку України.

1. Професор О.А. Рубан та доцент І.В. Ковалевська зі студентами на фармацевтичному підприємстві «Кусум Фарм», Суми
2. Колектив кафедри заводської технології ліків НФаУ: зверху зліва направо — доцент С.В. Спиридонов, доцент С.М. Запорожська, старший лаборант Л.С. Науменко, старший лаборант Т.Є. Колісник, доцент І.В. Ковалевська, доцент Ю.С. Маслій, доцент Д.С. Пуляєв, аспірант М.В. Халавка, доцент Л.О. Бобрицька, доцент І.О. Криклива, доцент В.І. Гриценко, доцент В.Д. Рибачук; знизу зліва направо — доцент Г.Д. Сліпченко, професор І.М. Перцев, професор О.А. Рубан, професор Д.І. Дмитрієвський, доцент Л.М. Хохлова
3. Делегати кафедр біологічної хімії (професор О.І. Набока), заводської технології ліків (професор О.А. Рубан), аптечної технології ліків (професор Л.І. Вишневська), ботаніки (професор Т.М. Гонтова) на зустрічі з мальтійськими колегами у стінах Університету Мальти
4. Співробітники кафедри заводської технології ліків на екскурсії у смт Шаровка Харківської обл.
5. Проведення лабораторного заняття на базі технологічної лабораторії НФаУ. Викладачі: професор О.А. Рубан, доцент В.І. Гриценко
6. Співробітники кафедри заводської технології ліків на «Фармацевтичній фірмі «Дарниця», Київ
7. Ректор НФаУ професор В.П. Черних та завідуюча кафедрою заводської технології ліків професор О.А. Рубан

З 1 вересня 2009 р. кафедру заводської техно­логії ліків очолює доктор фармацевтичних наук ­Олена Анатоліївна Рубан. З її приходом на посаду значно поповнюється та оновлюється матеріальна база кафедри — ремонтуються кабінети викладачів, наукова лабораторія, завершується ремонт ­3 навчальних лабораторій, кафедра оснащується сучасним обладнанням: гранулятор, рН-метр, ­Реотест-2, ваги електронні, мікроскоп «Konys Akademy» з фотокамерою та програмним забезпеченням.

ПЕРШІ ТА ЗАВЗЯТІ

Іван Матвійович Перцев, вчений, педагог, доктор фармацевтичних наук, заслужений працівник охорони здоров’я України, професор кафедри заводської технології ліків, заслужений професор НФаУ:

— Технологи завжди були в перших лавах з будь-яких починань! Ми першими розробили й вивели на фармацевтичний ринок оригінальні ліки (Левомеколь, Левосин, Діоксиколь та ін.), які більше 35 років підтверджують своє лідерство за показниками ефективності. Ми першими склали й видали низку оригінальних монографій, довідників, прописів, навчальних посібників. Перший підручник для дипломованих фахівців «Фармацевтичні та біологічні аспекти ліків» теж наш. Цю 2-томну колективну працю ми присвятили «Вченим і спеціалістам — практикам, які своїми знаннями і самовідданою працею утверджували і розвивали фармацію». Він вийшов із друку напередодні 5-го Національного з’їзду фармацевтів України (1999 р.).

З того часу у працівників кафедри заводської технології ліків стало доброю традицією присвячувати до чергового з’їзду свої кращі праці. До «Фармацевтичної енциклопедії», що видавалася також уперше, нами було складено майже 300 статей, у тому числі десятки базових. Ми брали активну участь у написанні першого українсько-латинсько-російсько-англійського «Енциклопедичного тлумачного словника фармацевтичних термінів» (2010); першого навчального посібника — довідника «Допоміжні речовини у виробництві ліків» (2016); першого «Довідника НФаУ» (за редакцією академіка НАН України В.П. Черних) та інших праць.

Сьогодення кафедри заводської технології ліків — це дружній колектив професіоналів, де працює 6 докторів наук, у тому числі 4 професори, та 10 кандидатів наук; заплановано до виконання 3 докторських дисертації та 2 в стадії пошуку. Очолює кафедру вихованець нашого колективу — молодий, талановитий доктор фармацевтичних наук, професор Олена Анатоліївна Рубан.

Я переконаний, що фахівці нашої кафедри і в майбутньому триматимуть прапор кращих в університеті та з гідністю виконуватимуть поставлені ректором та урядом завдання.

Колектив кафедри наполегливо працює над подальшим удосконаленням методичного забезпечення навчального процесу за спеціальністю «Фармація» за всіма формами навчання — було підготовлено та видано 25 одиниць навчально методичної літератури українською, російською та англійською мовами. Також створено електронний підручник, який містить відеоматеріали технологічного обладнання та фрагменти виготовлення окремих лікарських препаратів в умовах промислового виробництва.

Для студентів денної та заочної форм навчання було розроблено сайт кафедри заводської технології ліків, де розміщено віртуальний тур, який дозволяє стати учасником візуальної екскурсії кафедрою; інформаційні матеріали про роботу і новини кафедри, про її співробітників, умови прийому до НФаУ. На сайті кафедри студенти також мають змогу здійснити пробне тестування з ліцензійного інтегрованого іспиту Крок 2.

На кафедрі заводської технології ліків постійно ведеться науково-дослідна робота зі створення препаратів різної направленості дії. За останні 6 років науковцями кафедри розроблено 22 нових лікарських засоби, 4 з яких впроваджено в промислове виробництво (таблетки Індапамід-ретард, Мерадазол, Герпевал 500 та настойка Венотон).

За матеріалами досліджень захищено 4 докторських (О.Д. Нем’ятих, Л.О. Бобрицька, С.А. Куценко, В.І. Гриценко) та 6 кандидатських (Н.А. Гербіна, Т.О. Ткач, І.І. Басакіна, В.В. Альхуссейн, В.Ф. Мощіц, М.В. Халавка).

Продовжують роботу над виконанням докторських дисертацій доценти кафедри С.В. Спиридонов, Г.Д. Сліпченко, І.В. Ковалевська. Ведеться також підготовка аспірантів за контрактом з рядом країн.

На кафедрі активно працює студентський науковий гурток, члени якого під керівництвом спеціалістів кафедри проводять теоретичні та експериментальні дослідження, що є основою розробок для підготовки дипломних та магістерських робіт. Щорічно на кафедрі виконується від 30 до 50 магістерських та дипломних робіт. Так, у ювілейному навчальному році 2015–2016 рр. було підготовлено та успішно захищено 39 дипломних та 55 магістерських робіт.

НАША ДОЛЯ

Дмитро Іванович Дмитрієвський, вчений, педагог, доктор фармацевтичних наук, професор, академік АН технологічної кібернетики України:
— Різнопланова робота кафедри тісно пов’язана з навчально-виховним і науковим процесом. І все це настільки органічно поєднане, що інколи важко відокремити одне від одного, а для співробітників кафедри, які щоденно займаються цією справою, це стало їх життям, майже долею. У зв’язку із цим хочу розповісти історію, яка має саме безпосереднє відношення до нашої багатогранної роботи на кафедрі, і у якій слово «доля» наділене особливим значенням.
Вагаючись, з чого почати… вирішив — почну з кінця. Майже всі студенти, знайомлячись у процесі навчання на кафедрі з технологією виробництва таблеток, звертають увагу на таблеткову машину для пресування таблеток, на лицевій стороні якої, як на меморіальній дошці, розміщено портрет молодої жінки і текст: «В дар НФаУ про пам’ять Долі Галини Миколаївни — колишньої студентки, провізора, аспірантки, кандидата фармацевтичних наук, одного з авторів НТМ­-ОІЕ­-К
Маріуполь — Харків 28.03.09.».
Відразу виникають запитання, і викладач розповідає студентам, які при цьому замовкають і зосереджуються, слухаючи про долю студентки, ­аспірантки та науковця з прізвищем Доля, портрет якої поєднаний з таблетпресом.
Розповідь про її коротку дорогу, про біль її батька, який збудував цю машину, про його бажання зберегти пам’ять про єдину доньку.
Навчаючись в університеті, який у ті роки декілька разів змінював свій статус і назву (спочатку інститут, а потім академія). Галина з прізвищем Доля на 3-му курсі записалася в студентський науковий гурток, не на хімічну кафедру або на кафедру фармакогнозії, що було престижно в ті роки, а на кафедру заводської технології ліків, на якій у навчальному процесі, а також на фармацевтичних виробництвах застосовується обладнання, яке виготовлено руками її батька, — Миколи Степановича Долі, який майже півстоліття працює конструктором і провідним спеціалістом на Маріупольському механічному заводі з виробництва технологічного обладнання для фармацевтичної промисловості.


Цілком зрозуміло, що авторитет її батька, якого знали майже всі фахівці галузі, відіграв визначальну роль у виборі професії доньки та її уподобань. Одержавши диплом з відзнакою, Галя стає аспіранткою кафедри заводської технології ліків і під керівництвом професора П.Д. Пашнєва у 1998 р. захищає дисертацію на тему «Розробка складу та технології цукрознижувального препарату діакамф у вигляді таблеток». Після набуття ступеню кандидата наук перед нею відкривається блискуча кар’єра науковця, викладача, але Галина хоче бути поряд з батьком, вона їде працювати до Маріуполя. Але її життєва дорога видалася занадто короткою, Галя захворіла та згасла.
Через декілька років після доньчиної смерті батько збудував свою останню таблетмашину, оснастив її електронним обладнанням, прикріпив портрет Галини з написом, та подарував її у березні 2009 р. кафедрі заводської технології ліків НФаУ, на якій його донька виростила крила для злету, але… її зліт завчасно перервався.

Подальший розвиток науково-дослідної ро­боти кафедри, крім вищезазначених напрямків, передбачає пошук, розроблення новітніх технологій та тісну співпрацю з вітчизняними виробниками, а також з академічними та спеціалізованими медичними науково-дослідними установами.

Аксенія Калініна,
фото надані НФаУ
Версия для печати Наверх Содержание номера

Комментариев нет » Добавить свой

Другие статьи раздела

[2016-09-06 16:42]
АМКУ шукає спеціалістів: оголошено конкурс на заміщення вакантних посад

[2016-09-06 15:44]
Оголошено конкурс експертних організацій для проведення інспектувань умов виробництва ліків

[2016-09-06 14:42]
Проект реєстру референтних цін на препарати інсуліну містить 70 позицій ліків

[2016-09-06 14:34]
Вред алкоголя для печени: женщины страдают больше, чем мужчины?

[2016-09-06 10:37]
Каковы основные факторы риска возникновения повторного инфаркта

[2016-09-05 17:35]
Специалисты установили, когда не стоит бояться повышенной температуры тела

[2016-09-05 16:26]
Уряд затвердив порядок подання та видачі органом ліцензування документів в електронному вигляді

[2016-09-05 15:44]
Как с помощью изменения способа приготовления пищи снизить риск сахарного диабета?

[2016-09-05 14:56]
Ученым стало известно, как витамин А попадает в клетки

[2016-09-05 13:23]
Лечение артериальной гипертензии: какой продукт помешает снизить давление?

Последние новости и статьи

[2016-09-06 16:42]
АМКУ шукає спеціалістів: оголошено конкурс на заміщення вакантних посад

[2016-09-06 16:41]
Витяг з наказу АМКУ від 22.08.2016 р. № 656-ВК

[2016-09-06 15:44]
Оголошено конкурс експертних організацій для проведення інспектувань умов виробництва ліків

[2016-09-06 14:42]
Проект реєстру референтних цін на препарати інсуліну містить 70 позицій ліків

[2016-09-06 14:40]
Проект реєстру референтних цін (цін відшкодування) на препарати інсуліну

[2016-09-06 14:34]
Вред алкоголя для печени: женщины страдают больше, чем мужчины?

[2016-09-06 11:50]
Наказ МОЗ України від 01.09.2016 р. № 919

[2016-09-06 10:37]
Каковы основные факторы риска возникновения повторного инфаркта

[2016-09-05 17:35]
Специалисты установили, когда не стоит бояться повышенной температуры тела

[2016-09-05 16:43]
«Orion Corporation» объявила о сотрудничестве с «Menarini Group» в направлении лечения респираторных заболеваний

RSS Лента, ukr.net, Главное в номере, Новости фармацевтики и фармации, Топ Морион, Фармацевтика и фармация Все новости

Подписка на новости


№ 33 (1054) 29 августа 2016 г.
PDF-версия номера
Еженедельник Аптека



Средневзвешенная розничная стоимость лекарственных средств в Украине на июль 2016



Мы в социальных сетях: