ГОСТЬОВА КНИГА

UjDnJetRlaG

Boom shaklaaka boom boom, problem solved. http://cpqxlvkdsbo.com [url=http://ceyhjbyxjb.com]ceyhjbyxjb[/url] [link=http://kjfjrxj.com]kjfjrxj[/link]

U7errgrMFgSl

Hi Abee,arGenerally you get rice flour in any grocery shop, but if you want to make it at home then dry grinding or even soaking the rice for sometime and then grinding it works well both ways. So choose which one you prefer . There is no specific rice for it, but if you are using a scented rice then it would add a flavor to the recipe. http://wnmgbmfcmx.com [url=http://rulybxn.com]rulybxn[/url] [link=http://vqilrhe.com]vqilrhe[/link]

mJ6TiYo56

Cool! That's a clever way of lokonig at it!

Олег

Це може стати у пригоді для розділу "Преса": Статті в діаспорній газеті "Свобода" (Нью-Йорк). Містить архів нумерів із 1894(!!) року (http://svoboda-news.com/arxiv.htm). Зокрема, про сестер Тельнюк є статті: 12 квітня 1994 http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1994/Svoboda-1994-068.pdf сторінка 4 11 лютого 2000 http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/2000/Svoboda-2000-06.pdf сторінка 17 У архіві можна шукати по словах!! Низький уклін сестрам та Назарові Федоровичу. З повагою))

VQUDZak0Bf

Dag nabbit good stuff you whspaerinpppers!

Ірина

Галю та Лесю! Ви - чудові. Ви - найкращі. Справжня сучасна музика, орієнтована на дорослого глядача. Дякую за те, що ви є!

олексій могиленко

Доброго дня ,пані Галю і Лесю!я приєднуюся до тисяч вдячних слухачів Ваших красивих пісень та хочу висловити особисте захоплення піснею "Повертайся живим".дивився ТСН і серце щеміло від такої зворушливої пісні.пройшло трохи часу і я написав вірша "Два ангели.",але постійно здавалося що щось не вистачає потім дописав приспів і попробував наспівати і раптом зрозумів. що дуже схоже на Вашу пісню .Дякую,що Ви є та Ваші пісні надихають та оживляють Україну.Бажаю Вам миру ,добра і творчого натхнення!Нехай закінчиться війна!!! Повертайся живим Ангели світлі за руки взялися І телефонний звязок поєднав Тих ,що любили найбільше на світі Тих, хто надіявся, вірив, чекав. Тату, чи скоро війна закінчиться? Скоро уже? А коли? Розкажи... Ти повертайся скоріше додому, Мені обіцяєш?.. Себе бережи... Приспів: Повертайся живим, повертайся живим, Ти - найкращий у світі татко. Ти потрібен мені, повертайся скорій, Я так хочу тебе обійняти. Так, обіцяю я слухатись маму... В школі? Все добре, відмінниця я... Все, надобраніч, люблю і чекаю... Запам'ятай - ти ж мені обіцяв... Сльози солоні скупі чоловічі Ангел крилом не помітно стирав, Інший - стояв біля ліжечка доні, Сни - зірочки під подушку ховав. Приспів: Повертайтесь усі, повертайтесь скорій, Ви-найкращі сини України, Бо в молитві за мир вже не стримують сліз Ваші діти, батьки і дружини. 23.12.14

Vic

Вам має бути соромно за той бруд, що Ви виплеснули на Ані Лорак. Врешті решт, то саме ВОНА - друге місце на Євробаченні, кращий голос України, що, не дивлячись на праворадикальних зазомбованих виродків, два дні поспіль збирає аншлаг у палаці Україна, яка несе славу України не тільки вдома, а й за межами, отримуючи визнання УКРАЇНСЬКІЙ ПІСНІ у такі важкі для нас часи... А ви можете зібрати аншлаг у палаці Україна?! Собака гавка, а караван іде...

Олеся

Дякуємо за концерт у Донецьку! Не розумію, як сталося, що познайомилась із вашою творчістю тільки вчора. І це було дуже приємне знайомство!

Сергій

Дівчата, ви надзвичайно круті. І хлопці ваші на смичкових - теж:) Бачив\слухав вас у славному граді Острозі - вперше в житті. До цього абсолютно не був знайомий із творчістю. Розірвало просто-таки на шматки. "Хлопчиком" узагалі довели до сліз... А плачу я "раз в пятілєтку"... Дя.ку.ю!! Давайте разом ламати стіни між людьми. Кожен зі свого боку, хто скільки може, потрошечки... - і все в нас буде добре! Слава Україні!

Юрій

Чекаємо Вас з нетерпінням у Львові!

Олекса

Де скалки обрію сипнуло, І руки в небо здійняті жіночі, Спеклося завтрашнє з минулим, І щем сльозою пропікає очі. Де вірші Стусові не кришаться, а липнуть, І де сусідять Ліна і Оксана, Ми проростаємо у вірші... Анафема апокрифом осанна. Мелодія - поезія - зітхання.

Голдер - молодчага!

Golder

Доброго дня, по-перше, хочу Вам подякувати за Вашу щиру та неповторну творчість, яка зацікавила мене ще з періоду "Території А", коли ще був підлітком. Нещодавно на мене знов нахлинула ностальгія за українською культурою (я вже багато років живу у Німеччині), отож я вирішив послухати ваші нові пісні. Багати з них мені дуже сподобалися, особливо вразила мене пісня "Ночні метелики" та відеокліп до неї. Дуже шкода, що сучасне музичне мистецтво рідко може запропонувати слухачеві настільки вражаючий твір. А ще мені стало шкода, що напевно є багато людей, які не розуміють украіньску мову і не знають, про що ви співаєте, але не дивлячись на це полюбляють вашу творчість, тому в мене чомусь з'явилося бажання зробити вірш - переклад на російську мову. Гадаю, що в мене це не вдалося на сто відсотків, але можливо цей переклад знадобиться Вам для якихось цілей, тому я відсилаю його вам: Ночные мотыльки А музыка, душу щемящая, кровь разогнала по венам; Текли голоса сквозь неё из далёких краёв. Какое вам дело до женщины этой? Ведь веки её не замрут от волненья, И вы никогда не возьмёте за плечи её. Но губы ломаются, мелко крошится пространство, И дни пролетают, гудя и звеня, как вокзал. Ведь женщина эта - таинственный остров, и всё абсолютно напрасно, По дыму ведь к ней нужно плыть через этот прокуренный зал. Одна за одной зацелованных рук череда пред глазами Мелькают как окна и в сумерках памяти гаснут они Какое вам дело до женщины этой? Она чья-то мука. И снова в печали Приходит она под заплаканный блюз, но к другим. И с привкусом слёз и ванили расплавятся томно Как будто прощанье слова, наполняя вам рот. А может приветствие? Может вы вспомните В чём вы виновны, Когда она встанет и с плёч вдруг платок упадёт? Среди силуэтов, сутулых как будто упавшие на пол Пальто, обведёте вокруг её стана кольцо На мутном стекле, где как отблески света Возвысятся нежные пальцы, И вдруг среди них под наклоном появится ваше лицо. А женщина просто бокал отодвинет и спросит вас: "Кто вы?" Действительно, кто вы? - Ни прихоть, ни блажь, ни вопрос. Но вы не ответите. Всё потому, что вы Просто не силах сказать это слово, Которое вас накрывает волной во весь рост.

Олена, Запоріжжя!

На сцені оркестр? Ні. Лише три віолончелі. На сцені цілий хор? Ні. Лише дві жінки... Не жінки - дві чарівниці, дві феї, що зробили з душі моєї театр тіней. І світла. І весь зал сповнився образів. Об’ємні, вони виростали зі звуків. Заповнювали простір, який легко ламався, крутився, гнувся піддатливо. Звуки - манили, тремтіли, пливли, летіли і... обривалися несподівано! І тиша розказувала свою історію. Об’єм, глибина, простір... І Магія! Mайстерність усього дійства така прекрасна, що слова (вірші) вже не грають великої ролі. Як на мене, у такій обробці - музичній, звуковій, глибоко відчутій та відтвореній - будь-які вірші здавалися б геніальним творінням. Я навіть не уявляла, що ТАК можна виконувати пісні. Все це навіть піснями важко назвати. ЦЕ - ДІЙСТВО, ВИСТАВА ЗІ ЗВУКІВ!!! Я все це бачила об’ємно, відчувала в повітрі все, про що вони співали. Ледь не торкалася. :) ДЯКУЮ ВАМ, ЩО ВИ Є!

Андрій

Я юрист. Українець. Люблю Україну і все, що з нею пов"язане. Розмовляю здебільшого російською мовою,у Харкові по іншому важко... Побував 25.05.2012 року на концерті Галі та Лесі Тельнюк у Харкові. Скажу одразу йти не планував та й не дуже хотілося, хоча заздалегідь знав про їх приїзд до Харкова, але сумнівався щодо доцільності витраченого часу на творчість сестер Тельнюк, з якою знайомий раніше не був. Зайшов до клубу "Інді" випадково, проводжаючи на концерт свого друга відомого Українолюба Олексія Пушняка. Зайшовши до клубу "Інді" заради цікавості купив таки квиток та подумав, що для загального розвитку таки послухаю декілька пісень і піду далі по своїх справах... Але після початку концерту і до його закінчення сидів на ступенях у залі і слухав це диво затаївши подих із щасливим обличчям! Щасливим, тому що нічого подібного раніше не чув і отримував справжню насолоду від усього того українського дійства. Закохався у творчість сестер Тельнюк одразу. Виступу вони віддались на 300%.Мені пощастило сфотографуватися з ними. Тепер фото буде стояти на моєму робочому столі в офісі. Пройшла майже доба від моменту закінчення концерту, а я ще й досі не прийшов до тями від побаченого та почутого. Дуже соромно, що з собою не було гарного букету троянд, тому що після прослуханого концерту одразу ж захотілося зробити сестрам щось приємне, чимось віддячити їм за ту насолоду, яку вони нам доставили, хоча б квітами, хотілось поцілувати їм руки. Але квітів не було, а руки я хвилюючись і розмовляючи з ними поцілувати забув. Отже вирішив висловити свою величезну вдячність оцим повідомленням про свої враження від зустрічі з такими великими українськими митцями. Вважаю самою найкращою справжньою українською співачкою, яка любила Україну всім серцем, і музика якої залишиться з нами навічно - Квітку Цісик, але дівчата (вибачте що я до вас так звертаюсь) тепер і Ви в моєму серці. У вас надзвичайні голоси, талант писати музику, а ось вірші Галі нічим не гірші, ніж у Оксани. Творчих вам натхнень, щастя, успіхів в особистому житті, знайте, що є люди котрі закохані у Вашу творчість. І ще - ви дуже красиві! Окремо дякую чоловікам - музикантам, професіонали свого діла на всі 100. Директор сестер - справжня лбдина. Все у вас гармонійно (в т.ч. в колективі, як мені здалося зібрались всі гарні люди). Будемо на Вас чекати у Харкові, думаю наступного разу вас прийдуть 500-1000 шанувальників. Спасибі велике ще раз!

костя

Да. Прости.С Днем рождения.Даже не знаю что пожелать.Что бы боги шептали вам и дальше.

костя

Я опять пропустил все интересное.Видел запись.ЭТО ПРОСТО МАГИЯ.Надеюсь в июне попаду.Спасибо.до встречи.

Тамара

Галю, дуже-дуже вам дякую!!! Дивовижна пісня. Творчого вам натхнення, щоб і далі отак радувати ваших слухачів, як мене і мого тата! :)

Галя Тельнюк

Дорога Тамаро, справді, є така пісня на слова нашого батька - Станіслава Тельнюка: Отак стояти під дощем, Одним укритися плащем І стукіт крапель наслухати, І губи мокрі цілувати — І відчувати в серці щем... Й далеку слухати грозу, Яка гримкоче унизу, А потім, наче між намистом — Шукати у траві перлистій Твою загублену сльозу. Хай серце — в тихому диму Причутле голосу твому, Стискається у миті кожній Передчуттям якимсь тривожни. І все запитує: "Чому?" Зараз займуся активним пошуком пісні для Вашого батька!.)