В обхід заборони: як і надалі читати незалежні засоби масової інформації в Криму

Російський прокурор Криму Наталя Поклонська повідомила про те, що вона має намір заблокувати сайт Крим.Реалії. У зв'язку з цим обговорюємо, як можна читати заблоковані на півострові і в Росії сайти, а також «лайки», «шери» та інші дії в соціальних мережах, за які в Російській Федерації можуть притягнути до адміністративної або кримінальної відповідальності. Про це говоримо з фахівцем з цифрової безпеки – Миколою Костиняном і медіаюристом, директором російського Центру захисту прав ЗМІ – Галиною Араповою.

СТО СЛІВ ДО ТЕМИ

Активність в інтернеті стає небезпечною для росіян. Тепер для того щоб людину звинуватили в екстремізмі або сепаратизмі, їй досить просто поставити «лайк», розмістити в інтернеті відеоролик або фото. 90% всіх вироків, пов'язаних з публічними заявами, були винесені за висловлювання в інтернеті. Такі відомості наводить російський Інформаційно-аналітичний центр «СОВА». З 2014 року в Кримінальному кодексі Російської Федерації з'являється нова стаття – «За заклики до вчинення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії». Голова Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін закликає дати «жорстку адекватну відповідь гібридній війні», яку, на його думку, США та їхні союзники ведуть проти Росії. Він пропонує вважати проявом екстремізму заперечення підсумків всенародних референдумів. Роскомнагляд поки що не підтримав ідею голови російського Слідкому про інтернет-цензуру.

– У нас у гостях фахівець з цифрової безпеки Микола Костинян. Миколо, чи стежите ви за тим, що відбувається в Криму і Росії – за тим, як там намагаються контролювати суспільство, і наскільки ситуація відрізняється від української?

Микола Костинян

Костинян: Стежу в технічній частині. У політичному і законодавчому сенсі – не настільки, звичайно. Технічно ж це не так складно, і за останній час, наскільки знаю, особливих змін не було.

– У Росії практика стеження за мережевою активністю має свої особливості?

Костинян: Взагалі, ця практика є в усьому світі. У Росії вона ще не найвитонченіша.

– Росіяни до цього йшли довго, а ось кримчани поринули в нові реалії дуже швидко. З якими труднощами насамперед стикаються зараз жителі Криму?

Костинян: Звичайно, це стеження на рівні інтернет-провайдера, на рівні оператора мобільного зв'язку. Причому блокування сайтів входить до стеження на рівні провайдера. Ну і звичайно, всі ці моменти з публічними висловлюваннями. Конфіскації, обшуки.

– Як відбувається стеження на рівні інтернет-провайдера і як убезпечити свої дані від потрапляння до третіх осіб?

Костинян: Інтернет-провайдер зобов'язаний це робити, і не тільки в Росії і Криму – в різних країнах різною мірою, і різну кількість часу зберігається інформація. Через провайдера проходить усе, що йде з вашого комп'ютера до Facebook та інших ресурсів. Важливо розуміти, що, якщо біля електронної адреси зліва є замочок, то провайдер бачить, на який сайт ви пішли, але що саме ви передали й отримали – цього він вже не бачить.

– Тобто, якщо на початку електронної адреси вказано https?

Костинян: Так. А замочок – у браузері Сhrome зелений, а в Firefox сірий. Це дуже важливо. Якщо зв'язок із сайтом захищений, то провайдер нічого особливо не дізнається, окрім, власне, сайту, на який ви зайшли. Куди пішли, скільки часу просиділи, скільки відправили й отримали даних.

– Тобто постачальники інтернет-послуг – це ті, хто за нами стежить або якоюсь мірою допомагають стежити?

Костинян: Безпосередньо стежать. Але, знову ж таки, вони зобов'язані це робити в усьому світі. Справа не в тому, що якийсь кримський провайдер найгірший. Всі це роблять, і мобільні оператори теж.

– У російській практиці є система СОРМ – система технічних засобів для забезпечення функцій оперативно-розшукових заходів. Вона фіксує трафік, і це дозволяє відстежувати інтернет-активність?

Костинян: У кожній країні є якийсь свій СОРМ. Причому за Януковича якусь стару версію в Україні теж поставили. Що це таке? У Росії просто метод імплементації інший. Вони поклали все це на інтернет-провайдерів, які не те щоб були дуже задоволені. Адже виходить, що за свої гроші провайдер має купити якусь залізяку, поставити у себе і дати якимось, умовно кажучи, феесбешникам, доступ, і ще й зберігати якісь дані.

– Що робити з мобільним зв'язком? Які є способи захисту?

Костинян: У частині мобільного зв'язку – ніяких. Мобільний оператор – це одночасно оператор мобільного зв'язку і ваш інтернет-провайдер, якщо ви користуєтеся мобільним інтернетом. Якщо ви розмовляєте через мобільний або надсилаєте смс, ви ніяк не можете убезпечити себе. Те, що оператор завжди знає, де ви перебуваєте географічно, однозначно. Якщо ж ми говоримо про мобільний інтернет – тут справедливо все, що ми знаємо про інтернет-провайдерів. Якщо на початку електронної адреси є зелений замочок, провайдер знає, куди ви пішли, але не знає, що за інформацію ви передаєте. Можна включити VPN – це своєрідний посередник. Припустимо, ми йдемо не на сайт Facebook, а безпосередньо на якийсь сайт у Німеччині. Зв'язок із цим сайтом у нас захищений. І вже від того місця в Німеччині ми заходимо на різні сайти. В цьому випадку посередником буде VPN – це приватна віртуальна мережа. Створюється певний віртуальний тунельчик від нашого пристрою до цього посередника – важливо, щоб він був за кордоном. Таким чином, через VPN можна зайти на заблокований сайт, тому що ви заходите не з Криму, а з тієї ж Німеччини або Нідерландів. Тобто якщо сайт не є фізично в Російській Федерації, тоді ви на нього точно зайдете.

– З нами на зв'язку медіаюрист, директор російського Центру захисту прав ЗМІ Галина Арапова. Галино, розкажіть про російську практику в сфері інформаційної безпеки. За що можуть бути покарані громадяни Росії або люди, які перебувають на території, що підпадає під її юрисдикцію?

Арапова: Якщо йдеться про поширення інформації в інтернеті, то це можуть бути найрізноманітніші види порушень – починаючи з поширення відомостей, які можуть когось образити, так звані зневажливі або, як кажуть у народі, наклепницькі. Але для цього, як правило, потрібна реакція самого скривдженого – він має подати до суду, ініціювати кримінальну справу. У Росії, нагадаю, наклеп досі є кримінальним злочином. Також це може бути образа, адже насправді поняття дуже розмите, і зовсім незрозуміло, як притягають до відповідальності – можуть притягнути за літературне слово «ідіот», а можуть і за використання слів, які належать до обсценної лексики. Найпоширенішими зараз є випадки притягнення за поширення відомостей, які вважаються екстремістськими. Тут маса проблем і з точки зору застосування, і розуміння, за що взагалі карають.

– Яким чином можна нести відповідальність за поширення інформації, що вважається екстремістською?

Арапова: Найбільш неочевидне для звичайних користувачів інтернету – це коли вони роблять репост опублікованого кимось матеріалу, звичайно, не перевіряючи, чи належить він до екстремістських згідно із законодавством. У такому випадку може бути як кримінальна, так і адміністративна відповідальність. Найчастіше, звичайно, адміністративна, але це теж неприємно.

– Скільки можуть дати за репост, якщо настане кримінальна відповідальність?

Арапова: А це дивлячись, що міститься в тексті. Якщо, наприклад, заклики до здійснення екстремістської діяльності, то це може бути до кількох років позбавлення волі. Якщо це, наприклад, зображення свастики, то це не кримінальна, а адміністративна відповідальність. Штраф у розмірі тисячі рублів. Але питання в тому, що ви однаково потрапляєте в список екстремістів з усіма наслідками. У вас можуть бути проблеми при виїзді за кордон, в банку – може бути заблокований рахунок. Ви не зможете працювати з дітьми – не візьмуть на роботу, пов'язану з освітою.

– Зображення свастики може бути приводом для притягнення до відповідальності. А якщо йдеться про публікацію якоїсь хроніки, це теж ризиковано?

Арапова: На превеликий жаль, відносно недавно були внесені зміни до законодавства. Тепер застосування адміністративної відповідальності за розповсюдження нацистської символіки не залежить від того, з якою метою ви це робите. Ви можете поширювати хроніку часів Другої світової війни, та хоч плакат Кукриніксів – однаково, якщо на ньому зображена свастика, цього буде достатньо, щоб вважати це демонструванням нацистської символіки. А відповідальність настає за демонстрування або пропаганду – так це тепер звучить. Звичайно, це здається абсолютно нелогічним і викликає масу обурення у юристів, які займаються проблематикою поширення інформації, в тому числі в інтернеті. Медіаюристи постійно говорять про це. Але, на жаль, поки ця практика тільки наростає. І, незважаючи на те, що штраф невеликий, наслідки можуть бути вкрай неприємними. І, за законом, виходить, що ніяке зображення не можна поширити ні з якою метою – пропагуєте ви нацизм чи хочете показати його жахи.

– Уявімо ситуацію: користувач допустив необережність, йому зателефонували або до нього прийшли. Що робити в такому випадку?

Арапова: Якщо це адміністративне правопорушення, то приходити або телефонувати не будуть – складуть адміністративний протокол і викличуть до мирового суду для розгляду справи. Процедура дуже невибаглива, що називається. А взагалі краще все це знати і не постити. Тому що потім дуже важко доводити очевидне – що ви не хотіли зробити щось погане, поширити щось екстремістське, що це не екстремізм взагалі.

– З нами на зв'язку наш слухач Віктор з Феодосії. Вікторе, ви хотіли б поставити запитання чи поділитися власним досвідом?

Віктор: Зараз експерт говорила про свастику. Ви знаєте, у нас все місто розписане свастикою, антисемітськими малюнками – і нічого, прокуратура і міліція дивляться на це крізь пальці.

– Тобто виходить, що за поширення таких символів в інтернеті в Криму можна отримати адміністративну або кримінальну відповідальність, а малювати на вулиці можна?

Віктор: Мабуть, так. Ну подумайте, на стіні намальована свастика – і напис «Ми серед вас». Подекуди повитирали у зв'язку з весняним ремонтом.

– Ви чули про випадки покарань за ці графіті?

Віктор: Ні. Мабуть, це мало кого бентежить.

– Нагадую, що у нас у гостях фахівець з цифрової безпеки Микола Костинян. Миколо, ґаджети зберігають значну кількість інформації про нас, наші зв'язки. Як убезпечити свій телефон, ноутбук, планшет?

Костинян: Два моменти. Перший – від чого убезпечитися? Можна убезпечитися від фізичної втрати, конфіскації, викрадення. Припустимо, хтось прийшов і взяв ваш пристрій, а вам важливо, щоб людина не отримала всі ваші дані. Окрім того, можливий захист від шпигунських програм, вірусів, які передають наші дані. Якщо цікавить питання захисту від викрадання або конфіскації, то потрібно, щоб пристрій був повністю зашифрований. IPhone і IPad вже зашифровані – головне, щоб ви поставили пароль на розблокування екрану. Якщо у вас Android – виберіть в налаштуваннях безпеки пункт «Зашифрувати пристрій». Але у когось він у прошивці є, а у когось немає. Якщо є, просто увімкніть. Знову ж таки, має бути пароль на розблокування екрану. Якщо йдеться про комп'ютер, то в Windows 10.1 Pro, 8.1 Pro або 7 теж є такий пункт. Клікаєте правою кнопкою миші на диск – і там має бути пункт «Увімкнути бітлокер». Це система шифрування. Її також можна знайти в панелі управління, в розділі «Система і безпека». Тобто ми беремо і вбудованими засобами зашифровуємо повністю наш пристрій. Тоді, якщо хтось його забере, то даних з нього не отримає – якщо у вас хороший пароль. Якщо потрібно убезпечитися від шпигунських програм – це і простіше, і складніше одночасно. Найголовніше – операційна система і програми мають бути оновлені. Windows, MAC OS, Android – дивлячись яка у вас операційна система. І всі програми – особливо браузер і ті, що ходять в інтернет. Також важливо, щоб ви не працювали під обліковим записом адміністратора. Краще зробіть собі обліковий запис простого користувача. Тоді, якщо потрапить якийсь вірус, у нього буде менше прав, він принесе вам менше шкоди. Ну і, звичайно, потрібний антивірус. В жодному разі не крадений – тільки взятий з офіційного сайту. Безкоштовна версія вам цілком підійде. Раз на тиждень запускайте повне сканування. Якщо все це робити, ви вже будете робити більше, ніж 95% користувачів.

– Отже, підсумуємо. Як бути, якщо в один прекрасний день завдяки Наталі Поклонській сайт Крим.Реалії виявиться заблокованим?

Костинян: Ми пам'ятаємо, що Facebook не заблокований, і можна подивитися новини там. Там, до речі, теж має бути інструкція, як обійти блокування. Окрім того, візьміть будь-який VPN, який запропонує вам Google. Наприклад, Psiphon. Наскільки пам'ятаю, на Радіо Свобода навіть було освітнє відео про те, як його скачати і включити. І не забувайте шифрувати пристрої та оновлювати програми. Це найголовніше.