Клер Біг
Донецького шахтаря Олександра Гурова та його п’ятьох друзів захопили в заручники та катували бойовики. Все через те, що чоловік зірвав сепаратистського прапора і послідовно відстоював ідею єдиної України. Його називали зрадником, жорстоко били, пов’язавши на голову українського прапора.
Коли донецький шахтар Олександр Гуров зривав сепаратистського прапора із захопленої будівлі обласної адміністрації Новгородівки, чоловік здогадувався, чим це може для нього закінчитись. Вже два тижні по тому чоловік лежав у київському госпіталі зі зламаною щелепою, переломом носу, зламаними ребрами та забоями руки.
«Почали відразу без розмов і пояснень бити усім, що під руку трапиться: і пістолетом по голові, і кулаками. Один з них взяв мене за руку, вперся у мої ребра, а інший двома ногами стрибав на моєму лікті. Як наслідок, утворилася дуже велика гематома. Кілька разів я втрачав свідомість», – розповідає потерпілий.
За словами Олександра Гурова, бойовики оскаженіли, коли виявили його татуювання на плечі, де написано «Слава Україні! Героям слава!». Сепаратисти намагалися зрізати його, використовуючи гострі зубці розбитої лампочки. Знущання супроводжувалися словами «зрадник» і «Правий сектор».
Страшна історія Олександра Гурова є лише одним випадком із десятків зафіксованих тортур і знущань, які скоюють проросійські сепаратисти на сході України. Саме такі нелюдські методи, на їхню думку, допоможуть закріпити владу в регіоні.
Ймовірно, саме тому бойовики з легкістю зізнаються у захопленні місцевих нелояльних політиків, проукраїнських активістів, журналістів, міжнародних спостерігачів. Мішенню може стати кожен, хто не підтримує самопроголошену «народну республіку», що проголошені в Луганській та Донецькій областях. Сепаратистський рух стає більш організованим, а викрадення набувають систематичного та методичного характеру.
Подібні інциденти давно перестали буде одиничними. У цьому переконана
Анна Нейстат, заступник
директора правозахисної програми Human Rights Watch із надзвичайних ситуацій.
«Ми вже можемо прослідкувати послідовність і систему. Щодня я отримую заяви про те, що ще одну людину викрали або звільнили із полону», – коментує Анна Нейстат, яка нещодавно відвідувала Донецьку область, щоб розслідувати випадки тортур.
Експерт стверджує, що жертви характеризували пережите як «жахливу» жорстокість і насилля, які у багатьох випадках спричинили серйозну шкоду здоров’ю постраждалих.
Антон, що раніше був бойовиком сепаратистів, підтвердив висновки Анни Нейстат в інтерв’ю Радіо Свобода.
Скривавлені заручники без упину кричали
25-річний Антон втік від бойовиків після того, як побачив тортури над одним проукраїнським заручником. Скривавленого чоловіка озброєні бойовики катували на сходах Донецької обласної ради, штаб-квартири сепаратистів.
«Людей б’ють і «перевиховують», – розповідає Антон. – Їм заборонено вживати слово «Україна», говорити українською мовою. Їм кажуть, що це відтепер Росія. Так що дійсно, полонених били і катували, а потім відпускали десь за містом».
Проте вижити вдається не усім полоненим. Тіла двох чоловіків знайшли в річці поблизу Слов’янська зі слідами забоїв на всьому тілі. Згодом експертиза встановила, що це тіла депутата Горлівської міської ради Володимира Рибака і студента КПІ Юрія Поправка.
Американського журналіста Саймона Островського сепаратисти тримали в полоні три дні. За його словами, окрім нього в підвалі місцевого СБУ ще тримають десятки інших полонених. За словами Островського, частина з тих людей перебувають там тижнями.
Шахтаря Олександра Гурова, як і більшість жертв, озброєні сепаратисти викрали серед білого дня. Разом із Гуровим захопили ще п’ятьох його товаришів-активістів. Ці чоловіки – шахтарі, лояльні до нової київської влади, – зібрались разом 4 травня аби обговорити, як рятувати рідне місто від сепаратистів. Олександр Гуров наполягає, що їхня група поводила себе мирно і зосереджувалася на прибиранні сепаратистських прапорів із будівель.
Заручникам роблять ін’єкції і невідомими психотропними речовинами
Активістів посадили в мікроавтобус і відвезли до Донецької обласної ради. За словами очевидців, на 5 і 6 поверхах цієї 11-поверхової будівлі тримають та катують полонених. У самоорганізованому медпункті, що розташований на 2-му поверсі, працюють у кілька змін 50 медиків.
Гуров розповідає, що його викрали і відвели на 5-й поверх, переможно демонструючи його іншим бойовикам. Навколо голови шахтарю пов’язали українського прапора.
«Вони заштовхнули мене в кімнату. Я міг чути крики моїх приятелів із суміжної кімнати», – пригадує Олександр Гуров.
За словами чоловіка, його неодноразово били, погрожували смертю і кололи ін’єкції, від яких ноги не слухались. Гуров припускає, що то могли бути психотропні засоби.
На наступний день Олександра Гурова звільнили, обмінявши на захоплених сепаратистів. Інші його друзі також опинились незабаром на волі, у всіх серйозні травми.
На допомогу сепаратистам зі Східної України приїжджають росіяни
За словами колишнього бойовика Антона, усі чоловіки, що «працюють» на 5-му та 6-му поверхах, зі Східної України. Ці сепаратисти досвідчені у тому, як вести допит, тож, припускає чоловік, багато хто з них раніше працював у правоохоронних органах. Він також припускає, що частина сепаратистів приїхали з Росії на підмогу бойовикам, в тому числі, так звані козачі формування.
Він також підтверджує, що самоорганізований госпіталь дійсно розміщений на 2-му поверсі Донецької обласної ради. За його словами, працівників Червоного хреста захопили саме для того, аби конфіскувати їхні медичні препарати.
Натомість, прес-секретар Донецької народної республіки заявив, що працівників Червоного Хреста затримали, адже вони підозрювались у шпигунстві.
Після того, як Антон утік від сепаратистів, він постійно боїться, що йому мститимуть. «Якщо вони дізнаються про це – вони не пробачать», – додає він.
Олександр Гуров також боїться за своє життя та життя членів своєї родини, яка переїхала за ним до Києва. Він не планує повертатися до Східної України, де на чоловіка, за його словами, чекає вірна смерть. Поки Олександр Гуров не знає, як далі складеться його життя. Але у двох речах він упевнений. По-перше, слід продовжувати боротися за єдину Україну. А по-друге, чоловік хоче відновити пошкоджене татуювання «Слава Україні, героям слава».
«Я обіцяю, воно буде ще гарнішим і яскравішим. Там залишаться шрами, але усе можна виправити. Все буде в порядку», – впевнено додав чоловік.
Бойовики провели чоловіка до медиків, які зробили чоловіку укол. Хоч біль і затих, проте Олександр Гуров досі не знає, який препарат йому вкололи.