This version of the page http://adm.km.ua/index1.php?link=225 (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2015-11-28. The original page over time could change.
Хмельницька обласна державна адміністрація ... Офіційна сторінка



Повідомлення


До уваги громадськості!
28 листопада 2015 року відбудуться жалобні заходи у зв’язку з Днем пам’яті жертв голодоморів.
Серед заходів заплановано: скорботна хода з майдану Незалежності (збір до 15.30 год.) центральними вулицями міста до пам’ятнику «Ангел Скорботи», покладання квітів, лампад, житніх колосків, панахида.
27 11 2015
Докладніше...


Увага, конкурс!
Рада голів державних адміністрацій у рамках співпраці з Американською Комерційною Службою Посольства Штатів Америки в Україні і Програмою SABIT, яку спонсорує Міністерство Торгівлі США, інформує про відкриття нової програми бізнес стажування для фахівців енергії у цивільному і комерційному будівництві.
Термін стажування: з 30 січня до 20 лютого 2016 року.
Анкети на конкурс щодо участі у Програмі стажування приймаються до 4 грудня 2015 року.
Nataliia.Shknyeyeva@trade.gov
Тел. +380044 521 52 22, 0985 274 02 15
25 11 2015
Докладніше...


Оголошення про результати конкурсного відбору суб’єктів оціночної діяльності
На виконання розпоряджень голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 18.10.2012 № 287/2012-р “Про затвердження Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності для проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення” (зареєстроване Головним управлінням юстиції у Хмельницькій області 31.10.2012 року за № 89/1825) та від 31.08.2015 №406/2015-р «Про проведення експертної оцінки земельної ділянки».
25 11 2015
Докладніше...


Управління з питань цивільного захисту населення облдержадміністрації повідомляє про надзвичайні ситуації та надзвичайні події, які мали місце на території області в період з 16 листопада по 22 листопада 2015 року
1. Надзвичайні ситуації:
- від початку року зареєстровано 3 НС (у 2014 р. – 5).
2. За оперативними даними, які поступили до кризового центру ОДА:
- протягом тижня загинуло 12 людей та травмовано (госпіталізовано) 26 людей.
2.1. Пожежі:
- протягом тижня зареєстровано 14 пожеж, на яких 1 людина загинула;
24 11 2015
Докладніше...


Зарахування до кадрового резерву
“Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №199 «Про затвердження Положення про формування кадрового резерву для державної служби» та від 21 лютого 2007 року №272 “Про затвердження Порядку проведення конкурсу із зарахування до кадрового резерву на посади державних службовців першої - третьої категорії, призначення на які здійснюється Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України або Кабінетом Міністрів України чи погоджується з Кабінетом Міністрів України” обласна державна адміністрація оголошує конкурс із зарахування до кадрового резерву.
24 11 2015
Докладніше...


Шановні Хмельничани!
28 листопада 2015 року у м.Хмельницькому по вулиці Кам’янецька 2 (площадка біля будинку побуту Південний Буг, зупинка «Юність») за ініціативи обласної державної адміністрації, при сприянні міської ради, Департаментом агропромислового розвитку буде проводитися черговий сільськогосподарський ярмарок.
24 11 2015
Докладніше...


До уваги громадськості!
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 №890 “Деякі питання забезпечення запровадження електронного сервісу з проставлення апростиля”, наказу Міністерства юстиції України “Про впорядкування відносин з проставлення апостиля та підготовки документів для їх консульської легалізації” від 11.11.2015 №2268/5, зареєстрованого у Мін'юсті 11.11.2015 за №1419/27864, у 13 відділах державної реєстрації актів цивільного стану Хмельницької області запроваджено електронний сервіс проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України.
24 11 2015
Докладніше...


До уваги власників маломірних суден, прокатних пунктів та баз стоянок маломірних суден Хмельницької області!
Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті дуже стурбована значним ростом в останній час аварійності під час використання маломірних суден громадянами, перш за все під час проведення рибної ловлі.
23 11 2015
Докладніше...


ІНФОРМАЦІЯ про надходження та використання коштів обласного бюджету станом на 20.11.2015 року
До загального фонду обласного бюджету (без урахування трансфертів з державного бюджету) надійшло 305,0 млн.грн., що становить 103,3% до показників, затверджених обласною радою на січень-листопад поточного року.
Крім того, обласним бюджетом отримано трансфертів з державного бюджету в сумі 2 860,4 млн. грн. або 92,3 % до плану на звітний період.
20 11 2015
Докладніше...


День Гідності та Свободи.
Відповідно до Указів Президента України від 13.11.2014 року № 872/2014, від 09.11.2015 року № 633/2015, розпорядження голови облдержадміністрації від 16.11.2015 року № 557/2015-р 21 листопада 2015 року о 13.00 год. на майдані Незалежності біля фотогалереї пам’яті Героїв Небесної сотні та учасників АТО відбудуться обласні заходи з нагоди Дня Гідності та Свободи.
Запрошуємо взяти участь у заходах, в рамках яких передбачається покладання квітів та корзин.
20 11 2015
Докладніше...


< Попередня 1 2 3 4 5 Наступна >>

 

 Untitled Document

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 856/2008
Про заходи у зв'язку з Днем пам'яті жертв голодоморів

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1144/2007 Про оголошення в Україні 2008 року Роком пам'яті жертв Голодомору

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 250/2007 Про заходи у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932 – 1933 років в Україні

Розпорядження голови облдержадміністрації від 25 квітня 2007 року № 136/2007-р "Про обласні заходи у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні"

СКЛАД Координаційної ради з підготовки обласних заходів у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні

ОБЛАСНІ ЗАХОДИ у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні

Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду і покарання за нього

Cвідчення хмельничан-очевидців Голодомору 1932-1933 рр 

Виписки актів про смерть під час Голодомору 1932-1933рр 

Корисні посилання (Офіційне інтернет-представництво Президента України)

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933 років по Хмельницькій області

Поіменний список жертв Голодомору 1932-1933 років в розрізі сільських рад і населенних пунктів Новоушицького і Шепетівського районів.

Видання про Голодомор на Хмельниччині

Пам'ятники і пам'ятні знаки жертвам Голодоморів

ЛІТЕРАТУРА НА ТЕМУ

ПРОВЕДЕНІ ЗАХОДИ НА ТЕМУ

 

Ми пам’ятатимемо це страшне лихоліття

Одним із пріоритетних завдань у здійсненні зовнішньої та внутрішньої політики нашої держави Президентом України Віктором Ющенком визначено встановлення і висвітлення об’єктивної картини Голодомору 1932-1933 років в Україні.
На виконання Указу Президента України В.Ющенка від 28 березня 2007 року «Про заходи у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні», 18 вересня в приміщені обласної державної адміністрації було проведено засідання Координаційної ради з підготовки та проведення обласних заходів у зв'язку з 75- ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні під головуванням заступника голови облдержадміністрації, заступника голови Координаційної ради Вавринчука Миколи Пророковича.
В заході взяли участь голови районних державних адміністрацій та міські голови.
У вступному слові Микола Пророкович поінформував присутніх, що у відповідності з Указом Президента протягом 2007-2008 років на обласному рівні прийнято ряд розпоряджень голови облдержадміністрації, у яких визначені конкретні завдання та терміни їх виконання, а саме :
- створення обласних томів Національної книги пам’яті про жертви Голодомору 1932-1933 років в Україні;
- забезпечення складання списків жертв Голодомору;
- складання єдиного списку постраждалих від Голодомору 1932-1933 років, що проживають у регіоні;
- встановлення в населених пунктах, мешканці яких постраждали від Голодомору, відповідних пам’ятників та пам’ятних знаків;
- забезпечення, за участю дослідників Голодомору в Україні та представників громадських організацій, збирання свідчень очевидців Голодомору 1932-1933 років;
- виявлення та впорядкування місць масових поховань жертв Голодомору;
- відповідної роботи у сферах освіти, культури та інформаційній сфері;
- виставкової та видавничої діяльності;
- заходи щодо демонтажу пам’ятників та пам’ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні та політичних репресій у часи тоталітарного режиму, а також щодо перейменування в установленому порядку вулиць, площ, провулків, проспектів, парків та скверів у населених пунктах України, назви яких пов’язані з таким особами;
- поліпшення медичного, соціально-побутового обслуговування, сприяння у веденні присадибного господарства, надання матеріальної допомоги особам, які пережили Голодомор 1932-1933 років.
Щодо стану виконання в області даних заходів виступив начальник управління з питань внутрішньої політики облдержадміністрації Ігор Сабій, який поінформував присутніх, що у 835 населених пунктах області (57 % до загальної їх кількості в області) на підставі свідчень очевидців, архівних документів та метричних книг вдалося документально підтвердити факти загибелі людей від голоду у 1932-1933 роках. За узагальненими даними, кількість встановлених жертв Голодомору у регіоні складає майже 41 тис. осіб, з яких поіменно встановлено 34 тис. осіб.
З цією метою місцевими органами влади або за їх підтримки у регіоні було створено близько 800 дослідницьких груп, до роботи яких залучено понад 4700 осіб – працівників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, закладів освіти і культури, молодь, науковців, дослідників голодоморів і політичних репресій, краєзнавців, громадськість.
У районах області проведено значну роботу по вшануванню пам’яті жертв геноциду.
За станом на 1 вересня ц.р. в області встановлено 116 пам’ятників та 740 пам’ятних знаків, присвячених жертвам Голодомору 1932-1933 років (разом - 856).
В області завершується перший етап роботи над встановленням пам’ятників та пам’ятних знаків, на якому основним завданням було привернути увагу громадськості до питання вшанування пам’яті жертв геноциду. На часі – встановлення замість тимчасових пам’ятних знаків повноцінних пам’ятників із довговічних матеріалів, які мають художньо-мистецьку цінність, взяття їх на відповідний облік та під охорону.
Проводиться робота щодо виявлення та упорядкування місць масових поховань жертв Голодомору 1932-1933 років.
Загалом, за інформацією місцевих органів влади, у регіоні виявлено 125 масових поховань жертв Голодомору 1932-1933 років, переважна більшість яких знаходиться у центральних районах області (у Полонському - 38, Летичівському - 34, Деражнянському – 28, Старосинявському - 10, Хмельницькому – 8, Шепетівському - 2 районах області та у м. Шепетівка - 1).
В області зібрано майже 9000 свідчень та спогадів очевидців Голодомору, з яких близько 5400 нотаріально завірено та передано до державного архіву області на постійне зберігання і створення відповідної колекції.
Найбільше таких свідчень передано із Волочиського, Городоцького, Дунаєвецького, Чемеровецького, Ярмолинецького районів області.
У регіонах області проведено круглі столи, конференції, конкурс науково-пошукових робіт «Голодомор 1932-1933 років», підготовлено збірки спогадів та свідчень очевидців Голодомору, у навчальних закладах організовано музеї та куточки пам’яті, у бібліотеках сформовано виставки тематичної літератури.
За словами Миколи Вавринчука, завершується робота щодо формування масштабної музейної експозиції на вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років у Державному історико-культурному заповіднику «Межибіж».
На завершення високопосадовець продемонстрував перший том Національної книги пам'яті свідчень ще живих сьогодні свідків трагічних сторінок української історії на Хмельниччині та книгу «Голодомор 1932-1933 років на Хмельниччині».

***

Інформаційна довідка

про заходи, проведені в області на виконання Указом Президента України від 28 березня 2007 року № 250 «Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні»

Виконання заходів у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні є пріоритетним завданням у діяльності місцевих органів влади Хмельницької області.
На виконання Указу Президента України від 28 березня 2007 року № 250 «Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні» прийнято розпорядження голови облдержадміністрації від 25 квітня 2007 року №136/2007-р «Про обласні заходи у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Украї   ні» та ряд інших розпоряджень і доручень, чим створено необхідну нормативну базу для забезпечення  реалізації в області комплексу заходів у зв’язку з 75-ми роковинами геноциду українського народу.
При голові обласної державної адміністрації утворено Координаційну раду з підготовки обласних заходів у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні, основним завданням якої визначено підготовку пропозицій та забезпечення координації підготовки та проведення заходів, здійснюваних місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, науковими та громадськими інституціями із вшанування в області пам’яті жертв голодоморів в Україні та у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні.
До складу Координаційної ради включено керівників профільних структурних підрозділів облдержадміністрації, обласної ради, керівників ряду вищих навчальних закладів, закладів культури, провідних науковців області, лідерів громадського-політичних об’єднань регіону, представників засобів масової інформації.
Участь у роботі Координаційної ради регулярно беруть керівники місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
На засіданні Координаційної ради 5 червня 2008 року розглянуто результати роботи з виконання в області завдань, визначених Указом Президента України від 28 березня 2007 року № 250 «Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні».
Аналогічні заходи вживаються у районах та містах області.
Вирішено питання щодо організації випуску двотомника «Книга пам’яті про жертви Голодомору 1932-1933 років в Україні: Хмельницька область».
До Книги пам’яті увійдуть, зокрема, 5 наукових статей, 248 архівних документів органів влади та управління, спогади та свідчення громадян, що пережили геноцид, список жертв та постраждалих від голоду, перелік населених пунктів області, що постраждали від голоду, 60 фотокопій архівних документів та особливих метричних записів, наукові рецензії тощо.
Робота щодо видання Книги пам’яті здійснюється відповідно до рекомендацій українського інституту національної пам’яті та буде завершена у ІІІ кварталі 2008 року.
Організовано збір свідчень очевидців Голодомору. Всього в області зібрано понад 6 тис. свідчень. Для підготовки до видання «Книги пам’яті про жертви Голодомору 1932-1933 років в Україні: Хмельницька область» Державному архіву області передано 1 380 свідчень очевидців Голодомору.
Створено список жертв Голодомору 1932-1933 років у регіоні. Такі списки укладено у 835 населених пунктах області. За узагальненими даними кількість жертв геноциду у Хмельницькій області становить майже 41 тис. осіб, у тому числі - понад 31 тис. осіб, встановлених поіменно.
З цією метою місцевими органами влади або за їх підтримки у регіоні було створено близько 800 дослідницьких груп, до роботи у яких залучено понад 4700 осіб – працівників органів влади, місцевого самоврядування, закладів освіти і культури, молодь, науковців, дослідників голодоморів і політичних репресій, краєзнавців, відомих громадських діячів.
Постійно проводиться робота щодо виявлення та упорядкування місць масових поховань жертв Голодомору 1932-1933 років. Загалом на обліку знаходиться 80 місць масових поховань жертв Голодомору 1932-1933 років (з них найбільше - у Полонському (38), Летичівському (11), Старосинявському (10), Деражнянському (8), Хмельницькому (6)  районах області). Усі місця масових поховань упорядковані та знаходяться під постійним наглядом місцевих органів влади. Протягом 2007-2008 років встановлено 17 місць масових поховань: Летичівський р-н, сс. Шрубків (2), Суслівці, Прилужне, Сахни, Митківці, Кудинка, Рожни, Грушківці, Западинці, Новокостянтинів; Старокостянтинівський р-н, сс. Раштівка, Веснянка, Воронківці, В.Чернятин; Шепетівський р-н, сс. Вовківці, Вовківчики.
Продовжується робота щодо встановлення у населених пунктах усіх регіонів області пам’ятників та пам’ятних знаків жертвам Голодомору. Всього у регіоні встановлено 686 таких пам’ятників та пам’ятних знаків (65 пам’ятників та 621   пам’ятний знак, або 82% від запланованої кількості). Ця робота продовжується, та завершиться, орієнтовно до 1 вересня 2008 року. Укладено та постійно оновлюється (доповнюється) реєстр таких пам'ятників і пам'ятних знаків.  Місцеві органи влади орієнтовано на поступове встановлення замість пам’ятних знаків повноцінних пам’ятників із довговічних матеріалів в установленому порядку.
Відповідно до спільного розпорядження голів Хмельницької та Тернопільської облдержадміністрацій проводиться робота щодо встановлення пам’ятних знаків жертвам Голодомору 1932-1933 років в Україні на межі Хмельницької та Тернопільської областей. Встановити пам’ятні знаки заплановано до 1 листопада 2008 року.
У м. Кам’янці-Подільському реалізується проект «Меморіальний комплекс «Алея Скорботи», відкриття якого заплановане на жовтень 2008 року.
У м. Нетішині завершено виготовлення проектно-кошторисної документації щодо спорудження меморіального комплексу пам’ятні жертв геноциду. Відкриття комплексу заплановано приурочити до Дня пам’яті жертв Голодомору. 
Здійснено заходи щодо демонтажу пам’ятників та пам’ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні та політичних репресій у часи тоталітарного режиму, а також щодо перейменування в установленому порядку вулиць, площ, провулків, проспектів, парків та скверів у населених пунктах області, назви яких пов’язані з таким особами.
В області не залишилось пам’ятників, пам’ятних знаків,  присвячених найбільш одіозним діячам комуністичного режиму, що були прямо, або опосередковано причетні до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні.
Так, в регіоні демонтовано 35 пам’ятників, протягом червня 2007 – 2008 років перейменовано понад 560 вулиць (площ, провулків тощо).
У відповідності зі ст. 15 Закону України «Про охорону культурної спадщини» облдержадміністрацією подано на розгляд експертної комісії Державної служби з питань охорони національної спадщини перелік пам’яток монументального мистецтва в кількості 334-х одиниць, серед яких переважна більшість таких, що встановлені на честь діячів та подій комуністичного режиму. Офіційна відповідь з цього питання за станом на 9 червня 2008 не надходила.
В області здійснюється робота щодо організації проведення наукових конференцій та «круглих столів» з дослід­ження причин і наслідків голодоморів як прояву геноциду українського народу за участю науковців, краєзнавців, представників організацій політич­них партій, інших громадських об’єднань.
До процесу відновлення історичної справедливості залучаються громадські організації відповідного спрямування. Так, до збирання свідчень очевидців Голодомору 1932-1933 років у регіонах області залучено науковців, краєзнавців, активістів громадських об’єднань Всеукраїнського товариства політичних в’язнів, репресованих та членів їх сімей, Всеукраїнської спілки товариства краєзнавців, Асоціації дослідників голодоморів в Україні, ГО «Меморіал» ім. В. Стуса, «Просвіта» ім. Т.Шевченка, членів місцевих осередків ряду політичних партій, студентську та учнівську молодь, працівників органів місцевого самоврядування, закладів освіти і культури, музейних установ та ін.
В області продовжується робота з роз’яснення положень Закону України “Про Голодомор 1932-1933 років в Україні”. В обласних і міськрайонних засобах масової інформації розміщуються тематичні матеріали, виступи як представників місцевих органів влади, так і громадськості. Всього у регіональних друкованих засобах масової інформації розміщено понад 260 таких матеріалів. З цією ж метою у районах та містах області протягом 2007-2008 років організовано 142 конференції та 164 засідання за круглим столом.
Понад 5 тис. педагогічних працівників та школярів області взяли активну участь у Всеукраїнському конкурсі науково-пошукових робіт «Голодомор 1932-1933 рр. Україна пам’ятає».
Всі роботи базуються на спогадах очевидців Голодомору, архівних документах, вони виконані на високому науково-методичному рівні. Всеукраїнське журі конкурсу присудило ІІ місце колективній роботі у трьох книгах «Смерть смертю поправили» учнів і вчителів навчальних закладів Чемеровецького району.
Група переможців та призерів конкурсу з Чемеровецького, Теофіпольського, Ярмолинецького районів та міст Кам’янця-Подільського, Хмельницького в кількості 12 чоловік брала участь у церемонії нагородження за участю Президента України В.А.Ющенка.
Навчальні заклади області залучені до Всеукраїнської акції «Колосок пам’яті». Під час І та ІІ етапів акції пошуковці вивчали події початку 30-х років в населених пунктах краю, зустрічалися з жертвами та свідками голодомору, збирали документи, фотографії.
Активізовано роботу пошукових загонів щодо збирання документальних матеріалів, свідчень очевидців Голодомору, жертв репресій. За участю педагогічних колективів, школярів, батьків упорядковуються захоронення, пам’ятні місця, меморіальні комплекси, обеліски жертвам Голодоморів.
В бібліотеках вищих навчальних закладів організовані та постійно діють виставки творів мистецтва та літератури, фотоматеріалів (“Жнива скорботи”, “Голодомор 1932-1933 років в Україні”, “Український Голокост 1932-1933 років”), що відображають події, пов’язані з трагічними подіями Голодомору.
Члени студентських історичних та краєзнавчих гуртків проводять роботу по відтворенню історичної правди про Голодомор. Студентами Хмельницького національного університету зібрані матеріали до книги “Голодомор 1932-1933 років очима студентів”. Готується до видання електронна версія.
22 листопада 2007 р. Хмельницьким інститутом МАУП спільно із Державним архівом Хмельницької області та Центром дослідження історії Поділля Інституту історії України НАНУ проведено шосту Всеукраїнську науково-практичну конференцію “Голодомор 1932-1933 років в Україні: соціально-демографічні та морально-психологічні наслідки”.
У жовтні 2008 року на базі Кам’янець-Подільського національного університету відбудеться Всеукраїнська наукова конференція, присвячена 75-м роковинам Голодомору 1932-1933 років в Україні.
Бібліотеки, музеї області протягом 2007-2008 років вели соціокультурну діяльність, покликану відновити історичну правду, пробудити суспільну думку та вшанувати пам’ять безвинних жертв.
В усіх бібліотеках створено постійно діючі книжково-документальні виставки “Пам’ять про скорботний 33-й”, “Голод на Поділлі: як це було”, “Чорна сповідь моєї Вітчизни”, “Минуле стукає у наші серця”, “Страшні роки. Голодна смерть. Пам’ять”. На виставках представлені дослідження науковців, істориків, краєзнавців, матеріали науково-практичних конференцій, книги свідчень, документи та художні твори подільських письменників про Голодомор на Поділлі.
Проведено роботу з підготовки та видання ряду методичних та інформаційних матеріалів.
Музейними закладами області організовано роботу по проведенню постійно діючих експозицій виставок архівних документів, фотоматеріалів, творів мистецтва, які відображають події, пов'язані з геноцидом українського народу.
Репертуар творчих колективів установ культури і мистецтва поповнився новими композиціями відповідної тематики, які використовуються під час заходів з вшанування пам’яті жертв Голодомору.
На виконання доручення Секретаріату Президента України забезпечено виготовлення 3 комплектів кольорових плакатів з матеріалами виставки «Ми звинувачуємо! Голодомор 1932-1933 років – геноцид Українського народу». Протягом 2008 року зазначену виставку буде експоновано у всіх регіонах області. Матеріали виставки на цифрових носіях розповсюджено серед закладів освіти і культури області для організації проведення на їх основі декад пам’яті. У м. Хмельницькому виставка на постійній основі експонується в обласному художньому музеї.
Протягом 2007-2008 років в області забезпечено видання понад 30 книг, збірників, брошур, присвячених темі Голодомору.
Укладено список постраждалих від Голодомору 1932-1933 років в Україні, що проживають на території області – понад 93 тис. осіб.
Медична допомога особам, які постраждали від Голодомору 1932-1933 років в Україні надається усіма лікувально-профілактичними закладами області відповідно до вимог чинного законодавства. Протягом 2008 року медичну допомогу отримали понад 52 тис. осіб, що постраждали від Голодомору. Лікувальними закладами здійснюється максимально можливе медичне забезпечення цієї категорії населення в рамках наявного фінансування.
Структурними підрозділами з питань соціального захисту населення райдержадміністрацій, виконкомів міських (міст обласного значення) рад з питань соціального захисту населення здійснюється постійний моніторинг соціальних потреб зазначеної категорії громадян, забезпечується надання необхідної соціально-побутової та матеріальної допомоги. Так, за результатами обстеження матеріально-побутових умов проживання зазначеній категорії осіб допомогу:
- в соціально-побутовому обслуговуванні – 39601 особа;
- матеріальну допомогу – 18265 осіб;
- інші види допомоги – 19159 осіб.
Протягом 2008 року у місцевих засобах масової інформації забезпечено широке висвітлення заходів у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні.
В ефірі ХОДТРК «Поділля-центр» організовано відповідні циклові та тематичні програми, забезпечено подання матеріалів у інформаційних випусках.
Зокрема, на обласному телебаченні забезпечено проведення циклу програм «У пам’яті назавжди» (12 ефірів протягом І кварталу 2008 року за участю провідних науковців, дослідників Голодомору, фахівців Державного архіву області), в інформаційних сюжетах (17 сюжетів стосовно: діяльності місцевих органів влади щодо виконання меморіальних заходів, відкриття у регіонах області пам’ятників жертвам Голодомору, презентації тематичних видань, висвітлення заходів у закладах освіти і культури тощо).
Транслювалися добірки відеоматеріалів «Пам’яті жертв голодомору приурочується…» про злодіяння сталінських поплічників на території нашого краю, документальні фільми «Українська ніч 33-го», «Жах», «Печаль подільського села».
Продовжується присвячений темі голодоморів цикл телепередач «На покуті»,  «Актуальна тема»  із залученням до участі в них кваліфікованих співробітників державного архіву області, управління СБ в області, науковців, журналістів.
На обласному радіо по темі Голодомору підготовлено інформаційні репортажі, інтерв’ю зі свідками Голодомору, тематичні програми “Подільський передзвін: голодомор”.
Аналогічні заходи проводяться в районах та містах області.

На офіційному веб-сайті облдержадміністрації створено спеціальну сторінку «Голодомор 1932-1933 рр.» на якій вміщені міжнародні та національні нормативно-правові акти, відповідні розпорядження голови облдержадміністрації, фотодокументи, архівні матеріали щодо теми Голодомору, свідчення очевидців геноциду українського народу, інші інформаційно-довідкові матеріали, що створює передумови для широкого інформування громадськості про діяльність місцевих органів влади з реалізації заходів у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні

***

Слободянюк П.Я.
Директор Державного архіву Хмельницької області, кандидат історичних наук

 

Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу

 


Український народ у ХХ ст. тричі пережив страшні роки голодоморів: 1922, 1932-1933, 1947, які забрали життя за різними висновками від 7 до 12 мільйонів людей. Україна понесла неймовірні національні втрати, знищено було цілі пласти національної культури і духовності.
Масовий голодомор 1932-33рр. був наслідком не посухи як це подавала компартійна пропаганда. Врожаю тоді цілком вистачало для забезпечення продовольством населення України. Крім того, хліба і інших продовольчих ресурсів було досить в інших союзних республіках, а також достатньо було централізованих державних фінансових і валютних коштів, щоб не допустити масового мору українців.
Голод був спеціально спланований і організований Москвою для винищення саме українського етносу, його кращого генофонду, що зберігся на селі шляхом цілковитого вилучення зерна, продуктів харчування, що позбавляло селянина будь-якої надії вижити на найбагатшій території в світі. Голодомор 1932-1933рр. базувався, в першу чергу, на економічному терорі. Він був лише однією з ланок в політиці Москви по винищенню української нації.
Мета голодомору була однозначною – знищити вільнодумство, устремління до незалежності, встановити безмірну покірність і страх серед українців. Режим вдався до низки термінових каральних заходів, аби придушити наростаюче невдоволення і виступи проти влади.
Так, про це мало хто пише і знає, але незадоволення і опір сталінізмові на Поділлі (Хмельниччина тоді входила до складу Вінницької області) проявлялись у формі відкритих виступів у Полонському, Деражнянському, Летичівському, Шепетівському, Ізяславському, Ляховецькому, Михалпільському, Лянцкорунському  районах.  Негативні оцінки дій уряду, гостра критика і протистояння офіційній політиці були,  зокрема,  серед робітників Соболівського, Шпиківського цукрових заводів, інтелігенції в Гайсині, Тульчині, Брацлаві, комуністів у Барському, Сатанівському, Могилів-Подільському районах, Вінницькому і Кам’янець-Подільському окружкомах партії. На початку 30-х років, як свідчать архівні документи, по Україні прокотилась хвиля селянських виступів та збройних повстань. У Тульчинському, Вінницькому, Могилів-Подільському округах виступами були охоплені 343 села, в яких ДПУ зареєструвало 81 збройний виступ.
У січні 1930 р., наприклад, бюро Шепетівського окружкому КП(б)У прийняло рішення про виселення 800 куркульських сімей, в т.ч. з Лабуні, Понінки, В.Березної, Плужного. В ряді сіл виникли заворушення селян, які виходили з колгоспів, вимагали повернути реквізоване зерно та інвентар. В с. Лабунь було заарештовано майже 80 чоловік, в Плужному – 30, всього 427 чоловік. На кінець березня кількість заарештованих становила більше 2 тис. чоловік, які були засудженні, а деякі розстріляні.
Врожай 1931 року був конфіскований владою. Зерно гнило на залізничних станціях під посиленою вартою, а навкруги з голоду помирали люди. Села і колгоспи, які не виконали планів хлібоздачі, за поданням місцевих органів влади повністю блокувались, заносились на так звані “чорні дошки”, в результаті чого туди заборонялось завозити будь-які продовольчі чи промислові товари. В більшості районів хлібозаготівельна політика створила вкрай напружену продовольчу ситуацію. До того ж в лютому 1932 р. для виконання завищених планів з колгоспів повторно було викачано практично все зерно, що поставило селян на грань існування. Більшість одноосібників не змогли виконати розкладки хлібоздачі.
Уповноважені “трійки”, сільські керівники і активісти під тиском республіканських, обласних і районних партійних і державних органів вилучали повальними обшуками будь-які продовольчі запаси, вдавались до конфіскації і продажу майна і будівель, побоїв і знущань над людьми, непомірних штрафів, тюремних ув’язнень, заслань до концтаборів. Розорення заможних одноосібників, надмірні хлібозаготівлі, повне вилучення насіннєвих, фуражних і продовольчих фондів створили умови для масового поширення голоду і смертності населення.
У надзвичайно складних умовах велась посівна кампанія: гостро не вистачало зерна, техніки, коней, для робіт використовували корів, орали і боронували людьми. Селяни були у відчаї, деморалізовані, зневірені, рятуючись від голоду, розкрадали останні залишки посівного матеріалу, виходили з колгоспів, розбирали худобу, інвентар. Нелегально переходили кордон через Збруч і Дністер, де обмінювали різні речі на продовольство.
Незважаючи на важку повсякденну працю, виробіток понад 460-480 трудоднів, колгоспники були приречені на голодну смерть: їли коріння дерев, лободу, бруньки, болотні трави та  тварин. Доведені до відчаю окремі селяни почали харчуватись кішками, собаками, пацюками, різною падаллю, гинули від інфекційних хвороб та епідемій. У Славутському районі було зафіксовано більше 350 випадків висипного і 150 черевного тифу. В колгоспах нараховувалося 4520 сімей, потерпілих від голоду серед яких 2547 гостропотребуючих, 2135 гостроголодуючих і опухлих, 229 померлих.
З загальної кількості - 8000 одноосібних господарств було потерпілих голодуванням – 4306 сімей, з них гостроголодуючих 2788 сімей, опухлих – 3412 чол., померли 689 чол.
У травні 1932 р. у Вінницькій області, за неповними офіційними даними, лютий голод охопив 400 населених пунктів, де голодувало 13852 душі. А в травні 1933 р. голодомором було охоплено 38 районів, 431 сільрада, 26859 господарств, 120903 чоловік. Голод панував в окремих господарствах та сім’ях одноосібників у Деражнянському, Меджибізькому, Грицівському, Полонському, Летичівському, Старокостянтинівському районах. У травні 1933р. навіть у прикордонних районах, де були певні пільги і послаблення
хлібозаготівель, зокрема у Проскурівському, голодувало населення 21 сільради з 57, Новоушицькому – 11, Кам’янець-Подільському – 4 сільради.
В квітні –серпні 1933р. померло від голоду в селах Деражнянського району:  в Богданівцях 144 чол., Зіньківцях 86 чол., П.Коричинцях 43 чол., Мордіно 94 чол., Голенищеві 132 чол. Багато людей померло від голоду також в  Яблунівці, П.Барській, К.Деражні, Розсохах, Черешеньці, Шелехові, Божиківцях, Янчинцях цього ж району . Вимирали цілі сім’ї,  зростала дитяча безпритульність. В с.Богданівцях напіврозрядженими жебрака залишилось 20 безпритульних дітей. В с.Демківці чемеровецького району голодною смертю померло 310 душ
В період голоду поширювались такі аморальні явища, як масові крадіжки колективного і особистого майна громадян – худоби, зерна, по ночах на полях з’являлись гурти витягачів з землі картоплі, буряків, іншої рослинності. Серед них були жінки і діти, старики. У відповідь з’явилось ще ганебніше духовно-моральне явище, яке породжувало соціальну конфронтацію, міжсімейну та міжродову ненависть і ворожість – самосуди, які населення здійснювало над крадіями і злодіями.
Антилюдська політика народжувала антилюдську психологію і мораль та відповідну поведінку. Масові порушення людської психіки, доведення людей до крайніх меж людської подоби, до стану дикунства і повної духовно-моральної деградації ілюструються численними фактами людожерства.
З кінця 1932р. до середини 1933р. зголоднілі люди вдавалися до дитиновбивства, людоїдства, трупоїдства. Факти канібалізму, коли батьки вживали в їжу м’ясо своїх дітей, були в селах Щедровій, Бабино, Заставцях, Кудинці, Іванківцях Летичівського, Плесні, Пиляях Шепетівського районів. А в цілому до середини травня 1933р. за досить заниженими офіційними даними було зафіксовано 71 випадок людожерства та 9 випадків трупоїдства переважно у східних і центральних районах  Поділля, тобто на найродючих українських землях.
Організацією голодомору власного народу здійснювали задурманені компартійною ідеологією, безграмотні радянські, партійні активісти. Адже, згідно з переписом 1927 року, понад 90% комуністів були неграмотними, або мали тільки початкову освіту. Чи не в цьому також криється національна трагедія геноциду, підтримуваного і здійснюваного невігласами власної нації, адже викоосвідчена, висококультурна, високодуховна людина ніколи не підніме руку на іншу безневинну людину, не поставить себе на службу ворогові, колонізаторові, загарбникові, не буде зрадником власного народу.
Про те, що голод був організований компартійним режимом, свідчить багато архівних документів. Зокрема,  постанова ВЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1932 року “Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та про зміцнення громадської (соціальної) власності” (в народі цю постанову називали “ законом трьох колосків”), згідно з якою за найменшу провину заарештовували і судили до 10 років ув’язнення у далеких таборах та до розстрілу. За невиконання хліборозкладки накладались непомірні штрафи, проводились арешти, конфіскація майна і житла селян. Після відбуття  ув’язнення в далеких таборах  подолянам заборонялось повертатись на Україну ще протягом 5 років.
Голодомор супроводжувався відкритими, закритими судовими і позасудовими кримінальними процесами, виїзними судовими сесіями, які розглядали справи “пасивних хліборобів”, “нездатчиків”, господарських, партійних і радянських працівників. Влада нещадно розправлялася з будь-якими опозиціонерами проти нелюдської політики хлібозаготівель, називаючи їх найбільшими ворогами партії, робітничого класу і колгоспного селянства, контрреволюційними, буржуазно-національними елементами, куркулями та їх агентами і посібниками.
Постановою РНК УРСР “Про доповнення до інструкції “Про організацію хлібозаготівель в одноосібному секторі” від 20 листопада 1932 р. за невиконання планів  контрактацій за самозобов’язань були встановлені 15 –місячні норми здавання м’яса і річні норми здачі картоплі, а в разі необхідності розмір штрафу міг подвоюватися. Накладення штрафу не звільняло господарства від виконання планів здачі продовольства. Щодо одноосібників-твердозначників, які не виконували поставлених завдань, посилювались репресії і конфіскації майна, що скажімо було здійснено з гр.Антонюком Михалком з с.Хоросток Славутського району. Колісника Антона та Кушлінську Марію з с.Підлісний Мукарів Солобковецького району було заслано до далеких концтаборів на 8 років, а майно розпродано. За невиконання господарсько-політичних кампаній спочатку були позбавленні користуванням присадибною ділянкою з конфіскацією майна, а потім вислані до Сибіру Хіхловська Броніслава і Червінний Микола з с.Удріївці, Ніколаєва Люжбіта з Корначівки,  розстріляний Стадник Матвій з Томашівки цього ж району. До речі, Кушлінська М. переслідувалась ще й за участь у повстанні, що відбувалося 1931р. в с.Тернава. Тільки в Проскурівському окрузі було відібрано і продано 150 одноосібних, а на 80 було накладено великі штрафи. При цьому треба враховувати, що більшість заможних селян були практично знищенні як клас куркулів ще до 1932 року. Тепер добивали середняків. У Волочиському районі, наприклад кількість засуджених у 1931 році склала 516 чоловік, а в 1932р.  вже 922 чоловіки. Репресії наростали. Житель с.Печеськи Проскурівського району писав: ”У мене сільрада забрала хліба в кількості 25 пудів. Маючи 440 трудоднів, на які мною отримано 28 пудів різного хліба в аванс, не знаю, на якій підставі вони забрали цей хліб в мене... і цей хліб зараз же відправили на зсипний пункт. І я зараз залишився голодний, і моя сім’я не має ні шматочка  хліба. Крім цього іще вони забрали 66 пудів картоплі, котру я мав на своєму  городі, хоч виконав контрактацію, котра була на мене покладена в кількості 27 пудів”
Валовий збір зернових в Україні 1932р. становив 147 млн.центнерів, тоді як план хлібозаготівель, за наполяганням Сталіна, республіці встановив 267 млн.центнерів. Але при жорстокості заходів та повсемісному повному вилученню зерна даний план Україна змогла виконати на 1 листопада 1932р. лише на 50,9%. На Україні діяла комісія на чолі з Молотовим і Кагановичем, які викачували з республіки  хлібні ресурси. Для посилення масового голодомору політбюро ЦК КП(б)У 19 листопада 1932р. прийняло постанову “Про заходи боротьби з куркульським впливом у колгоспах і сільських парторганізаціях”.В ній сільським радам, райвиконкомам ставилися конкретні завдання щодо масово геноциду українського населення:
1. Встановити занесення на чорну дошку колгоспів, які злісно саботують здачу хліба по державному плану.
2. Провести чистку сільських парторганізацій. До 1 грудня організувати 1100 бригад активістів для викачки хліба.
3. Для посилення хлібозаготівель направити в села 600 випробуваних стійких більшовиків.
4. Заборонити видачу хліба на трудодні до виконання планів хлібозаготівель.
Як бачимо, постанова про організацію голодомору  в Україні була не урядовою, а компартійною, що підкреслює вину компартії України в геноциді проти українського народу, а також те, що вона перебрала на себе функції органів державного управління. Тоді ж, 6 грудня 1932р., голова Раднаркому УРСР В.Чубар і секретар ЦК КП(б)У С.Косіор підписали ще одну страхітливу постанову “Про занесення  на чорну дошку сіл, які злісно саботують хлібозаготівлі”.Занесення села або району на чорну дошку означало повну ізоляцію їх від усіх інших населених пунктів, від будь-якого матеріального, продовольчого, промислового постачання, що означало масове фізичне знищення населення від дітей до стариків. За свідченнями очевидців на таку “чорну дошку” було занесено с.Гоголі Затонського району в результаті чого там померло від голоду більше 50 чоловік.
Постанова носила відкритий антинародний, антиукраїнський зміст.  У ній перед облвиконкомами і райвиконкомами, обкомами  та райкомами партії ставилося цинічне завдання:
1. Негайно припинити довіз товарів до населених пунктів занесених на “чорну дошку”, цілком припинити кооперативну і державну торгівлю на місці та вивезти з відповідних кооперативних і державних крамниць усі наявні товари.
2. Цілком заборонити колгоспну торгівлю як для колгоспників, так і для одноосібників.
3. Перевірити й очистити органами ДПУ-НКВС кооперативні й державні апарати від усіляких чужих і ворожих елементів.
4. Перевірити і очистити колгоспи сіл, занесених на “чорну дошку”, вилучивши всі контрреволюційні елементи, організаторів  зривів хлібозаготівель.
Після занесення сіл на “чорну дошку” усі навколишні дороги і стежки перекривалися патрулями ДПУ-НКВС, які нікого не випускали з сіл. Закривались магазини, школи, пошти, олійні, млини, розбивались жорна, вивозились насінні фонди, заарештовувались і висилались та судились активісти. ЦК ВКП(б) і РНК СРСР своєю постановою від 14 грудня 1932 року “Про хлібозаготовки в Україні, Північному Кавказі і Західній області” зобов’язував ЦК КП(б)У   і Раднарком УРСР під особисту відповідальність Косіора і Чубаря повністю завершити план заготівель зернових і соняшника до кінця січня 1933р. В постанові наголошувалося на розгортанні широких репресій щодо порушників хлібозаготівель як до “контрреволюціонерів”, “куркульських елементів і їх прислужників”, переродженців і ворогів радянської влади і колгоспів”, до комуністів, місцевих керівників. Ставилася вимога проводити арешти, засудження до 5-10 років у концтабори, не зупинятись перед застосуванням вищої міри покарання. Всіх виключених з партії за саботаж хлібозаготівель комуністів було зобов’язано виселяти у північні області на рівні з куркулями. Одночасно вимагалось викорінювати буржуазно-націоналістичні елементи з партійних і радянських організацій, ретельно відбирати і виховувати в сталінському дусі українські більшовицькі кадри.
Як “куркульсько-петлюрівські елементи” були репресовані секретар Славутського райкому  партії Йосипов та співробітники райкому Чухрай і Данилюк, багато інших партійних і радянських працівників.
Люди оцінювали колективізацію негативно, а політику хлібозаготівель – як антиукраїнську, антинаціональну, терористичну. Селяни масово виходили з колгоспів, висловлювали незадоволення владою, процвітала апатія, зростали міграційні процеси. Так, в 1932р. заяви про вихід з колгоспів подали  2331 колгоспник у 59 господарствах 19 районів області. Селяни масово втікали за межі України у великі промислові центри, до Сибіру, Мурманська.
Протягом четвертого кварталу 1932р.  і січня 1933 р. лише з двох районів області (Проскурівського і Летичівського) виїхало 5579 селян, з них сім’ями – 511. Ряд з них були силою повернуті назад за допомогою ДПУ, зокрема, в села Дзеленці, Осташки, Водички, Педоси, Ружичанку та ін.
Голод продовжувався і в 1934 р. була запроваджена карткова система, за якою в містах до 1935 р. щоденно видавали 400 грамів хліба на душу. Село ж було кинуте напризволяще.
Голодокост, масові репресії в Україні призвели до трагічних духовно-культурних наслідків, небаченої деградації національних, духовних і релігійних цінностей, руйнацій етнічних ментальностей і традицій, знецінення не тільки національного духу, а взагалі людського  життя. Геноцид голодомору був використаний для знищення фізичного та інтелектуального генофонду українства. А натомість жорстоко насаджувались, утверджувались, заохочувались політична покірність, соціальна апатія і байдужість, політична одноманітність, зрадництво, лицемірність,  жорстокість, відступництво і т.п., які повною мірою проявилися в 1937 році.
Колективізація, розкуркулення, голодомор, репресії проти цвіту нації – інтелігенції і селянства зруйнували великий пласт традиційної української національної культури – ритуалів, обрядів, свят, традицій. Село з його старовинними етнокультурними надбаннями разом з втратою споконвічного хлібороба на землю втратило і морально-психологічну стійкість та етнічну самобутність.
З ліквідацією справжнього господаря землі, який від древніх своїх слов’янських предків знав усі хліборобські премудрості, зберігав, приумножував і передавав глибинні знання унікальної української етнічної, хліборобської, селянської культури,  був нанесений невиправний збиток українській нації. Після такого апокаліпсису вона ще довго не зможе відновити свій етнокультурний генофонд, свою автохтонність, піднятись з духовної, а після другої світової війни і фізичної руїни.
Розмах насильства над селянством в період 20-30-х років був небаченим раніше. Здійснення індустріалізації – будівництво нових міст, заводів і фабрик,  шахт і комбінатів, залізниць і магістралей теж забезпечувалось селянськими руками. Голодомор був засобом примусу селян до участі в індустріальному будівництві, через насильно форсовану колективізацію, нещадну експропріацію селянства, відчуження його від землі, застосування найжорстокіших у людській цивілізації репресій  для експлуатації  і придушення опору селянства. Щоб знищити хлібороба і перетворити село у гігантського поставника людських і матеріальних ресурсів для потреб прискореної індустріалізації, сталінський режим: по-перше, проводив широку ідеологічну кампанію по підготовці суспільної і міжнародної думки на виправдання насильства і масових репресій, відомої, як теорії загострення класової боротьби в період розгортання соціалістичного будівництва; по-друге, щоб зруйнувати успадкований віками селянський уклад, що тримався на міцних одноосібних господарствах, їх розвиток в кінці 20-х років спочатку стримувався, а на початку 30-х заможне  селянство (куркульство) було зовсім знищене. Село було позбавлене справжнього хлібороба, господаря землі; по-третє, щоб при скорити відтік селян до міста 1932-1933рр., на селі був організований масовий голодомор, від якого померло понад 7,5 млн. українських селян; по-четверте, мільйони селян примусово виселялись у необжиті райони чи переходили в місто. Завдяки цьому з 1926 по 1939 рр. у країні було зведено 214 нових міст, 234 селища міського типу, в основному за рахунок селян, які поповнили чисельність міського населення з 26,3 млн. до 56,1 млн., тобто на 29,8 млн. чоловік; по-п’яте, цілі армії селян-арештантів використовувались у віддалених районах Півночі і Півдня на будівництві  в промисловості.
Процес розорення села здійснювався і в післявоєнні роки. Село перестало тримати селян своєю економічною безперспективністю, безправністю, важкими умовами праці, відсутністю належних культурно-побутових умов,  медичного обслуговування тощо.
Компартійний режим всіляко приховував свої злочини проти народу України, створював в очах  міжнародної громадськості ілюзію благополуччя і добробуту, “Залізна завіса” постійно відділяла нас від всього світу. Під час голоду радянський уряд витрачав мільйонні суми на пропаганду “найсправедливішого ладу в світі”. Та в голодні роки, в період політичних репресій в пресі, засобах масової інформації, виступах партійних і державних керівників про геноцид в Україні не було згадано й словом. А в прикордонних населених пунктах для показухи  будувались магазини, перукарні, їдальні, школи, заклади культури, побуткомбінати, парки. Тих, хто обмовився про краще життя за кордоном, засилали до концтаборів чи розстрілювали.
Ідеологія селянського геноциду панувала і в наступні роки, навіть в період хрущовської “відлиги”. Переслідувалась будь-яка опозиція, вільнодумство, заборонялись “дисидентські” публікації і книги, пропаганда іншої ідеології та способу життя, не допускалась будь-яка критика радянської влади та дійсності.
Після війни селяни та їх майно, домашня худоба, фруктові насадження обкладались непомірними податками. В особистому домашньому господарстві заборонялося тримати коней, сільгоспінвентар, обмежувалась кількість домашньої худоби. Сільські жителі були позбавлені паспортів, жили, як у резервації, з якої можна було відлучатись лише за довідкою сільради чи колгоспу. Село опустіло, постаріло, знедолилося.
Як бачимо, голодомор 1932-1933 рр. був спланований і здійснений пануючим сталінським режимом.
Пам’ять про голодомор повинна стати засторогою майбутнім поколінням українського народу.

 

 

> На головну <

Використання матерiалiв сайту Хмельницької облаcної державної адміністрації дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань - гiперпосилання)
на сайт Хмельницької облаcної державної адміністрації


Голова
Хмельницької обласної
державної адміністрації

Загородний
Михайло Васильович






Copyright © ARTinSTYLE 2006, ПП Кучер                                                     ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ