Сьогодні чимало спостерігачів констатують, що криза, яка вибухнула в Україні в зв’язку з убивством Георгія Гонгадзе і касетним скандалом, — зона дуже обмеженого кипіння, в якій варяться влада й опозиція. Насправді ж лише 1% населення готовий вийти на вулиці, вимагаючи зміни якості життя. З цим висновком важко погодитися хоча б тому, що потенціал широких мас не був задіяний з однієї причини: населення не ознайомлене з роздруківками, воно не знає, про що йдеться, читачі кількох газет і глядачі трьох каналів, які професійно й об’єктивно висвітлюють ситуацію, — «1+1», «Новий канал», СТБ, — отримують уявлення про «вершки», про «корінці» ж знають ті, хто має доступ до Інтернету, а їх якраз трохи більше одного відсотка. Іншими словами, народ України, особливо та його частина, що живе не в столиці, практично не розуміє, про що, власне, йдеться. Змінити цю ситуацію має опозиція, але тільки в тому разі, якщо знайде кошти і спосіб це зробити.
Ми ж, своєю чергою, вирішили поцікавитися думкою киян, які перебувають у порівняно тепличних інформаційних умовах, про дві основні події, що привернули увагу громадськості цього тижня. По допомогу ми звернулися в український Центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова. Й отримали такі відповіді на поставлені запитання.
1. Як ви вважаєте, чи повинен був прем’єр-міністр України Віктор Ющенко підписувати звернення до народу, яке підписали також Президент України Леонід Кучма і спікер парламенту Іван Плющ (так зване «Звернення трьох»), що засуджує дії учасників акції «Україна без Кучми», а також створення Форуму національного порятунку?
2. Як ви вважаєте, що спонукало Віктора Ющенка підписати «Звернення трьох»? (Відповіді дано у % до тих респондентів, які ознайомлені зі «Зверненням».)
3. Як ви вважаєте, чи має після підписання «Звернення трьох» Віктор Ющенко шанси стати наступним президентом України? (Відповіді дано у % до тих респондентів, які ознайомлені зі «Зверненням».)
4. Що, на ваш погляд, спонукало владу піти на арешт Юлії Тимошенко?
(Серед інших варіантів відповідей, що давали самі респонденти, найпопулярнішими були такі: «Економічна або політична боротьба кланів (або мафіозні розбірки)»; «Адекватний запобіжний захід (але не війна з корупцією взагалі)»; «Влада боїться Тимошенко».)
5. Як ви вважаєте, кому загрожує акція «Україна без Кучми», учасники якої розгорнули наметове містечко на Хрещатику, а також діяльність Форуму національного порятунку, у який об’єдналися представники опозиції? (Респондент міг називати всі підходящі відповіді, тому сума відповідей не дорівнює 100%)
Найчіткіші висновки з усього вищесказаного можна зробити стосовно кількох моментів. По-перше, практично всі опитування свідчать, що в Києві близько 30% населення підтримує Президента України. Це досить високий показник для столичних жителів. По-друге, з упевненістю можна сказати, що заява трьох викликала радше негативну або байдужу реакцію, не кажучи вже про те, що третина населення про неї взагалі нічого не чула. Це яскравий показник неефективності, з погляду сприйняття мас, оборонно-наступальних дій влади. По-третє, попри те, що близько 40% вважають, що Віктор Ющенко може піддатися погрозам або проявити слабкодухість, понад 45% киян — що прем’єр має шанс стати президентом. Цей високий показник Віктор Андрійович може притулити до моральних ран. По-четверте, грамотна політика Юлії Тимошенко в роботі над створенням Форуму національного порятунку мала засадничий принцип — жодним чином не прагнути стати в громадській свідомості лідером цього руху, але зробити для його створення абсолютно все можливе. Виявляється, ця політика спрацювала і в іншому: населення не розцінює Тимошенко як лідера опозиції. Саме тому тільки 12 опитаних вважали, що арешт екс-віце-прем’єра — це прагнення завдати удару по опозиції. Водночас третина опитаних називає бажання відвернути увагу громадськості від касетного скандалу. Що в принципі саме собою свідчить про усвідомлення серйозності факту самого скандалу. І, нарешті, п’яте й найголовніше. Усе та ж вірна Президентові третина опитаних вважає, що наметове містечко й акція «Україна без Кучми» та ФНП становлять небезпеку для громадян України і суспільства в цілому. При цьому майже 10% вважають опозицію загрозою державним органам, а 39% — особисто Леоніду Кучмі і державним чиновникам, чиї голоси нібито записані на касеті майора Мельниченка. Та й справді, хіба на гаслах наметового містечка написано: «Україна без громадян»?
Водночас досить високий відсоток опитаних, а саме 23, вважають, що опозиція не загрожує нікому. Якщо це так, то опозиція не досить доступно пояснила громадянам країни, чим їм загрожує влада.
P.S. Телефонне опитування проведене соціологічною службою УЦЕПД ім. Олександра Разумкова за випадковою вибіркою в м. Києві з 14 по 16 лютого 2001 р. Було опитано 1036 респондентів віком від 18 років.