Натуга на руках, від втоми чорних,
здувала жили, ніби мотузки.
Каміння клацало зубами в жорнах,
жувало жовті зерна на друзки.
І сіялось не борошно, а мука...
При тьмяному мигтінні каганця
жіночі ніжні материнські руки
тягли за ручку камінь без кінця.
Журливо мліли очі сумовиті,
і борошно, мов біла кров, лилось...
Це все було в двадцятому столітті,
Що грозами над нами пронеслось...
Хай сатаніють виродки од крику —
нас не знобить од їхньої хули:
нам жорна ті із кам'яного віку
на танках варвари з Європи привезли.
І то для них таки й була наука,
коли — у всього світу на виду, —
немов у жорнах, дужі наші руки
перемололи варварську орду.
|
-
Світ
Перспективы «Podemos»
Кто там шагает правой?>> -
Антифашизм
Человек, возглавлявший «Призрак»
Эдди Демпси На смерть Мозгового>> -
Пряма мова
«Олигархи остаются главным врагом»
Катерина Рускевич Интервью с Алексеем Мозговым>> -
Політика
Киев усиливает репрессии
Бен Глиньецки Террор руками ультраправых>>