Лише половина компаній цікавиться думкою фахівців, які звільняються, про те, як працювалося у компанії.

Практика «вихідного інтерв'ю» відома на українському ринку, хоча і не широко. Майже половина спеціалістів з персоналу знайома з компаніями, які практикують такий вид роботи зі співробітниками. 37% опитаних вважають таку практику радше винятком, ніж нормою.

Основна мета вихідного інтерв'ю − з'ясувати обставини і причини звільнення, а також дізнатися думку співробітника про атмосферу в компанії.

Такий знак уваги, як «вихідне інтерв'ю», надають далеко не всім співробітникам. Найчастіше провести прощальну співбесіду необхідно тоді, коли звільняється цінний співробітник (48%), а також якщо на підприємстві спостерігається велика плинність персоналу (39%), при звільненні за спірних обставин (34%) і при звільненні ТОП-менеджера (34%) або співробітника, який пропрацював тривалий період (32%).

Результати інтерв'ю використовують в компаніях найчастіше для розробки стратегії роботи з персоналом (48%), просто вивчають результати «для себе» (28%), доносять інформацію усім зацікавленим особам (22%).

Найкращий формат для вихідного інтерв'ю – неформальна розмова віч-на-віч (57%), рідше використовують стандартну письмову анкету (19%) або ставлять усно кілька стандартних запитань (7%).

Очевидно, що найпопулярніше питання – причина звільнення. Причому дуже часто фахівці з персоналу намагаються з'ясувати справжню, а не формальну причину звільнення, і зробити з цієї інформації відповідні висновки.

На другому за популярністю місці питання: куди йде пошукач, чи є вже нове місце роботи. Рідше HR-менеджера хвилює можливість утримати співробітника в компанії, а також умови, за яких це стає можливим.

Також популярне питання про плюси і мінуси роботи компанії і про те, що варто змінити у кращий бік. Мабуть, менеджери з персоналу розраховують отримати від працівника, який іде, максимально прямі й щирі відповіді.

Вихідне інтерв'ю проводять, коли співробітник тільки-но зібрався йти (48%) або коли прийнято остаточне рішення (24%), а іноді навіть тоді, коли підписано всі папери і здано всі цінності (24%).

Більшість HR-фахівців зацікавлена в такому інструменті роботи з персоналом і бачить перспективи його розвитку.

Лише 20% роботодавців не мають бази даних своїх колишніх співробітників, правда у більшості роботодавців (55%) це просто формальна статистика, і лише чверть компаній використовують таку базу даних як кадровий резерв.

Дані було отримано у результаті опитування, що проходило серед зареєстрованих користувачів сайту hh.ua у січні 2013 року. В опитуванні взяли участь 500 HR-фахівців.

Результаты предыдущих исследований