Акцент. Антон Филипенко

Получит ли Украина от МВФ деньги?

Гость студии - Антон Филипенко, президент украинской ассоциации экономистов - международников

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Береш чужі і тимчасово, віддаєш свої і назавжди. Жити в борг не кращий варіант для людини і для держави. Однак бувають моменти, коли без зовнішніх запозичень уже не обійтись. Схоже, що Україна опинилася саме в такій ситуації. І дуже сподівається на новий кредит від МВФ. Втім, отримати його не може уже тривалий час. А кошти потрібні. І уже у значно більших обсягах ніж було раніше. Про українські кредитні сподівання, та наскільки вони є реальними у відео сюжеті моїх колег із бізнес редакції Першого ділового.

Кореспондент: Стенд бай провалилася. Короткострокова програма кредитування від МВФ ефекту не принесла. Макроекономічні показники України і досі лихоманить. Худнуть і золотовалютні резерви. Вже обміліли до 7 мільярдів доларів. Хоч минулорічні транші Міжнародного валютного фонду і мали б втримати їх на плаву. За програмою Стенд бай 2014-го Україна отримала 4,5 мільярди доларів з обіцяних 17. Та наростити запаси не вдалося. Левову частку золотовалютного фонду Нацбанк витратив на підтримку курсу. Значну частину з'їли і борги. Лише у грудні довелося віддати Росії за газ 2 мільярди доларів. Решта ж кредиту від МВФ, а це 12,5 мільярдів, мала б надійти у 2015-у. Для України сума, знову ж таки, замала. Адже лише обслуговування зовнішнього боргу цьогоріч разом з процентами складає близько 11 мільярдів доларів.

Андерс ОСЛУНД, старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки ім. Петерсона: "МВФ розуміє, що Україні коштів замало. Вони підрахували, аби почувати себе комфортно, Києву потрібно не менше 27 мільярдів доларів. Якщо підрахувати нинішню фінансову допомогу, то разом з ЄС, ЄБРР та іншими кредиторами в Україні цьогоріч буде лише 20 мільярдів. Де брати ще 7 – ось це питання".

Кореспондент: Українській ж керманичі вихід вбачають у нових позичках від МВФ. Цього разу просять розширити довгострокову допомогу, так звану EFF. Згідно з нею і сума надійде суттєво більша, а віддавати можна до 10 років.

Крістін ЛАГАРД, голова МВФ: "Влада України звернулася із пропозицією підписання нової довгострокової програми кредитування економіки України. Вона передбачає більший об'єм фінансування на зміну вже існуючій програмі Стенд бай. Ми будемо радитись із радою директорів фонду із цього питання. Нова програма буде націлена на досягнення макроекономічної стабілізації в країні. І вміщуватиме більш широкий та глибокий спектр реформ, необхідний для стабільного росту".

Андрій НОВАК, економічний аналітик: "МВФ буде надавати гроші практично під чесне слово. І це тільки тому, що Україна знаходиться дійсно в дуже критичній ситуації. І тільки з цієї причини буде допомога Україні як державі, і українцям як народові".

Кореспондент: Зиски ж для країни від EFF очевидні. Довша програма підтримки не лише надасть критично необхідну фінансову подушку. Вона привабить інвесторів – певні експерти. Нині ж іноземні капіталовкладники готові завести в Україну лише близько 1,5 мільярди доларів. Серед охочих підтримати нашу економіку копійкою США, Японія та країни ЄС. Позитивне рішення МВФ відкриє для України і шлях до конференції донорів, які реально можуть надати всебічну допомогу у вигляді грантів та кредитів.

Ігор БУРАКОВСЬКИЙ, співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій: "Розширення співпраці з Міжнародним валютним фондом, розширений механізм рефінансування має дуже велике позитивне значення в плані сигналу і для іноземних інвесторів, хоча ясно, що військовий конфлікт не є тим, що залучає інвесторів безпосередньо в країну. Але тим не менше. І за великим рахунком, якщо Міжнародний валютний фонд підтримає зусилля України стосовно якогось реструктуризації боргу, то це буде також дуже добре. Адже на сьогоднішній день боргове навантаження і, скажімо по-іншому, економічна ситуація в країні не дозволяє повноцінно і своєчасно обслуговувати зовнішні борги країни. І, очевидно, не тільки зовнішні, а і внутрішній борг також".

Кореспондент: Щоправда на осліп збільшувати фінансову допомогу для України МВФ не буде. Вірогідні кредити надійдуть під гарантії миру на сході України. Такі нові умови озвучила голова МВФ. Крістін Лагард наголосила – жоден партнер фонду не може брати участь у програмі підтримки, якщо під питанням опиняється 20 % ВВП. Бо ж зв'язок між економічною та воєнною ситуацією очевидний – підкреслила очільниця фонду.

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Однак, миру на сході України поки на жаль немає. А наші економічні проблеми дедалі загострюються. В студії телеканалу Перший діловий президент Української асоціації економістів-міжнародників Антон Філіпенко. І з ним далі говоримо про те, варто чи не варто сподіватися на нову кредитну допомогу. Що може змінитися, якщо рішення МВФ таки буде позитивним. І до чого готуватися в разі, коли грошей Україні не дадуть. Віце-прем'єр-міністр України В'ячеслав Кириленко каже про те, що черговий транш кредиту Міжнародного валютного фонду може бути найбільшим за всю історію цієї організації. Як розумію, що певним чином ми ділимо зараз шкіру ще не вбитого ведмедя, але все ж таки, пропоную розпочати нашу з вами розмову, і з ваших прогнозів – дадуть чи не дадуть Україні грошей.

Антон ФІЛІПЕНКО, президент Української асоціації економістів-міжнародників: "Те, що дадуть, я думаю, сумнівів уже немає. Якщо не дадуть, то це буде катастрофа. Скільки, коли, як – це інше питання. Тому я тут оптимізму Андрія Новака так би не поділив. І відразу як він сказав, що дадуть тому що треба допомогти. Це не благодійна організація Міжнародний валютний фонд. Це теж організація працює як банк частково. Він повинен мати відповідний зиск від своїх кредитів. І він має ці кредити, тому що він утримує велику кількість співробітників, і функціонує як організація. Тому будуть, звичайно, кредити будуть, безумовно. Яка кількість? Називають різні цифри. ВІце-прем'єр-міністр каже що це найбільші кредити для України. Це абсолютно однозначно. Для інших країн, я згадую що будуть більші кредити, коли були кризові процеси в Аргентини, в Бразилії, в країнах південно-східної Азії, вони отримували ще більші кредити. Тому що така ситуація буває у світовій економіці. Цього разу ми попали в таку ситуацію, завдячуючи нашим сусідам. І Сорос називає 50 мільярдів. Тут 27 мільярдів називають, і інші суми. Я думаю, що десь так дійсно, Ослунд більш-менш має рацію. Він називає 27 мільярдів. Десь 25-30 мільярдів – це та сума, яка нам потрібна зараз".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Є сподівання що ми таку суму отримаємо?

Антон ФІЛІПЕНКО, президент Української асоціації економістів-міжнародників: "Я би наголосив на тому, на що наголосила Крістін Лагард. Про те, що це є не колишні стендбаївські програми, які ми отримали протягом останніх 20 років. Тобто то програми швидкої допомоги медичної. Складно України, однак криза інша, політична, економічна, світова фінансова, і вони нас підліковували. Ми потім виходили самотужки. Зараз на сході війна, в складній ситуації країна, і ми потребуємо розширеного кредитування. Тобто це не тільки швидка допомога, а це і спроби дати додаткові ресурси на те ж відновлення тієї частини Донбасу, яка під нашим контролем. Це частково підтримати інші території України. Це інфраструктура, це і соціальні питання, звичайно. Тому що майже мільйон біженців-пересленців. Їм треба дати раду. Треба створити відповідні соціальні фонди, соціальний бізнес. До речі, ми цим переймаємося зараз як їм дати роботу конкретно. Щоб вони займалися родинним бізнесом, на місцях, і таке інше. Тому це абсолютно дійсно новий крок, і в цьому контексті ми реально претендуємо на те, щоб отримати ці кошти. Але треба знову ж таки дуже уважно прослідкувати – а як використовувалися попередні кошти".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: А як використовувалися попередні? Вони використовувалися останнім часом на підтримку валютного курсу і на покриття золотовалютних резервів.

Антон ФІЛІПЕНКО, президент Української асоціації економістів-міжнародників: "Так. Розумієте, золотовалютні резерви вже дуже розтанули. Ми розрахувалися поки що там, з Газпромом там постійно йде процес недорозрахунків. Але якби, звичайно, ситуація сама теж складна. Насправді, кожні 10 мільярдів доларів мав нам давати 2 мільярди, як мінімум, прибутку. Це за абсолютною логікою, яка є в будь-якій системі. Якщо Національний банк України отримував в минулому році 40 % прибутку до своїх вкладень, рентабельність, так би мовити, то хоча б 20 % ми мали б на те, що ми отримаємо. А так вони приходять і вони майже не дають жодного зиску ці кошти, які ми отримуємо досі в програмі Стенд бай. Тому програма розширеного фінансування це абсолютно має передбачати, я б сказав би, треба було б ввести на цей період таку політику воєнного капіталізму, я б сказав би. Треба ввести режим жорсткої економії, рахувати кожну копійку, кожну гривню, кожен долар, кожен центр. Як використовується, де, ким. Корупція і лихварство це два чоботи пара. Вони поруч ідуть. Якщо банки отримують прибутки в них 40 %, 50 %. Якщо встановили недавно, ось було, по-моєму в Дзеркалі тижня, в суботньому номері, Антимонопольний комітет, що супермаркети на третину перевищують ціни своїх товарів в середньому. Лихварство процвітає, корупція. Ці дві речі вони з'їдають всі наші кредити, які ми отримуємо".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Ви згадували що МВФ це не благодійна організація, справді, це свого роду банк. І це так і є. але згадуючи те, про що говорив голова Комітету економістів України Андрій Новак, я дозволю трошечки там відкоригувати те, що сказали ви. Він зауважував що, скоріше за все, якщо МВФ дасть зараз гроші Україні, то він дасть їх під чесне слово. Все ж таки, на яких умовах, і чого МВФ очікує від України, що Україна на даному етапі може зробити, а від чого, можливо, воно зараз і відмовиться?

Антон ФІЛІПЕНКО, президент Української асоціації економістів-міжнародників: "МВФ це все таки рада директорів. Керуючий Крістін Лагард звичайно відіграє важливу роль. Але збирається рада директорів. А в раді директорів контрольний пакет мають провідні країни світу – Сполучені Штати Америки, Європейський Союз, Японія. Тобто головні кредитори Міжнародного валютного фонду і визначають кому, скільки, на яких умовах надавати кредити. Президент поїхав, звичайно, у Канаду, Сполучені Штати Америки, ви знаєте, в Давосі виступив. Виступив недавно в Мюнхені, ось буквально на тому тижні. І ми маємо підтримку провідних країн світу, ми маємо підтримку. Це дуже важливо. Тому у Міжнародному валютному фонді це вже бути, так би мовити, ритуальний момент. Якщо є підтримка провідних кредиторів, провідних інвесторів Міжнародного валютного фонду, тому вирішать на раді директорів. Тому що це є головні спонсори".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Невже ж лише під чесне слово? Тарифи у нас уже зросли. А вони доведені уже, мені здається… Це були вимоги МВФ. Курс гривні також. 

Антон ФІЛІПЕНКО, президент Української асоціації економістів-міжнародників: "Це є те, що називають, Україна має забезпечити стабілізаційну програму виконати. І перші кредити, які ще були до розширеного фінансування називалися стабілізаційні кредити. Тобто, було сподівання, так як і наш президент сподівався, що він швидко після обрання його, обрам всенародно президентом, йому вдасться вгамувати ситуацію на сході".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Ну так, за 2 тижні закінчити. 

Антон ФІЛІПЕНКО, президент Української асоціації економістів-міжнародників: "Але ситуація виявилася дуже складною. І стабілізаційного кредиту виявилося недосить. І немає стабілізації в економіці. Що відбувається з гривнею, що відбувається з держбюджетом, переходить всякі рамки, всякі норми так званих мастериських критеріїв конвергенції. Тому у цьому випадку, звичайно, це традиційні, на жаль, питання. Перше, звичайно, в економічному плані – макроекономічна стабілізація, яка передбачає більш-менш оптимальну відсоткову ставку, облікову ставку центрального банку".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: 19,5 %.

Антон ФІЛІПЕНКО, президент Української асоціації економістів-міжнародників: "Я вже не встиг навіть подивитися свіжі дані. Далі обмінний курс гривні, дефіцит державного бюджету в рамках хоча б 2-2,5 %. І тоді можна якимось чином вести роботу далі. Але ключові питання так само – корупція, судова система, захист інвесторів, захист приватної власності. Вони ж залишаються невирішеними ці питання. Тобто проблема радикальних економічних реформ".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Останнє питання. Давайте все ж таки розглядати можливість, хоч ви кажете, що це буде катастрофа, але якщо МВФ зараз гроші Україні не дає. До чого готуватися?

Антон ФІЛІПЕНКО, президент Української асоціації економістів-міжнародників: "Є такі радикальні речі. З одного боку – спробувати, але це нереально для нашої економіки, тому що ми все-таки країна, яка за минулий рік торгувала з 217 країнами світу. Ми не можем замкнути нашу економіку, як це робить Північна Корея, робила Албанія свого часу, бо ми є відкрита за визначенням. Це міг би бути варіант, як я сказав, воєнного капіталізму. Закрити кордони, поставити всіх на карткову систему, як це було на Кубі 20 років чи більше навіть".

Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Що буде, ви до чого схиляєтесь?

Антон ФІЛІПЕНКО, президент Української асоціації економістів-міжнародників: "Програма воєнного капіталізму, але це нереально зараз. Ми не можемо на це піти, бо це буде знову і Майдан може бути, і що завгодно".

 Поделиться