«Якщо у бізнесі ти постійно думаєш тільки про гроші, то у тебе нічого не вийде. Бізнес має бути мрією, а все інше — додасться» — це один із постулатів відомого бізнесмена Андрія Гордійчука. Втіливши його в життя, Андрієві за короткий час вдалося збудувати аграрну імперію — корпорацію «Сварог Вест Груп», земельний банк якої становить 80 тис. га і яка нині є одним із провідних підприємств в українському агробізнесі.

   Якось швидко минули новорічні свята. Дні летять — не встежиш. А з ними — галопують цінники у гастрономах і тарифи на комуналку. Гроші не встигаєш після зарплати в руках і потримати — так швидко інфляція спустошує гаманці. А ось країни об’єднаної Європи уразила інша «болячка». Тамтешні ринки охопила паніка з приводу загального зниження цін на товари й послуги. В ЄС уперше за п’ять років спостерігається дефляція. «Нам би їхні проблеми!» — подумає читач.

   З моменту запровадження нової системи державної реєстрації речових прав у 2013 р. реєстраційна служба набула, скажімо м’яко, не найкращої репутації. Причиною цьому є об’єктивні та суб’єктивні чинники.

   Згідно зі ста­ти­с­тич­ни­ми досліджен­ня­ми сьо­годні найбільшою про­бле­мою для дрібних і се­редніх сільгоспви­роб­ників є збут про­дукції (особ­ли­во — пло­до­ово­че­вої). Спе­ку­ляція, демпінг, ко­рупція — да­ле­ко не по­вний пе­релік пе­ре­пон, які до­во­дить­ся до­ла­ти фер­ме­рові на шля­ху від сво­го гос­по­дар­ст­ва до спо­жи­ва­ча. Ось і ви­хо­дить, що вартість овочів за­ле­жить не від то­го, хто їх ви­ро­с­тив, а від «фрук­та», який їх про­дає.

   Ріпак на­ле­жить до ек­с­порт­но-орієн­то­ва­них куль­тур. Відтак успішність йо­го ви­роб­ництва за­ле­жить від цін на світо­во­му рин­ку та вар­тості ма­теріаль­но-технічних ре­сурсів — на внутрішньо­му. Ви­хо­дя­чи із ре­зуль­татів досліджень ринків та про­ве­де­них роз­ра­хунків, у 2015 р. очікується при­бут­ко­ве ви­роб­ництво ріпа­ку.

   У сучасних умовах соя є однією з найрентабельніших культур, у зв’язку з чим площі під нею в Українi в останні 15 років збільшились у 25 разів. Проте врожайність її за цей період у господарствах різних форм власності залишається поки що низькою i коливається за роками  вирощування

   Ріпак ози­мий до­б­ре зна­ний у нашій країні. Йо­го тріум­фом по пра­ву мож­на вва­жа­ти 2008 р., ко­ли пло­ща посівів в Ук­раїні сяг­ну­ла 1,55 млн га. На жаль, вітчиз­няні ви­роб­ни­ки ви­я­ви­ли­ся не го­то­ви­ми до та­ко­го стрімко­го зро­с­тан­ня йо­го об­сягів, то­му що у про­цесі ви­ро­щу­ван­ня цієї цінної куль­ту­ри є чи­ма­ло «підвод­них ка­менів».

   Значне збільшення площ під посівами ріпаку та перенасичення сівозмін цією культурою зумовило стрімке зростання рівня  захворюваності рослин і пошкодженості їх фітофагами. Відмічено, що хвороби, які стали масово поширюватись на  ріпакових посівах в Україні, були характерними лише для західних країн, де ця культура вирощується вже десятки років.

   Виробники зерна володіють інформацією про потенційні втрати врожаю від хвороб, шкідників та бур’янів, які у світі сягають 33% і більше, в Україні — понад 15%. Залежно від рівня шкідливої дії частка втрат саме від хвороб різниться.

   Високих показників у тваринництві неможливо досягти без якісної збалансованої годівлі тварин — у цьому давно пересвідчилися госпо­дарники різних форм організації та масштабів виробництва. Основою ж годівлі є комбіновані корми. Світові досягнення комбікормової промисловості успішно опановані вітчизняними виробниками, що засвідчує широкий асортимент пропозиції споживачам на внутрішньому ринку. Тож залишається вибрати прийнятний за ціною та найефективніший вид комбікормів.

   Сьогодні ОС «Аграрний страховий пул» перебуває у стадії занепаду. Причин багато: недостатнє фінансування, недосконалість законодавчої бази, зрештою, й інертність страховиків. У зв’язку з неоднозначною ситуацією, що склалася навколо Аграрного страхового пулу, в IFC (Міжнародна фінансова корпорація) виникла гостра потреба переглянути умови співпраці з ним. Із цією метою 16 січня відбулася робоча зустріч керівника Проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні» Гарі Роше та генерального директора Аграрного страхового пулу Василя Назаренка.

   Кожна людина народжується для якогось діла. Е. Гемінґвей

   Останні півроку на сторінках нашого журналу ми шукали відповіді на такі питання: яких фахівців готують вітчизняні аграрні виші та чи затребувані вони в аграрній галузі? Випускники яких вишів користуються переважним правом під час прийому на роботу?
Такі відповіді шукали як у керманичів Білоцерківського НАУ, Сумського НАУ, Львівського НАУ, так і у самих випускників.

   Погодьтеся, не кожному чоловікові, а тим паче жінці під силу одночасно посадити сад біля щойно збудованого будинку, бути керівником нового заводу й опікуватися новонародженим малям. Та ба, — більше! — залишатись чарівною жінкою. Наша сьогоднішня героїня — директорка органічного молочного заводу Олена Стретович — довела, що це цілком можливо…

   Тепле приміщення, раннє залучення до споживання молозива та інфрачервоні лампи, а головне — дбайливі руки фермера збільшують шанси новонародженим поросятам вижити і набратися сил для подальшого нормального росту і розвитку.

   Сівал­ки для висіву насіння про­сап­них куль­тур ста­нов­лять особ­ли­ву гру­пу з-поміж посівних ма­шин. Ад­же від розміщен­ня насіння у грунті за­ле­жить ре­алізація по­тенціалу висіяної сільсько­го­с­по­дарсь­кої куль­ту­ри.

   Ре­зуль­та­ти те­с­ту­вань

   Мінеральні добрива є одним із найважливіших засобів інтенсифікації сільського господарства. Удобрення у поєднанні з іншими прийомами агротехніки (чергування культур у сівозміні, обробіток грунту, догляд за посівами тощо) є, беззаперечно, дієвим заходом підвищення врожайності всіх сільсько­господарських культур, а також поліпшення родючості грунтів.

   Ринок сучасних тракторів, які представлені в Україні різними виробниками та дилерами, досить насичений, що дає широкі можливості для вибору кращого варіанта, але нерідко ставить у складне становище сільгоспвиробників під час вирішення питання придбання нової техніки.

   Запорукою якісного зберігання зерна впродовж майже року у підприємствах усіх форм власності та рівнів потужності є його очищення від домішок: зернових, незернових та рослинного походження, вміст яких у товарному зерні є в принципі небажаним.

   Швидкість та якість зби­раль­но-роз­би­раль­них робіт під час про­ве­ден­ня технічних ре­монтів на­сам­пе­ред за­ле­жить від інстру­мен­ту, застосовуваного в перебігу цих опе­рацій. Не на ос­танньому місці й пи­тання еко­номічності такого виду робіт, ад­же за ви­ко­ри­с­тан­ня спеціалізо­ва­но­го інстру­мен­ту вдається в ра­зи ско­ро­ти­ти затрати часу та їхню тру­домісткість. Полегшується роз­би­ран­ня та зби­ран­ня нарізних з’єднань під час ре­мон­ту­ван­ня техніки завдяки за­сто­су­ван­ню ме­ханізо­ва­но­го інстру­мен­ту — гай­ко-, гвин­то- і шпиль­ко­крутів.

   Cільське гос­по­дар­ст­во — це га­лузь, яка для успішно­го вирішен­ня про­до­воль­чо­го за­без­пе­чен­ня країни по­тре­бує постійно­го роз­вит­ку. Тож на­уко­ва дум­ка ніко­ли не стоїть на місці, ад­же су­час­не жит­тя ви­ма­гає но­вих рішень.

   Фермер з Кіровоградщини Віктор Іванов поділився секретами успішного господарювання у зоні ризикованого землеробства.

   «Фермери “заводять” ферми із любові до фермерської справи. Їм подобається спостерігати за ростом рослин. Їм подобається працювати на відкритому повітрі. Вони люблять будь-яку погоду, навіть негоду» — ця фраза американського письменника Уенделла Беррі якнайточніше характеризує людей, котрі займаються агробізнесом. Справді, якщо є такі якості, то для успішної роботи на землі необов’язково бути агрономом.

   Яку не­очіку­ва­ну дію мо­жуть про­яви­ти грун­тові гербіци­ди та чи мо­жуть у по­став­ках оригіна­ль­них за­собів за­хи­с­ту рос­лин ви­яв­ля­ти­ся «бра­ко­вані» партії, роз­повів на­шо­му ви­дан­ню один із аг­ро­номів на Пол­тав­щині.