КОМЕНТАТОР

Молодіжний чемпіонат Європи для збірної України завершився ще 19 червня. Скільки обговорювали невдачу нашої команди в пресі ви бачили самі, маса думок і акцентів. Так воно і має бути у будь якій країні, котра позиціонує себе хоча б більш менш футбольною.

Герої нашого часу

«Команда майбутнього, команда мрії» - так люблять характеризувати нинішню «Барселону». У пошуках яскравих епітетів журналісти і вболівальники вочевидь не хочуть розуміти, що цей клуб насправді є надзвичайно сучасним, або навіть своєчасним явищем. Які тут мрії - це реальність, тим паче що, аби побачити її не треба вмикати відеозапис якогось матчу, котрий став еталоном дій «Барси». Таких «еталоних» ігор у цієї команди багато і їх Мессі та компанія видають вже роки зо три. Немає нічого у цій грі від «майбутнього», навпаки, каталонські хлопці відповідають вимогам часу. Зараз, коли телебачення стало головним двигуном розвитку футболу як видовища, глядач вимагає не тільки 3D, об’ємний звук, а й відповідного рівня та швидкості гру. Саме цим підкуповує «Барселона» часів Гвардьоли, вона яскрава, яскрава завжди.

Донецький клуб не звертає з обраного шляху, атакувати у ньому і наділі будуть хлопці з Бразилії. Новим придбанням став нападник «Корінтіанса» Дентіньо. Він не настільки швидкий, як Луіс Адріано, але більш універсальний форвард, або атакувальний хав. Розповідь про самого Дентіньо, я вважаю варто відкласти, до тих пір, коли зявляться перші враження по його грі в Україні. А зараз я вирішив підняти тему самої бразилізації «Шахтаря». Вистачає тих, хто критикує такий ухил у трансферній роботі клубу. Чого точно не заперечиш, так це системності в пошуку нових футболістів за кордоном, котра приносить певний результат.

Тренер молодежной сборной Павел Яковенко огласил расширенный список кандидатов на участие в Евро-2011. Собственно до турнира осталось меньше месяца. Так что поговорить о нашей молодежке самое время. Тем более, Яковенко изначально ради малой сборной отказался претендовать на должность руководителя главной команды страны. Да и планы у Павла Александровича серьезные – выйти на Олимпиаду 2012, чего с нашими командами никогда не случалось. А для исполнения сих желаний, мимоходом так, надо быть в тройке на Евро-2011.