Проте, як стверджують HR-спеціалісти, все таємне рано чи пізно стає ясним. Відкрито брехати про себе і свої досягнення — прямий шлях до провалу як мінімум через дві причини. По-перше, будь-яка професійна сфера — це мережа контактів. Іншими словами, роботодавець може поцікавитися інформацією з попереднього місця роботи. По-друге, досвідчені рекрутери використовують низку інструментів для виявлення брехні. А тепер уявіть, що в резюме ви зазначили вільне володіння англійською мовою. Не виключено, що вам запропонують пройти співбесіду на іноземній мові. Справитесь, чи краще повернутися до резюме і реально оцінити свої можливості?

Згідно з одним із досліджень HeadHunter Group, абсолютна більшість роботодавців (77%) вважають, що пошукачам слід розповідати про свої негативні якості, та не про всі. У цій статті ми розглянемо кілька ситуацій, які провокують нас говорити неправду, і спробуємо знайти межу між брехнею і замовчуванням.

Заробітна платня на попередньому місці роботи. Зрозуміло, кожен із нас прагне більш високого матеріального становища. Нерідко це стає основною причиною пошуку нової роботи. Проте трапляється, що пошукачі навмисно завищують рівень зарплати на попередньому місці, бажаючи отримувати ще більше. У цьому випадку варто розуміти, що часто роботодавець непогано орієнтується у вартості пропонованих вами послуг на ринку праці. Тому ваші зарплатні очікування повинні підтверджуватися досвідом і навичками. Висувати більш високі вимоги до зарплати варто, якщо ви претендуєте на посаду з більш високим ступенем відповідальності, а ваші вміння й навички відповідають цій посаді. Роботодавцям подобаються люди, які ставлять перед собою високу планку, але заява про амбіції не повинна бути порожньою балаканиною.

Додатковий заробіток. Є щасливці, яким вдається перетворити своє хобі на додаткове джерело доходу. А хтось у певний період життя хоче спробувати себе в чомусь ще. Якщо ви впевнені, що наявність підробітку ніяк не відобразиться на вашій основній роботі, то про це варто просто промовчати. У роботодавця не повинно виникнути сумніву, що ви збираєтеся віддаватися роботі цілком і повністю. Якщо такої впевненості нема, то подумайте, що для вас більш пріорітетне — місце в компанії зі стабільною зарплатою чи задоволення власних інтересів.

Причини звільнення. Відповідаючи на питання про причини звільнення, не поспішайте розповідати про всі підводні рифи. Постарайтесь подати правдиву, але неприємну інформацію собі на користь. Не варто згадувати про прискіпливість колишнього керівника. У зворотному випадку про вас складеться враження як про людину конфліктну, схильну звинувачувати оточуючих. Почніть фразу з похвали, а потім вкажіть, що саме вас не влаштовує. Наприклад: «Мій колишній керівник був дуже вимогливий до співробітників. Це навчило мене робити свою роботу максимально добре. Але мені не подобався тотальний контроль із його боку, бо я схильна до самоконтролю». Відповідайте на поставлене питання спокійно і максимально нейтрально. Скажіть, що на попередньому місці роботи була відсутня перспектива кар’єрного зростання або вас не влаштовував графік роботи. Ці причини можна вважати цілком серйозними. Крім цього, ви відразу можете поцікавитися можливостями кар’єрного зростання в цій компанії.

Дуже короткий період роботи. За данимиМіжнародного кадрового порталу hh.ua, кожен другий офісний співробітник звільняється до кінця випробувального терміну. Якщо сталося так, що за певною причиною ви працювали нетривалий час, то про це бажано змовчати. Тим більше за настільки короткий проміжок ви не змогли отримати особливо цінний досвід. Інша справа, якщо ваше перебування на посаді відображене в трудовій книжці. Краще про це згадати ще на етапі співбесіди. Треба вміти визнавати свої помилки. Скажіть, що дещо по-іншому уявляли особливості посади, яку займали. Але цього разу ви маєте намір розібратися у всіх тонкощах роботи в компанії.

Вигадані заслуги. Варто пам’ятати, що за інформацію, вказану в резюме, доведеться відповідати під час співбесіди. Якщо ви перерахували проекти, то будьте готові розповісти, у чому суть проекту, які завдання перед вами стояли і яких результатів ви досягнули. Важливо показати потенційному роботодавцю, що отриманий вами досвід може бути корисний на новій посаді. Те саме стосується семінарів і тренінгів. Роботодавця не цікавить наявність сертифіката. Тому краще робити акцент на набутих навиках і прагненні до подальшого особистісного зростання.

На особистому фронті. Коли рекрутер ставить питання особистого характеру, навряд чи його спонукає тільки цікавість. Головна мета — з’ясувати, як проблеми в особистому житті можуть відобразитися на якості виконання обов’язків майбутнім співробітником. Якщо ви впевнені, що сказане не завдасть вам шкоди, можете сміливо відповідати. Ваше завдання — переконати рекрутера в тому, що труднощі, котрі існують, не завадять вам бути хорошим спеціалістом. Наприклад, роботодавець каже: «Ви зазначили в резюме, що маєте п’ятирічну доньку. Як часто хворіє дівчинка?» Ви можете чесно відповісти, що дитина інколи хворіє. Але якщо таке трапиться, то є людина, яка готова вас підстрахувати.

Таких ситуацій дуже багато. І кожна з них вимагає певного почуття гумору й гнучкості розуму. Головне пам’ятати, що замовчувати щось — не означає обманювати.