З 3 серпня 2014 року в Україні Законом № 1621* запроваджено військовий збір. Ним обкладатимуть доходи фізичних осіб. Запровадження збору стало, напевно, найбільш обговорюваною темою серед бухгалтерів. Адже розраховувати, утримувати та сплачувати збір необхідно вже просто зараз. У таку хвилину ми не могли залишитися осторонь. Сьогодні пропонуємо вашій увазі оглядову статтю щодо військового збору. Лілія Ушакова, податковий експерт * Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 р. № 1621-VII. На початку статті для зручності наведемо витяг із Закону № 1621, який «дав життя» військовому збору. «161. Тимчасово, до 1 січня 2015 року, встановлюється військовий збір. 1.1. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. 1.2. Об’єктом оподаткування збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. 1.3. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. 1.4. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. 1.5. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. 1.6. Платники збору зобов’язані забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу». Поява нового платежу, як правило, викликає чимало запитань: хто зобов’язаний його сплачувати, на чиї плечі ляжуть витрати на сплату, що є об’єктом, у які строки сплачувати до бюджету, як звітувати? Військовий збір — не виняток. Щоб наші читачі були на вістрі проблеми, ми проллємо світло на запитання, на які можна відповісти вже зараз. Платники збору Платниками військового збору (далі - ВЗ) є платники ПДФО (п. 162.1, п.п. 1.1 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ**). До цієї дружної компанії потрапили: — фізичні особи — резиденти; — фізичні особи — нерезиденти, які одержують доходи із джерела їх походження в Україні; — податкові агенти, до яких п.п. 14.1.180 ПКУ віднесено юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайнятих осіб, представництва нерезидентів — юридичних осіб, інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, які виплачують доходи фізособам. ** Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Забігаючи наперед, зауважимо, що витрати зі сплати ВЗ ляжуть на фізосіб. Утримувати збір із доходів фізосіб та сплачувати його до бюджету повинні податкові агенти. Об’єкт обкладення збором Податкові агенти зобов’язані утримувати ВЗ із доходів, перелічених у п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (див. вище витяг із Закону № 1621). Поговоримо детальніше про доходи, отримані за трудовими та цивільно-правовими договорами (далі — ЦПД). Адже з ними ви зустрічаєтеся набагато частіше, ніж із виграшами. Коло зарплатних виплат окреслити легше, а от із виплатами та винагородами за ЦПД усе складніше. Формально сюди можна «підтягнути» всі виплати за ЦПД. Саме тому за роз'ясненнями ми звернулися до фахівців фіскальної служби. Почнемо з заробітної плати. Згідно п.п. 14.1.48 ПКУ заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму. Причому до поняття «заробітна плата» для цілей ПКУ, крім звичних виплат, перелічених у п. 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5, потрапляють: — лікарняні; — дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб за акціями чи іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, який передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів (п.п. 153.3.7 ПКУ). Тобто їх суми також треба обкладати ВЗ. Тепер про виплати за ЦПД, які потрапили до бази оподаткування ВЗ. З офіційного роз'яснення податківців(див. с. 46) випливає, що з усіх можливих виплат і винагород за ЦПД до бази оподаткування ВЗ потрапляють тільки виплати та винагороди за ЦПДу, за якими надаються послуги (виконуються роботи), тобто виплати та винагороди за договорами підряду та договорами про надання послуг. Виплати за іншими ЦПД (купівлі-продажу, оренди нерухомого майна тощо), а також виплати за цивільно-правовими договорами самозайнятим особам (у т. ч. фізособам-підприємцям) в межах здійснюваної ними господарської діяльності, не є об'єктом обкладення військовим збором. Таким чином, крім виграшів, «під удар» ВЗ потрапляють зарплатні виплати, винагороди за ЦПД, за якими виконувались роботи (надавались послуги). База обкладення ВЗ та ставка збору Одразу зауважимо, що в п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ відсутнє окреме положення щодо визначення бази обкладення ВЗ. Тому можемо стверджувати, що база обкладення ВЗ — це сума нарахованого доходу, зазначеного як об’єкт оподаткування. Тобто при визначенні бази обкладення ВЗ доходи, які є об’єктом обкладення ВЗ, не зменшують на суми утриманих із них ПДФО, ЄСВ, інших платежів, а також ПСП (за наявності права на неї). Наші висновки підтверджують податківці (див. роз'яснення на с. 46). І ще один важливий момент. Якщо оподатковувані ВЗ виплати надають фізособі в негрошовій формі (наприклад, працівнику вручили подарунок до ювілею), то податковий агент має нарахувати дохід з урахуванням «натурального» коефіцієнта. Саме ця сума буде базою обкладення ВЗ. Порядок розрахунку «натурального» коефіцієнта див. на с. 46. Ставка ВЗ установлена на рівні 1,5 % бази обкладення ВЗ (п.п. 1.3 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) Розмір ставки єдиний і не залежить від розміру нарахованого платнику доходу. Приклад 1. Працівнику в серпні 2014 року нараху¬вали зарплату за фактично відпрацьований час 1000 грн., премію 200 грн., лікарняні 600 грн. та відпускні 1200 грн. Для цілей ПКУ всі ці виплати — заробітна плата. Тому всі вони потрапили до бази обкладення ВЗ. Визначимо базу обкладення ВЗ: 1000 + 200 + 600 + 1200 = 3000 (грн.). Розрахуємо суму ВЗ: 3000 х 1,5 : 100 = 45 (грн.). Приклад 2. Підприємство нарахувало фізособі винагороду за виконані роботи за ЦПД у розмірі 2600 грн. Акт виконаних робіт підписано 04.08.2014 р. Дохід фізособи у вигляді винагороди за виконані роботи за ЦПД потрапив до переліку об’єктів обкладення ВЗ. Ураховуючи, що такий дохід нараховано після набрання чинності Законом № 1621, із суми винагороди потрібно утримати ВЗ. База обкладення ВЗ дорівнює 2600 грн. Сума ВЗ, що підлягає сплаті до бюджету: 2600 х 1,5 : 100 = 39 (грн.). Порядок та строки сплати ВЗ, звітність Як зазначалося вище, ВЗ — це тимчасовий збір. Ним оподатковуються доходи, нараховані (надані, виплачені) фізособі в період із 3 серпня 2014 року до 1 січня 2015 року (п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, розд. III Закону № 1621). Нарахування, утримання та сплату (перерахування) збору до бюджету здійс¬нюють в порядку, встановленому ст. 168 ПКУ. Відповідальними за нарахування (сплату) ВЗ є податкові агенти, тобто юридичні особи та самозайняті особи, які нараховують (виплачують) доходи, зазначені як об’єкт обкладення ВЗ. Податковий агент утримує ВЗ із суми доходу та за його рахунок (див. п.п. 168.1.1 і п.п. 1.4 п. 161 розд. IV ПКУ

Інформаційно-комунікаційний відділ Індустріальної ОДПІ м. Харкова

Якщо ви помітили орфографічну, стилістичну або іншу помилку на цій сторінці, просто виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.