Богдан Образ
- Профайл
- Друзі
- Потік зображень
Відправити повідомлення
— спільнота блогів про культуру
- RSS
- FAQ
- про нас
- побажання
- контакти
Реєстрація | забули як? | Вхід
Додати публікацію
Архів
Автор
Теґи автора
Андрухович, Бу-Ба-Бу, Данія, Збережи старий Київ, Києво-Печерська лавра, Київ, комісія з питань моралі, Культ, культурне лихо, Любко Дереш, Музей покинутих секретів, музеї, Мілленіум, Оксана Забужко, Париж, презентація, Презентація книжки, Стіг Ларссон, український літературний клуб, Франція
ВсіКоментарі
...хотілося б вірити...:(
Невдала утопія... хм. Чому невдала? Тому що ти не куриш "план"? Звідки така однобокість у висвітленні такого складного соціального явища як Християнія? Можливо, варто дивитись трохи далі власного носа, адже Християнія не обмежується "планом"? Адже це перш за все країна в країні, територія свободи, територія без дурних заборон, куди йдуть жити люди, яким не подобається нав'язаний Системою спосіб життя, які мали в дупі офісно-гамбургерний світогляд сучасної Європи, все це псевдодемократичне неопуританство, коли людина не має права на висловлення своїх думок, бо Система називає це нетолерантним. В Християнії кожен такий як є, а не такий, яким його хоче бачити Система. Ти ж називаєш християнців "планокурами", а саму Х. висвітлюєш як брудну атракцію для злодіїв, та чомусь не пишеш, що Х. є територією без зброї, важких наркотиків, автомобілів, що тут не крадуть і не гвалтують, не б'ються на вулицях. Світові потрібно більше таких Християній, більше вільнодумства і позитиву, і тоді, можливо, не буде терористів, ядерної зброї, поліцейських держав, неофашизму, футбольних хуліганів - усіх тих явищ, які є наслідком розумової деградації суспільства, в якому на першому місці гроші, а нормальні людські якості в глибокій дупі.
Дуже хороше видання трилогії з'явилося в українських книгарнях від Фоліо.
в париж тре їхать не по крижки… для цього є amazon, приміром.
Страшно! Нагадує офорти Гойї
Про зв'язок із Шевельовим було цікаво дізнатись, а ще цікавіше буде почитати листи!
Редакторам п'ять! )
Назву держави написано як "Уркаїна" 3 рази! Стьоб?
якраз "справжні патроти" і залишилися :))
а всі справжні патрійоти давно в Канаді!
виїхати? не дочекаються
пшепрошам, але висунуті Вами методи, мяко кажучи, дурнуваті. особливо що стосується FEMEN. а UNESCO як організація взагалі не має ніякої реальної влади (тим паче в цій країні), її роль здебільшого іміджева. не юнески з феменами, а київська громада має боротися з мракобіссям нинішніх лаврських мешканців і тих хто за ними стоїть. допомогти громаді в цьому мають політики - тим паче, не за горами чергові вибори.
Є різні методи: всебічне висвітлення проблеми у ЗМІ, звернення до народних депутатів та депутатів Київради, страйки та мітинги, відкриті листи до влади та ЮНЕСКО, підтримка різних громадських організацій (наприклад "Збережи Старий Київ" або навіть "ФЕМЕН").
Головне не сидіти приречено склавши руки.
констатуєш факти відомі..
а що робити?
я от не знаю, що робити.
виїхати з цього міста і забути, що воно колись було рідним.
До теми складності.
Нещодавно зустріли Дереша на Подолі. Здавалося, розпечений липневий Київ - останнє місце, де можна очікувати його зустріти. Здивувалися. Але вже за хвилину зовсім не дивно і навіть якось природно було стояти посеред вулиці і розповідати Дерешу (з яким не бачилися сто років), звідки беруться ракові клітини, чому вони так багато діляться і як вони вмирають. І ці питання, звісно ж, не про біологію, а про процеси в сучасному суспільстві - це ж зовсім логічно, говорити про них з онкологами =))
Мабуть, це одна з особливостей Дереша - ніколи не знєш, про що він спитає тебе при наступній зустрічі. І коли вона станеться. І де.
P.S.: читати Дереша рекомендую ВСІМ. Комусь - щоб нічого не зрозуміти, а комусь - щоб зрозуміти сенс життя :)
І я не розумію:))))))
То й не читайте! Кожному своє.
А корисне це, мабуть, кулінарні рецепти?:)))))
Мені Дереш подобається. З нетерпінням чекаю нової книги!
Сумно :(
Звісно, саме видання "коміксів" мені невідомо. Але судячи з коментарів свідків засвічених у статті, ясно одне: хтось любить Вітчизну, а хтось - уяву про неї.
В легкій формі розповідає баранам (тобто нам), що вони барани і залишає їм вибір, залишатися баранами чи ні.
такі автори нам потрібні, хоча вистачить і його...
читав "99 франків", доречі, фільм також варто переглянути.
сучасних :)
Можна сперечатись, читати чи ні (хоча, для загального розвитку не завадило би), але "кмітливий гламурний гад" – таки є :))) Багатогранний дядя.
А ще – він єдиний уголос страмив французький уряд, коли згасала у злиднях слава й легенда фр.літератури Франсуаза Саган, у якої повіднімали все майно і гонорари за "податковий борг": «Франція вбиває свого останнього літературного генія. Мені соромно за мою країну. Коли помре Саган, усі прийдуть на її могилу, щоби вклонитися її праху. Неовсічені правителі! Про Саган згадуватимуть, коли вас давно забудуть!»
Це так... для доповнення портрету.
Мабуть, це снобізм, але мені Бегбедер видається патологічно неглибоким як письменник. Деякі вважають поверховість провідною рисою французьких письменників.
Читав дві його книжки. Кмітливий гламурний гад :)
Не захоплююся і не симпатизую, але якби світ був однаковий то дійсно було б нудно. Тож, напевно, такий Бегбеде потрібен світові.
якраз дивлюся "Дівчину, що гралася з вогнем"
Сторінки: 212
Ctrl →
Ctrl →
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку. Розмістити рекламу.
Дереш не гівно, просто а невдячна особа. Хоч би Лавкрафту подякував, падлюка, за використаних персонажів.