В 1937 року у Кам'янці-Подільському створено обласну бібліотеку для дітей та юнацтва. Одне книжкосховище, два абонементи, читальня, 18 працівників. І, звичайно ж, читачі. Їх з першого ж року з'явилося три тисячі. То були жовтенята й піонери-діти і підлітки. В області тоді вже починали діяти невеликі шкільні, а також 10 районних і міських бібліотек для дітей та юнацтва. Обласна ж бібліотека стала своєрідним опікуном та наставником книгозбірень, стала їхнім методичним центром. 

Не втратила вона цієї місії і після того, як у липні 1944 року почала працювати у м. Хмельницькому (директор Кріпак (Мілютіна) К.Е.). В той час в бібліотеці було 4 відділи, де працювало 7 чоловік. Фонд складав 2550 примірників книг. Обслуговувала вона учнів 1-10 класів. Одними з перших працівників бібліотеки були Бабіцька (Кокарева) Л.Д., Гула М.П., Везденецька Л.П., Панасюк Я.К., Снігур М.С. З 1946 по 1967 роки колектив бібліотеки очолювала Бабич Ася Абрамівна. Досвідчений спеціаліст, вмілий організатор, скромна і працелюбна людина. Під її керівництвом було здійснено добудову двоповерхневого приміщення "Тракторозбуту". Саме тут бібліотека розміщалась з 1952 по 1974 роки (на місці універмагу центральний). (А до того бібліотека "квартирувала" у різний час аж у п'яти місцях).

Нині в бібліотеці 7 відділів, штат - 43 працівники, з них бібліотечних - 33. Книжковий фонд - 150 тисяч примірників. Щорічно бібліотекою користується більше 15 тисяч читачів, яким видаєтьсмя 318 тисяч книг.

З року в рік поглиблюється соціальна функція бібліотеки, розширюється сфера впливу на дітей та підлітків. Відмінною рисою роботи обласної бібліотеки для дітей ім. Т.Г. Шевченка стало найповніше сприяння духовному збагаченню та національно-культурному вихованню школярів. Пріоритетне місце в діяльності займає українська книга і краєзнавча робота. Більше 10 років працював лекторій "Подільські джерела", проводиться комплекс заходів по народознавству, діє читацьке об'єднання "Соняшник". На трьох його відділеннях: історія рідного краю, літературно-фольклорному та етнографії, художнього промислу і декоративного мистецтва читачі вивчають історію українського народу, подільського краю, рідного міста. Знайомляться з нетлінними скарбами народної творчості, традиціями, звичаями, обрядами. Тут юні читачі мають змогу спілкуватися з письменниками, художниками, народними умільцями.

Склалась цілісна система естетичного виховання читачів. Цікавими співрозмовниками стали письменники Хмельниччини М. Федунець, М. Магера, Л. Савчук, В. Горбатюк, Г. Храпач, художники - М. Андрійчук, О. Скорупська, Я. Павлович, А. Ісаєв, народні майстри - Н. Косарєва, М. Єгоров, А.Намистюк, Т.Лесь та інші.

Відзначаючи свята "За народним календарем" - Різдва, Великодня, Трійці, Івана Купала, Андрія, Миколи, бібліотека дзвенить щедрівками, колядками, веснянками, гаївками.

Започаткувала бібліотека вечори сімейного спілкування, ігрові форми: "Інформіно", літературна дуель "Чи знайомі тобі ці твори?", літературні шоу "Поле чудес" та "Щасливий випадок". Дійовою формою допомоги у вивченні шкільної програми з літератури та історії учням 5-6 класів стали факультативи "Із скарбниці українського мистецтва" та "Картина в твоєму підручику", з народознавства - клуб "Джерельце" для учнів 2-3 класів.

Протягом багатьох років одним з провідних напрямків роботи бібліотеки є залучення дітей до технічної творчості. Обладнано кімнату, де експонуються технічні саморобки, виготовлені дітьми. Працює комп'ютерний центр. Діти набувають навиків спілкування з ЕОМ, змістовно проводять своє дозвілля.

Організаційно-методична робота бібліотеки стала провідною ланкою по забезпеченню реального оновлення діяльності дитячих бібліотек області. Створена диференційована система підвищення кваліфікації бібліотечних працівників, яку постійно удосконалює заступник директора по науковій роботі Захаренко А.М. Бібліотека є організатором науково-дослідної роботи з питань бібліотечного обслуговування дітей, базою нововведень, місцем організації семінарів, наукових конференцій, нарад і курсів з питань бібліотечної роботи, щорічно видає 3-4 довідково-бібліографічних матеріалів (довідники, пам'ятки, листівки, рекомендації, методичні поради тощо).

Досвід роботи колективу неодноразово узагальнювався Національною бібліотекою України для дітей, в т.ч. з питань естетичного виховання, роботи з науково-пізнавальною книгою, використання в роботі кінофотофонодокументів і технічних засобів та ін.

Бібліотеку відвідали письменники О. Гончар, П. Загребельний, М. Познанська, В. Кава, В. Дарда, Г. Чубач, В. Коваль, В. Забаштанський, С. Михалков, К. Кулієв, Д. Кугультинов, космонавти Т. Береговий, В. Ляхов. З досвідом її роботи знайомились делегації з багатьох країн світу, зокрема, Угорщини, Німеччини, Болгарії, Польщі, Чехії, Румунії, Словаччини, Вўєтнаму, Анголи, Індії, Сірії, Кіпру, Йємена, Бельгії, Данії, Швеції, Туреччини, Франції, США, Канади, Японії та інших.

Розвиткові бібліотечної справи сприяла плідна діяльність у 1983-2003 роках директора бібліотеки Киричук Олени Олексіївни. Заслужений працівник культури, енергійний, вмілий організатор, вона постійно вела пошук нових моделей бібліотечно-інформаційного обслуговування юних читачів, задоволення їх культурних та ігрових потреб, формування сучасного історичного мислення. Затишок, наявність сучасних технічних засобів, надання нових послуг роблять бібліотеку привабливою для читачів. У цьому також заслуга її працівників Суховірської О. А., Черноус В. Ю., Марчук Л. В., Захаренко А. М., Шкробот В. Ф., Пасічник Р.В., Погребнової В.В., Лучинської О.І. та багатьох інших. Більшу і кращу частину життя ці інтелігентні, високоосвічені знавці літератури присвятили рідній бібліотеці.