Интернет конференции

Елена Бондаренко

Тимофей Сергеевич, Вы ошибаетесь, поскольку в данном случае трудовое законодательство на стороне работника.

В соответствии со ст. 80 КЗоТ и п. 1 ч. 2 ст. 11 Закона об отпусках ежегодный отпуск должен быть перенесен на другой период или продлен в случае возникновения временной нетрудоспособности работника во время его использования, заверенной в установленном порядке.

Поэтому если больничный листок приходится на период нахождения застрахованного лица в ежегодном отпуске (как основного, так и дополнительного), то пособие по временной нетрудоспособности предоставляется ему на общих основаниях. Отпуск в данном случае должен быть продлен после восстановления трудоспособности такого работника.

Подробно подобная ситуация рассмотрена в статье «Оплата больничных уволенному работнику: действия предприятия», опубликованной в «БУХГАЛТЕР & ЗАКОН» 05.03.2012 – 18.03.2012, № 10 – 11 (144).

Александра Кознова

Согласно ч. 3 ст. 10 Закона Украины «Об отпусках», общая продолжительность ежегодных основного и дополнительных отпусков не может превышать 59 календарных дней, а для работников, занятых на подземных горных работах, - 69 календарных дней.

То есть максимальное количество насчитанных дней отпуска за год 59 (69). Но если у работника есть неиспользованные отпуска за предыдущие годы, то по согласованию с руководителем возможно использование неиспользованных отпусков за несколько лет.

Елена Лутай

Средняя заработная плата для оплаты времени ежегодного отпуска в соответствии с п. 2 Порядка № 100 рассчитывается исходя из выплат за последние 12 календарных месяцев работы, предшествующих месяцу предоставления отпуска. В случае если работник проработал менее года, она рассчитывается исходя из выплат за фактически отработанное время, т. е. с первого числа месяца после оформления на работу до первого числа месяца, в котором предоставляется отпуск.

Согласно абз. 1 п. 3 Порядка № 100 при определении средней заработной платы во всех случаях ее сохранения включается: основная и дополнительная зарплата (доплаты и надбавки, премии, которые не носят разовый характер, одноразовое вознаграждение по итогам работы за год и за выслугу лет).

Кроме вышеотмеченных выплат при определении средней заработной платы для оплаты времени ежегодного отпуска включаются выплаты за время, в течение которого работнику сохраняется средний заработок: за время предыдущего ежегодного отпуска, служебной командировки и т. п., а также помощь в связи с временной нетрудоспособностью (абз. 4 п. 3 Порядка № 100).

Александра Кознова

Добрый день, Елена Ивановна! Как установлено ст. 78-1 КЗоТ и ч. 2 ст. 5 Закона Украины «Об отпусках» праздничные и нерабочие дни при определении длительности ежегодных отпусков не учитываются. То есть в случае если в период, в котором предоставляется отпуск, приходятся праздничные и нерабочие дни, продолжительность отпуска увеличивается на количество таких дней. 

Длительность отпусков рассчитывается в календарных днях (ст. 5 Закона Украины «Об отпусках»), суббота и воскресенье являются выходными днями (а не праздничными и нерабочими) и включаются при расчете отпуска как календарные дни.

То есть отпуск, продолжительностью 24 календарных дня увеличится на один день за счет праздничного и 25 день отпуска будет приходиться на воскресенье. День выхода на работу – понедельник.

Александра Кознова

Відповідно до чинного законодавства, у разі настання строку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами щорічна відпустка має бути перенесена на інший період або продовжена (п. 3 ч. 2 ст. 80 КЗпП, п. 3 ч.2 ст. 11 Закону  «Про відпустки» ).

У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали (ч. 4 ст. 80 КЗпП).

У разі, якщо працівниця не скористалася своїм правом на щорічну основну відпустку до чи після відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, то після відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має бути надано щорічну основну відпустку пропорційно відпрацьованому часу.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону «Про відпустки» час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (періоди відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та  шестирічного віку до стажу не включаються). Тобто час перебування на лікарняному у зв’язку з вагітністю та пологами зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Александра Кознова

Здравствуйте. Частью 6 ст. 79 КЗоТ и ст. 12 Закона Украины «Об отпусках» установлено право работника на разделение отпуска на части любой продолжительности при условии, что основная непрерывная его часть будет составлять не менее 14 календарных дней.

 Однако указанной выше нормой предусмотрена возможность разделения отпуска,  а не обязанность работодателя разделить его на части.  Окончательное решение о предоставлении отпуска принимает работодатель и с целью недопущения потерь рабочего времени, учитывая производственные обстоятельства, он может и не согласиться разделить отпуск так, как того желает работник, также может предложить свои условия деления ежегодного отпуска (с обязательной непрерывной частью не менее 14 дней) или не делить его вообще.

Относительно разделения дополнительных и социальных отпусков. Согласно  ч. 6 ст. 79 КЗоТ и ст. 12 Закона Украины «Об отпусках» ежегодный отпуск по просьбе работника может быть разделен на части. К ежегодным отпускам относятся основной и дополнительные (ст.  74 КЗоТ, ст.  4 Закона Украины «Об отпусках»). То есть работник имеет право делить на части только ежегодные основной  (ст. 6 Закона Украины «Об отпусках») и дополнительные   отпуска (отпуск за работу с вредными и тяжелыми условиями труда (ст. 7 Закона), отпуск за особый характер труда (ст. 8 Закона), другие дополнительные отпуска).

 Право на разделение социального отпуска законодательством не предусмотрено.

Александра Кознова

Добрый день, Галина!

Законодательством (ст. 182-1 КЗоТ и ст. 19 Закона Украины "Об отпусках")предусмотрено, что право на дополнительный социальный отпуск имеют женщины, которые работают и имеют двух и  более детей до 15 лет или ребенка-инвалида, или которые усыновили ребенка, одинокие матери, отцы, воспитывающие ребенка без матери, а также лица, взявшие ребенка под опеку.

Дополнительный отпуск предоставляется по желанию работника на основании его заявления.

Если ребенок возрастом до 15 лет один, право на дополнительный социальный отпуск не предоставляется, если двое и больше  -  к заявлению прилагаются свидетельства  о рождении детей.

Если ребенок-инвалид, необходимо представить документ, подтверждающий возраст (ст. 1 Закона "Об охране детства" установлено, что ребенком считается лицо, не достигшее 18 лет), а также инвалидность  (заключение лечебно-контрольной комиссии об установлении инвалидности ребенку). 

Если женщина, усыновила ребенка - решение суда об усыновлении.

Одинокой матерью следует считать женщину, которая не состоит в браке и в свидетельстве о рождении ребенка которой отсутствует запись об отце ребенка или запись сделана по указанию матери; вдову; другую женщину, воспитывающую и содержащую ребенка самостоятельно (п. 9 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 06.11.92 г. N 9 "О практике рассмотрения судами трудовых споров").

 Для подтверждения права на указанный отпуск работодателю должен быть предъявлен любой официально составленный, оформленный и удостоверенный в установленном порядке документ, в котором подтверждается отсутствие участия отца в воспитании ребенка (решение суда о лишении родительских прав; определение суда или постановление следователя о розыске ответчика по делу по иску о взыскании алиментов; акт составленный социально-бытовой комиссией, созданной первичной профсоюзной организацией или любой другой комиссией, созданной на предприятии, в учреждении, организации, или акт исследования комитетом самоорганизации населения, в котором со слов соседей (при наличии их подписей в акте) подтверждается факт отсутствия участия отца в воспитании ребенка; справка из школы о том, что отец не участвует в воспитании ребенка (не общается с учителями, не забирает ребенка домой, не участвует в родительских собраниях) и т. п.).

Александра Кознова

Нет, не может. Поскольку в ч. 5 ст. 79 КЗоТ и ч. 11 ст. 10 Закона Украины «Об отпусках» четко указана обязанность собственника или уполномоченного им органа письменно уведомить работника о дате начала отпуска не позднее, чем за 2 недели до установленного графиком срока.

Уведомить работника можно следующим образом:

1)  вручить отдельное уведомление, в котором работник должен расписаться;

2)  ознакомить работника под роспись с приказом о предоставлении отпуска;

2) работник может поставить свою подпись непосредственно в графике отпусков, в специально отведенной графе;

3) направить работнику уведомление в электронном виде.

Ирина Петрусенко

Доброго дня Ольга Михайлівна!

На сьогоднішній день питання обчислення кількості днів щорічної відпустки, на яку має право працівник відповідно до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, законодавчо не врегульовано. Про те що нема загального нормативно-правового акта, який визначав би порядок розрахунку кількості днів щорічної відпустки, зазначило і Міністерство праці та соціальної політики України у своєму листі від 24.06.2011 р. № 208/13/116-11 та рекомендувало для обчислення тривалості щорічної відпустки пропорційно відпрацьованому часу використовувати механізм нарахування зарплати за період відпустки згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100. За загальним правилом застосовується формула:

Дф = Дв х Др – Пр / 365 (366) - П

 де Дф – кількість календарних днів щорічної відпустки за робочий рік працівника, яку він має право використати (враховуючи норму ст. 241¹ КЗпП, Дф округляється до більшого цілого;

Дв – встановлена повна тривалість щорічної основної відпустки (дорівнює 24 календарних дні за робочий рік);

Др – кількість календарних днів, які включаються в стаж роботи, що дає право на щорічну основну відпустку;

П – кількість святкових і неробочих днів у робочому році (10 днів, відповідно до ст. 73 КЗпП);

Пр – кількість святкових і неробочих днів, яка припадає на періоди, включені в стаж роботи, що дає право на щорічну відпустку.

Що стосується другої частини Вашого запитання, то відповідь на нього міститься в спільному листі Міністерства охорони здоров’я України та Профспілки працівників охорони здоров'я України від 23.03.2012 р. №№ 10.01.67/773; 03-93. Особливості надання матеріальної допомоги в ситуації коли працівник звільняється, виходячи з роз’яснень цього листа такі:

• якщо працівнику перед звільненням за його бажанням надано невикористану щорічну відпустку (таке право працівнику надано відповідно до ст. 3 Закону України від 15.11.96 р. «Про відпустки»), то у такому випадку працівнику нараховуються відпускні та надається допомога на оздоровлення;

• якщо працівник, перебуваючи в щорічній відпустці, подав заяву на звільнення, а йому вже виплачено матеріальну допомогу до відпустки, то при остаточному розрахунку виплачена такому працівнику матеріальна допомога не утримується;

• якщо працівник звільняється та не бере належну йому відпустку, то йому виплачується грошова компенсація за дні невикористаної щорічної відпустки. У разі виплати компенсації за невикористану матеріальна допомога на оздоровлення не компенсується і не виплачується.

Елена Адамантис

Про проект Трудового кодексу України можна буде говорити більш детально, коли його остаточно прийме ВР України та підпише Президент. Одначе, згідно з тим документом, який підготовлено до 2-го читання  випливає наступне. Виходячи із змісту ст. 163 проекту кожен працівник має право на відпустку, а виходячи із норм ст. 186 проекту, обов"язком роботодавця є "впхнути" працівника в ту відпустку. Тобто з однієї сторони проект кодексу говорить про право працівника на відпустку, а з іншої про обов"язок роботодавця прослідкувати за тим, щоб працівник пішов у відпустку в строк. При чому, як вказано в ч. 2 ст. 186 проекту "Невикористана частина щорічної трудової відпустки повинна бути надана працівникові, як правило, до кінця робочого року і в будь-якому разі не пізніше ніж протягом дванадцяти місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка."

Тобто іншими словами, роботодавцю заборонено переносити відпуску, якщо працівник її не використав або просить перенести на строк "пізніше ніж протягом дванадцяти місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка". При чому, проектом не тільки забороняється переносити відпустку, а й компенсувати її в деяких випадках грошима. Пунктом 3 ст. 164 проекту компенсувати відпустку грошима,  (крім випадків встановлених законом) забороняється.

Законодавець встановлює вимогу для роботодавців - не більше одного року без відпустки. Таким чином, скидається на те, Інспекції по праці надали додаткову статтю для збору штрафів з роботодавців. Якщо Інспекція по праці знайде невикористану відпустку, або незаконне відшкодування "її вартості", вважаю, що вона буде накладати на роботодавців штрафи за цією статтею.

На питання чи втратить працівник право на відпустку – скоріш за все втратить. Що робити роботодавцю? Вважаю, що треба відправляти працівника у відпуску, роз"яснити, що є вимога законодавця про відпустки і є штрафи, які сплатить підприємство у разі якщо працівник у відпустку не піде, що компенсацію за відпуску може бути виплачено тільки у визначених законодавцем випадках. Але, хочу підкреслити, що це моя особиста думка, у Інспекції по праці, або у інших державних органів вона може бути кардинально протилежною. Будь які роз"яснення можна буде отримати від держорганів, коли документ вже вступить в силу.