16 вересня – 67-ма річниця визволення Новгорода-Сіверського від фашистських загарбників

ДО ШОСТОЇ ВСІ БАТАЛЬЙОНИ УВІЙШЛИ У МІСТО

   Все далі відходять в історію події вересня 1943 року, коли війська Центрального фронту під командуванням генерала армії Костянтина Рокоссовського у ході Чернігівсько-Прип’ятської операції визволили  Новгород-Сіверський і увесь наш район від фашистських поневолювачів. Один з учасників визволення, у той час начальник штабу 263-го полку 140-ї Сибірської стрілецької дивізії, майор Олександр Болонін у своїх спогадах описував бої за місто над Десною.

   Бої на ближніх підступах до Новгорода-Сіверського, зазначав Олександр Дмитрович, на висотах на лінії Чулатів-Комань вирішували кінцевий результат. В ході семидобових боїв на дуже вигідному для них плацдармі німці не змогли скинути у Десну воїнів-сибіряків. Ворог зазнав великих втрат у техніці і живій силі і був нездатний зупинити радянських воїнів.

   Болоніну запам’ятався ранок 15 вересня 1943-го. Перед фронтом полку було тихо. Фашисти причаїлись, вони, здавалось, зовсім знесилились. Та командир полку І.А. Гусєв наказав розвідникам стежити за ворогом.

   Ніч на 16 вересня видалась тиха і зоряна. Із Н.-Сіверського виднілись заграви над підпаленими німцями будинками. Перед переднім краєм полку ворог періодично запускав освітлювальні ракети. Бійці старанно готувались до наступу на Н.-Сіверський. Розвідгрупа в складі Василя Кротова, Максима Рум’янцева, Приходька, Юсупова не тільки зафіксувала відступ німців з першої лінії оборони, а й захопила трьох полонених.

   На допиті у штабі полку від захоплених німецьких солдатів дізнались важливі дані: внаслідок великих втрат в боях на Десні у противника не вистачає сил для того, щоб стримувати наш наступ. Відступаючий фашистський полк отримав наказ 16 вересня зупинити радянські війська за містом, за шість кілометрів на південний захід від нього.

   Командир полку негайно доповів про це командиру дивізії генерал-майору Олександру Кисельову і дав наказ рухатись в бік Н.-Сіверського. У місто було відправлено посилену розвід групу із радіостанцією, яку очолив заступник командира полку майор Агєєв. Гусєв сказав йому: «Поки батальйони підтягнуться, хочу якнайшвидше дізнатись про обстановку у самому Н.-Сіверському».

   Вирушили о першій годині ночі. Пересувалися довгим глибоким яром, і тільки о четвертій годині 16 вересня дістались міста. Німці у паніці відступали. До шостої години всі батальйони полку буквально по п’ятах ворога увійшли в Н.-Сіверський. І відразу  зайняли оборону на північно-західній околиці для відбуття можливих контратак.

   О сьомій ранку у визволене місто прибув командир дивізії Кисельов. Дещо раніше німці відкрили по позиціях дивізії вогонь із гармат і мінометів. Він не вщухав увесь день. Щоб не було зайвих втрат, наші бійці знаходили укриття. Як потім з’ясувалось, гітлерівці нагромадили під Н.-Сіверським значні склади боєприпасів, котрі під час відступу не встигли вивезти. Було дано наказ розстріляти боєзапас, аби хоч в такий спосіб стримати наступ радянських військ.

   За участь у визволенні міста над Десною 140-а стрілецька дивізія разом з іншими формуваннями і підрозділами була удостоєна почесного найменування «Новгород-Сіверська». Багато її воїнів отримали ордени і медалі. Командирів 263-го і 258-го полків І.А. Гусєва та О.С. Мітіна відзначили орденом Суворова другого ступеня.

Підготував старший науковий співробітник краєзнавчого відділу музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім» Павло ПРОВОЗІН.