За словами відповідального редактора й упорядника тому, Олега Багана, як і дві попередні книги, ця на 90% складена із праць видатного мислителя українського націоналізму, які ще не передруковувалися в Україні. Том має назву «Ідеологічна есеїстика (1922-1932 рр.)», тобто об’єднує в собі твори світоглядного характеру за найважливіший період творчості автора, коли він став ідейним та інтелектуальним лідером для цілого покоління українських патріотів.

У своїй передмові «За нову українську людину» Олег Баган, власне, пояснює значення та доленосну роль для України ідеологічної творчості Дмитра Донцова після 1-ї світової війни. Зокрема дослідник пише: «Без вагань можна стверджувати, що у 1920-і роки ніхто стільки не зробив на рівні ідейного виховання молодого революційного покоління, як Д. Донцов… Саме він сформував ту нову українську людину, яка вразила світ спочатку дивовижними темпами наростання в західноукраїнському суспільстві революційного покоління, бойовитості, а потім, у 1940-і роки, спромоглася на створення масової і завзятої, бездоганно організованої партизанської армії – УПА. Власне, з його гарячих філіпік щодо запроданців і холуїв, щодо політичних тюхтіїв і «роздвоєних душ», з його твердих оцінок і суворих поділів на «мучеників святих» і «зрадників окаянних» постала етика і ментальність, залізна воля і гаряче серце оунівця та бандерівця… Моральні імперативи Д. Донцова – це імперативи християнського аскета і середньовічного лицаря, жертовного підпільника-революціонера і пристрасного борця за національну свободу в синтезі. Він хотів створити в Україні рух, який би силою емоцій та завзяттям боротьби дорівнював історичній динаміці та завзяттю змагань іспанських конкістадорів і нідерландських гезів, балканських гайдуків та італійських карбонаріїв. І це йому вдалося».

До 3-го тому увійшли три брошури Дмитра Донцова 1920-х р. р.: «Що таке інтернаціоналізм?», «Політика принципіяльна і опортуністична», «Юнацтво і Пласт»; переважно статті із журналу «Літературно-науковий вісник». Вартує виділити такі ідеологічні шедеври, як есеї «До старих богів!», «Bellua sine cepite» («Гідра без голови»), «Atrofia cerebri», «Шатость малоросійская», «Патріотизм і націоналізм», «Що таке націоналізм?», «Єдине, що є на потребу», «Маса і провід», «Нині і вчора», «Про соціял-ідіотів»; надзвичайно проникливі історіософські портрети відомих діячів: «В.Лєнін», «Симон Петлюра», «Роман Дмовський – неофіт євразійства». Дві статті – «Пансько-мужицький центавр і неомонархізм» та «Тарговіца чи Полтава?» – показують Д. Донцова блискучим інтелектуальним полемістом, який розбиває історіософські та ідейні аргументи теоретика українського консерватизму і монархізму В. Липинського. Додамо, що на розходженні між цими діячами дуже спекулюють сучасні критикани Дмитра Донцова, представляючи останнього поверховим, сварливим плагіатором. Опубліковані ж статті нарешті дадуть змогу оцінити ситуацію дещо по-іншому: Донцов якраз не поверхово, а глибоко і реалістично аналізував дійсність, не вдавався до брутальних образ і безапеляційних звинувачень (як В.Липинський), не був плагіатором, а, навпаки, розвивав свою оригінальну філософську та політичну концепцію національного визволення.

Загалом том містить широку панораму теоретичних думок на теми національного буття, боротьби і міжнародних тенденцій, тисячі маловідомих фактів з історії Європи і України початку ХХ ст., чудові цитування різних авторів, що в сумі витворює захопливу картину інтелектуальних змагань знаменитого автора. Книга допоможе сучасникам розвіяти багато негативістських міфів, які розмножили щодо постаті Донцова його численні ідейні вороги, оскільки показує, наскільки потрібною, аргументованою, націорятівною була його тодішня філософія національної революції.

7-8 грудня керівник НІЦ ім. Д. Донцова Олег Баган вже презентував це та інші видання центру в Дніпроперовську та Дніпродзержинську, провів прес-конференцію для місцевих телеканалів.

Довідку про видання можна отримати за телефонами: 097-143-10-12, 063-35-20-577.

Прес-служба Науково-ідеологічного центру ім. Д. Донцова