Історія села сягає Х/ІІ століття. Назва, можливо, від вовчих ям, а можливо, від оборонних споруд - глибоких рівчаків, які теж називали вовчими ямами.
За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.
За адмін.поділом 19 ст. Ольгопільський повіт 19 ст.
За адмін.поділом 20 ст. Бершадський район
Волчокѣ с.— расположено на безлѣсной почти равнина; вѣ длину пересѣкается небольшимѣ оврагомѣ, вѣ которомѣ протекаетѣ незначительный безѣмянный ручеекѣ, образующей малый прудѣ; отѣ уѣзднаго г. Ольгополя вѣ 7 ве кѣ с.-в.; ближайшая жед.-дор. ст. „Бершадь" вѣ 15 вер. Климатическія услов здоровыя; почва—черноземная. До 1830 г. село принадлежало помещику Саббатыну. Вѣ этомѣ году оно поступило вѣ казну, и часть нынѣшнихѣ жителей переведена сюда изѣ с. Голдашевки—имѣнія, принадлежавшаго тому же помѣщику. Православнаго населенія 893 д. об. пола; оно состоитѣ изѣ крестьянѣ-малороссовѣ, исключительное занятіе которыхѣ составляетѣ земледеліе. Иновѣрцевѣ сектантовѣ вѣ приходѣ нѣтѣ. Нынѣшній приходскій храмѣ во имя св. Архистратига Михаила, кирпичный, оконченѣ постройкою вѣ 1864 г. Старый храмѣ, деревянный крытый камышомѣ, построенѣ былѣ вѣ 1764 г.; по ветхости онѣ запечатанѣ вѣ 1858 году. Церковный погостѣ его включенѣ вѣ 1870 г. вѣ причтоѣ усадьбу. Вѣ 1876 г. вѣ нынѣшнемѣ храмѣ устроенѣ новый иконостасѣ на средства мѣстнаго церковно-приходскаго попечительства (2.400 р.). Церковной землѣ 62 д. 19 с, вѣ томѣ числѣ усад. 3 д. 360 с, пах. вѣ 3-хѣ смѣн. 44 дес. 11 сѣн. 14 д. и кустарн. 2040 с. Причтовыя постройки возведены для священника вѣ 1868 г., а для псаломщика вѣ 1884 г.; ремонтированы, сѣ постройкою новыхѣ хозяйственных!, службѣ, вѣ 1894 г. Церк.-прих. школа преобразована вѣ 1875 изѣ школы грамоты; сѣ 1899 г. имѣетѣ собственное помѣщеніе.
Труды подольского епархиального историко-статистического комитета
Вып. 9 под ред. Евфимия Съцинскаго. Кам. Под. 1901г
Вовчок — село, центр сільської Ради. Віддаль до районного центру 19 км, до найближчої залізничної станції Яланець — 13 км. Населення — 919 чоловік.
В селі розташовано комплексну бригаду, яка з 1963 року входить до складу колгоспу «Шлях до комунізму» села Лісничого. За бригадою закріплено 1773 га землі. Напрям виробництва — зернові й технічні культури, м'ясо-молочне тваринництво.
Працюють восьмирічна школа, клуб, стаціонарна кіноустановка, 2 бібліотеки, а також фельдшерсько-акушерський пункт, аптека, дитячі ясла.
27 комуністів та 39 комсомольців трудяться нині у селі.
За переказами, село Вовчок засновано в другій половині XVII ст. Революційні події 1905— 1907 років знайшли тут широкий відгук. Разом з жителями села Лісничого селяни розгромили панський маєток, спалили скирти.
1919 року в село повернувся моряк-балтієць Тарас Гуртовий. Він організував ревком і очолив боротьбу селян проти петлюрівських банд. Того ж року Т. Гуртовий загинув у бою з бандитами. В роки громадянської війни в селі перебували частини кавалерійської бригади Г. І. Котовського.
«Історія міст і сіл УРСР. Вінницька область» Харків, 1972р»
За переказами с.Вовчок засноване у другій половині 17 століття у 1673р. Саме цей час звязаний з боротьбою козаків проти розгулу татар та турків. У Чечельнику розташувався козвцький полк на чолі з кошовим атаманом Іваном Сірком, в Бершадській фортеці стяла сотня козаків. Для чатування набігів татар та турків ставилися сторожові пости або як їх називали чата, засіка на шляхах набігу.Такі сторожки козаки укріпляли, викопували рів , вкопували загострені деревяні коли, прикривали сухим хмизом .Такі сторожки називали вовчими ямами . А коли селились тут люди з навколишніх сіл, бо землі тут були родючі, поселення назвали Вовчок, та і у лісах багато вовків. Згодом люди вирубували ліси , розорювали родючі землі , розводили свійських тварин .займалися сільським господарством . Корінного населення як такого не було , основу складали переселенці .У 1764році населення побудували деревяну церкву покриту очеретом. Через сто років жителі с.Вовчок побудували камяну церкву .Пізніше село стало належати поміщику Сабатіну ,який мав маєток у Голдашівці. У 1897 році у селі нараховувалось біля тисячі чоловік. Село розташовувалось на перехресті доріг , які вели до Ольгополя , Чечельника , Бершаді ,Саврані та Балти. Село Вовчок від районного центру м. Бершадь знаходиться на відстані 19 км, до залізничної станції Яланець 13 км . Село розташоване на безлісній рівнині пересіченій яром з заходу на схід. Кліматичні умови сприятливі для вирощування зернових та технічних культур , грунт чорнозем .
До 1875 року у селі функціонувала школа грамоти , потім відкрилася церковно-приходська школа , у якій навчалося більше двадцяти учнів . Події революції 1917 року люди зустріли з радістю та тривогою , активістами визвольного руху було спалено та зруйновано будинок управляючого, почався новий період у житті населення с. Вовчок . В цей час було зруйновано церкву .
З приходом радянської влади в селі відбувалися великі зміни -землю забрали в одноосібників і створили колго¬спи. Також у селі Вовчок був заснований колгосп,який назвали «Комунарка». Головою колгоспу був Качанюк Ісак Юхимович. Колгосп входив до Ольгопільського району.
Колгосп «Комунарка був» один із передових колгоспів області. Колгос налічував п `ять бригад. У кожній бригаді.Було по п `ять ланок. У ланках було по десять чоловік. В колгоспі «Комунарка» всі роботи виконувалися вручну. Колгосп налічував 540 колгоспників. Колгосп працював на повну силу тому і був завжди першим. Пізніше його очолив Буянський Сава. У колгоспі висівалась пшениця, ячмінь, овес, кукурудза. Розвивалось садівництво. Були великі баштани, були висаджені чималі виноградники, посаджено два великих фруктових садки. Чорним днем став період 1932- 1933 років. Голод не минув і село Вовчок, заготовачами було вивезино всі запаси зерна, що і спричинило голод. Для того, щоб вижити люди варили похльобку із жолудів, пекли коржі із кори дерев. Але це не завадило масовому вимиранню селян. Вдавалися і до людоїдства. І у Вовчку був оин випадок.
Дуже важкими були післявоєнні роки відродження, але завдяки самовідданій праці сільських робітників колгосп "Комунарка" був і залишався одним з провідних господарств у районі.
За період післявоєнних років в селі Вовчок були відбудовані: тракторна бригада, млин, зерноочисний тік, тваринницькі і свиноферми, столярна майстерня, олійня, зростав добробут жителів села, дякуючи добросовісному відношенню до праці, як на полях колгоспу та в особистому господарстві.
У 60 тих роках село Вовчок було від єднано від Ольгопільського району і приєднано до Бершадського. Колгосп "Комунарка" в 1963 році було реорганізовано І приєднано до колгоспу Шлях до комунізму. Його очолював Колісник Марко Гордійович. За цей період було побудовано дві молочно- товарних ферми, дитячий садок, школа, медпункт.
У 1998 році в ході реформування господарств З бригадного село Вовчок стало окремим господарством- ТОВ " 9 Травня" з головою правління М. Г. Кузьмишиним. Це сприяло соціальному та економічному розвитку села. З 2000 року господарство перейменовано в ТОВ «Світоч» на чолі з директором товариства Кельманом В. А. Сьогодні на території села функціонує загальноосвітня школа 1 -2 ступенів, у якій навчають і виховують 12 педагогів підростаюче покоління. В селі працює фельдширсько-акушерський пункт, який обслуговує сільських жителів. Активно вирішуються соціальні проблеми села. Приділена увага торгівельній мережі, до послуг жителів « Магазин повсякденного попиту»
