Лист Харківському міському голові Г.Кернесу Орджонікідзевської РО РУХу

04 жовтня 2013 року Орджонікідзевська РО НРУ м.Харкова на численні прохання мешканців району надіслала міському голові Г.Кернесу лист-звернення з переконливим проханням дати відповідь на запитання: де і в якому стані наразі перебуває пам’ятник першому вітчизняному трактору, чи буде він повернений територіальній громаді і, якщо так – то де і коли його буде встановлено?

2010 року під час проведення робіт з благоустрою тодішньої Тракторної алеї в районі ХТЗ пам’ятник був демонтований і зник у невідомому напрямку. На його місці зробили клумбу та фонтан, саму алею перейменували у Олександрівський сквер (на честь Олександрівського храму, що був зведений поруч кількома роками раніше), а через дорогу, на місці піонерського обеліску (саме на ньому місцева молодь років двадцять п’ять поспіль розпивала вечорами алкоголь) встановили пам’ятник самому мученику Олександру – священику, закатованому харківськими енкаведистами у тридцяті роки. Звертає на себе увагу й той факт, що і церква, і пам’ятник отцю Олександру стоять на проспекті, що досі носить ім’я його ката – Косіора.

Дуже прикро, що міська влада таки бореться з радянськими пам’ятниками. Та не з тими. Наприклад, на районі спокійно стоять і навіть реставруються аж два пам’ятники Леніну (і це ще не беручи до уваги численні його погруддя на подвір’ях численних заводів, що, як на гріх, теж знаходяться у цьому районі). А от пам’ятник трактору чомусь треба було прибрати!

Демонтований пам’ятник являв собою модель у натуральний розмір першого вітчизняного залізного коня “ХТЗ Інтернаціонал”, який був спущений з конвеєра батьками та дідами (а для когось вже й прадідами) сучасних мешканців району 1934 року. Це був символ, що, народившись разом з районом, власне дав йому життя. Це одна з тих речей, що надавала району з населенням у 148 тисяч власне унікальне історичне обличчя (Салтовок багато, а ХТЗ – одне!). Це надзвичайно важлива й невід’ємна частина місцевої історії, яку варто знати й поважати. Та й взагалі, на протязі десятиліть не було на ХТЗ жодної дитини, яка б не любила просто полазити по цьому трактору.

Після демонтажу представники міської влади запевняли, що трактор буде встановлений десь через рік на іншому кінці скверу (не ламати ж фонтан!). Але цього не відбулося. Торік з’явилась інформація, буцімто його мають встановити вже цього року неподалік, у парку Маяковського. І ось цей рік потихеньку добігає кінця, а віз і нині там. Причому, “там – це де?” залишається загадкою. Тим часом повзуть і ширяться зрадницькі чутки, начебто пам’ятник припинив існування, був зданий у металобрухт абощо. Не хотілося б вірити…

Наступного року на Харків чекають одразу дві круглі дати: 360-річча заснування міста і 80-річча заснування Орджонікідзевського району. Останнє обіцяє бути трохи менш веселим, якщо район справлятиме ювілей без свого символа.

Микита Петенко, голова Орджонікідзевської РО НРУ м.Харкова

Харківська обласна організація (крайова) Народного Руху України
Автор:Микита Петенко, голова Орджонікідзевської РО НРУ м написать автору
http://nru.kh.ua

дата публикации: 09.10.2013 18:00