Запорізька правда

Ми знову у вченого агронома Івана Бадуліна в його творчій лабораторії. Івана Васильовича читачі "Запорізької правди" знають з минулорічного репортажу "Двісті центнерів пшениці з гектара - не межа" ("ЗП", №№112-113 від 2 серпня 2012 року) і репортажу "Урожай з квадратного метра... болота" ("ЗП", №№75-76 від 4 липня 2013 року).

Відзначаючи 110-річчя з дня народження видатного авіаконструктора Олександра Івченка, в Токмаку на вулиці Шевченка відбулося відкриття пам'ятника цьому відомому токмачанину, який золотими літерами вписав своє ім'я у світову авіаконструкторську галузь. Усі його титули й досягнення важко перелічити: доктор технічних наук, академік Академії наук України, Герой Соцпраці, лауреат Ленінської та Державної премій СРСР, засновник Запорізького машинобудівного конструкторського бюро "Прогрес", де пропрацював майже 23 роки.

Народний депутат України Олександр Дудка під час чергового прийому громадян у Запорізькому районі опікувався проблемами жителів Наталівської сільради. Забігаючи наперед, слід сказати, що практично всі звернення виборців стосувалися розвитку території.

Сьогодні у спорткомплексі «Мотор Січ» стартує ХХ ювілейний міжнародний меморіальний турнір, присвячений пам'яті Героя Соціалістичної Праці Василя Омельченка. Безумовно, в центрі уваги прихильників гирьового спорту будуть і їхній фундатор - заслужений тренер України Володимир Меньшов, і одна з його вихованок – найсильніша жінка планети Любов Черепаха.

Чи знаєте ви, що Запорізька область – на першому місці в Україні за кількістю пам'яток археології? Їх у нас аж 6722! Ясно, що до кожного кургану сторожа не приставиш. Треба, щоб люди самі усвідомлювали: це наше багатство (до речі, в прямому розумінні слова теж – бо чим більше пам'яток, тим більше туристів).

Чи може історія про євреїв викликати патріотичні почуття... в українців? Не сприймайте це як парадокс. Нова вистава „Тев'є-молочник" Запорізького обласного театру імені В.Магара дійсно патріотична. Бо вона не лише про євреїв, а й про всіх нас, хто живе в Україні. Недарма головний герой вважає себе „українцем єврейського походження іудейського сповідання", а в

1959 рік. Минуло лише 14 років після закінчення Великої Вітчизняної війни. Країна продовжувала відновлюватися після воєнного лихоліття: поставали з руїн промислові гіганти, будувалися нові палаци культури, кінотеатри, житлові будинки. Люди почали сповна відчувати смак спокійного, мирного життя, незважаючи на дефіцит товарів першої необхідності та на те, що багато людей продовжували жити в бараках. Крилата фраза «Автомобіль - не розкіш, а засіб пересування» ставала все актуальнішою. Звісно, добробут простих робітників і селян, творчої інтелігенції зростав, але купівля автомобіля все ж була не по кишені більшості громадян колишньої Української РСР.