Cтудент – незалежна особистість. Активний студент – це особистість, яка своєю діяльністю робить зміни. Студент-лідер – це студент, який здатен робити зміни не тільки своєю діяльністю, але і своєю харизмою та поведінкою, не зважаючи на те, які правила диктує оточення.

Звідси питання: які ж студенти приїхали «будувати» студентську державу, творити демократію, та змінювати політику на фестиваль «Студреспубліка 2008» у м.Києві, який тривав з 27 по 29 червня в парку «Партизанської слави»?

З огляду на перебіг подій, всі приїхали зі сформованою думкою, навіть на підсвідомому рівні, «навіщо нам вибори». І це логічно, адже «дорослі вибори» в Києві НІЧОГО не змінили!  Щодо активності, то  тут важко сперечатися… Хтось вважав активністю пограти у волейбол чи футбол, хтось поносити столи за НДЛМ-чики, а хтось просто посидіти  нічого не роблячи, адже як каже одне прислів’я «торможение тоже движение».

Дуже великим позитивом є те, що студентська політика в студентській державі йде майже на рівні з політикою в Україні. Тільки єдине прикро - цей рівень базується на кулуарах, які  розпочинають свій вплив на громадян студреспубліки ще до її початку! Можливо хтось зараз відкорковує шампанське з криками «Ура! Нам вдалося дестабілізувати політично-економічну гру!», і навіть не задумується над тим, що якщо такі розмови вже  є, то це говорить про те, що гра все-таки йшла, хоча і не в заданому форматі! Отже, цитую слова організаторів «Дякуємо!»

Шкода, що за браком часу не вдалося запросити на «Студреспубліку» всіх бажаючих студентів: в когось сесія, в когось практика, а до когось інформація дійшла не вчасно. Але тут можна знову побачити цілковитий позитив результату політичної гри – це дає можливість сформувати команду справжніх лідерів, які поїдуть до Криму і на високому рівні зможуть предствити столицю на Всеукраїнському етапі. А це набагато краще ніж просте обрання іграшкового магістрату на чолі з   мером-маріонеткою з позиції «провели вибори, бо так треба».

Логічно, що коли громадян нічого не цікавить, крім задоволення первинної потреби поїсти, про яку економіку може йти мова. Хоча це також активізує студентів – дві революції за один день-це непогано! Але, як показує практика є і свідомі громадяни, які прагнуть кращої долі і готові працювати заради цього, і не просто працювати, а створювати підприємства та служити на благо суспільства. Звичайно ж мова йде про «Агенство реєстрації шлюбів»! Адже дев’ять пар молодих громадян «Студреспубліки» знайшли свою долю саме тут і скористалися запропонованими послугами.

Субфестивалі - чи потрібні вони? Відповідь на це  питання неоднозначна. Якщо основну масу суспільства не цікавить ідея студреспубліки, а саме політично-економічна гра, то тут два варіанти: або  субфестивалі потрібні, або треба змінювати формат гри, причому кардинально.

Шановні, можливо, варто робити  вибори лідерів органу студентського самоврядування  в м. Києві більш прозорими ?! Чому б цю місію не покласти саме на «Студреспубліку».

Коментуй через Facebook

Коментуй через "ВКонтакте"