За движение в колонне из более пяти авто – лишение прав на два года, участие в акции протеста в маске или шлеме, установка палатки – 15 суток ареста. За распространение «экстремистских материалов» – за решетку на три года, за клевету – ограничение свободы на два года, за призыв к смене власти – семь лет. Это лишь некоторые нормы одного из принятых 16 января с невиданными нарушениями закона №721-VII «О внесении изменений в Закон Украины «О судоустройство и статус судей» и процессуальных законов относительно дополнительных мероприятий защиты безопасности населения». Закон вступил в силу с сегодняшнего дня.

И никаких акций протеста

Закон вносит ряд изменений в Кодекс об административных правонарушениях (КоАП). Так, ст. 122 КоАП дополнена ч.5, которая устанавливает ответственность за движение водителя в колонне из более пяти транспортных средств без согласования условий и порядка движения с ГАИ, что привело к созданию препятствий для дорожного движения. За это предусмотрен штраф 680-850 грн или лишение права вождения на срок от одного до двух лет.

Один из авторов закона Владимир Олейник признал, что норма принята для ограничения автомайдана. «Не может же быть так, что по 200–300 автомобилей двигаются как угодно», – пояснил он.

Общественность возмущена. Теперь без санкции ГАИ нельзя даже организовать свадьбу. Пока непонятно, как новая норма будет реализовываться на практике. Неизвестно, как будут определять колонну: будет ли таковой считаться поток в пробке, стоит ли считать колонной автомобили без включенного ближнего света (что предусмотрено п.25 ПДД) и пр. Также стоит отметить, что нарушение наступает лишь если колонна препятствует дорожному движению. Впрочем, определять факт препятствования будут гаишники по собственному усмотрению.

У Сумах боротися із громадськими організаціями, що працюють на іноземних грантах, почали ще за місяць до «ручного» голосування норми про «іноземних агентів». Цю активність назвали боротьбою з «грантожерами» й занесли до їх переліку всі сумські громадські організації, які виграли конкурси проектів на фінансування закордонними фондами.

Сумські правоохоронці збирають пояснення про участь іноземних тренерів у заході під назвою «Молодіжна школа лідерства» та розпитують, чи не проводились там воєнізовані ігри. 

Опитані кажуть, що їм показували заяву, де було зазначено, що запрошений ними лектор-іноземець – «шпигун, який проводив тренінг на тему «Акції прямої дії, спрямовані на повалення конституційного ладу в Україні».

Підставою для таких опитувань стала заява в міліцію, написана головою ініціативної групи, яка займається аналізом діяльності «грантоїдів», Андрієм ДУБКОВСЬКИМ.

Центр дозвілля молоді та ГО «Студентське братство Сумщини» відкидають ці звинувачення, як безпідставні.

«Заява є показником того, що вони просто шукають дрібні шляхи, якими можна «підколоти», залякати і хоча б показати своє існування. Фактів якихось там «грантожерства», фактів якихось екстремістських дій зі сторони нашої організації вони не змогли знайти і не зможуть ніколи. Вони ніколи не знайдуть цьому підтвердження, тому що ми цього просто не робимо. Я розумію, що у нас в країні за вуха можна притягнути все що завгодно, але не в даному випадку», – наголосив Радіо Свобода голова «Студентського братства» Дмитро ТІЩЕНКО.

Сумські експерти констатують: друковані видання у період політичної кризи показали себе більш виваженими на відміну від сайтів «Сумиінфо» та «XPress», що перетнули 80-відсоткову межу матеріалів із ознаками замовності. 

У грудні було здійснено моніторинг шести друкованих та двох Інтернет-видань регіону: обласних газет «Данкор», «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс» та районних «Вперед» (Сумський р-н) і «Білопільщина» (Білопільський р-н); сайтів «Сумиінфо» та «XPress» за визначений період з 2 до 8 грудня. 

Відбірка матеріалів із загального обсягу публікацій проведена у таких числах видань: «Білопільщина»: № 154-177 від 7 грудня; «Ваш шанс»: №49 від 4-11 грудня; «Вперед»: № 46 від 7 грудня, «Данкор»: № 49 від 4 грудня; «Панорама»: № 49 від 4-11 грудня; «Сумщина»: № 47 від 27 листопада, № 48 від 4 грудня. Також оцінювалися матеріали сайтів: «Сумиінфо» за 2-8 грудня і «XPress» – за 2-7 грудня. Загалом оцінено у друкованих виданнях 118 публікацій, в Інтернет-виданнях 48 матеріалів. Всього – 166 журналістських робіт.

Моніторинг мав на меті два завдання. Перше – відстеження наявності матеріалів із ознаками замовності. Тобто експерти мають зробити висновок щодо ознак політичної, комерційної замовності та щодо неналежного маркування. (До останніх відносяться матеріали з ознаками реклами, марковані іншим чином, ніж словами «реклама» або «на правах реклами»). Друге – визначення відповідності матеріалів стандартам журналістики.

Згідно з висновками експертів щодо наявності матеріалів із ознаками замовності та цензури, їх кількість у грудні збільшилася виключно через заангажовану позицію досліджуваних сайтів.

Новий заступник глави Адміністрації Президента Юрій Чмирь має допомогти Сергію Ларіну на виборах-2015. Сергій Льовочкін від виборів буде усунутим. 

Довіряти виборчим талантам Льовочкіна Віктор Федорович припинив ще після парламентських виборів-2012, через які Партія регіонів замість тотального контролю над ВР отримала дуже і дуже хитку більшість. Утім, навіть в кампанії-2012, Янукович міг знайти позитивні моменти — зокрема, не підвела Кіровоградська область, а точніше її губернатор Сергій Ларін. Ларін, який напряму спілкується з президентом, добре себе показав на місцевих виборах-2010 та парламентських виборах-2012, фактично перефарбувавши раніше «помаранчеву» область. «Призом» для Ларіна стало призначення заступником керівника АП. При чому, навряд чи, Льовочкін зрадів такому «підсиленню», оскільки екс-губернатор Кіровоградщини серйозно розглядався і розглядається як заміна Льовочкіну. Утім, про це, на разі, не йдеться.

Власне, Ларін відповідає за зв’язок АП з регіонами, тобто, по суті, він майже цар і бог для губернаторів і саме з ним слід пов’язувати появу в АП заступником із комунікацій сумського губернатора Юрія Чмиря. Доля Чмиря у чомусь дуже схожа з долею Ларіна. У Чмиря, вихідця з Макіївки, там є бізнес, а у Суми (точніше в Шостку) він потрапив за часів правління там Володимира Щербаня. Після розгрому сумської імперії Щербаня Чмирь виявився чи не єдиною людиною на Сумщині, на яку могла би спертися Партія регіонів. Тоді він потрапив в пул регіональних політиків, які по спискам ПР в 2006 році потрапили в парламент. В 2007 році він вже керував штабом ПР на Сумщині і почав туди підтягувати партнерів по бізнесу з Макіївки. До речі, так само і Ларін в 2007 році був відряджений на Кіровоградщину. Піком діяльності Чмиря, як і Ларіна стали президентські вибори-2010, коли і той, і інший суттєво збільшили процент Януковича. На Сумщині у порівнянні з 2004 роком віктор Федорович набрав удвічі більше. «Солодкою цукеркою» для Чмиря стало губернаторство. Надалі Чмирь, незважаючи на те, що він є одним з найгірших губернаторів в плані господарності, ніколи не підводив в політичній площині. І хоч про його виборчі маніпуляції, які порівнювали, то з мережевим маркетингом, то з технологіями свідків Єгови, багато і зло писали, результат він давав.

Сумщина – регіон, що на карті України розмістився у північно-східному куті, саме на кордоні з Росією. Хтось може зробити висновок: зрусифікована провінція, розташована на одвірках, ніби відірвана від своєї держави. Та думка ця хибна. Адже варто пройтися центральною вулицею, і почуєш, як молодь співає бандерівські пісні, побачиш жовто-блакитну стрічку на сумці якоїсь дівчини, наліпку про патріотичний наметовий табір і чоловіка з джурою на голові. Суми – місто, де попри всі перешкоди, українські патріоти гучно заявляють про себе та вчать земляків любити мати-Україну. 

Уже дев’ятий рік Молодіжний Націоналістичний Конгрес у Сумській області збирає дітей на табір «Коловрат». Та не лише організація готується до табору. Разом з ними й влада активно гострить вила, шукає спосіб закрити «збіговисько чортів-націоналістів». Цього року – ще й фашистів, адже, за словами Олександра БОЙКА, голови Сумського МНК, «складається враження, що в очах влади, фашисти – це всі ті, хто не стоїть перед нею на колінах, а тому треба боротися з цією навалою». Тому не дивно, що молодь з активною громадською позицією – перші, кого не хочуть бачити регіонали.

За прийняттям державного бюджету і цікавими потасовками у ВР Україна й не помітила, що були прийняті місцеві бюджети. А частка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України таки чимала. І усе погано.

І якщо державному бюджету київські експерти кісточки промили, то про місцеві бюджети – тихо-тихо.

Ні для кого не секрет, що Україна має проблеми з реальним самоврядуванням. Саме на місцевому рівні.

Так було й за попередньої влади. Використання ж нинішньою владою як основного управлінського методу жорсткої вертикалі ще більше нівелює ростки самоврядування.

Губернатори, яких призначають, не соромлячись, намагаються помикати мерами міст обласного підпорядкування, яких, власне, вибирала громада, а не призначали з Києва. І саме ці міста, особливо обласні центри мають можливості бути не дотаційними.

Проте, на рівні мерів міст відбувається інше. Замість реального самоврядування – відсутність чесного діалогу місцевої влади з громадою. Ні, спілкування начебто є, але це монолог. Або ж банальне бажання розказати як усе добре дякуючи меру (з контролем інформаційного середовища), або маніпулювання свідомістю громадян через перекручування цифр, фактів, статистичних даних, тощо.

Результати голосування у 162-му мажоритарному окрузі на виборах 2012 року стали певною мірою несподіваними і для аналітиків, і для працівників штабів та самих кандидатів. 

До останнього моменту всі були впевнені у перемозі на охтирському окрузі кандидата від Партії регіонів Григорія Дашутіна, і його підсумкове відставання від опозиційного кандидата Ірини Купрейчик склало менше ніж дві з половиною тисячі голосів. 

Електоральна карта переможців по дільницям 162-го округу демонструє перевагу Григорія Дашутіна по всім районам округу. Тобто він в кожному районі отримав перемогу на більшій кількості дільниць, ніж його основний конкурент.

Натомість Ірина Купрейчик перемогла майже на всіх «міських» дільницях округу, – в містах обласного підпорядкування Охтирці і Лебедині, що і стало визначальним у її перемозі на окрузі. Григорій Дашутін переміг в Охтирці і Лебедині лише на трьох спецдільницях у лікарнях.

Учора сталося те, у що ніхто не вірив, проте воно мало статися… Похапцем, з порушенням усіх можливих процедур, прийняли бюджет. Все було злочинно просто: змах руки Чечетова, 239 натиснених кнопок – і все…  

Віртуальна Верховна Рада, час якої сплив ще місяць тому, віртуальними голосами депутатів, яких не було в залі, за лічені хвилини прийняла документ, за яким країні жити цілий рік. Це вже бенефіс! Такого не було навіть під час прийняття мовних законів.

Порушено все – регламент, закон про бюджет, Конституцію… Це не мої слова, це слова сотень незалежних експертів з усіх куточків країни. Ось лише одна цитата зі сторінок Економічної Правди: «Уряд Миколи Азарова взагалі не мав права вносити до Верховної Ради фінансовий кошторис країни на 2013 рік.. Так, згідно із 155-ю статтею регламенту Верховної ради, у разі відставки Кабміну до подання до парламенту проекту закону про держбюджет відповідний проект вносить новосформований уряд.

Роменський округ, який традиційно кілька виборів поспіль є найбільш опозиційним за результатами голосування в Сумській області, знову підтвердив своє реноме. 

Електоральна карта переможців по дільницям 161-го округу демонструє суттєву перевагу кандидата від об’єднаної опозиції «Батьківщина» Володимира Шульги над своїм основним конкурентом Олександром Саєнком. 

Причому ця перемога візуалізується по всім шести регіонам, що входять до округу.

Кандидату від Партії регіонів Олександру Саєнку вдалося перемогти на значній кількості дільниць, проте досягти переваги не вдалося в жодному районі.

Територіальний аналіз результатів, набраних кандидатами у народні депутати України по округу №158 з центром у м.Білопіллі, дозволяє побачити повну перевагу, здобуту «самовисуванцем від «Батьківщини» Олександром Волковим над своїм основним конкурентом, «регіоналом» Олександром Костенком. 

Як видно із електоральної карти переможців по дільницям, Олександр Волков переміг практично на всіх виборчих дільницях Сумського району та міста Суми (тієї частини, що входила до 158-го округу). Більшість дільниць Білопільського та Краснопільського районів також залишилася за Волковим.

Олександру Костенку вдалося перемогти лише на периферії виборчого округу – на частині дільниць Білопільського, Краснопільського та на півночі Сумського районів.