Ректор-бігун

23

Писати про втечу ректора Податкової академії Петра Мельника як про драму влади неможливо. Драма була у Врадіївці, а це, швидше, фарс, буфонада. 

Якщо пред'явлені обвинувачення правдиві, то виходить, що Мельник, засновник і незмінний ректор Податкової академії — головної кузні кадрів Міністерства доходів і зборів, — відкрито практикував зарахування студентів на навчання за хабарі. Таким чином, стає зрозуміло, за яким принципом проводився всі ці роки кадровий відбір нинішніх керівних працівників фіскальних органів. Стає також зрозуміло, чого варті отримані за хабар знання в цьому виші.

Академія була творінням Мельника і його вотчиною. На цей бізнес уперто трудилася вся його сім'я, а в тому, що цей бізнес був прибутковим, сумніватися не доводиться. Люди, близько обізнані з діяльністю втеклого ректора, стверджують: потрапити в цей виш випадково було неможливо. Прізвище кожного кандидата на вступ акуратно заносилося в блокнот батька-засновника навчального закладу, і доля абітурієнта залежала від того, який саме значок проставляв Мельник навпроти імені претендента на зарахування. 

Ірпінською кузнею податкових кадрів давно жваво цікавилися. Серед колег Мельника з партії влади було чимало охочих "віджати" дохідну справу. Коли екс-депутат трьох скликань не пройшов у Раду, нагорі вирішили, що час настав. У червні нинішнього року прозвучав перший дзвоник — з ініціативи прокуратури було порушено справу про нецільове використання бюджетних коштів. Нібито йшлося про гроші, виділені в рамках підготовки до Євро-2012. Після капремонту гуртожиток вишу мав використовуватися для розміщення гостей футбольної першості континенту. Однак були підстави вважати, що отримувачі коштів обмежилися косметичним ремонтом, а інтуристи в Ірпінь так і не потрапили. Тоді ж, у червні, Мельникові зробили пропозицію, від якої він не повинен був відмовитися. Ректора запевнили: ніхто не претендуватиме на кошти, "нажиті непосильною працею"; ніхто не стане цікавитися походженням його капіталів. Що натомість? Заява про відставку з поста керівника академії. Мельник пропозицію гнівно відхилив. І тоді замість другого дзвіночка грянув набат. Ректора не просто впіймали на хабарі — було зафіксовано відразу два епізоди, що дозволяло говорити про системне порушення закону з усіма наслідками, які з цього випливають. 

Розправа з соратником наочно демонструє сучасну мораль правлячої еліти. Якщо бізнес цікавий, особа потенційної жертви, її заслуги перед владою значення не мають. І методи "відбирання" можуть застосовуватися будь-які. 

Не виключено, що, "зливаючи" Мельника, Банкова послала сигнал його покровителю — Миколі Азарову. Чутки про те, що очільник Кабінету й ректор академії одружені з сестрами, офіційно не підтверджені. Але факт, що Мельника довгі роки вважають людиною, близькою до Азарова, — незаперечний. Без допомоги й підтримки Миколи Яновича той ніколи б не став впливовою фігурою, якою до останнього часу справді був. Очевидно, Януковичу знадобився додатковий стимул для примусу прем'єра до абсолютної слухняності. 

Швидше за все, була й політична складова. Справу проти Мельника могли порушити тільки після особистої санкції Януковича. Напередодні саміту Україна—ЄС у Вільнюсі президент вирішив продемонструвати критикам із Європи "невибірковість правосуддя". Не станемо оцінювати компетентність такого підходу до зовнішньої політики. Очевидно, показовий процес над корупціонером із Партії регіонів (зі "своїх") мав підтвердити, що в наших в'язницях сидять лише злодії й бандити, а не політзеки. Ідея була хороша, проте результат Віктор Федорович отримав прямо протилежний! Увесь світ побачив, що правосуддя в Україні немає, і якщо в тебе є гроші і зв'язки в чинній владі, уникнути відповідальності неважко.

Важлива деталь: українська система абсолютно спотворила суть домашнього арешту з електронним браслетом. Уже близько 60 країн світу використовують сьогодні систему електронних браслетів для злочинців. І в усіх цих країнах такий запобіжний захід використовується лише для осіб, котрі скоїли нетяжкі злочини, — дрібне злодійство, хуліганство, порушення правил дорожнього руху без жертв. Весь абсурд ситуації з Мельником полягає в тому, що ні в США, ні в Євросоюзі високопоставлена посадова особа, взята на місці злочину на хабарі в особливо великих розмірах, не має жодного шансу на домашній арешт. Факт злочину очевидний і задокументований, а отже, злочинець мотивований утекти від заслуженого покарання. Така особа ніколи не в йде під заставу або браслет на ногу. Керуючись якими мотивами, суддя вирішив залишити Мельника на волі? Точніше, в якому обсязі суддя отримав цю мотивацію від обвинувачуваного? Хотілося б, аби керівництво нашої судової системи визнало відповідальність суду і, бодай формально, розглянуло причини такої лояльності до Мельника, що й породили цю історію. Інакше в нас випускатимуть із браслетом підозрюваних в убивствах та інших тяжких злочинах. 

"Стрілочником" у справі про втечу прогнозовано призначили чергового РВВС. Риторичне запитання: чому пан Захарченко не розглядає питання про пряму відповідальність начальника Ірпінського райвідділу, керівників підрозділів, не оголошує навіть догани керівництву обласної міліції? Адже мав місце системний збій. Електронний браслет Мельника, за неофіційною версією, яку отримало DT.UA з джерел у міліції, взагалі не був підключений до контрольного пульта. А за офіційною версією, браслет був підключений і навіть подав сигнал тривоги, але черговий.... сприйняв його за несправність! І ніяк не відреагував. Відтак, втікача оголосили в розшук лише через добу! Хоча, отримавши сигнал про несправність і перешкоди в приладі, працівники міліції, за регламентом, зобов'язані були негайно вжити заходів для встановлення місця перебування присудженого до браслета, виявити й усунути причини несправності. Електронний браслет зняти нескладно, це не кайдани. Але цього не зробити непомітно. Саме тому для перевірки сигналів несправності приладу черговий зобов'язаний не розмірковувати, що це означає, а негайно послати наряд на місце. Це тим більше не клопітно, що, за даними DT.UA, того дня Мельник був єдиним носієм електронного браслета в Ірпені!

Однак значно більша відповідальність, за ідеєю, лежить на керівництві слідчого управління МВС. Панове, з якої причини ви не наклали арешт на майно екс-ректора, коли він став переоформляти його на свою дружину? Як же так сталося? МВС було зобов'язане заблокувати всі транзакції, завдяки яким Мельник міг легалізувати своє майно, вивести з-під арешту й конвертувати його за максимумом у живі гроші. Але такого рішення не прийняли, що дає підстави припускати наявність корупційної складової. До речі, зняття арешту з майна підсудного, за неофіційними даними, — друга за прибутковістю корупційна практика відповідних підрозділів після розвалу самої справи та знищення доказів.

Вчинок Мельника може видатися дивним. Навіщо втікати, коли не всі можливості захисту вичерпано? Очевидно, від своїх компетентних інформаторів Мельник отримав сигнал — "відмазатися" не вдасться, "папа" дав команду, тому краще втікай тепер, щоб перед наступним судом не посилили режим охорони. 

Інформація про порушення закону з боку працівників МВС з'являється з завидною регулярністю. Але міністр як мантру читає піар-тексти про стабільність, покращання тощо. Після Врадіївки піарники глави відомства масово поширювали через ЗМІ дурнуваті тексти на тему "Хто підставляє Захарченка?". Замість гласного розслідування, розбору причин трагедії. Тільки наївний не помітить зв'язку між міністерством і потішним мітингом "ветеранів МВС" під приміщенням телеканалу "Інтер" із вимогою "припинити дискредитацію міліції". 

Віктору Федоровичу сигналізують: мовляв, усе під контролем, це просто воду каламутять... Льовочкін із Фірташем. Супостати кидають тінь на світлий образ "молодої команди стоматологів". Де тепер організують нову "акцію протесту" проти нової "провокації"? Під Податковою
академією? Чи одразу під Межигір'ям — для більшої наочності?