Відео із прес-конференції –  http://ru.golos.ua/show_video/3132

Цьогорічна зима рекордно перевищує кліматичну норму – синоптик Наталя Діденко

            Ми є свідками найдовшого періоду перевищення кліматичної норми за всю історію метеорологічних спостережень. Про це під час конференції сказала головний синоптик  Opogode.ua Наталя Диденко. «Вже довгий період температура повітря вдень коливається від +4 +10 градусів, а на півдні України стовпчик термометра підіймається до +17 градусів. Такий показник повітря характерний для березня, на 3-9 градусів вище кліматичної норми»,  – прокоментувала вона. За її словами, аномальний січень в Україні можна пояснити природними причинами: Україна і вся Європа вже довгий час знаходиться під впливом теплої повітряної маси з Атлантики. Також вона додала, що 9 січня в Києві температура повітря сягнула +8С, що всього на один градус менше історичного максимуму 2005 року. Тим часом, синоптик заспокоїла любителів водохресних морозів: вони будуть. За її словами,  починаючи з 13 січня, температура повітря в Україні почне поступово знижуватися і до 19 січня, але на Водохреща вночі може досягти -14-15 градусів. При цьому, в Україні  очікуються снігопади, і в Карпатах, на радість лижникам, також.

Управління України вкладає гроші у найбільш забруднену галузь промисловості – еколог.

            Цьогорічний аномально-теплий січень тісно пов'язаний із глобальними змінами клімату і відповідно кількістю викидів парникового газу в атмосферу. Про це під час прес-конференції в Golos.ua розповіла голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко, передає кореспондент Opogode.ua. «Ми постійно обговорюємо то аномальні зими, то аномальні весни, то  тайфуни, які все руйнують.  При цьому екологи всього світу не розглядають ці явища окремо, а пов’язують їх із надмірним навантаженням на навколишнє середовище. Вчені зі всього світу вже 20 років говорять про серйозні зміни клімату. І те, що зараз відбувається,  – аномальна зима в США, повінь у Великобританії, – все це пов’язано зі змінами клімату.  Європейці демонструють стандарти зменшення викиду парникових газів в атмосферу. Позиція управління полягає лише у констатації того, що ми не можемо зробити це. 1 січня 2010 року були списані 24 млрд гривень заборгованості паливно-енергетичного комплексу, значна частина якого є приватним капіталом. До 1 січня 2013 року ця заборгованість списується! Тобто держава вкладає гроші в більш забруднену галузь, замість того щоб скерувати ці гроші у розвиток енергетичних технологій, які зменшили б навантаження на екосистему. Необхідні радикальні зміни в політиці», – вважає еколог. При цьому вона додала, що впродовж 2013 року у світі 92 млрд євро пішли на ліквідацію наслідків катаклізмів і катастроф, під час яких загинуло 6 тисяч людей. На думку спеціаліста, ці засоби краще скерувати на адаптацію кліматичних змін, наприклад, на модернізацію виробництв.

Не можна не припускати екстремально-холодної зими – Гідрометцентр

            Україна поступово входить у новий клімат. Про це під час конференції заявила начальник відділу агрометеорології Гідрометеорологічного центру Тетяна Адаменко, передає кореспондент Opogode.ua. За її словами, до 1990 року  в Україні було зафіксовано лише 3 випадки аномально теплого січня, в той час як після 1990 року – 10 випадків перевищення кліматичної норми в цей період. «Частотність аномалій збільшилася втроє. Тому не варто говорити, що після дивної осені прийшла дивна зима. Швидше за все, ми плавно переходимо у новий клімат, як і передбачають світові експерти. Цьому підтвердження – вимірювання температури повітря. Перехідний клімат, у якому ми зараз живемо, характерний різкими змінами погоди та великими аномаліями. Тому на фоні таких теплих тенденцій ми не можемо виключати аномально холодну зиму через географічне розташування України. Жодна людина зараз не може сказати, що нас не очікуватиме екстремально холодний січень. Клімат нестабільний. І зараз постулат про те, що погода попереднього  періоду буде схожа на погоду теперішнього, вже не працює», –  розповідає метеоролог. Також вона додала, що в середньому температура повітря в Україні збільшилася на 2,5 градусів у січні, що може позитивно позначитися на сільському господарстві, зокрема, такий режим сприятливий для озимини. До прикладу, якщо раніше через низьку температуру січня ми втрачали до 15-20% врожаю, то зараз – тільки 5-7% врожаю ми втрачаємо через природні наслідки. Окрім того, через дуже вологу осінь, Україна вперше за 20 років увійшла в зиму з оптимально зволоженим ґрунтом.

            «У вересні 2013 року, був аномально вологий ґрунт. Через надлишкову кількість опадів і достатньо низьку температуру, яка не давала ґрунтові висохнути, посіви відбулися аномально пізно – у жовтні та листопаді. Через це ми могли б мати колосальні втрати. Проте, теплий листопад і теплий початок січня, врятували ситуацію», – прокоментувала пані Адаменко. 

Матеріали надав погодний портал Opogode.ua

Переклад із російської Світлани Марчук.

Про це повідомила прес-служба Рівненської ОДА

"Ми закликаємо рівнян прийти на Майдан! Навіть серед вихідних треба знайти час для майбутнього, та продовжувати боротися за нашу Державу. " -  закликав громадський активіст Андрій Логащук.

Нагадаємо, що останнє Народне віче на рівненському Євромайдані відбулося 5 січня. Тоді активісти, депутати та народні діячі  розповідали про безпеку рівнян та найактуальніші проблеми майдану.

Нагадаємо, прихід справжньої зими українцям варто чекати з 13 січня: атлантичне повітря зміниться арктичним, розпочнуться снігопади та морози.

Надувний Дід Мороз простояв біля дверей магазину  "Тріумф" лише до  Різдва й потім його вкрали. Кому знадобився несправжній, а, відповідно, без мішка з подарунками Дід Мороз з"ясовують правоохоронці.

16 лютого відбудеться концерт "МУЗИКА в Дубенському замку!" - серія дивовижних знайомств із загадковим минулим, унікальне поєднання – екскурсія середньовічною спорудою та знайомство з музикою відродження, бароко, класицизму та романтизму!

Одна з трьох великих замкових кімнат перетвориться для Вас на прекрасний аристократичний концерт-хол!

Виїзд о 14.00 год.
Ціна проїзду Рівне-Дубно-Рівне становить 110 грн.

Квитки продаються в касі органного залу.
Телефон для довідок: 43-01-50, 26 86 09, 0667785514, 0961691593.

– Оголошено про підозру 30-річному рівнянину, який наніс студенту тілесні ушкодження поблизу одного з розважальних закладів, – повідомив начальник Рівненського МВ УМВС Руслан Мельник. – За кілька юнак помер у лікарні.

Наразі вирішується питання щодо обрання міри запобіжного заходу. Підозрюваний стверджує, що того вечора він їхав на автомобілі і зупинився на переході, аби пропустити пішоходів. Натомість двоє юнаків пошкодили його автомобіль. Чоловік відчинив вікно та зробив зауваження. На що Олександр відреагував нецензурною лайкою. Припаркувавши транспортний засіб, водій нібито пішов за хлопцями до кафе, аби покликати на розмову. Між чоловіками зав’язалася суперечка, під час якої останній вдарив в обличчя Олександра.

Усі обставини події встановить слідство.

Рівнянин Андрій їхав парком на роботу у вже традиційному супроводі бродячих псів. Раніше йому завжди вдавалось від них відірватись, але цього разу одна собака виявилась спритнішою.

- Кинулась через фонтан напереріз, і коли я повернув, вона вискочила з фонтана і потрапила прямо під колеса. Велосипед - в один бік, собака - в інший, а я - через кермо. Впав, добре, що був в зимовому одязі, - розповідає постраждалий рівнянин Андрій Тригуба.

Сам чоловік травм не отримав, трохи більше постраждав його велосипед. Адміністрація парку запевняє: це точно не могли бути їхні стерилізовані собаки, що охороняють господарський двір.

Ці 4 собаки виганяють інших. Хоча десь з країв у парк забігають інші собаки і люди дійсно скаржаться. Але це проблема не парку, а всього міста, - розповів Анатолій Чугуєвець заступник директора міського об`єднання парків.

Підтверджує це і велосипедист Андрій Тригуба. Він вже не пригадує дня, коли кілька кілометрів з дому до роботи проїжджав би без собачого гавкоту. Каже, що собаки дуже люблять велосипедистів. Нападали от такі величезні бродячі пси, я злазив, брав велосипед як палицю і відмахувався від них.

Найімовірніше, йому доведеться відбиватися від псів і далі, бо допомогти із цією проблемою місцева влада не може. Кажуть, не тому, що не хочуть, а тому що закон забороняє.

- Або ми відміняємо закон і вертаємось до того, як було 2 роки тому і регулюємо чисельність собак дідівськими методами, або терпимо. По теорії, через 4 роки після того, як ми простерилізуємо всіх собак, їх чисельність повинна почати зменшуватись. Вбивство собаки неможливе, бо за це - кримінальна відповідальність, бо це контролює і прокуратура, і громадські організації. Найбільше, що дошкуляє, що одні хочуть, щоб собак не було, а інші будують буди, - прокоментував ситуацію Володимир Хомко
міський голова Рівного.

Бідність на сьогоднішній день - це глобальна проблема всього людства. За даними міжнародних експертів, близько чверті всього населення планети можна віднести до людей з злиденним існуванням. На жаль, на сьогоднішній день у Рівному чимало людей перебувають за цією межею. Що ще гірше – (одна біда провокує іншу), більшість родин, які ми відвідали були з інвалідами і працездатні члени сім‘ї витрачають весь вільний час на догляд за хворим, що ускладнює процес заробляння грошей… Ось таке замкнене коло.

Ротаракт клуб м. Рівне поставив перед собою мету створити для людей святковий настрій напередодні Різдва. Впродовж кількох двох днів 16-17 грудня 2013 року волонтери клубу збирали їжу, продукти та одяг для малозабезпечених родин у  супермаркеті Новус. Збір відбувався так: кілька осіб працювали всередині залу, роздавали брошури і пропонували покупцям долучитися до акції, придбавши якийсь продукт тривалого зберігання і лишити у кошику волонтерів на виході за касами. Ідея проекту досить проста і дієва, під різними назвами акція проводилася і проводиться в Україні та за її межами. Іноді активісти збирають канцтовари для діток, іноді солодощі, залежно від цільової аудиторії.

У Рівному Ротаракт клуб проводить «Благодійний кошик» вже третій рік поспіль у мережі супермаркетів Новус, котрий дуже лояльно ставиться до проведення заходу та всіляко  сприяє йому. Цього року, Благодійний кошик стартував одночасно в містах України, Польщі, Білорусі та Болгарії. Приємною несподіванкою стала активність покупців, їх поінформованість та бажання взяти участь в акції. Чимало людей приносили одяг та інші речі. Всього за дні волонтерам рівненського Ротаракт клубу вдалося зібрати 6 повних візків з продуктами, що склало понад  200 кілограм продуктів харчування. Зібрані речі були розфасовані в 45 рівноцінних пакетів, котрі містили крупи, цукор, олію, макаронні вироби, консерви, солодощі та чай, або каву.

6 січня волонтери клубу розвезли сформовані пакети за адресами родин, котрі їх потребували. Адреси та дані сімей надала Міська організація Червоного Хреста України, котрі також попередили людей про те, що їх відвідають члени Ротаракт клубу. Варто зауважити, що всі пакунки були справді доречними. Важко було бачити умови, в яких проживають ці люди, старенькі кухні, де з меблів лише «голі» стіл та табуретка, а половину столу займають ліки; малюсінькі комунальні кімнатки, в яких інвалідний візок є головним елементом інтер’єру. Такий сумний мінімалізм. Проте приємно було, що, навіть у таких складних умовах, люди не втратили віру на краще.

Для когось подорож незнайомими «важкими» місцями рідного міста стала болючою та неприємною, хтось зміг нарешті оцінити своє щастя, комусь випала нагода зробити чергову  добру справу, проте для всіх без винятку учасників цей проект став своєрідним способом очиститися перед Різдвом.

Маємо надію, що подібні акції і надалі будуть проводитися в нашому місті, і щоразу більше людей братимуть у них участь.

Про це повідомив підрозділ зв`язків з громадськістю УМВС України на Львівській залізниці.

Це, відзначає міський голова, дасть і нові робочі місця, і додаткові доходи до бюджету міста.

- «Рівнеазот» є основним підприємством Рівного, адже це підприємство наповнює міський бюджет майже на третину. Ми дуже залежимо від його стабільної роботи, тому дуже сподіваюсь, що наступного року там розшириться виробництво, - закінчив думку очільник Рівного.

Рівненські архівісти насамперед розшукали актовий запис у метричній книзі Свято-Михайлівської церкви села Великий Житин Олександрійської гміни Рівненського повіту. З того запису видно, що батьки не відкладали у довгий ящик хрещення новонародженого. 10 січня хлопчик народився, а 14 січня, на Василя, його охрестили. І хоча в декількох пізніших документах його чомусь називають Леонтієм, та у метричній книзі неоднозначно записано, що ім’я при хрещенні йому дали Леонід. А про батьків там сказано так: Макарій, син Олексія, та шлюбна жона його Євдокія з родини Івана і Єлизавети з дому Мельничук, селяни.

Всього через 8 років після цього у газеті «Волинь» (№ 4 від 15 січня 1942 р.), на четвертій сторінці у замітці про різдвяне колядування дітей та молоді села Великий Житин для збирання коштів на Український Червоний Хрест восьмирічний Леонід Кравчук згадується в такому контексті: «Свідомі діти українського села Н. Тученюк і Л. Кравчук заколядували на Український Червоний Хрест 40 карбованців. Цей гарний приклад перейняли діти від своїх свідомих батьків». Про «свідомих батьків» Великого Житина в замітці сказано, що вони «зложили» на церковну касу 550 карбованців, а хор церкви села Великий Житин заколядував на той же Український Червоний Хрест 931 карбованець.

Ось таким було студентське новорічне дозвілля в часи навчання Леоніда Кравчука в кооперативному технікумі (1951–1953). На фото: Леонід Кравчук – другий зліва.

Ще один цікавий документ, знайдений архівістами, – «свідоцтво, видане Кравчуку Л.М. про закінчення Городищенської семирічної школи Олександрійського району 18 червня 1950 р.». У ньому типове формулювання: «Виявив при відмінній поведінці такі знання…», а далі стоять рівним стовпчиком суцільні п’ятірки. Це свідоцтво, так само як і датована 24 липня 1950 року заява учня сьомого класу Городищенської семирічної школи Кравчука Л. М. про зарахування його студентом Рівненського кооперативного технікуму, зберігається в музеї Рівненського кооперативного економіко-правового коледжу.

Цікаві деталі про життя сім’ї майбутнього Президента України можна почерпнути із запису про родину в погосподарській книзі Великожитинської сільської ради Рівненського району за 1948−1950 рр., яка зберігається в архівному відділі Рівненської райдерж­адміністрації. Його маму в тій книзі названо чомусь не Євдокією, а Химою Іванівною, і вказано, що вона – глава сім’ї, а також, що вона член колгоспу з 1949 року. Крім матері тут названо її другого чоловіка Селивестра Павловича Процюка, вітчима Леоніда Макаровича Кравчука, чий рідний батько Макарій у 1944 році загинув на війні. Але сам Леонід у цій книзі чомусь згадується як Леонтій. У погосподарській книзі детально описується, чим володіла родина: хата, 1935 року побудови; хлів чомусь закреслено; про сад написано, що в ньому є яблуні й вишні – всього 12 дерев. Крім того тут йдеться про те, що сім’я має у власності корову, двоє поросят, що вона посіяла 13 сотих жита і посадила 25 сотих картоплі. Що й казати, негусто, як на ті часи, коли люди в селах жили практично повністю за рахунок натурального господарства.

Щороку записи в тій книзі поновлювались. У 1954 році Леонід-Леонтій уже згадується у ній як студент Київського університету.

Крім того, у Державному архіві Рівненської області віднайдено накази по Рівненському кооперативному технікуму: від 07.11.50 – про зарахування на І курс бухгалтерського відділення технікуму Кравчука Л. М.;
від 13.02.51 – про призначення Кравчуку Л. М. стипендії на ІІ півріччя 1950/51 навчального року та протоколи: № 3 – засідання Державної кваліфікаційної комісії при Рівненському кооперативному тех-
нікумі від 08.06.53 про здачу учнем ІІІ курсу Кравчуком Л. М. на «відмінно» державного екзамену з бухгалтерського обліку і № 13 – засідання тієї ж комісії 29.06.53 про видачу Кравчуку Л. М. диплома з відзнакою про закінчення технікуму та присвоєння йому кваліфікації бухгалтера радянської кооперативної торгівлі.

Ці скупі документальні свідчення та ще декілька групових фото учнів кооперативного технікуму – то практично все, що вдалося віднайти начальникові відділу використання інформації документів Державного архіву Рівненської області Людмилі Леоновій про рівненський період життя людини, яка великою мірою вплинула на долю України і стала першим Президентом нашої держави на зорі її незалежності. «Цікаво, що попри відмінні оцінки, які Леонід Кравчук отримував усюди, де він вчився, – каже Людмила Леонова, – ми ніде не знайшли свідчень його активної участі у громадському житті, жодних грамот, дипломів тощо…»

Неймовірно, але факт: про нашого першого Президента ми знаємо, що від його імені походить назва «кравчучки» – возика на двох коліщатках; що з його язика злетіла і стала крилатою фраза «маємо, що маємо»; що його самого за уміння дипломатично вийти з будь-якого спору назвали «хитрим лисом» і ще багато цікавих речей, та не знаємо, що буквально за три кілометри від рівненської околиці руйнується та хатина, у якій мати колисала майбутнього Президента України. І ніхто не намагається зупинити цей процес.

Лікарі встановили в дитини діагноз – медикаментозне отруєння.

Наразі усі обставини нещасного випадку з’ясовуються.

Про це повідомили журналісти телеканалу ZIK.

Відтак, євромайданівські активісти протягом Різдва навідуються з колядою у крамниці, супермаркети тощо.

«Я знаю, що таке гломерулонефрит, у мене з братом були схожі проблеми.  Я розумію,  що на лікування потрібно багато коштів, адже хлопцю треба пересаджувати нирку.

Оскільки йдеться про велику суму грошей, ми і вирішили допомогти», - розповіла організатор акції Анастасія Войдило.

Під час віча заплановані виступи лідерів опозиції, громадських діячів. Планується, що зі сцени буде оголошено план дій Майдану на найближчий час. Після мітингу відбудеться концерт за участі Тараса Чубая, Івана Ганзери, Олексія Мочанова, гуртів "MadHeads", "Мандри", "Атомосфера".  Лідери опозиції та Рада ВО "Майдан" запрошує всіх небайдужих приєднатися до акції протесту.

Офіційне відкриття фестивалю відбулося вчора у Свято-Покровському кафедральному соборі міста Рівне.

Нагадаємо, "Різдвяні піснеспіви" проходять за сприяння Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату та виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Підсумки фестивалю підбиватимуться 19 січня на гала-концерті в Рівненському обласному академічному музично-драматичному театрі.

Той факт, що Золотіїв приєднали до Рівного ще на початку 60-х років, відомий небагатьом, і про це згадують лишень напередодні місцевих виборів, обираючи до міської ради депутата або міського голову. В інший час мешканцям потрібно мало не доводити, що вони – це Рівне, і у міському бюджеті повинні бути закладені кошти на потреби колишнього села, яке нічим не відрізняється від Північного, Тинного тощо. Що їм так само потрібен благоустрій, асфальт, смітники…

Межі Золотієва – старого чи нового – не визначені, що дуже грає на руку теперішнім таксистам. Дехто визначає старт додаткового нарахування на поїздку відразу після початку Золотіївського моста, дехто – після Млинівського. І навіть той факт, що ці укріплення знаходяться на вулиці Князя Володимира, не справляють на таксистів жодного враження. Хочеш до Золотієва – плати зверху. Та більшість таксистів намалювала собі умовну риску, перетнувши яку, людям потрібно діставати додаткові 3-5 гривень. І байдуже, що проїхати потрібно лише 100 метрів. Відтак, деякі люди виходять із таксі заздалегідь, щоб якось зекономити сімейний бюджет. І якщо таксі на розвилці поїде не вниз у Золотіїв, а поверне праворуч на Млинівську в напрямку митниці, пасажиру не буде потрібно доплачувати, навіть якщо проїде він при цьому значно довший шлях!

Щоб наші читачі розуміли, дістатися до цього району міста у вечірній час чимось іншим, крім таксі, неможливо. Ті транспортні засоби, маршрут яких проходить через вулицю Олексинську (№№43,44), закінчують роботу у кращому випадку о 20.00, а у вихідні взагалі водії встановлюють розклад руху на власний розсуд. Очевидно, що вони не є настільки рентабельними, як, скажімо, інші напрямки, але, по-перше, маршрут визначали не мешканці цього району, відтак чому вони мають страждати від незручностей; по-друге, графік роботи маршруток затверджений умовами тендеру, на які погодився перевізник, і нікого із пасажирів не цікавить, що денна виручка перевізника менша за витрачене пальне; по-третє, власник маршрутки мав би наперед знати умови тендеру, і якщо вони справді такі кабальні і маршрут не окуповується, то не брати участі у конкурсі. Мешканців не цікавлять ці підводні течії, їх цікавить одне – безпечно дістатися додому.

Натомість ситуація така. Перша маршрутка на Олексинській з’являється о 6.40 (хоча мала б о 6.20), і деякі мешканці вже не встигають на роботу – до кондитерської фабрики, цегельного заводу тощо. Мріяти про те, що цією ж маршруткою вони дістануться і додому, не доводиться. Скаржаться пасажири і на водіїв, які, виявляється, ігнорують пільговиків. А якщо хтось наважиться вголос сказати, що їде за пенсійним посвідченням, лайки буде стільки, що на ній можна доїхати аж до залізничного вокзалу. Доходить до абсурду: у салон, де знаходиться дві молоді людини, заходить пенсіонерка з посвідченням, і водій, не соромлячись, відповідає їй – «у мене вже є». Люди зізнаються, аби бодай не чути весь той бруд, який виливається на них після пред’явлення посвідчення, вони взагалі перестали ним користуватися. Між тим, в умовах кожного тендеру закладено чорним по білому: мікроавтобуси іноземного виробництва зобов’язані перевозити ОДНОЧАСНО (не протягом дня) двох пільговиків, вітчизняного – чотирьох.

Маршрут №35 під вечір починає ходити щогодини, хоча вдень маршрутки їздять кожні 15 хвилин. І коли на годиннику десята вечора, всі розуміють, що єдине спасіння – таксі, яке і встановлює свої правила, або одинадцятий маршрут – пішки. Останнім і користується більшість. Хто встигає, їде на залізничний вокзал на останню Шпанівську маршрутку, решті ж доводиться обирати – ногами, на таксі або міняти роботу. До речі, саме така зухвала поведінка перевізників щодо графіка роботи маршруток і стала причиною того, що люди у Золотієві змушені міняти роботу. Коли сімейний бюджет тріщить по швах, таксі з роботи – ніби святкування під час чуми.

Дмитро Якимець, голова ГО «Рівненський громадський контроль»:
– Маємо звернення від мешканців мікрорайону Золотіїв (вулиці Золотіївська, Олексинська, Вишнева) із скаргою на те, що проїзд на таксі до зазначеного району в усіх службах таксі Рівного тарифікується із включенням додаткової плати – як поїздка за межі міста. На думку мешканців цього мікрорайону, це є неправомірна змова перевізників, яка призводить до несправедливого та необґрунтованого подорожчання послуги перевезення. І з цим важко не погодитися. Золотіїв є частиною Рівного, який приймає безпосередню участь у життєдіяльності міста, в тому числі у виборчих процесах. Однак така штучно створена вибірковість у тарифікації перевізників дискримінує жителів цієї частини Рівного.

Редакція «Рівненської правди» скеровує до всіх відповідних інстанцій інформаційні запити, аби отримати пояснення та донести їх до мешканців Золотієва: на якій підставі власники маршрутів самовільно встановлюють графіки роботи; якими є дійсні графіки роботи маршрутних таксі №№43, 44 та 35, встановлені відповідно до умов тендерів; на якій підставі служби таксі встановили додаткову оплату за проїзд у межах Рівного (Золотіїв – це частина Рівного). Додатково ми звертаємося до Регіонального відділення Антимонопольного комітету щодо можливої домовленості керівників служб таксі Рівного про додаткові нарахування на поїздку та прокуратури міста.
Чому коли вибори, Золотіїв – це місто, а решта часу – незрозумілий апендикс обласного центру?

Про це заявив член правління правозахисної організації «Інститут Республіка» Михайло Лебедь під час символічного прес-брифінгу рівнян «Захистимо себе самі!» біля Рівненської міськради. Прес-брифінг сьогодні був проведений на знак солідарності з побитим в центрі Рівного активістом місцевого “Євромайдану”, повідомляє рівненська організація ФРІ.

“Міліця не реагувала на телефонні дзвінки Віталя Примака близько 20 хвилин – доти, доки Віталія не побили нападники”, - каже правозахисник і наголошує, що це далеко не перший в Україні випадок побиття та каліцтва активістів “євромайданів” невідомими зловмисниками за останніх півтора місяці.

Михайло Лебедь також наголосив, що ст.207 Кримінального процесуального кодексу дозволяє людям без міліції власноруч затримувати правопорушників при вчиненні аба замаху на вчинення, або після вчинення кримінальних злочинів.

Нагадуємо, 5 та 6 січня на активістів Євромайдану вчинили напад біля наметового містечка рівненського Євромайдану. 5 січня постраждав громадський активіст Євромайдану Віталій Примак, який наразі перебуває в лікарні з підозрою на струз мозку. 6 січня група невідомих осіб вчинили бійку поблизу наметового містечка Євромайдану. В бійці постраждав активіст Євромайдану Анатолій Бондарчук. 

Правозахисник також підкреслив, що міський голова Рівного Володимир Хомко нещодавно пообіцяв охороняти та забезпечувати порядок на місцевому Майдані. Проте мер не лише не дотримується свого слова, але й ініціює неправосудні судові заборони мирних зібрань в місті.

- Cуд не має права забороняти мирно збиратися геть усім мертвим, живим і ненародженим – це суперечить чинному законодавству України. Інститут Республіка радить ігнорувати такі рішення суду як злочинні накази, – стверджує Михайло Лебедь.

ДОВІДКА щодо ГРОМАДСЬКИХ ЗАТРИМАНЬ правопорушників

Ч.2 та ч.3 ст.207 Кримiнального процесуального кодексу України:

1. Ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особливості затримання окремої категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.

2. Кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу, крім осіб, зазначених у статті 482 цього Кодексу:

1) при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення;

2) безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.

3. Кожен, хто не є уповноваженою службовою особою (особою, якій законом надано право здійснювати затримання) і затримав відповідну особу в порядку, передбаченому частиною другою цієї статті, зобов’язаний негайно доставити її до уповноваженої службової особи або негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.

Стаття 482 Кримiнального процесуального кодексу України:

1. Затримання судді або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту до ухвалення обвинувального вироку судом не може бути здійснено без згоди Верховної Ради України.

2. Притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України, його затримання або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту не може бути здійснено без згоди Верховної Ради України.

3. Обшук, затримання народного депутата України чи огляд його особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, в тому числі негласних слідчих дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, допускаються лише у разі, якщо Верховною Радою України надано згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

4. Особливості порядку притягнення народного депутата України до відповідальності визначаються Конституцією України, Законом України "Про статус народного депутата України", Регламентом Верховної Ради України та цим Кодексом.

Захворюваність переважає серед дітей до 18 років – 2824 (77,5%), як повідомляє прес-служба Головного управління Держсанепідслужби у Рівненській області.
Епідемічний поріг не перевищено в жодному районі (місті).
Станом на 08.01.2014р., в області щеплено проти грипу 3720 осіб. За кошти місцевих бюджетів щеплено 1240 осіб, за кошти підприємств 2286 та за власні кошти 194.

Основою цієї колекції стали іграшки, листівки, різноманітні побутові речі з минулого століття. А більш давніми експонатами, яким по 150-200 років, вважаються новорічні листівки, ляльки-мотанки. Найбільш кількісно на виставці представлені скляні вироби, з-поміж яких вирізняються зірки, хрущовські кукурудзини та космонавтики. Всього ж виставка зібрала 650 колишніх новорічних прикрас.

Про це повідомив на брифінгу народний депутат від "Батьківщини", комендант Євромайдану Арсен Аваков, повідомляє УНІАН.

Він підкреслив, що останні кілька днів на Євромайдані відбувається "таке тренування — вони то вмикають, то вимикають світло".

"Ми мали розмови з керівниками міста і керівниками енергосистем. І я думаю, що нас почули. Але ми не розраховуватимемо на порядність і ділову репутацію Голубченка і його підрозділів", - сказав Аваков.

За його словами, керівництво Євромайдану вживає додаткових заходів, і "усі барикади на випадок відключення електроенергії освітлюватимуться додатково".

Водночас Аваков підкреслив, що на сьогодні немає проблем з доставкою на Майдан вантажів.

"Натяки, які ми послали до ДАІ, спрацювали", - додав він.

Як відомо, 6-7 січня на Євромайдані не було зовнішнього освітлення від Жовтневого палацу і на всьому Майдані Незалежності, і від Європейської площі на всій вулиці Хрещатик до Бесарабської площі.

На завершення довгобуду Рівненщина отримала гроші з державного бюджету. А це понад 12 мільйонів гривень. Ще раніше на будівництво спорткомплексу в Зарічному з бюджету було виділено близько 5 мільйонів гривень. За ці гроші вдалося збудувати за сучасними технологіями об’єкт площею 1600 квадратних метрів. Підрядником на будівництві була рівненська фірма ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж».

Тепер юні жителі Зарічненського району матимуть простору спортивну залу для ігрових видів спорту, а також проведення змагань усіх рівнів. Для цього спеціально облаштували глядацькі трибуни. Подбали й про додаткову гімнастичну залу. Вона теж буде універсальною і зможе слугувати, наприклад, для тренувань майбутніх чемпіонів із боротьби, занять на тренажерах чи гри в теніс. Крім того, у новобудові є ще й актова зала та кімнати для гурткової роботи.

— Оголошено про підозру 30-річному рівнянину, який наніс студенту тілесні ушкодження 28 грудня 2013 року поблизу одного з розважальних закладів на вулиці Соборній, що в обласному центрі, — зазначив начальник Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області полковник міліції Руслан Мельник. — У лікарні другого січня юнак помер.

Наразі вирішується питання щодо обрання міри запобіжного заходу. Сам підозрюваний стверджує, що того вечора, їхав на автомобілі по вулиці Соборній:

— Я зупинився на переході, аби пропустити пішоходів, — говорить Віталій. — Двоє юнаків переходили дорогу та пошкодили мій автомобіль. Я відчинив вікно та зробив зауваження. На що Олександр відреагував нецензурною лайкою. Припаркувавши транспортний засіб, я попрямував за хлопцями. Зайшовши до кафе, покликав на вулицю. Там між нами зав’язалася суперечка, під час якої я вдарив в обличчя Олександра.

Усі обставини події встановить слідство.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив начальник відділу інформаційно-аналітичного забезпечення Рівненської міської ради Олександр Лопачук.

«Десятки колективів у своїх виступах показують, зокрема, збережені скарби хорового мелосу, текстові та музичні основи яких записані у різних частинах поліського краю під час наукових експедицій», - поінформував Лопачук.

За його словами, імпреза демонструє стан успадкування зразків колядницької народної творчості, майстерність аранжувальників, які надають музичній основі автентичних перлин сучасного звучання.

Водночас це також огляд старовинних моделей вертепного одягу, характерними ознаками якого є вишиті червонно-чорно-зелені орнаменти.

Святкові виступи триватимуть у церквах, на площах, у концертних залах обласного центру до Водохреща.

Про це в своєму Twitter повідомив посол США в Україні Джеффрі Пайєт.

В документі зокрема вказано, що США підтримують народ України і його суверенне право здобувати незалежне і демократичне майбутнє для своєї країни.

Сенатори закликали лідерів у Сполучених Штатах і Європейському Союзі продовжити спільну роботу щодо активної підтримки мирного і демократичного розв'язання нинішньої кризи в Україні.

США закликали демонстрантів і членів опозиції та громадянського суспільства в Україні проводити діалоги національного примирення.

Всі політичні партії закликають утриматися від розпалювання ненависті або дій антисемітського або іншого характеру, які можуть розділити український народ.

Український уряд закликали утриматися від подальшого застосування сили або актів насильства щодо мирних демонстрантів, а також дотримуватися міжнародно визнаних прав людини;

В документі різко засуджується рішення української влади застосовувати насильство проти мирних демонстрантів 30 листопада, 1 грудня і 11 грудня 2013 року, і є заклик негайно покарати винних у застосуванні насильства.

Всіх затриманих під час мирних демонстрацій закликають негайно звільнити.

Відзначається, що в разі подальшого державного насильства щодо мирних демонстрантів, президент і Конгрес повинні розглянути можливість застосування цілеспрямованих санкцій, в тому числі візових і заморожування активів, щодо осіб, відповідальних за замовлення або застосування насильства.

Отже, на Рівненщині діятимуть такі пункти реєстрації на ЗНО-2014:

1. Національний університет водного господарства та природокористування, вул.Приходька, 75 (ІІ навч. корпус), кім.237, м.Рівне, 33028. Працює з 9 до 16 години з понеділка по п'ятницю.

2. Національний університет "Острозька академія", вул. Семінарська, 2, м. Острог, 35800. Працюватиме по понеділках, середах та п'ятницях з 13.30 до 16.30 (з 20 січня).

3. Рівненський інститут слов'янознавства Київського славістичного університету, вул.П.Могили, 28, м.Рівне, 33001. Працює з 9 до 16 години з понеділка по п'ятницю (з 8 січня).

4. Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, вул.Чорновола, 74, м.Рівне, 33028. Працює з понеділка по четвер з 8.00 до 16.30, обід з 13.00 до 13.30. У п'ятницю - з 8.00 до 15.30, обід з 13.00 до 13.30.

Нагадаємо, реєстрація учасників ЗНО-2014 триватиме до 5 березня. Розпочнеться ЗНО-2014 3 червня тестом з української мови, а закінчиться - 27 червня тестом зі світової літератури.

Від відкриття кримінального провадження чоловік відмовився: обґрунтував таке рішення незначними пошкодженнями, за які не варто пред’являти претензій законній дружині.

Як повідомили з відділу інформаційно-аналітичного забезпечення Рівненського міськвиконкому, фестиваль проходитиме за сприяння Рівненської єпархії Української Православної церкви Київського Патріархату та виконавчого комітету Рівненської міської ради.

У відкритті "Різдвяних піснеспівів" візьмуть участь архиєпископ Рівненський та Острозький УПЦ КП Іларіон та міський голова Рівного Володимир Хомко.

А вже о 18 годині святковий різдвяний концерт відбудеться на майдані Незалежності, біля головної ялинки Рівного. Заключний концерт учасників фестивалю "Різдвяні піснеспіви" пройде на Водохреща, 19 січня, на сцені Рівненського обласного академічного українського музично-драматичного театру. Початок о 17 годині.

Про це повідомляє сайт рівненського православного молодіжного об’єднання «НІКА».

«Сталася велика трагедія. Згорів священицький дім і загинуло двоє діточок. Двом, на щастя, вдалося врятуватись. Просимо ваших молитв і хто чим може допомогти, відгукніться на цю трагедію», – йдеться у повідомленні, де також вказуються реквізити для матеріальної допомоги постраждалим.

Пожежа спалахнула у будинку священника 4 січня. Старшій доньці вдалося врятувати лише найменшу сестричку. Вивести з вогняної пастки 7-річну Вероніку та 4-річну Софійку дівчинка вже не змогла, бо шлях до них перекрив вогонь. 6 січня сестричок поховали.

Отець Василій очолює єпархіальний відділ по роботі з молоддю в Рівному.

Для всіх охочих працювали волонтери Рівненського Ротаракт клубу, котрі займалися художнім розписом на обличчях маленьких героїв та їх вихователів, а також допомагали в організації конкурсів та змагань.
Як і годиться, привітати діток прийшли справжні Дід Мороз та Снігуронька, котрі грали з малечею в ігри, водили хороводи та співали пісень. Всі охочі дітки могли посидіти в Дідуся Мороза на колінах та розповісти віршик, чи проспівати пісеньку. Справжньою несподіванкою став акробатичний номер вихованки Клеванської школи-інтернат Анютки, котрий викликала справжній фурор у всіх присутніх.
Набавившись досхочу та сповна розкривши свої таланти, всі дітки отримали чудові подарунки з рук Діда Мороза та Снігуроньки (Антона Борболя та Ольги Бабак).
Дуже приємно, що незважаючи на значне завантаження Новорічнимии корпоративами та святами, Антон Борболь та його команда вже вкотре допомагають нам у проведенні дитячого свята та викладаються на всі 100 %. Як пояснює сам Антон: «Ніщо так не імпонує артисту, як віддача аудиторії і немає вдячніших глядачів , ніж дітки. Провівши свято вперше минулоріч, ми просто скупалися у позитивному заряді емоцій та вирішили щороку долучатися до такого року благодійних проектів. Та й бути Дідом Морозом – річ приємна, це саме те, чого так прагнуть всі чоловіки».

По закінченню свята, дітки та вихователі щиро подякували організаторам за подароване свято, а ротарійці, в свою чергу, висловили вдячність, що змогли розділити свято з дітьми.
Зі слів президента Рівне Ротарі клубу Наталії Чернецької: «Щорічне проведення Новорічної ялинки для діток є одним з улюблених проектів нашого клубу, адже нема нічого приємнішого, ніж дарувати щастя та посмішки для діток, котрі того потребують. Перед святами кожен бажає хоча б на мить стати чарівником і створити маленьке диво, тому організація таких свят дає можливість відчути себе, Дідом Морозом, подарувавши діткам радість та казку».
Щиро надіємося, що дане свято знайде своє продовження і в новому році, і ще більша кількість діток зможе долучитися до заходу.

Це свято здавна було шанованим на Русі. Коляди, як ще називають цей вечір, завершають Різдвяний пост. Одна з головних традицій святкування православного святвечора — приготування куті. Цю страву, яка складається з розмоченого зерна пшениці, заправленого медом і фруктами, ввечері їсть вся сім'я. Це свято є приводом для того, щоб всі рідні і близькі зібралися за одним столом після появи першої зірки на вечірньому небі. Вона сповіщає весь світ про те, що в цей момент колись народився Спаситель.

На православний святвечір раніше клали пучок сіна на стіл, оскільки Ісус Христос народився в яслах, де було багато сіна. Сам святковий стіл накривали 12 різними стравами — за кількістю апостолів Ісуса. Усі блюда мають бути пісними. І на столі обов'язково повинна стояти кутя. У деяких слов'янських народів заведено давати кутю не тільки всім членам сім'ї, а й худобі.

Вифлеємський вогонь миру євромайданівцям принесли пластуни.

Як розповіла керівник ррівненського міського «Пласту» Оксана Шевчук, рівненські пластуни перейняли вогонь миру від львівських колег, а ті, в свою чергу - на кордоні з Польщею від польських скаутів-харцизів.

Вифлеємський Вогонь Мируяк світло тепла, миру, злагоди і сподівання мандрує світом, долаючи кордони і єднаючи християн у переддень Різдва Христового. Ідея Вогню і його простий символізм — мир, радість і братерство — прихильно сприйнялися українською громадою продовж останніх років, становлячи для багатьох з нас доповнення під час святкування Різдва.

Вифлеємський Вогонь Миру постійно горить у Вифлеємі, на місці народження Ісуса Христа. Не слід плутати його з Єрусалимським вогнем, що запалюється на Великдень. Цей вогонь є спомином про прихід на землю Ісуса Христа, котрий є символом любові та миру, визволенням від гріхів. Він визволяє людей з розпачу і дає силу, сподівання та надію.

В скаутському поясненні палаючий вогник символізує очікування в період посту та повну жертовність. Світло є символом випромінювання добра, душевного спокою, любові до людей і до світу. Рівночасно, цей промінчик — це солідарність зі всіма, хто є далеко. Солідарність з убогими, поєднання з Христом, котрий народився в убогості. У XII столітті один учасник Хрестових походів привіз це світло з Вифлеєму як дар для своєї родини і близьких, як символ найбільшого добра. І через століття саме з рук в руки, від одного скаутського осередку до іншого, творячи «скаутську естафету» та єднаючи скаутів світу, Вифлеємський Вогонь долає безліч кордонів і потрапляє до всіх, хто чекає на світло тепла, спокою та віри.

Вогнем з Вифлеєму люди можуть запалити свічки вдома на Святу Вечерю. Крім того, Вогонь заносять до сиротинців, лікарень, щоб ті, котрі перебувають далеко від своїх родин, могли відчути тепло Вифлеємської зірки. Традиційно Вогонь зберігається в церкві до Йордану — до 19 січня. Потім його можна погасити. Люди можуть брати Вогонь на кожну Святу Вечерю або гасити раз запалену від Вогню свічку — за твердженням священиків, від цього святість Вогню не втрачається.

Якщо усе, про що дізналися журналісти відповідає дійсності, уже через три місяці Україна може стати повноправним членом східного економічного-торговельного союзу. Фактично це означає, що угода про Асоціацію з ЄС підписана уже на 200% не буде. Документи та подробиці переговорів щодо підписання України договору із Митним Союзом, читайте на economics.lb.ua

16 січня (чтв.19.00)

Традиційний святковий проект «Різдвяна псальма».

Академічний камерний оркестр РОФ, диригент Юрій Скрипник, хор «Воскресіння», диригент Олександр Одинець та солісти філармонії.

19 січня (нд.17.00)

«Муніципальна академічна чоловіча хорова капела ім. Л.М.Ревуцького»

З програмою «Різдво- 2014».

23 січня (чтв.19.00)

«Зимовий сад».

Заслужений артист України Михайло Іванів (скрипка), Ірина Козачук (фортепіано).

26 січня (неділя. 12.00)

Цикл концертів «Дитячий»- «Світ дитини очима композиторів». Академічний камерний оркестр, диригент Юрій Скрипник. Лектор-музикознавець Інна Жовнір.

30 січня (чтв.19.00)

Анастасія Рогашко (фортепіано, Львів).

Академічний камерний оркестр РОФ, диригент Юрій Скрипник.

У програмі твори К.Шуман, Р.Шумана та К.Дебюсі.

На Святвечір закінчується багатоденний піст, а сходження першої зірки символізує народження Христа.

До Святої вечері готують дванадцять страв на честь дванадцяти апостолів чи місяців у році. Основною - є кутя. Хоча вечеря багата, страви мають бути пісні. Досить великий вибір страв готують і нині, головне навчитися їх правильно готувати, кажуть господині.

За народними віруваннями, між померлими й живими членами роду зберігається постійний зв'язок. Якщо живі шанують своїх предків, то мертві сприяють своєму родові в хазяйстві, забезпечують здоров'ям, охороняють. Тому предків шанували й чекали у відповідь заступництва.

Після вечері вітати зі святом своїх близьких та рідних ходили колядники. Адже висловлені саме в цей день побажання щастя, здоров’я та добробуту, мали обов’язково здійснитися.

За попередніми даними пожежа спалахнула через займання новорічної ялинки. Оскільки будинок був дерев’яний, вогонь ширився приміщенням миттєво. Хоча від виклику пожежних до ліквідації пожежі минуло менше сорока хвилин, стихія встигла наробити непоправного. В одній з кімнат рятувальники виявили мертвими двох доньок священика – 5-річну Софійку та 7-річну Вероніку. Ще двоє дітей доставили у лікарню.

Сайт рівненського православного молодіжного об’єднання «НІКА» розмістив реквізити для матеріальної допомоги родині протоієрея Василія Романюка.

«Сталася велика трагедія. Керівника нашого сайту Господь відвідав бідою, згорів священицький дім і загинуло двоє діточок. Двом, на щастя, вдалося врятуватись. Просимо ваших молитв і хто чим може допомогти, відгукніться на цю трагедію. Бажаючі можуть перерахувати кошти на рахунок в Приватбанку: 5168 7553 3208 3563, Романюк Василь», - йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, до фіналу шоу вийшло три колективи: хор Львова, тренером якого є Руслана, хор Севастополя, зірковим наставником якого є Ірина Білик, та хор Злати Огневич, який представляє Донецьк. У складі двох колективів виступали рівняни - Микола Бобрик співав за хор Львова, а Віталій Буняк - за хор міста Севастополь.

У фінальному гала-концерті на сцену вийшли всі вісім хорів, які брали участь у проекті. Журі цього разу лише коментувало виступи колективів, але на визначення переможця не впливало - все вирішило sms-голосування телеглядачів. За його підсумками, третє місце здобув хор Севастополя, друге - Донецька, ну а перемогу здобув хор Львова! Можемо пишатися, що перемогу у шоу здобув хор, в якому співає наш земляк!

Повідомляє рівненський штаб спротиву.

В той час, коли група молодих людей, що проходили майданом Незалежності, зупинилася поблизу наметового містечка й мирно спілкувалися з активістами Євромайдану, до них підійшов молодик напідпитку.   

Цей чоловік почав нецензурно висловлюватися в адресу одного з хлопців, що спілкувалися з активістами. Це переросло в словесну перепалку між чоловіками. Хлопці, які були поблизу наметового містечка, намагалися розвести учасників конфлікту в різні сторони, щоб не допустити бійки між ними. В цей час до них підбіг невідомий та сильним поштовхом збив з ніг активіста Євромайдану Анатолія Бондарчука, який намагався врегулювати конфлікт біля наметового містечка.

Рівненський Євромайдан закликає правоохоронців ретельно розслідувати цей випадок й забезпечити належну охорону громадського порядку під час мирних акцій протесту.

Нагадуємо, напередодні у Рівному побили громадського активіста Євромайдану Віталія Примака. А кількома днями раніше активістку рівненського Євромайдану ввечері перестріли чоловіки в міліцейській формі.

Про це йдеться у заяві на сайті "Батьківщини".

 6 січня святкова програма розпочнеться о 10:00 з бослужіння. Упродовж всього дня зі сцени Майдану виступатимуть вертепи та церковні хори.

О 19:00 з привітаннями на сцену вийдуть лідери опозиції.

Різдвяне Богослужіння розпочнеться о 22:00, на 23.00 заплановане пастирське слово від представників конфесій.

На Святий вечір гостей Майдану пригощатимуть кутею, пампухами, узваром. Також на Майдані приготують традиційне святкове меню з дванадцяти страв.

На Різдво, 7 січня, починаючи з 8:00 і до ночі на сцені Майдану триватимуть молитви, а також виступатимуть вертепи.

О 13:00 церкви Києва та інших міст проведуть святковий передзвін, який буде підтриманий на Майдані.

Сюди організатори запрошують приходити на свято з маленькими дзвіночками.

Після цього на сцені відбудеться Різдвяне Богослужіння, будуть зачитані Різдвяні привітання до пастви від предстоятелів церков.

О 14:30 з привітанням з Різдвом Христовим виступлять лідери опозиції.

О 15:00 на Майдані відбудеться парад Різдвяних зірок, а о 16:00 - флешмоб, під час якого колективи вертепів запросять волонтерів разом привітати киян з Різдвом, а увечері розпочнеться святковий концерт.

Як відомо, раніше в опозиції заявили, що не скликатимуть народне віче до Різдва, оскільки багато мітингувальників роз’їхалися на свята по домівках.

1.  Ольга Пешко: 5223 голоси.

2. Олеся Ткаченко: 3561 голос.

3. Ганна Бонка: 934 голоси.

Свою перемогу учасниці можуть обміняти на ексклюзивний дизайнерський одяг у магазині «A. Tan», що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Макарова, 23 (ТРЦ «Екватор»).

І місце: сертифікат на 300 грн 
ІІ місце: сертифікат на 200 грн
ІІІ місце: сертифікат на 100 грн

Сайт міста Рівне 0362.ua висловлює подяку магазину дизайнерського одягу «A. Tan» http://a-tan.0362.ua/ за спонсорство, а також учасницям за активність під час голосування!

А всім рівнянам бажаємо бути стильними у Новому році!

Ситуація майже в кожному українському місті сьогодні складна: дороги погані, будівництво хаотичне, розуміння того, що потрібно зробити, а що навпаки, заборонити – немає. Навіть у разі документально прийнятого генерального плану, місто може розвиватися далеко не так, як могло б.

Ми вирішили скласти список з 50 ідей, які стануть в нагоді будь-якому українському місту – і брали до уваги найкращий досвід з реалізованих проектів – в Україні, Росії, Європі та США. Ми розподілили всі 50 ідей на три категорії складності: прості, середні та складні. Кожна з них потребує більшого часу/ресурсів/затрат на втілення. Проте, не так це вже й складно: єдине, що треба мати в будь-якому разі – це чітку волю та бажання працювати. Ми впевнені, що втілення хоча б однієї ідеї з цього списку здатне змінити життя українського міста на краще. 

Швидко та недорого

1) Безкоштовна цифрова бібліотека. Коли ви востаннє були в бібліотеці і брали там паперову книгу? Отож-бо й воно. Радянський тип бібліотечної справи відходить в минуле, і вже навіть школярі і студенти – категорії населення, які мали б регулярно користуватись бібліотеками, не мають бажання туди йти. В цифрову епоху, коли в кожного вдома є принаймні один гаджет, нерозумно не використовувати цей потенціал. Для початку – у співпраці з компаніями, як це показує досвід МТС у великих містах України. А далі вже можна буде подумати про щось більш сучасне.

2) Сервіс оренди велосипедів. Повертаючись до теми велоруху, неможливо популяризувати його, не давши людям спробувати. Поступово, але впевнено, точки, де можна взяти в оренду на годину, дві, або на цілий день велосипед, з’являються на території країн колишнього СРСР. [Досвід]

3) Прибрати зовнішню рекламу з історичного центру міста. Пройдіть центральними вулицями та площами свого міста, погляньте навколо та вгору – чи багато ви можете побачити? Чи видно, власне, саме місто? Ні, його не видно, адже прекрасні фасади сховані за убогою рекламою біл-бордів, якої останнім часом стало так багато, що мозок просто не звертає на неї уваги. Захисники рекламних щитів (а зазвичай це міська влада і рекламні агенції) скажуть: “Як, це неможливо, місто втратить прибутки!”. А ми їм у відповідь покажемо цьогорічний досвід Москви, який доказує: знімати рекламні щити не тільки варто, а і корисно. Відтепер місця на щитах, що залишились, продаються за принципом аукціону, і вже принесли міському бюджету 70 млрд рублів. [Досвід]

4) Встановити правила оформлення вивісок магазинів. 20 різних шрифтів, 30 різних кольорів – і колись прекрасна вулиця перетворюється у середньостатистичний Шанхай. Вседозволеність та хаос у місцевому самоврядуванні, з одного боку, та повний несмак у власників магазинів, – з іншого, спричинили появу захаращених вивісками фасадів. Аби цього не трапилось, достатньо зробити лише 2 справи: прийняти на законодавчому рівні правила та вимоги щодо зовнішнього вигляду цих вивісок, та поступово демонтувати старі й страшні на нові. Думаєте, важко? Знову ж таки – ні. В Москві цього року прийняли дизайн-код вулиць, розробкою якого займалася Студія Артемія Лєбєдєва. [Досвід]

5) Ліхтарі-вказівники. Ідей щодо оформлення вуличних вказівників є багато, і на вулицях українських міст ми можемо побачити як хороші, так і невдалі варіанти. В цьому випадку захотілось поділитись досвідом Ужгорода: там вуличні вказівники сумістили з ліхтарями, і цей симбіоз вийшов досить вдалим. Ліхтарі мали ще стати в мабутньому точками безкоштовного вайфаю в центрі, але на це вже, ймовірно, грошей не вистачило.

6) Публічний безкоштовний wi-fi. Коли турист приїжджає в Тбілісі, йому пропонується законектитись до безкоштовної wi-fi-мережі, що має назву “Tbilisi loves you”. Як ви думаєте, наскільки великі шанси, що людині це сподобається і вона захоче повернутись сюди ще раз? Правильно – великі. Тому безкоштовний вай-фай на центральних вулицях та площах міста не така вже й безнадійна ідея.

7) Єдиний онлайн-центр для звернень громадян. Аби не створювати велетенських черг з людей, які приходять поділитися своїми проблемами та сподіваються на їх вирішення, варто створити єдину онлайн-систему, де людина зможе зареєструвати свою проблему та направити до потрібного відомства. Щось на зразок УкрЯми, але з дієздатним результатом: база проблем сама по собі нецікава, якщо не передбачається їхнє вирішення.

8) Інтерактивні скульптури. Розглядати пам’ятники – це цікаво, особливо якщо вони мають сотні років. Але тепер ми можемо робити інтерактивні скульптури – які рухаються, перетворюються, і привертають увагу тисяч людей. Наприклад, як скульптура закоханих у Батумі, яка “сходиться” і “розходиться” кожні 15 хвилин.

9) Зелені насадження та клумби. Створити парк – недешеве задоволення, як і звичайна висадка дерев. Швидкий та дешевий спосіб озеленення вулиці – рослинність у спеціальних бочках/горшках/клумбах. Виглядає не менш круто, догляду вимагає небагато і коштує не так дорого, як здавалось би.

10) Публічні туалети. Мало хто любить розмовляти про це, але коли вас “кличе” природна потреба, то наші міста виявляються абсолютно не пристосованими до цього. Зазвичай серед публічних туалетів в центрі – 1-2 точки радянського типу і вигляду. В Києві на Хрещатику тимчасово знайшли вирішення цієї проблеми, поставивши біотуалети пристойного виду. А ось як виглядає аналогічний біотуалет у Лондоні.

11) Табло з графіком руху. Очікування громадського транспорту в Україні рівнозначне гаданню на кавовій гущі: ти ніколи не знаєш, коли прийде автобус, якого напрямку він, і чи прийде взагалі. Якщо на вулицях грузинського Батумі та українського Львова вже почали з”являтись електронні табло з графіком руху громадського транспорту, то й іншим містам це під силу. Проте, ідея працюватиме лише з комплексним покращенням всього транспорту у місті. [Досвід Вінниці]

12) Соціальні контейнери. На противагу сміттєвим бакам є доцільність встановити по місту кілька точок для збору вживаного одягу: адже часто, роблячи генеральне прибирання, ми вирішуємо позбутись десятків речей, які могли б ще стати в нагоді людям з поганим соціальним статусом. [Досвід Львова]

13) Розмальовані стіни. Значна частина житлового фонду українських міст побудована за радянських часів, і зараз наші будинки – сірі, непривабливі та часом навіть моторошні. Виправити ситуацію легко: віддайте стіни будинків для розмальовування митцям, як це щороку роблять на фестивалі Республіка у Кам”янці-Подільському, і колись похмурий район отримає нове яскраве життя.

14) Провокуйте креативність. Мистецтво не виникає саме по собі, як і решта культурного життя у місті. Його треба стимулювати, дати поштовх для розвитку, і найголовніше – не заважати. Взяти хоча б для прикладу київський фестиваль Kyiv Sculpture Project.

15) Стіна “Before I Die”. Все почалося з китайської дівчини Кенді Чанг, яка встановила у своєму місті чорну стіну з трафаретними надписами “Before I Die, I want to…”. Перехожим пропонувалось дописати власні мрії та бажання, які вони хочуть здійснити за життя. Ідея стала настільки популярною, що швидко поширилася світом: тепер такі стіни можна зустріти на фестивалях, на міських вулицях та святах. Чому б не дізнатись, про що мріють жителі українських міст?

16) Навігація для автобусів. Транспортна система повинна бути життєздатною не лише для жителів міста, а й для його гостей. Коли з-за рогу повертає невідомо який автобус з заляпаним номером та переліком маловідомих вулиць, набраних Capslock, це не сильно допоможе зорієнтуватися у виборі – сідати вам на нього чи ні.

17) Інтерактивні музеї. Час нудних виставок та споглядань глечиків минає: у світі активно застосовують нові технології для заохочення відвідувачів у музеях. Створіть цікавий ролик, поставте проектор, поставте екрани, запросіть відвідувачів взяти участь, долучитися до експозиції – але не змушуйте їх бути пасивними споглядачами – за таке ніхто не захоче платити гроші. Це стосується і всіх “славетних і стародавніх” замків на території України, які більше нагадують груду каменю.

18) Обмін людьми. Чи багато жителі Луганська знають про Чернівці? А жителі Франківська про Суми? Якщо тверезо поглянути, то ми взагалі майже нічого не знаємо про тих, з ким живемо в одній країні. Але у всіх нас – спільні проблеми. Чому б не спробувати розвіяти стереотипи, обмінятись досвідом, проблемами та спільно розробити шляхи їх вирішення? Короткострокові обміни людей з метою покращення міст стали б чудовим зразком співпраці в Україні.

19) Облаштування пустирів. В кожному місті є незайняті ділянки, які роками приваблюють бродячих собак, людей, сміття, і фактично не несуть ніякої користі. Чому б не перетворити їх у щось більш цивілізоване? Пустирі, навіть ті, які вже перебувають у власності, можна використати з благородними намірами. [Досвід різних міст]

Середньої тривалості та вартості

20) Створення велодоріжок та велопарковок. Для початку – хоча б в історичному центрі, а в перспективі – по всіх кварталах. Так, ми в курсі, що в нас ще навіть дороги для автомобілів не всюди є, не кажучи про велосипеди. Пересідання на велосипеди – загальноєвропейський тренд останніх років: це екологічно, це дешево і це корисно для здоров”я. Без відповідної інфраструктури ніхто не буде витягувати велосипед з комори, побоюючись, що його переїде автомобіль, а колесо застрягне у відкритому каналізаційному люку. І, до речі, для тих, хто каже, що велодоріжки – це неприбуткове і нікому не потрібне заняття, маємо залізний аргумент: доведено, що вони збільшують прибутковість закладів та вартість будинків, розташованих поблизу. [Дослідження]

21) Створити логотип і бренд міста. Звісно, при повній відсутності стратегії розвитку міста та розбитих дорогах, займатись розробкою бренду було б дурістю. Але рано чи пізно всі зрозуміють, що саме такі візуали – і є тією мовою спілкування міського середовища з його гостями. Те, як місто себе позиціонує, залежить його майбутнє в геосоціальному просторі. Поки що ж ми можемо вивчати негативний досвід – наприклад, фірмовий стиль Дніпропетровська, за який заплатили 300 тисяч гривень, і який, м’яко кажучи, не надто вражає.

22) Система навігації по місту. Яким би крутим ваше місто не було, людині, яка потрапляє до нього вперше, досить важко зорієнтуватися з першого разу. Тим більше, якщо це міста середньовічного типу (тісний, заплутаний центр і великі околиці). Якщо ви хочете, аби гості вашого міста не заблукали, побачили всі цікаві місця та залишились задоволеними – створіть систему навігації. Хорошим досвідом є львівський та київський, де для туристів встановили численні борди з означенням ключових місць на карті міста та як до них дістатись.

23) Обмеження використання МАФів. Малі архітектурні форми, або, як їх ще називають, МАФи – це біда сучасної України. Якщо в 90-х всі торгували з одноденних палаток, то зараз для цього використовують пластикові або дерев’яні кіоски, зовнішній вигляд яких далеко не вписується у архітектурні ансамблі навколишніх вулиць. Для того, аби місто знову не перетворювалось у Шанхай, варто обмежити використання МАФів – для початку хоча б встановити для них крутий дизайн і дозволені місця.

24) Впорядкувати вуличні ринки. Як би вам не було шкода бабусь, але торгувати овочами, фруктами та молочними продуктами з землі – це неправильно. Закон повинен бути рівним для всіх – не можна дозволяти стихійним ринкам продукувати антисанітарію та безлад на тротуарах.

25) Нічні рейси громадського транспорту. У великих містах ця проблема не є настільки нагальною, проте в містах з чисельністю населення до 500 тисяч пізнього вечора або взагалі, вночі, досить важко зустріти автобус, який довезе вас додому. Якщо це питання є справді актуальним для вашого міста, то можливо варто запустити нічні рейси? Які, наприклад, будуть курсувати раз на годину за визначеним маршрутом?

26) Інвентаризація всього майна і земель. Здається, в жодному українському місті достеменно не знають, що, де, та в чиїй власності знаходиться. Земельні ділянки відчужуються по декілька разів, державно майно непомітно списується, а будинки державного значення належать невідомо кому. Лише наявність прозорої кадастрової системи, яка доступна для перегляду будь-кому, та інвентаризація всього, що є в місті, дозволить побачити, якими ресурсами воно володіє.

27) Енергозберігаюче освітлення. Навіть банальні енергозберігаючі лампочки ще не набули в Україні значного поширення, аби можна було казати про їх повну перемогу. В Європі, натомість, законодавчо заборонили лампи розжарювання, які не лише шкодять екології, а й неефективно витрачають енергію.

28) Сортування сміття. На даний момент від 5% до 7% території України становлять смітники. Для того, аби сміття не накопичувалось, а перероблювалось, для початку треба його посортувати. І бажано, аби це робили люди самостійно. Перші ознаки прогресу можна вгледіти на вулицях деяких міст: у Львові протягом кількох останніх років активно впроваджують процедуру роздільного збору сміття біля будинків. [Чому потрібно сортувати сміття, pdf]

29) Безпечні дитячі майданчики. В десятках міст України досі функціонує старе залізяччя радянського зразка, яке іменується дитячими каруселями, і від несправності яких щороку страждають діти. Такі аварійні майданчики треба закрити, і натомість облаштувати нові. Нехай це відбувається у співпраці з відомими брендами та компаніями – краще такий піар, ніж людські жертви.

30) Безкоштовні спортивні майданчики. Якщо вам не хочеться, аби молодь вечорами вправлялася у алкоголізмі та посиденьках з “сємками”, організуйте додатковий варіант дозвілля. У кожному спальному кварталі повинні бути безкоштовні публічні спортивні майданчики, на які може прийти кожен охочий. Не всі мають гроші чи бажання відвідувати фітнес-зали, а такі ініціативи були б чудовим методом стимулювати та розвивати здоровий спосіб життя.

31) Смітники. Чим довше людині треба часу, щоб знайти смітник, тим менше шансів, що сміття потрапить до цілі, а не повз неї. В місцях масового скупчення людей життєво необхідні смітники – навіть у найбільш свідомих громадян не вистачить терпіння, аби не кинути щось під найближче дерево. І ще: бажано ставити ці смітники не біля лавочок, Артемій Лєбєдєв пояснить вам, чому.

32) Лежачі поліцейські. Простий, але вкрай ефективний спосіб захистити пішоходів на завантажених трафіком вулицях. Якщо немає потреби чи можливості організувати світлофорне регулювання руху – то лежачі поліцейські дуже ефективно зупиняють водіїв, які люблять поганяти – тим більше, біля навчальних та громадських закладів.

33) Прийняття генерального плану міста. Жодні реформи неможливі без чогось основного – дорожньої карти, інструкції, правил – які регулюватимуть все. Такою інструкцією для кожного міста має стати його генеральний план. Не сфальшований папірець з правками заради тимчасової вигоди місцевих олігархів, а справжній план дій на найближчі роки. Саме від нього потрібно буде відштовхуватись у всіх подальших реформах.

34) Камери відеоспостереження. Як запобігти злочинам? Як мінімум – попередити. Камери відеоспостереження допоможуть не лише зафіксувати можливі злочини, а й вберегти проблемні квартали: мало хто захоче робити погані речі під прицілом камер. Або навіть їх муляжів: цікаво було б провести експеримент з такими муляжами, запевнивши всіх, що це справжні камери і справжнє відеоспостереження. Люди повірять і результат буде той самий :)

35) Програма озеленення міста. Посадити 100500 кущів амброзії – це не озеленити місто, а нашкодити йому. Програма з грамотного озеленення, створення парків, підтримання існуючих насаджень, повинна бути складовою генерального плану. Якщо ви не хочете перетворитись в бездушне і задушне місто, турбуйтесь про зелень.

36) Нові громадські простори. Місто – це в першу чергу public space, місця, в яких перетинаються події, долі та життя. В першу чергу ви підете на площу, сквер або інший затишний куточок, а не черговий торговий центр. Тому треба турбуватись про те, аби такі місця існували та розвивались. Це не так вже й важко – маленький куточок public space можна зробити і власними зусиллями. [Досвід Львова]

Довго та недешево

37) Передати старі заводи і приміщення під коворкінги і креативні центри. В кожному українському місті, в якій області б воно не знаходилось, є кілька радянських будівель з вибитими вікнами, які вже роками стоять без діла. Зазвичай – це залишки старих підприємств або установ, які не пережили розпаду колись великої країни. Так чому б не використати ці будівлі на добру справу? Чимало молодих людей мають достатньо ідей щодо того, чим зайняти себе у житті. Але їм банально не вистачає місця для втілення цих ідей: стартапи, художники, дизайнери, та інші творчі і молоді люди банально не мають грошей, щоб сплачувати дорогу оренду і винаймати собі офіси. Для успіху цього проекту треба дві складові: воля міської влади, якій не шкода віддати щось, та інвестор, який приведе будівлю в нормальний стан. Рік-два, і колись страшна і покинута територія стане новим міським магнітом, куди буде тягнутися молодь та творча інтелігенція.

38) Окремі смуги руху для громадського транспорту. Потрібно зрозуміти ключову ідею: місто для людей, а не для автомобілів. Саме тому десятки пасажирів автобусів та іншого наземного громадського транспорту, не мають чекати в заторах стільки ж, як і власники джипів. Досвід Енріке Пеньялоси – мера Боготи, який всього за три роки перетворив місто з нетрів у цивілізацію, доводить, що це правильний шлях. [Досвід]

39) Туристичні інфоцентри. Для тих, кому карти міста з цікавинками буде мало, варто заглянути в спеціальні туристично-інформаційні центри, які можна знайти за великою літерою “і” в зеленому кружечку. Ініціатива створення таких центрів, які, між іншим, уже функціонують в багатьох містах України, повинна йти від місцевої влади. В такому центрі турист може отримати безкоштовну карту міста, дізнатися про можливості щодо поселення, придбати квитки на громадський транспорт, замовити екскурсії, тощо. Живе спілкування з навченими фахівцями (бажано – ще й тими, які володіють англійською) набагато приємніше, ніж хаотичне перепитування в перехожих, як знайти вокзал.

40) Сонячні панелі на даху зупинок. Зробити енергетично незалежні зупинки громадського транспорту, які б вночі не лякали б людей мороком, а навпаки, освітлювались – з цією задачею цілком справляються сонячні панелі, які можна помістити на даху зупинки.

41) Ліквідація центрального опалення на користь міні-котелень. Мало хто пам’ятає, але взимку 2006 року жителі Алчевська залишилися під загрозою замерзання: через помилку комунальників центральне опалення в місті повністю зупинилося, і мороз зруйнував його. Ми чудово знаємо, що центральні системи опалення в інших містах України знаходяться у не набагато кращому стані: тож перш ніж подібне повториться ще десь, чи не варто вжити попереджувальних заходів? Один з варіантів – перехід на індивідуальне опалення кварталів та будинків. Міні-котельня в кожному дворі – це індивідуальний підхід до регулювання температури в помешканнях багатоквартирних будинків.

42) Знесення естакад на користь міського транспорту. Проблема заторів не вирішується будівництвом нових магістралей, розвязок та естакад: це наче паливо для автомобілів, більше доріг – більше заторів. В Парижі, на щастя, це зрозуміли, і вирішили позносити естакади на користь трамваю. [Досвід]

43) Реконструкція вулиць для підвищення безпеки. Як виглядає ідеальна вулиця? Це не лише шматок асфальту, по якому може проїхати автомобіль, це і велодоріжка, тротуар, відокремлення, каналізайні системи, розмітка, острівці безпеки для пішоходів, доступність для людей з обмеженими можливостями. Ідеальність складається з дрібниць: досвід Орландо і досвід Парижу.

44) Програма ліквідації старого житла. Москва пройшла вже цей етап практично повністю, а в Україні лише почали задумуватись про це. Так звані “хрущовки”, які були зведені в 60-80х роках минулого століття в якості швидкого вирішення житлової проблеми післявоєнного часу, майже повністю вичерпали свій ресурс. І тим не менш, в них продовжують проживати 25% населення України. Рано чи пізно це питання постане ще серйозніше, тож варто починати його вирішувати вже зараз.

45) Ліквідація втрат тепла. Одного разу хтось здогадався взимку вдягнути тепловізори та поглянути на наші з вами вулиці. Результат був неймовірний: значна кількість тепла, яке покликане обігрівати будинки, просто втрачається по дорозі, прогріваючи асфальт та повітря. Одне з завдань модернізації комунальних служб – це ліквідація таких втрат.

46) Підземні паркінги. Замість того, аби відводити такі потрібні та дорогі земельні ділянки під паркінги, краще використати підземний простір. На поверхі знадобиться облаштувати всього заїзд та виїзд для автомобілів, в той час як простір над паркінгом можна задіяти значно ефективніше. Якщо ви не хочете, аби узбіччя ваших вулиць були затиснуті автомобілями, будуйте паркінги. І ховайте їх під землю.

47) Виведення бізнес-центрів в окремі квартали. Загальноєвропейська тенденція – це виведення великих бізнес-центрів поза межі історичного центру. Це дозволяє розвантажити транспортні вузли та сконцентрувати ділову діяльність міста в певному місці. Один з найяскравіших прикладів такого процесу – район Де Фанс у Парижі.

48) Реконструкція систем водопостачання. Здається, ми не в пустелі живемо, але з водою у нас вкрай складно. Не всі міста здатні похвалитися цілодобовим водопостачанням, і це здебільшого залежить від наполегливості місцевих адміністрацій та комунальних служб. Зробити цілодобове водопостачання та налагодити фільтрацію стоків – це банальне, але досі актуальне для українських міст завдання.

49) Реставрація фасадів. Якщо ви не хочете, аби будинки в центрі міста впали перехожим на голову, а туристи досі мали що фотографувати – потрібно зайнятись збереженням історичних фасадів. Печальна ситуація: кафе на першому поверсі знайшло фінанси і бажання відреставрувати свій шматок фасаду, а решта будівлі скоро завалиться. Треба окреслити межі історичного центру, паспортизувати кожен фасад, і на основі роздільного фінансування (50% – влада, 50% – власник) відреставрувати їх.

50) Повністю пішохідні вулиці. Що за наглість – заборонити автомобілям в’їзд та перетворити вулицю на повністю пішохідну? Виявляється, у цьому є своя користь – це не лише ще один public space, а й конкретна вигода для всього, що розташоване на цій вулиці. Пішохідні вулиці роблять місто привабливішим. [Досвід Росії]

Маєте власні ідеї, які могли б доповнити цей матеріал? Хочете щось заперечити/додати/покритикувати? Будемо раді вашим думкам в коментарях. А ще краще – посиланням на практичний – реальний, а не віртуальний – спосіб вирішення проблем. Можете вважати цей пост теоретичним початком, з якого ми почнемо більше розповідати про корисні речі, які можуть змінити життя наших міст.

9 січня 2014 року на Майдані Незалежності о 18:00 – Колядуємо разом з учасниками фестивалю „Різдвяні піснеспіви”.

Про це поінформував голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, Валерій Саратов, повідомляє Урядовий портал.

""Після перерахунку вартість на опалення дитсадків, лікарень та інших закладів бюджетної сфери буде знижена в середньому на 25%. Це дозволить зекономити близько 2 млрд гривень. Такий додатковий ресурс залишиться в регіонах і буде спрямований на розвиток міст і районів, підвищення комфортності проживання громадян", - сказав Саратов.

Водночас він зазначив, що вартість опалення для населення зменшуватися не буде, оскільки держава вже підтримує кожного українця, дотуючи різницю в тарифах, але й підвищень тарифу на теплову енергію для населення не варто чекати. "Держава й надалі продовжить дотувати вартість газу для населення, яка на 55% менша, ніж для підприємств теплокомуненерго", - запевнив голова Нацкомпослуг.

За його словами, наразі населення отримує газ для індивідуального опалення, за який при річному споживанні до 2,5 тис. кубічних метрів платить 728 грн за 1 тис. кубічних метрів. А при споживанні від 2,5 тис. метрів кубічних - 1091 грн за 1 тис. метрів кубічних. Натомість середня ціна за 1 тисячу кубічних метрів для підприємств теплокомуненерго становить 1309 грн.

Як повідомила представник РАЕС Вікторія Леонова, орієнтовна дата закінчення ремонту – 7 січня.

Перед цим 2 січня о 23:10 енергоблок №4 (ВВЕР-1000) Рівненської атомної електростанції був включений в мережу після проведення поточного ремонту, який тривав з 31 грудня 2013 року у рамках балансових обмежень.

Станом на 8:00 3 січня в роботі перебувають два енергоблоки Рівненської АЕС із сумарним навантаженням 1375 МВт. Діє диспетчерське обмеження. Зауважень до роботи основного устаткування діючих енергоблоків та персоналу немає.

За минулу добу діючі енергоблоки Рівненської АЕС виробили 33 млн. кВт год. електроенергії.

Як стверджує Леонова, радіаційний, протипожежний та екологічний стан на РАЕС і прилеглій території не змінювався й перебуває у межах діючих норм.