За радянських часів кролівництвом в Україні займалися на промисловій основі, тому середньорічне виробництво дієтичного кролячого м'яса складало 130-140 тис. т у живій вазі, або на кожного українця припадало 5-6 кг ніжної кролятини. Нині ж кількість великих українських кролеферм можна перерахувати по пальцях. Здебільшого цим напрямом звірівництва займаються справжні ентузіасти – дрібні фермерські або ж особисті господарства.

Як виявилось, практично всі вони потерпають від браку потрібної фахової інформації, адже спеціалізованої літератури, як і фахівців у «кролячих справах» не так вже й багато. Тому керівники нових промислових кролівничих підприємств, фермери і селяни з великим зацікавленням приїхали до Києва послухати єдиного в Україні доктора сільськогосподарських наук, який не зрадив обраній змолоду темі кролівництва, Івана Вакуленка, а також науковців з НААН, НУБіП, ветеринарів і практиків.  

За словами Івана Вакуленка, а нині він завідує лабораторією хутрового звірівництва і кролівництва Інституту тваринництва НААН України, основний масив маточного поголів'я кролів, а це близько 0,8 млн. голів із загальної кількості у 1 млн., сконцентрований у фермерських і присадибних господарствах. Тому 95% продукції кролівництва виробляється саме у цих господарствах. Щоправда, останнім часом з’явились нові ферми - з промислового утримання кролів. Але їх поки що одиниці.

Якщо говорити про породи, то з найпоширеніших Іван Семенович називає сріблястого, білого велетня, радянську шиншилу, сірого велетня, каліфорнійського та новозеландського кролів.

Всіх причин, які гальмують розвиток цієї галузі звірівництва в Україні, єдиний доктор сільгоспнаук по кролям назвати не може, проте він достеменно знає: що треба робити, аби відродити цю галузь.

«Усі підприємства, які займаються розведенням кролів, потрібно легалізувати, щоб вони були підзвітні районному та обласному керівництву, - переконаний Іван Вакуленко. - Такий крок призупинить стихійність розвитку галузі й надасть можливість позитивно впливати на розвиток підприємств ветеринарній і селекційній службам, а також здійснювати наукове забезпечення і ймовірно державне фінансування звірівництва. Потрібно також створити регіональні спілки кролівництва, які б змогли вирішувати організацію ефективного кролівництва, заготівельних пунктів, переробку, ветеринарне обслуговування. Особливо цього потребують сільські території».

Проблемним питанням для українських кролівників є і селекційна робота. Зокрема, науковий співробітник відділу біотехнологій репродукції с/г тварин Інституту тваринництва НААН України Вадим Лісін виокремив тему штучного запліднення кролематок. Він зазначив, що ця технологія дає можливість запліднити одним еякулятом від 5 до 30 самок. Та попри всі переваги, цю технологію в Україні використовують мало, бо вона надто дорога. Вадим Іванович повідомив, що на базі Інституту тваринництва розроблено аналоги іноземного обладнання для штучного запліднення кролематок, яке коштує значно дешевше. Тож вітчизняні науковці, виходить, не забули про кролівництво і потреби галузі.

Інша течія в сучасному кролівництві - органічне чи, як його ще називають, акселераційне вирощування кролів. Під час конференції розгорнулася справжня дискусія щодо цього напряму кролівництва. Зокрема, доцент кафедри технологій, економіки та менеджменту у тваринництві НУБіП Руслана Уманець зазначила, що останнім часом органічне кролівництво надзвичайно актуальне і розповіла про головні умови такого утримання.

«Ця технологія відповідно постанови ЄС не дозволяє під час вирощування і утримання кролів використовувати антибіотики і стимулятори росту, - наголосила пані Руслана. - Також всі компоненти комбікорму мають бути органічними і екологічно чистими. Особливістю органічного кролівництва є повна відмова від кліток і закритих приміщень для утримання тварин. Пухнастих за такого утримання годують і поять досхочу, доступ до їжі та води у тварин має бути цілодобово. Реалізація кролів розпочинається на 122-150 день, в залежності від сезону. І м'ясо органічного кроля вдвічі дорожче за звичайне».

Та якщо вартість м'яса при цій технології дорожча, то й вартість кормів теж вища — стверджують інші спеціалісти з кролівництва.

«У порівнянні з технологією акселераційного вирощування кролів традиційне кролівництво забезпечує однаковий вихід кролів від самки протягом року (20-25) з набагато нижчою вартістю кормів, але поступається культурою виробництва товарного м'яса, - зазначив Іван Вакуленко. - Справді технологія акселераційного вирощування кролів має деякі переваги над традиційною, приміром, у комфортності утримання та за якістю вирощуваного племінного молодняку. Проте за вартістю кормів, частка яких у виробництві сягає 50-60%, в 2,25 рази поступається традиційній технології. Дорогі також клітки для утримання кролів - 2-3 тис. гривень».

Нерентабельним органічне кролівництво вважає й ветеринарний лікар, виконавчий директор ПрАТ «Укрзооветпромпостач» Олександр Мороз. Він також розповів про дуже важливі речі, які необхідно знати кролівникам. Наприклад, чи знали ви, що при температурі у приміщенні нижче +11°С кролі просто перестають рости? А ще ці тварини дуже бояться шумового стресу, тому кролятник потрібно будувати подалі від автомагістралей, аеропортів, інших ферм, водойм.

Своїм досвідом ведення промислового кролівництва з учасниками конференції поділився і Вадим Гудима. Він уже 10 років вирощує кролів і сьогодні на його кролефермі поблизу Києва утримується 18 тисяч вухастих, з них 3,5 тисячі - робочі кролематки новозеландської і каліфорнійської порід.

«Тварин ми забиваємо, починаючи з 80-ти днів. Годуємо їх гранульованим комбікормом, який виготовляємо в господарстві. З власного досвіду скажу: головна складова ціни — це вартість кормів. Тож раджу всім, хто займається кролівництвом, заготовляти кормову базу заздалегідь. Нас, наприклад, просто спасе від кризи те, що ми вчасно і за нормальними цінами закупили зерно», - зазначив Вадим Гудима.

Однозначно, кожен, хто відвідав конференцію, отримав потрібну та цікаву для себе інформацію. До речі, поспілкувавшись з учасниками заходу, зробила власний висновок - однією з причин, яка гальмує розвиток кролівництва, є роз'єднання господарств, відокремленість від аграрного світу, одноосібність, ігнорування досвіду один одного, відсутність обміну інформацією.

Створюючи кролеферму, кожен намагається самостійно опанувати ази кролівництва, роблячи помилки і вивчаючи нову для себе справу з нуля. Та ж недаремно в народі кажуть, що розумні люди вчаться на помилках інших. Зважаючи на те, що кролівництво - доволі непростий і ризикований бізнес, тут краще залучитися порадами і знаннями спеціалістів. І один одного.

Цікавтесь, вивчайте, запитуйте, шукайте. І ваш пухнастий бізнес неодмінно процвітатиме!