Градації кольору дорогоцінних каменів не можуть бути цілком певними підрозділу, що й тому приводяться нижче, досить загальні й у кожному випадку можливо велика різноманітність фарбувань. Навіть у першому із цих підрозділів рідко відсутній який-небудь слабкий відтінок. До категорії жовтих каменів віднесені й жовтогарячі камені. До категорії зелених каменів — жовтуваті й зеленуваті камені. У групу фіолетових каменів входять також лілові й пурпурні камені, а до коричневих ставляться жовтуваті й червонуваті камені

1. Прозорі й просвітчасті

У табл. на стор. 528 і 529 дорогоцінні камені розташовані в порядку збільшення їх світлозаломлення. Якщо приводиться лише одна величина показника переломлення — мінерал изотропен, тобто він може бути або кристалічною речовиною кубічної сингонії, або аморфною речовиною (склом). Якщо приводяться дві величини показників переломлення, виходить, мінерал має двупреломлением. У випадку оптично одноосьових мінералів це відповідно показники переломлення звичайного й незвичайного променів, причому який з них більше, а який менше — залежить від оптичного знака кристала. У випадку оптично двуосних мінералів — це найменший і найбільший показники переломлення. Наведені величини є стандартними показниками переломлення, відповідними до жовтого кольору натрового полум'я (5893 А), а цифри в дужках показують можливі відхилення. Звичайно нормальне значення показника переломлення збігається із середнім арифметичним крайніх значень, але іноді, наприклад для Шпінелі, воно помітно відрізняється від нього, і тому в таких випадках приводяться два ряди цифр, що характеризують відхилення від нормального значення. Для флюориту, кварцу й кальциту не відзначається варіацій величини, що й приводяться, точні аж до третього десяткового знака. Якщо варіації не зазначені, то значення повинні розглядатися лише як приблизні з точністю до другого або третього десяткового знака. У кожному випадку приводяться значення, що характеризують лише ювелірний матеріал. Турмалін, наприклад, може мати значно більші показники переломлення, чому ті, які наведені, але при цьому він непрозорий і непридатний для ювелірних цілей. Для скритокристаллических речовин вдається визначити лише середній показник переломлення, який відповідає тіні на рефрактометрі, що залишається нерухливої при будь-якому порожнє;мении. Найбільший показник переломлення бірюзи, наприклад, рідко вдається виміряти

Під символами В — G, З — F у табл. на стор. 530 приводиться різниця показників переломлення, відповідних до довжин хвиль для двох пар ліній сонячного спектра: В (6870 А) і, G (4308 А); З (6563 А) і F (4861 А). Перший інтервал охоплює майже весь видимий спектр і тому приводиться частіше. Другий звичайно приводиться при характеристиці оптичних стекол. Для одноосьових дорогоцінних каменів цифри ставляться до показника переломлення звичайного променя, для двуосних — до середнього показника переломлення р.

У нижчеподаній таблиці дорогоцінні камені розташовані в порядку зростання їх щільності (питомого ваги). У кожному випадку приводиться величина щільності, яку звичайно можна чекати для різних видів дорогоцінних мінералів. Найчастіше ця величина збігається із середнім арифметичним значенням щільності, і в такому випадку можливі варіації зазначено одним числом у дужках. Однак, якщо звичайне значення щільності відрізняється від середнього арифметичного, у дужках приводяться два числа, що характеризують відхилення від звичайного значення. Так, у випадку шпінелі звичайне значення щільності рівно 3,60, але можливі межі значень простягнуться від 3,58 до 3,98. Значення щільності кварцу й кальциту є постійними з Точністю до другого десяткового знака. Якщо варіації не зазначені, наведені значення щільності повинні розглядатися лише як приблизні