ИНТЕРНЕТ-КОНФЕРЕНЦИИ

На цю тему говорили багато. Причина очевидна і неодноразово оголошувалась на різних рівнях як політиками, так і журналістами чи суспільними діячами.  В Україні зараз існує повне домінування великого олігархічного бізнесу, притім, що малий і навіть середній бізнес ледве виживає. Відверто, це економічний нонсенс. У нормальній ринковій економіці саме малий бізнес є основою економічного розвитку. У вітчизняного великого бізнесу досить засобів, щоб корумпувати чиновників і домагатися потрібних йому рішень на державному рівні. Всі інші гравці ринку змушені виживати в умовах несправедливих законів і податків, нескінченних перевірок і поборів. Ситуація зміниться лише коли на вищому державному рівні захочуть її змінити й побудувати цивілізовану й конкурентну економічну систему. 

Стихійна  торгівля в Києві процвітала, а мабуть буде ще довго процвітатиме, хоча борються з нею довгі роки всі відповідні столичні служби. Головна причина неефективності такої боротьби в тому, що не слід оголошувати війни продавцям з вулиці та ставити собі потім у різних звітах «галочка» про виконану роботу. Стихійна торгівля – це лише наочний наслідок неврегульованих відносин: продавець - покупець -  держава, відсутності і рівних умов функціонування дрібних підприємців у сфері торгівлі, відсутності організації законних, цивілізованих відносин для торгівлі на ринках.

Фактично, система  «єдиного вікна» залишилась на папері. Для її реалізації в Києві потрібні реальні та дієві загальнодержавні законодавчі механізми та бажання влади спростити регуляторну систему в країні. Однак те, що ми бачимо на прикладі Києва – «єдине вікно» було та й залишається не більше, аніж вдалою темою для політичного піару чи дискусій.

Напередодні літніх канікул, поки бізнесмени «самозабутньо» обговорювали проект ПК, Парламент прийняв два дуже серйозних закони, які в корені можуть перевернути «життя» єдинщиків. Це Закон № 2461 «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» і «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і Закон «Про збір і облік єдиного соціального внеску».Відповідно до Закону № 2461 єдинщики  тепер зобов'язані сплачувати, крім властиво єдиного податку, і окремий збір у Пенсійний фонд, від чого раніше вони були звільнені. Так, закон визначає, що підприємці повинні самі по добрій волі встановлювати, скільки вони будуть віддавати державі на пенсійне страхування. Однак нижчу й вищу межу цієї суми законодавець все-таки закріпив. Зокрема, страховий внесок єдинщика не може бути менше «мінімального розміру страхового внеску за кожну особу». Розшифрувати це формулювання можна просто: тепер збір у Пенсійний фонд для єдинщиків буде прямо залежати від розміру мінімальної зарплати, що під кінець року повинна збільшитися на 20,2% (з 1 січня по 31 грудня 2010 р.), з наступним ростом.

До 2009 року фізичні  особи-підприємці дійсно взагалі не платили внески в ПФУ. Та й не повинні  були, оскільки згаданий Вами Указ Президента від 1998 р. про спрощену систему оподатковування звільняє бізнесменів-единщиков від пенсійних внесків, які вираховувалися із загальної суми єдиного податку. Але в 2009 році уряд Тимошенко ініціював сплату єдинщиками додаткового збору в Пенсійний фонд шляхом прийняття Постанови КМУ, якою фактично порушував даний Указ Президента 1998 р. Зараз ми можемо очікувати, що Закон про єдиний соціальний внесок збільшить навантаження на бізнес майже втричі.  

Частково я вже відповіла на Ваше питання. Також додам, що питання розміщення МАФів законодавством остаточно не врегульоване й це є першопричина тої плутанини, яка існує в Києві. Зокрема, однієї з основних проблем залишається відведення земельних ділянок під розміщення МАФів. Видача ордера Головним управлінням контролю по благоустрої є законною. А от одержання дозволу Головного управління міськбудівництва, архітектури й дизайну міського середовища на розміщення МАФів жодним законом не передбачено. Тому сьогодні немає правових підстав для видачі такого дозволу.  В 2009 році уряд затвердив своєю постановою порядок розміщення малих архітектурних форм для підприємницької діяльності, однак місцеві органи влади, у тому числі в столиці, по більшій частині зневажають ними. Не керується місцева влада й законом про дозвільну систему, що передбачає можливість почати бізнес по декларативному принципі. Разом з тим, Кабінет міністрів доручив Держпідприємництву та Держкомзему розробити окремий законопроект, щоб урегулює порядок розміщення МАФів. Без законодавчого регулювання, ситуація з МАФами не зміниться.

Відповідно до Розділу I проекту Податкового кодексу України, до місцевих податків буде належить податок з реклами. До місцевих зборів має належати: збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; збір за місця для паркування транспортних засобів;  туристичний збір; ринковий збір. У проекті передбачено вилучення з переліку місцевих податків і зборів збору за проведення гастрольних заходів, комунального податку, збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг, збору за право використання місцевої символіки, збору з власників з собак, збору за видачу ордера на квартиру, збору за участь у бігах на іподромі, збору за виграш на бігах на іподромі, збору з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі, збору за право проведення кіно- і телезйомок, збору за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей, як таких, що не відіграють істотної ролі у наповнені місцевих бюджетів. Слід сказати, що всі вилучені податки і так приносили міським бюджетам не більше 0,1% доходів. Але зверну увагу на наступний аспект. Розробниками Податкового кодексу обговорювалось питання, щоб ринковий збір і прибуток від паркування у містах направляти до центрального бюджету.  Вважаю, що це не припустимо і як це може негативно вплинути на і без того напівпорожні міські бюджети – не слід особливо пояснювати. При тому що, місцеві бюджети – це інфраструктура, ЖКХ, медицина та освіта в містах України.

Ваше питання  регулюється нормами  Порядку  обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого  наказом ДПА України №80 від 19.02.1998. В ньому зазначено, цитую, що  «неприбуткові організації, які повністю фінансуються з бюджету, обслуговуються центральними бухгалтеріями в частині розрахунків оплати праці працівників та перерахування до бюджету податків, зборів, інших обов’язкових платежів і не мають власних поточних рахунків у фінансових установах, можуть не обліковуватись в органах державної податкової служби».  

Безумовно,  маємо систему, коли податок з доходів фізичних осіб сплачується не повною мірою. Необхідно зробити так, щоб цей бюджетоутворюючий для місцевих скарбниць платіж, сплачували всі роботодавці. Теж треба удосконалювати податкове законодавство в контексті посилення контролю за недобросовісними роботодавцями. Але автори Податкового кодексу чомусь вважають, що ситуацію змінять лише репресивні норми, або розширення до безмежності функції податкових органів. Тому і пропонують норми проекту Податкового кодексу, що при проведенні контрольних виїзних перевірок податківці матимуть можливість виявляти факти приховування трудових відносин з найманою особою. Але чи призведе це до ефективної боротьби з «зарплатою у конвертах» – думаю, відповідь тут очевидна і вона є негативною  

Відновлення кредитування малого та середнього бізнесу напряму залежить від кроків уряду. Сьогодні тільки 20 комерційних банків кредитують малий, середній та корпоративний бізнес. Взяти на себе всі можливі ризики , які виникнуть з відновленням кредитування малого та середнього бізнесу, банківське співтовариство поки не готове, банкіри про це заявляти неодноразово. І це при тому, що вони також визнають, що кредитування малого та середнього бізнесу – дуже ризикована, але прибуткова справою. Зараз банкіри називають декілька причин згортання кредитування підприємств. По-перше, відсутність у фінустанов довгочасних ресурсів. Що мається на увазі: кошти в банках розміщуються на дуже короткі терміни, тоді як економіка потребує довгих кредитів на два-п'ять років. По-друге, у вітчизняних підприємств здебільшого немає  стабільного ліквідного забезпечення. Тому банкіри змушені визнати, що запустити кредитування економіки без допомоги держави вони поки не зможуть. Деякі аналітики стверджують, що відновлення кредитування на рівні 2007-2008 року відбудеться лише у 2011 році.  
 

Частково  я вже відповіла на Ваше питання  вище. Що стосується законності запровадження збору до ПФ додатково до єдиного податку. Я не думаю, що питання законності тут головне. Можна ввести будь-який безглуздий закон в державі і завтра будь-яка  «драконівська» фіскальна  норма стане «законною». Тут слід казати про те, що такий крок влади просто суперечить економічній логіці та законам антикризової економіки. У бюджеті Пенсійного фонду виник дефіцит у 3 млрд грн, цю «дирку» і вирішили «залатати» подібним засобом. До чого призведе нинішня поведінка влади – бізнес буде уходити «в тінь». І це при тому, що у нормальній ринковій економіці саме малий бізнес є основою економічного розвитку та дає до 3\4 ВВП. У нас – все навпаки.