DTKT Consulting Rss channelhttp://consulting.dtkt.ua/http://consulting.dtkt.ua/uahttp://consulting.dtkt.ua/media/img/rss-icon.gifKohanaPHPhttp://consulting.dtkt.ua/accounting/reposts/2500http://consulting.dtkt.ua/accounting/reposts/2500Який перший звітний період для подачі Звіту про контрольовані операції, що подається платником подат...Оскільки Закон України від 04 липня 2013 року №408 „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення” набрав чинності 1 вересня 2013 року, то першим звітним періодом для подачі Звіту про контрольовані операції буде 2013 рік. Для визначення обсягу контрольованих операцій враховується вартісний показник усіх операцій окремо з кожним контрагентом у цілому за календарний рік, тобто з 1 січня по 31 грудня 2013 року. У звіті за 2013 рік платник податку повинен зазначити контрольовані операції, здійснені у період з 01.09.2013 по 31.12.2013. Наприклад: Загальна сума операцій у 2013 році з однією пов’язаною особою становить 50,5 млн.грн. (без ПДВ), і всі ці операції було здійснено до 01.09.2013. У цьому разі звітувати не потрібно. Уразі якщо загальна сума операцій у 2013 році з однією пов’язаною особою становить 50,0 млн.грн. (без ПДВ), з них 20,0 млн.грн. здійснено до 01.09.2013, решта – після. У цьому випадку обсяг операцій розраховується в цілому за рік, тобто з 1 січня по 31 грудня 2013 року. Відповідно такі операції є контрольованими. У звіті відображають контрольовані операції, здійснені у період з 01.09.2013 по 31.12.2013. Наказ Міндоходів України від 22.11.13 р.  № 699 "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення "Учет и отчетность / ОтчетностьmessageFri, 29 Nov 2013 19:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/profits-tax/2499http://consulting.dtkt.ua/taxation/profits-tax/2499Чи має право платник добровільно відмовитись від сплати авансових внесків та подавати щоквартальну з...Ні, не має. Лише у випадку, коли платник податку сплачує авансовий внесок і за підсумками I кварталу звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток та подав податкову декларацію за  I квартал до закінчення граничного терміну подачі декларації за цей звітний період. Такий платник сплату авансових внесків у II – IV кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкових декларацій за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, які подаються у терміни, передбачені для квартальної податкової звітності.  Наказ Міндоходів України від 22.11.13 № 698 "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації з окремих питань щодо сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток "Налогообложение / Налог на прибыльmessageFri, 29 Nov 2013 17:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/other/2496http://consulting.dtkt.ua/taxation/other/2496Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно приватизована кімната в гуртожитку?...Гуртожитки не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, але такі пільги із сплати податку не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності). Отже, приватизована кімната в гуртожитку є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. База оподаткування зменшується незалежно від кількості квартири/квартир, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку - на 120 кв. метрів, якщо власник не використовує дане майно з метою одержання доходів (здавання в оренду, лізинг, використовування у підприємницькій діяльності). Налогообложение / Другие налогиmessageFri, 29 Nov 2013 15:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/2498http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/2498Чи включається передоплата за сільськогосподарську продукцію до податкової декларації з ПДВ? ...Операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування, установленого статтею 209 Податкового кодексу України, включаються до податкової декларації з позначкою "0121"/"0122"/"0123", яка є невід'ємною частиною звітності платника за відповідний звітний період. Cпеціальний режим оподаткування ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників не визначає окремих правил оподаткування, а лише встановлює окремий облік таких операцій та порядок використання сум податку на додану вартість, що нараховуються товаровиробником - суб'єктом спеціального режиму оподаткування під час здійснення ним операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг власного виробництва. Визначення податкових зобов'язань, формування податкового кредиту, оформлення, виписка та реєстрація в ЄРПН податкових накладних, а також подання звітності з ПДВ суб'єктами спеціального режиму оподаткування за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг власного виробництва здійснюється у загальновстановленому порядку, передбаченому розділом V Кодексу. Таким чином, якщо сільськогосподарський товаровиробник - суб'єкт спеціального режиму оподаткування відповідно до умов укладеного договору отримує попередню оплату за сільськогосподарську продукцію власного виробництва, то на дату отримання попередньої оплати за таку продукцію власного виробництва (перша подія) сільськогосподарський товаровиробник визначає податкові зобов'язання за операцією з постачання таких товарів/послуг та виписує податкову накладну покупцю за такою операцією у загальновстановленому порядку. В подальшому така операція підлягає відображенню суб'єктом спеціального режиму оподаткування в податковій декларації з податку на додану вартість з позначкою "0121"/"0122"/"0123", яка надається за результатами відповідного звітного періоду, в якому отримано попередню оплату за сільськогосподарську продукцію.Налогообложение / НДСmessageFri, 29 Nov 2013 13:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/state/other/2497http://consulting.dtkt.ua/state/other/2497Як визначити клас професійного ризику виробництва?...Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» налічує 67 класів професійного ризику виробництва, відповідно до яких розмір єдиного внеску варіюється від 36,76 % до 49,7 %. Згідно зі статтею 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі якщо страхувальник провадить свою діяльність за декількома видами економічної діяльності, віднесення підприємства до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом його економічної діяльності. Звертаємо увагу платників на те, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків має право проводити перевірки достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання для віднесення страхувальника до класу професійного ризику  виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності.Госрегулирование / ДругоеmessageFri, 29 Nov 2013 12:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdfo/2495http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdfo/2495Работник имеет двух несовершеннолетних детей и пользуется НСЛ с начала 2013 г. Зарплата 2000 грн. В ...1. Порядок предоставления налоговой социальной льготы по НДФЛ регулируется ст. 169 НКУ. Согласно пп. 169.2.2 НКУ,  плательщик НДФЛ подает работодателю заявление про самостоятельное определение места применения налоговой социальной льготы. То есть выбор места всегда за работником, и ответственность за этот выбор – тоже на работнике. Работодатель действует на основании поданного заявления и пока нет заявления об отказе от налоговой социальной льготы, он ее применяет (если позволяет доход работника).    2. Налоговая социальная льгота применяется к доходу в виде зарплаты по месту подачи заявления о ее применении. При этом как доходы, полученные по другим местам работы, так и другие доходы (не в виде зарплаты), полученные по месту, где было подано такое заявление, не влияют на применение налоговой социальной льготы. Такая льгота уменьшает только доход в виде зарплаты (пп. 169.2.3 НКУ) и только по тому единственному месту работы, где было подано соответствующее заявление.   3. Перерасчеты доходов и НДФЛ, предусмотренные пп. 169.4.2-169.4.4 НКУ, работодателю делать нужно. Но: не в связи с тем, что работник начал получать доходы на другом предприятии. Удержание НДФЛ каждым налоговым агентом происходит отдельно и независимо друг от друга.    4. Согласно  п. «є» п. 176.1 НКУ и последнего абзаца п. 179.2 НКУ, физлицо, которое получило в течение налогового отчетного года доходы в форме зарплаты, прочих поощрительных и компенсационных выплат и других выплат и вознаграждений в связи с трудовыми отношениями или по гражданско-правовым договорам от двух и более налоговых агентов в общей сумме, которая превышает 120 размеров минимальной зарплаты по состоянию на начало года, обязано подать годовую декларацию об имущественном состоянии и доходах. Напомним, что размер минимальной зарплаты на 01.01.2013 г. составлял 1147 грн. Следовательно, если, например, ваш работник за 2013 год получит от вас в качестве зарплаты и от другого предприятия  в качестве вознаграждения по гражданско-правовому договору сумму более 1147 х 120 = 137640 грн, то он обязан будет подать в ГНИ по месту прописки такую годовую декларацию.  Налогообложение / НДФЛmessageFri, 29 Nov 2013 11:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/simple/common/2494http://consulting.dtkt.ua/simple/common/2494Если рекламное агенство (плательщик единого налога) покупает рекламные услуги у нерезидента, то начи...Вы правы. Начиная с 01.01.2014 г. действительно сложится именно такая ситуация.  В п. 133.1 НКУ, согласно которого устанавливается перечень резидентов с целью применения раздела ІІІ НКУ, не указаны плательщики единого налога. И это логично, ведь они не платят налог на прибыль.  А в п. 160.7 НКУ, который требует уплаты налога на прибыль при выплате юрлицу-нерезиденту доходов за оказанные им рекламные услуги, плательщиками данного налога указаны лишь резиденты.   То есть, благодаря изменениям, которые вносятся в пп. 14.1.213 НКУ, круг лиц, которые будут платить налог на прибыль при выплате доходов нерезидентам, сокращается. Упрощенная система / Общие положенияmessageFri, 29 Nov 2013 10:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/profits-tax/2493http://consulting.dtkt.ua/taxation/profits-tax/2493Підприємство переміщає власну виготовлену продукцію у свої підрозділи в регіонах України, які реаліз...Згідно з п. 152.4 ПКУ, платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.  Сума податку на прибуток відокремлених підрозділів за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково, виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів такого платника податку в загальній сумі витрат цього платника податку. Тобто, перш ніж сплатити податок на прибуток за місцем обліку підрозділів і за місцем обліку головного підприємства, слід визначити суми такого податку. А рахуються вони як певна частка від суми такого податку, розрахованого головним підприємством цілком по підприємству. Отже, головне підприємство має визначити загальну суму податку на прибуток – для цього потрібно врахувати усі доходи по підприємству, в тому числі, за підрозділами (оскільки вони не є окремими платниками податку на прибуток). Так само потрібно врахувати і усі податкові витрати.  При цьому відокремлені підрозділи подають до ДПІ за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого затверджена наказом МФУ від 28.01.2013 р. № 39. В ньому зазначаються і податок на прибуток усього підприємства як платника консолідованого податку на прибуток за звітний (податковий) період, і податок на прибуток відокремленого підрозділу за звітний (податковий) період – пропорційно питомій вазі витрат відокремленого підрозділу в загальній сумі витрат платника консолідованого податку на прибуток. Доходи від реалізації та собівартість реалізованої продукції в такому звіті відокремленого підрозділу не зазначаються. Налогообложение / Налог на прибыльmessageFri, 29 Nov 2013 09:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/profits-tax/2492http://consulting.dtkt.ua/taxation/profits-tax/2492Підприємство займається внутрішніми вантажними перевезеннями. Податківці під час перевірки зняли з п...Як зазначено у п. 138.2 ПКУ, податкові витрати визнаються на підставі первинних документів, які підтверджують здійснення платником податку затрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухобліку, та інших документів, встановлених р. II ПКУ. Крім того, згідно з абз. 1 п. 44.1 ПКУ з метою оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому взагалі забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених відповідними документами, наведеними в абзаці 1 п. 44.1 ПКУ. Мало того, заборонено відносити до податкових витрат затрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухобліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 ПКУ). А от дохід від надання послуг вантажоперевізник визнає за датою складання акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує надання послуг (п. 137.1 ПКУ). Тож головне — щоб усі витрати були підтверджені документально. Конкретного переліку документів (найменування документів, їх форми, тощо), якими мають бути підтверджені понесені витрати, у ПКУ не надано. У цьому разі документом, що фіксує витрати на пальне, буде якраз подорожній лист — його форму затверджено Наказом №488/346. Мало того, у підкатегорії 102.07.20 ЄБПЗ фахівці Міндоходів також зазначають, що списання пально-мастильних матеріалів здійснюється виходячи з даних про пробіг автомобіля, визначених на підставі подорожнього листа, та норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Мінтрансу України від 10.02.98 р. №43. Крім того, витрати палива будуть пов'язані із госпдіяльністю підприємства. Адже підприємство від наданих послуг отримало дохід (перевіряльники ж не вимагають зняти і дохід). А як ми знаємо, якщо є дохід, то за наявності підтвердних документів (у нашому випадку — подорожнього листа) будуть і витрати, пов'язані із госпдіяльністю. Тож для списання витрат на пальне достатньо подорожнього листа вантажного автомобіля. Тут додатково варто врахувати п. 1 Правил №363, де, зокрема, згадано, що ТТН — єдиний документ для всіх учасників транспортного процесу, призначений, зокрема, для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаних робіт. А відповідно до п. 11.1 Правил №363 основними документами на перевезення вантажів є, зокрема, ТТН та подорожні листи. Крім того, згідно з п. 1 Переліку №207, водій, який здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, зокрема, повинен мати ТТН. А в пункті 2 Наказу №488/346 і взагалі зазначено, що ТТН зобов'язані використовувати всі суб'єкти господарської діяльності незалежно від форм власності. Найімовірніше, враховуючи наведені вище норми, ваші податківці і вирішили, що списувати витрати палива слід, зокрема, і за наявності ТТН. Та от ТТН не засвідчує понесення витрат на паливо. Максимум, що такий документ дає, — це фіксацію самого факту перевезення та населених пунктів, до яких було здійснено перевезення. Але така інформація є і в подорожньому листі. Мало того, у самому ПКУ не зазначено прямого зв'язку податкових витрат з наявністю чи відсутністю ТТН. А от п. 140.5 ПКУ і взагалі забороняє встановлювати додаткові обмеження щодо складу витрат платників податків. Та й Наказ №488/364, яким встановлено форму ТТН, не зареєстрований у Мін'юсті. Тож виходить, що його не обов'язково застосовувати підприємствам, що не входять до сфери управління Мінтрансу та Мінстату. Крім того, як ми зазначали вище, в ЄБПЗ є роз'яснення, де чітко встановлено, що паливо списують саме за подорожніми листами, і жодної згадки про ТТН. Тепер щодо права на витрати вашого контрагента. Гадаємо, вашому контрагенту не слід непокоїтися, адже підставою для відображення витрат на послуги перевезення буде виданий вами акт виконаних робіт (наданих послуг). А от для вас такий документ фіксує час визнання доходу. Зауважимо, що головне для вашого контрагента, — щоб у такому акті були всі необхідні для первинних документів реквізити (п. 2.7 Положення №88). Але слід врахувати, що в ЄБПЗ (підкатегорія 102.07.04) є роз'яснення від спеціалістів Міндоходів, де вони наполягають, що витрати за послугами з перевезення можна віднести до податкових за наявності первинної транспортної документації, що підтверджує отримання послуг з перевезення вантажів автотранспортом, у т. ч. товарно-транспортної накладної. Та от, як ми уже зазначали вище, ТТН не такий обов'язковий до застосування документ, як цього хотіли б податківці.   Тож вважаємо дії податківців неправомірними, і ви цілком можете їх оскаржувати в адміністративному або судовому порядку.Налогообложение / Налог на прибыльmessageThu, 28 Nov 2013 18:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/labor/labor-relations/2491http://consulting.dtkt.ua/labor/labor-relations/2491Що повинні визначати Правила внутрішнього трудового розпорядку? Що варто передбачати у цих правилах?...Закон обмежується вказівкою на те, що Правилами ВТР визначається «трудовий розпорядок» (ст. 142 КЗпП). Аналіз норм КЗпП дозволяє також зробити висновок про те, що в цих Правилах визначаються чи повинні визначатися: — тривалість щоденної роботи (зміни), тривалість її початку і закінчення (статті 52, 57); — порядок чергування змінами при змінній роботі (ст. 58); — час початку і закінчення перерви для відпочинку і харчування (ст. 66); — обов'язки працівників щодо охорони праці (ст. 159). Тобто, як випливає з наведеного, основним у Правилах ВТР є питання організації робочого часу і часу відпочинку.   Зазначена вище ст. 142 КЗпП передбачає порядок затвердження Правил ВТР і встановлює, що вони затверджуються на основі типових правил. Нині діють Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджені постановою Держкомітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.07.84 р. №213 за погодженням із ВЦРПС (далі — Типові правила №213). Є також типові правила ВТР, затверджені державними органами України для деяких підприємств і організацій. Проте для більшості чинними є названі Типові правила №213. Типові правила №213, крім розділу щодо робочого часу, містять розділи щодо порядку прийому і звільнення працівників, їх основні обов'язки, основні обов'язки адміністрації, порядок застосування заохочень і стягнень за порушення трудової дисципліни. Цілком очевидно, що названі Типові правила є доволі застарілими, тому багато чого з них наводити в Правилах ВТР підприємства не варто (а дещо, наприклад перелік стягнень за порушення трудової дисципліни, взагалі суперечить чинному законодавству). Не варто, на нашу думку, наводити в них і положення чинного законодавства (повторювати норми законів), які є нормами прямої дії. Взагалі відповідальності за невідповідність Правил ВТР Типовим правилам немає, проте питання про невідповідність може виплисти у разі оспорювання працівником притягнення до дисциплінарної відповідальності на підставі затверджених Правил ВТР, що не відповідають Типовим. Оцінку цьому даватиме суд, і не виключено, що він стане на бік працівника. Правила ВТР слід викладати відповідно до структури Типових правил (тобто відповідно до їх розділів), обумовлюючи в необхідних випадках права і обов'язки працівників і адміністрації підприємства, пристосовані до особливостей конкретного підприємства. Оскільки КЗпП приділяє значну увагу врегулюванню в Правилах ВТР питань організації робочого часу і часу відпочинку, слід звернути на це особливу увагу. Адже за своїм призначенням це, як випливає із закону, і є основна мета Правил ВТР. Типові правила ВТР передбачають (пункти 14, 15), що адміністрація зобов'язана організувати облік явки на роботу і залишення роботи, а працівники зобов'язані до початку роботи відмітити своє прибуття на робоче місце, а також його залишення після закінчення робочого дня в порядку, встановленому на підприємстві. Отже, порядок відмічання виходу на роботу і залишення роботи, а також порядок ведення обліку цих подій має бути визначено саме в Правилах ВТР. Так, наприклад, саме в Правилах слід передбачити обов'язок розписуватися в книзі виходу на роботу, відмічатися при прибутті карткою, іншим засобом автоматизованого контролю тощо. Прописуючи ці норми в Правилах ВТР, слід розуміти, що вони повинні з такою точністю, яка визначається потребами підприємства, давати змогу зафіксувати запізнення на роботу чи відсутність на роботі під час робочого часу. Також слід пам'ятати, що, в разі виникнення трудового спору з працівником підприємства щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни (у вигляді догани або звільнення) або звільнення за прогул, передбачені затвердженими в установленому порядку Правилами ВТР способи відмічання виходу на роботу та її залишення та спосіб обліку цих подій можуть служити джерелом законних доказів порушення трудової дисципліни чи прогулу. Якщо ж книги обліку робочого часу чи технічне фіксування не передбачені Правилами ВТР, їх дані значно важче використати як докази. Акти ж, якими на практиці здебільшого фіксується запізнення чи прогул, взагалі чинним законодавством не передбачені.Труд и социальная защита / Трудовые отношенияmessageThu, 28 Nov 2013 16:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/law/contractual-relationship/2490http://consulting.dtkt.ua/law/contractual-relationship/2490Правомерны ли посылания перевозчика (для ухода от ответственности за неисполнения условий договора) ...В соответствии с ч.1 ст.617 ГК Украины основанием для освобождения от ответственности лица, нарушившего обязательства, является непреодолимая сила или случай. Непреодолимой силой считается чрезвычайное и неотвратимое при данных условиях обстоятельство (ст.218 ХК Украины). В соответствии со ст.219 ХК Украины, стороны могут предусмотреть определенные обстоятельства, которые ввиду чрезвычайного характера этих обстоятельств являются основанием для освобождения от ответственности, а также порядок удостоверения таких обстоятельств. Считаю, что обстоятельства непреодолимой силы являются основанием для освобождения от ответственности за нарушение обязательства, даже если они не предусмотрены в договоре, а также, если в договоре сказано, что перечень обстоятельств непреодолимой силы является исключительным. Нарушение обязательства вследствие действия обстоятельств непреодолимой силы исключает вину стороны, которая нарушила договор.Право и ответственность / Договорные отношенияmessageThu, 28 Nov 2013 14:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/2489http://consulting.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/2489Які бухгалтерські проведення при розпродажу товарів? ...Насамперед нагадаємо, що результати уцінки відображаються у тому місяці, у якому було складено опис-акт уцінки (п.19 Положення про уцінку) Приклад 1. У зв'язку з сезонним розпродажем підприємство роздрібної торгівлі здійснює розпродаж літніх комплектів моделі «Москіно» у кількості 8 шт. Рішення прийнято на підставі опису-акта уцінки. Ціна однієї моделі — 632,50 грн. (у т. ч. ПДВ). Облік товарів у магазині ведеться за продажними цінами. Торгова націнка становить 25%. Сума уцінки — 30% від роздрібної ціни, або 1 518,00 грн. Відображення в обліку операцій за умовами прикладу 1 показано у таблиці 1.   Таблиця 1   №з/п Зміст операції Бухгалтерський облік Сума, грн. Податковий облік Д-т К-т Доходи Витрати 1. Придбано товар 281641/ПДВ 631631 4 048,00809,60 — — 2. Товар переведений у торгову мережу 282 281 4 048,00 — — 3. Нараховано торгову націнку 282 285 1 012,00 — — 4. Зменшено націнку (сторно) 282 285 1 012,00 — — 5. Відображено суму уцінки понад суму нарахованої торгової націнки 946 282 506,00 — — 6. Реалізовано товар 301702 702641/ПДВ 3 542,00590,33 2 951,66 4 048,00 Приклад 2. Облік товару ведеться за цінами придбання, уцінка — 506,00 грн. Відображення в обліку операцій за умовами прикладу 2 показано у таблиці 2. Таблиця 2     №з/п Зміст операції Бухгалтерський облік Сума, грн. Податковий облік Д-т К-т Доходи Витрати 1. Придбано товар 281 641/ПДВ 631 631 4 048,00 809,60 — — 2. Товар переведений у торгову мережу 282 281 4 048,00 — — 3. Відображено суму уцінки 946 282 506,00 — — Учет и отчетность / Учет отдельных операцийmessageThu, 28 Nov 2013 13:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/accounting/reposts/2488http://consulting.dtkt.ua/accounting/reposts/2488Підприємство отримало поворотну фіндопомогу від фізособи, а тепер її повертає. Чи потрібно показуват...Податкові наслідки відносин між фізособою-позикодавцем та позичальником — податковим агентом врегульовує пп. 165.1.31 ПКУ. У ньому сказано, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи не включаються основні суми поворотної фіндопомоги, наданої іншим особам, яка повертається йому, та основні суми поворотної фіндопомоги, що отримується фізособою. Тепер варто звернутися до листа Комітету ВРУ з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 23.06.2011 р. №04-39/10-634 (див. «ДК» №29/2011), де сказано, що суми доходів, зазначених у п. 165.1 ПКУ, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, у формі №1ДФ не відображаються. Та ось у додатку «Довідник ознак доходів» до Порядку №1020 міститься ознака доходів «153» — Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (пп. 165.1.31 статті 165 розділу IV ПКУ). Тож виходить, що саме повернення юрособою фіндопомоги, отриманої від фізособи, слід показувати у формі №1ДФ. Таку саму думку висловили і фахівці Міндоходів у ЄБПЗ, підкатегорія 103.25. Зокрема, вони наголосили: у разі якщо поворотну фінансову допомогу отримує юрособа від фізособи та відповідно до термінів, які зазначаються у договорі позики, юрособа повертає частину отриманої допомоги фізособі, то у податковому розрахунку за ф. №1ДФ відображається лише частина повернутої допомоги. До речі, як випливає з Порядку №1020, отримання підприємством поворотної фіндопомоги від фізособи показувати у формі №1ДФ не потрібно. Як бачите, не все тут однозначно, а тому вибір за вами, шановні бухгалтери. Звісно, за додатковим роз'ясненням цієї ситуації варто звернутися до своєї податкової.Учет и отчетность / ОтчетностьmessageThu, 28 Nov 2013 12:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/profits-tax/2487http://consulting.dtkt.ua/taxation/profits-tax/2487Підприємство має намір продати службовий легковий автомобіль. Чи потрібно при продажу автомобіля обо...Чинне законодавство не містить вимоги щодо обов’язкового проведення експертної оцінки при продажу основних засобів, зокрема автомобіля, який належить суб’єкту господарювання. Порядок визначення доходів та витрат у разі продажу або іншого відчуження основних засобів установлено п. 146.13 ст. 146 Податкового кодексу. Зокрема, згідно з цією нормою якщо окремий об’єкт основного засобу продається за ціною, вищою за його балансову вартість, то сума перевищення доходів, отриманих від такого продажу або іншого відчуження, над їх балансовою вартістю включається до доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку. Водночас відповідно до п. 146.14 ст. 146 цього Кодексу дохід від продажу або іншого відчуження об’єкта основних засобів та нематеріальних активів визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об’єкта (активу). Визначення звичайної ціни для цілей податкового обліку наведено у пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. Так, згідно із зазначеною нормою звичайною ціною слід вважати ціну товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Податковим кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Таким чином, при продажу автомобіля проведення експертної оцінки не є обов’язковою процедурою. При продажу такого об’єкта основних засобів за ціною, що дорівнює його залишковій балансовій вартості, слід звернути увагу на те, що така операція може відображатись у податковому обліку за умови, що така ціна відповідає рівню ринкових цін на подібний об’єкт.Налогообложение / Налог на прибыльmessageThu, 28 Nov 2013 11:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/2486http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/2486Який порядок заповнення податкової накладної у разі здійснення часткової оплати за товари (послуги)?...Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Згідно з Порядком заповнення податкової накладної до розділу I вносять дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, зокрема: графа 3 - номенклатура товарів/послуг продавця; графа 5 - одиниця виміру товарів/послуг - грн, шт, кг, м, см, м3, см3, л тощо; графа 6 - кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг. У разі якщо послуги не мають таких показників, а вимірюються лише у вартісному вираженні, у графі 6 вказується: “послуга/проценти тощо”. У разі здійснення часткової оплати за товари (послуги) у графі 6 може бути зазначено як ціле, так і дробове значення, для визначення якого необхідно суму передоплати за товари/послуги поділити на ціну поставки одиниці продукції. Наприклад: при частковій оплаті 1000 грн за 12 стільців, у разі якщо вартість одного стільця становить 124 грн, для розрахунку кількості (об’єму, обсягу) поставки товарів необхідно 1000 грн/124 грн = 8,0645, тобто у графі 6 зазначити дробове значення “8,0645”. Нагадаємо, що Порядок заповнення податкової накладної, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071Налогообложение / НДСmessageThu, 28 Nov 2013 10:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/common/2485http://consulting.dtkt.ua/taxation/common/2485Як отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків?...Більшість із нас вже звикли до того, що кожному громадянину країни, відповідно до чинного законодавства, необхідно мати свій реєстраційний номер облікової картки платника податків. Живучи в реальному часі, всі ми, в тій чи іншій мірі, являємось платниками податків незалежно від статі, віку та соціального стану. Як громадяни ми сплачуємо податки із різного виду отриманих доходів (заробітної плати, продажу рухомого та нерухомого майна, спадщини, орендної плати, дивідендів та інше), сплачуємо податки за землю, при першій реєстрації транспортних засобів та інше. Суб’єкти підприємницької діяльності  сплачують ще й податки і збори відповідно до обраної системи оподаткування. Щоб мати чітку картину з усіма цими платежами, здійснення контролю з боку держави за правильністю нарахування, повнотою та своєчасності перерахування податків та платежів до бюджету в діючій національній системі оподаткування було передбачено створення Державного реєстру фізичних осіб (ДРФО) – централізованої бази даних, в якій накопичується інформація про доходи фізичних осіб та суми сплачених ними податків. З метою ідентифікації платників податків на кожну фізичну особу відкривається облікова картка платника податків, яка має свій номер, що складається із комбінації 10 цифр. До облікової картки вносяться дані про особу, взяті з його паспорту, а саме: прізвище, ім’я та по батькові; дата народження;  місце народження, місце проживання. Відповідно до розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 № 1147, фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася Облікова картка та яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному органу Міндоходів Облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство. Іноземці та особи без громадянства для реєстрації додають до Облікової картки документ, що посвідчує особу, та засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад українською мовою цього документа. Фізична особа подає Облікову картку до органу Міндоходу за своїм місцем проживання або за власним бажанням – до органу Міндоходу за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування. Фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, подає Облікову картку до органу Міндоходу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування. Облікова картка фізичної особи може бути подана через законного представника чи уповноважену особу за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі. Для реєстрації іноземців та осіб без громадянства додатково подається засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад на українську мову документа, що посвідчує особу іноземця чи особи без громадянства. Облікові картки фізичних осіб у віці до шістнадцяти років або неповнолітніх осіб, які ще не отримали паспорта, подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою. Облікові картки фізичних осіб, які визнані недієздатними або обмежено дієздатними, подаються особами, які призначені опікунами (піклувальниками), за наявності документа, що посвідчує особу, яка визнана недієздатною, та документа, який посвідчує особу опікуна (піклувальника), та рішення про встановлення опіки (піклування). Певна категорія громадян, зокрема через свої релігійні та інші переконання, відмовляється від присвоєння їм номера облікової картки платника податків. Для таких громадян в ДРФО створено окремий реєстр в якому громадяни обліковуються за прізвищем, ім’ям, по батькові та серією і номером паспорту. У цьому разі у паспортах зазначених осіб органами Міндоходів робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Проводити облік таких платників на порядок складніше. Це пов’язано з тим, що паспорт може бути втрачено або зіпсовано, тоді як номер реєстраційної картки присвоюється один раз і не може бути зміненим.Налогообложение / Общие положенияmessageThu, 28 Nov 2013 09:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/labor/compensation/2484http://consulting.dtkt.ua/labor/compensation/2484Працівник звільняється, але напередодні звільнення приніс лікарняний листок на 14 календарних днів і...Загальні правила виплати лікарняних добре відомі більшості працедавців. Лікарняний листок, оформлений відповідно до вимог Iнструкції №532(1), є підставою для оплати перших 5-ти календарних днів тимчасової непрацездатності працедавцем, а починаючи з 6-го календарного дня працівникові виплачується допомога з тимчасової непрацездатності за рахунок ФСС з ТВП (ст. 35 Закону №2240(2)). Оплата лікарняного листка здійснюється за робочі дні, що припадають на період тимчасової непрацездатності, й оплачуються такі дні виходячи зі середньоденної зарплати, розрахованої відповідно до Порядку №1266(3). Витрати на виплату лікарняного списуються на ті самі рахунки і види податкових витрат, на які списуються витрати з оплати праці працівника, якому лікарняні виплачуються. Оподатковується сума лікарняних ПДФО за ставкою 15% — 17% і ЄСВ (33,2% — за рахунок працедавця, 2% — за рахунок працівника, для працедавців інвалідів встановлено спеціальні знижені ставки ЄСВ). --------------(1)---------------- Iнструкція про порядок заповнення лікарняного листка, затверджена наказом МОЗ України, Мінпраці України, ФСС з ТВП і ФНВ України від 03.11.2004 р. №532/274/136-ос/1406. -------------(2)------------------ Закон України від 18.01.2001 р. №2240-III «Про обов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими похованням». -------------(3)-------------------- Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266. ------------------------------------- Але потрібно виконувати і вимоги Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів ФСС з ТВП, затвердженого постановою правління Фонду від 22.12.2010 р. №26 (далі — Порядок №26). Цією ж постановою затверджено форму заяви-розрахунку, що подається страхувальником до робочого органу ФСС з ТВП для здійснення фінансування матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду. У заяві-розрахунку слід зазначати повну нараховану суму допомоги з урахуванням обов'язкових утримань (ПДФО, ЄСВ, які утримуються з суми допомоги з ТВП). Після надходження суми коштів, зазначеної у заяві-розрахунку на окремий рахунок, працедавець-страхувальник зобов'язаний виплатити допомогу у строки, визначені ст. 52 Закону №2240 (не пізніше найближчого встановленого на підприємстві строку виплати зарплати). Частина страхових коштів, отриманих на окремий рахунок, спрямовується на сплату ПДФО та ЄСВ. Правила розрахунків у разі звільнення Згідно зі статтею 116 КЗпП, у разі звільнення працівника виплата всіх сум, що підлягають виплаті працедавцем, здійснюється у день звільнення. Але у ситуації, що розглядається у запитанні, працедавець опиняється між двох вогнів: — він не має права виплатити всю суму лікарняних за рахунок власних коштів; — він не має права затримувати розрахунок із працівником у день звільнення. У листі від 01.04.2011 р. №03-28-738 ФСС з ТВП висловив свій погляд на цю проблему. Фонд вважає, що ст. 116 КЗпП потрібно застосовувати лише у частині сум, які належать працівникові, що звільняється, від підприємства (тобто які підприємство може виплатити із власних коштів або вже отриманого на момент звільнення цільового фінансування від Фонду). Оскільки суму допомоги з ТВП працедавець має ще тільки отримати від Фонду, а на день звільнення вона ще не надходила, то й виплата матеріального забезпечення застрахованим особам має здійснюватися після надходження коштів від Фонду.Труд и социальная защита / Оплата трудаmessageWed, 27 Nov 2013 18:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/2483http://consulting.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/2483За якою оцінкою відобразити в обліку придбані нематеріальні активи? ...Підприємство може придбати НА різними шляхами — за кошти, за договором міни, як внесок до статутного капіталу тощо — або створити його власними силами. Отже, за п. 10 П(С)БО 8 придбані (створені) нематеріальні активи під час постановки на баланс оцінюються за первісною вартістю. ПКУ щодо вартості, за якою ставляться на баланс НА, нічого не зазначає, тому в цьому випадку доцільно користуватися первісною вартістю, визначеною згідно з правилами П(С)БО 8 (підтверджують це і податківці, зокрема у листі ДПАУ від 27.04.2011 р. №11964/7/15-0317, див. «Дебет-Кредит» №25/2011). Розгляньмо порядок формування первісної вартості залежно від того, яким способом підприємство придбаває НА. Таблиця 2 Порядок формування первісної вартості НА залежно від способу придбання   № з/п Спосіб надходження на підприємство Первісна вартість (фактична собівартість) НА Норма П(С)БО 8 1. Придбання за кошти Ціна (вартість) придбання (окрім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних із його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням П. 11 2. Обмін на подібний об'єкт Залишкова вартість переданого НА. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, первісною вартістю НА, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є його справедлива вартість П. 12 3. Обмін (або частковий обмін) на неподібний актив Справедлива вартість переданого немонетарного активу, збільшена (зменшена) на суму коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну П. 12 4. Безоплатне отримання Справедлива вартість на дату отримання з урахуванням додаткових витрат, пов'язаних із отриманням і доведенням до стану, у якому об'єкт придатний для використання за призначенням П. 13 5. Отримання як внесок до статутного капіталу1 Погоджена засновниками (учасниками) підприємства справедлива вартість з урахуванням додаткових витрат, пов'язаних із придбанням і доведенням об'єкта до стану, придатного для використання за призначенням П. 14 6. Отримання внаслідок об'єднання підприємств Справедлива вартість отриманого об'єкта П. 15 7. Придбання разом з іншими об'єктами шляхом сплати загальної суми Сума, визначена шляхом розподілу сплачених коштів пропорційно до справедливої вартості кожного з придбаних об'єктів П. 16 8. Створення підприємством Прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати, безпосередньо пов'язані зі створенням цього нематеріального активу та приведенням його до стану придатності для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій тощо) П. 17 1 У податковому обліку згідно з пп. 146.17.2 ПКУ така операція прирівнюється до придбання нематактивів.   Зарахування об'єкта НА на баланс здійснюється шляхом складання типової форми №Н-1 А-1 «Акт введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів» (п. 1.4 Методрекомендацій №1327, п. 1.1 Порядку №732). Акт складають в одному примірнику, зазначаючи інформацію щодо правових умов уведення об'єкта НА в господарський оборот, його кількісних і якісних характеристик, дати введення в експлуатацію, первісної вартості, строку корисного використання тощо.Учет и отчетность / Учет отдельных операцийmessageWed, 27 Nov 2013 16:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/excise/2482http://consulting.dtkt.ua/taxation/excise/2482Хто сплачує акцизний податок при реалізації вироблених в Україні алкогольних напоїв за договором ком...Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України торгівля за договором комісії є зобов’язанням комісіонера за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Разом з тим, згідно з підпунктом 212.1 статті 212 Податкового кодексу платником акцизного податку, зокрема, є особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини, а об’єктами оподаткування акцизним податком, зокрема, є операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції). Крім того, датою виникнення податкових зобов’язань щодо операцій з продажу підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у статті 225 та статті 229 Податкового кодексу України. Підпунктом 14.1.212 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу визначено, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - це будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини. Отже, враховуючи зазначене, при реалізації вироблених в Україні алкогольних напоїв за договором комісії акцизний податок сплачує виробник підакцизних товарів, тобто комітент.Налогообложение / АкцизыmessageWed, 27 Nov 2013 14:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/2481http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/2481Чи може платник податків, який здійснює операції з постачання програмної продукції, відмовитися від ...Платник податків, що здійснює операції з постачання програмної продукції, не може відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів. Згідно статті 30 Податкового кодексу України платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено Податковим кодексом. Відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів платник податків вправі лише тоді, коли звільнення надається безпосередньо платнику податків, а не окремим операціям з постачання тих чи інших товарів чи надання тих чи інших послуг. Податкові пільги з податку на додану вартість визначаються виключно за операціями з постачання товарів та/або послуг та не надаються окремим суб’єктам господарювання, а тому застосовуються платниками податку на додану вартість в обов'язковому порядку без права відмови від використання податкової пільги. Таким чином, звільнення від оподаткування податком на додану вартість поширюється не на окремих суб’єктів господарювання, а на операції з постачання товарів/послуг. Натомість окрема реєстрація підприємства суб'єктом індустрії програмної продукції для застосування пільги з ПДВ не потрібна. Нагадаємо, що з метою забезпечення однакового підходу до практичного застосування норм податкового законодавства наказом Міндоходів України 07.10.2013 № 536 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції.Налогообложение / НДСmessageWed, 27 Nov 2013 13:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/labor/labor-relations/2480http://consulting.dtkt.ua/labor/labor-relations/2480Роботодавець звільнив вагітну жінку з роботи. Яку відповідальність за порушення трудового законодавс...Згідно із статтею 172 Кримінального кодексу України незаконне звільнення працівника з роботи, а також грубе порушення законодавства про працю тягне за собою штраф у розмірі до 50 неоподатковуваних мінімумів громадян, або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправні роботи на строк до 2 років. Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки та матері, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, тягнуть за собою штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів громадян, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльність на строк до 5 років, або виправні роботи на строк до 2 років, або арешт на строк до 6 місяців.Труд и социальная защита / Трудовые отношенияmessageWed, 27 Nov 2013 12:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/law/contractual-relationship/2479http://consulting.dtkt.ua/law/contractual-relationship/2479Чи відповідає транспортно-експедиторська організація, що не є перевізником у сфері автомобільних пер...Законодательство предусматривает ответственность перевозчика за сохранность груза с момента получения его к перевозке и до момента выдачи грузополучателю (ст.924 ГК Украины, ст.314 ХК Украины). Такая ответственность предполагает наличие вины перевозчика. Считаю, что предприниматель или юридическое лицо, которые оказывают только услуги экспедирования, не могут привлекаться к ответственности за необеспечение сохранности груза, поскольку для взыскания с субъекта ущерба необходимо наличие состава гражданского правонарушения (противоправное поведение, вина, ущерб и причинная связь между противоправным поведением и ущербом). Тем не менее, экспедиторы в большинстве случае возмещают заказчику ущерб, связанный с повреждением, утерей, недостачей груза. Суды также часто выносят решения о взыскании ущерба с экспедитора, но в подавляющем большинстве таких решений содержится ссылка на условия договора транспортного экспедирования. Также правовым основанием привлечения к ответственности экспедитора считается ч.3 ст.14 Закона Украины «О транспортно-экспедиторской деятельности». Я считаю, что указанная норма – аналог ч.2 ст.902 ГК Украины, и она не будет основанием для взыскания с экспедитора ущерба, связанного с грузом. Таким образом, при отсутствии в договоре условий об ответственности экспедитора за груз, такой экспедитор имеет неплохие шансы избежать ответственности за нарушения перевозчика.Право и ответственность / Договорные отношенияmessageWed, 27 Nov 2013 11:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/profits-tax/2478http://consulting.dtkt.ua/taxation/profits-tax/2478Чи можна виплачену заробітну плату працівнику за рішенням суду віднести до складу податкових витрат?...Статтею 232 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) визначено, що трудові спори стосовно працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи тощо розглядаються виключно у судах. У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу (ст. 235 КЗпП). Таким чином, виплата за рішенням суду середнього заробітку працівнику як компенсація заробітної плати за час вимушеного прогулу з вини підприємства не відноситься до виплат, пов’язаних з оплатою праці, перелічених в Інструкції зі статистики заробітної плати та не підпадає під перелік витрат на оплату праці фізичних осіб, визначених п. 142.1 ст. 142 Податкового кодексу, тому таку виплату не може бути віднесено до складу податкових витрат підприємства.Налогообложение / Налог на прибыльmessageWed, 27 Nov 2013 10:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/state/licenses/2477http://consulting.dtkt.ua/state/licenses/2477Які документи потрібні для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами? Яка вартіст...Ліцензія на роздрібну торгівлю тютюновими виробами надається за наявності наступних документів:  - заява на одержання ліцензії;  - договір оренди або документи права власності на приміщення, де буде реалізовуватися продукція;  - платіжне доручення про сплату вартості ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами;  - паспорт або довіреність. Вартість ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами складає: - в місті - 2000 гривень на рік (з можливою поквартальною оплатою в розмірі 500 гривень);  - для сіл і селищ - 250 гривень на рік.Госрегулирование / Лицензии и разрешенияmessageWed, 27 Nov 2013 09:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/2476http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/2476Чи потрібно сільськогосподарському підприємству — суб’єкту спеціального режиму оподаткування перерах...Відповідно до п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу згідно зі спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку — для інших виробничих цілей. Зазначені суми ПДВ акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Платники податку, які згідно зі ст. 209 Податкового кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації з позначкою «0110» подають податкову декларацію з позначкою «0121»/«0122»/«0123», яка є невід’ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, встановленого зазначеною статтею (п. 6 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. №  1492). Враховуючи зазначене, донараховані податковим органом за результатами перевірки податкової декларації з ПДВ  з позначкою «0121»/«0122»/«0123» податкові зобов’язання, штрафні санкції та пеня перераховуються сільськогосподарським підприємством до бюджету.Налогообложение / НДСmessageTue, 26 Nov 2013 18:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/accounting/reposts/2475http://consulting.dtkt.ua/accounting/reposts/2475Чи потрібно подавати до органів доходів та зборів Декларацію про валютні цінності, якщо зовнішньоеко...Відповідно до статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 ”Про систему валютного регулювання і валютного контролю” та статті 1 Указу Президента України від 18.06.94 N 319/94 ”Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами” декларуванню підлягає лише наявність у резидентів належних їм валютних цінностей та майна, які знаходяться за межами України. Органи доходів і зборів приймають декларації у суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності лише при наявності у них валютних цінностей та майна, які належать резиденту України і знаходяться за її межами, у порядку, який передбачено наказом Міністерства фінансів України від 25.12.95 N 207. Отже, у разі відсутності у суб’єкта підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, валютних цінностей та майна за межами митної території України, то Декларацію про валютні цінності до контролюючих органів подавати не потрібно.Учет и отчетность / ОтчетностьmessageTue, 26 Nov 2013 16:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/2474http://consulting.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/2474Як відображається придбання транспортного засобу в бухгалтерському обліку? ...Відповідно до пп. 5.1.5 П(С)БО 7 «Основні засоби», транспортні засоби класифікуються за окремою групою ОЗ. Облік наявності та руху транспортних засобів ведеться на субрахунку 105 «Транспортні засоби» . Витрати підприємства на придбання матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 «Основні засоби», відображаються на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів». Надходження на підприємство (зарахування на баланс) придбаних транспортних засобів відображається за дебетом субрахунка 105 «Транспортні засоби» за первісною вартістю. Перелік витрат, які включаються у бухгалтерському обліку до первісної вартості об'єкта основних засобів, наведено у п. 8 П(С)БО 7 (цей перелік подібний до вищезазначеного переліку витрат, які відповідно до п. 146.5 ПКУ включаються до первісної вартості об'єкта основних засобів у податковому обліку). Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів — автомобіль — став придатним для корисного використання (з момента введення в експлуатацію). Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою, на яку об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.Учет и отчетность / Учет отдельных операцийmessageTue, 26 Nov 2013 14:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/simple/individual-overall/2473http://consulting.dtkt.ua/simple/individual-overall/2473Який порядок сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, які протягом року перейшли зі спр...Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (згідно п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями). Фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз. третій частини 8 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями). Проте платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Фізичні особи - підприємці, які обрали загальну систему оподаткування, сплачують за себе єдиний внесок протягом року до: - 15 березня; - 15 травня; - 15 серпня; - 15 листопада у вигляді авансових платежів в розмірі 25 відсотків річної суми єдиного внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності. При цьому, суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний рік до 10 лютого наступного року на підставі даних річної податкової декларації, та не можуть бути меншими за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). Отже, фізичні особи - підприємці, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування (згідно п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 розділу IV ПКУ від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями). Враховуючи вищевикладене, фізичні особи –підприємці, які перейшли протягом поточного звітного року зі спрощеної системи оподаткування на загальну, нараховують та сплачують суми єдиного внеску у вигляді авансових платежів на підставі квартальної декларації, яка подається ними після закінчення кварталу, в якому відбувся перехід. Порядок нарахування та сплати платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України 09 вересня 2013 року № 455 «Про затвердження Інструкції про Порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за № 1622/24154.Упрощенная система / Физлица — предприниматели на общей системеmessageTue, 26 Nov 2013 13:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/2472http://consulting.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/2472Коли приймається рішення про проведення уцінки?...Уцінці підлягають товари, які не знаходять збуту, не користуються попитом у споживачів, частково втратили свою первісну якість. Підприємство самостійно приймає рішення про проведення та розмір уцінки. Така уцінка здійснюється на торговельних підприємствах та в організаціях усіх форм власності, які продають товари, у міру потреби за рішенням керівника підприємства. Перед цим керівник затверджує відповідну комісію, до складу якої входять головний бухгалтер, товарознавець, економіст з цін. Він же може прийняти рішення про уцінку станом на перше число місяця за даними обліку. У П(С)БО 9 «Запаси» зазначається, що чиста вартість реалізації запасів може бути меншою від первісної вартості, у разі якщо їх ціна знизилася або вони застаріли чи іншим чином втратили свою первісно очікувану економічну вигоду. Відповідно до п. 4 П(С)БО 9, чиста вартість реалізації запасів — очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію. Зменшення первісної вартості до чистої вартості реалізації здійснюється шляхом уцінки. Товари, які раніше було уцінено, але не реалізовано, можуть уцінюватися повторно до рівня цін можливої реалізації. Якщо підприємство вирішило уцінити товари, йому стане у пригоді Положення про уцінку. У ньому викладено порядок проведення уцінки, перелік документів, якими оформляється такий захід, тощо. Відповідно до Положення про уцінку, дані про такі товари записують в опис-акт. Розмір уцінки визначають на підставі експертної оцінки комісії. Згадане Положення про уцінку має рекомендаційний характер, тому підприємство може відступати від його норм, але не далі, ніж це дозволяють норми положень (стандартів) бухобліку. Пам'ятайте: у бухгалтерському обліку, відповідно до п. 24 П(С)БО 9 «Запаси», облік товарів здійснюється за чистою вартістю реалізації (продажними цінами) або за первісною вартістю (цінами придбання (собівартістю)) — за найменшою з двох оцінок. Опис-акт складається у двох примірниках, підписується членами комісії та матеріально відповідальними особами. Один примірник передають до бухгалтерії підприємства для відображення результату уцінки, другий — матеріально відповідальній особі. Після затвердження описів-актів уцінені товари передаються для реалізації у торговельну мережу за накладною, в якій вказано роздрібні ціни до і після уцінки. Контроль за правильністю уцінки товарів, а також за своєчасною їх реалізацією здійснюють керівники підприємств. Відповідно до опису-акта товар перемарковують. Перемаркування та оформлення нових ярликів на об'єкти уцінки здійснюються за місцем уцінки товарів.Учет и отчетность / Учет отдельных операцийmessageTue, 26 Nov 2013 12:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/2471http://consulting.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/2471Чи може бути платником єдиного податку фізична особа-підприємець, що надає послуги інтернет – зв’язк...Відповідно до пп.8 пп. 291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню).  Отже, фізичні особи - підприємці, які здійснюють діяльність з надання кур’єрських послуг, можуть бути платниками єдиного податку. Згідно Закону України від 21.12.1993 року № 3759 «Про телебачення і радіомовлення» (далі – Закон № 3759) телебачення – виробництво аудіовізуальних програм та передач або комплектування (пакетування) придбаних аудіовізуальних програм та передач і їх поширення незалежно від технічних засобів розповсюдження. Відповідно до Закону № 3759 мовлення підлягає ліцензуванню.  Таким чином, діяльність у сфері телебачення здійснюється на підставі ліцензії на мовлення і відповідно не може здійснюватися платниками єдиного податку. Згідно зі ст.1 Закону України від 18.11.2003 № 1280-IV «Про телекомунікації» (далі – Закон № 1280) Інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет – протоколі, визначеному міжнародними стандартами.   Відповідно до п.1 ст.42 Закону № 1280 діяльність у сфері телекомунікацій здійснюється за умови включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, а у визначених законом випадках також за наявності відповідних ліцензій та/або дозволів. Частиною 7 ст.42 Закону № 1280 визначений вичерпний перелік видів діяльності у сфері телекомунікацій, які підлягають ліцензуванню.  Термін «послуга Інтернет – зв’язку» законодавством не визначено, водночас, Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, встановлено, що послуга з доступу до Інтернету – це забезпечення можливості з’єднання кінцевого обладнання споживача з Інтернетом.  Оскільки вид діяльності з надання послуг доступу до Інтернету не входить до переліку видів діяльності, що підлягає ліцензуванню, визначеному ч.7 ст.42 Закону № 1280, необхідність отримання ліцензії на вказаний вид діяльності відсутня. Таким чином, фізична особа – підприємець, що надає послуги Інтернет – зв’язку може бути платником єдиного податку.Упрощенная система / Физлица — предприниматели на едином налогеmessageTue, 26 Nov 2013 11:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdfo/2470http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdfo/2470Облагается ли НДФЛ изготовление визиток для работника (с указанием организации, должности работника,...Для ответа на заданный вопрос следует четко определить, что собой представляют визитные карточки. Согласно общепринятому определению, визитная карточка  — это традиционный носитель контактной информации о человеке или организации. В данном случае визитная карточка несет информацию о предприятии и его ответственных работниках, через которых предприятие вступает в контакт с другими участниками хозяйственных отношений. Как видим, никаких личных выгод работнику такая визитная карточка не дает. Она способствует выполнению его обязанностей, предусмотренных трудовым договором, а пользу от использования визитных карточек работников  извлекает только предприятие – в виде распространения контактной информации и налаживания контактов предприятия с другими участниками хозяйственных отношений. Никакой личной выгоды для работника такая визитная карточка не несет. Исходя из этого, такие визитные карточки нельзя считать дополнительным благом для работников. Более того, если предприятие не передает работникам в собственность визитные карточки, а всего лишь обязывает использовать их при контактах с другими участниками хозяйственной деятельности, то ни о каком доходе работников не может быть речи. Более того, предприятие может приобретать или изготавливать корпоративные визитные карточки, которые не содержат имён и фамилий работников, а содержат только информацию о компании, сфере ее деятельности, перечне предоставляемых услуг, а также контактные данные. Такая карточка имеет рекламный характер и в основном используется на выставках, конференциях, съездах. Но, как и «именные» визитные карточки, корпоративные карточки тоже используются теми же работниками предприятия. Почему же в зависимости от наличия контактных данных сотрудников визитные карточки могут считаться доходом сотрудников, а могут и не считаться? По мнению автора, к обоим видам визитных карточек должен быть одинаковый подход при учете и налогообложении. Что касается расходов предприятия – плательщика налога на прибыль, то такое предприятие имеет полное право включить стоимость визитных карточек в состав своих расходов в налоговом учете. Так, если приобретение и (или) изготовление визитных карточек (на которых указывается название и адрес налогоплательщика, а также контактные данные ответственного работника такого налогоплательщика) для физических лиц, состоящих в трудовых отношениях с таким налогоплательщиком, имеет непосредственное отношение к осуществлению хозяйственной деятельности данного плательщика, то расходы плательщика на указанные цели включаются в состав его расходов при условии соблюдения требований о наличии первичных документов. Мы считаем, что статью расходов для списания расходов на изготовление или приобретение визитных карточек нужно выбирать в зависимости от сферы деятельности сотрудников, которые ими пользуются. Например, расходы на визитные карточки сотрудников аппарата управления следует отнести в состав административных расходов согласно п. 138.10.2 НКУ, если же такие карточки используются для налаживания связей с покупателями и клиентами – то в состав расходов на сбыт (п. 138.10.3 НКУ), и т.д.Налогообложение / НДФЛmessageTue, 26 Nov 2013 10:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/state/licenses/2469http://consulting.dtkt.ua/state/licenses/2469Які документи потрібні для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями? Яка вартіс...Роздрібна торгівля алкогольними напоями передбачає у суб’єкта господарювання наявності відповідної ліцензії. В разі продажу алкогольних напоїв без ліцензії суб’єкт господарювання обкладається штрафом у розмірі 200% від вартості отриманої партії алкогольних напоїв, але не менше 1700 гривень. Документи, необхідні для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями:   - заява на одержання ліцензії;  - довідка про реєстрацію касового апарату;  - платіжне доручення про сплату вартості ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями;  - паспорт або довіреність. Вартість ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями становить:   - в місті - 8000 грн на рік (можлива поквартальна оплата);   - для сіл і селищ - 500 грн на рік. Отримати ліцензію протягом 10 робочих днів, з дня подання документів, можна в Центрі обслуговування платників не лише за місцем реєстрації, а й за місцем здійснення діяльності.  Госрегулирование / Лицензии и разрешенияmessageTue, 26 Nov 2013 09:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/accounting/reposts/2468http://consulting.dtkt.ua/accounting/reposts/2468Які види податкової звітності можна подавати в електронному вигляді та як почати звітувати а електро...КРОК ПЕРШИЙ: Необхідно мати комп’ютер з операційною системою Windows: версії від  Windows  XP SP 3 до Windows 8 та доступ до мережі Інтернет. КРОК ДРУГИЙ: Зайти на інформаційний ресурс www.acskidd.gov.uaАкредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Міндоходів (далі – АЦСК ІДД Міндоходів) та ознайомитись з розділом «Реєстрація користувачів». Підготувати за поданим зразком пакет документів та взяти необхідну кількість електронних носіїв (флеш-накопичувачів або диски CD-R), з якими особисто з’явитися до АЦСК ІДД Міндоходів з метою отримання послуг електронного цифрового підпису. Надають їх безкоштовно.  КРОК ТРЕТІЙ: Щоб розпочати подачу податкової звітності в електронній формі, слід укласти з територіальним органом Міндоходів угоду «Про визнання електронних документів». Це можна зробити в електронній формі. Достатньо лише завантажити інсталяційний пакет програмного забезпечення «ДПС. Захист звітності» (знаходиться на сайті www.acskidd.gov.ua у розділі «Програмне забезпечення»). Бажано мати встановлений Miсrosoft.NET версії 4.0 або вище (у разі відсутності Вам його запропонують встановити автоматично). КРОК ЧЕТВЕРТИЙ:  Після встановлення та налаштування в меню «Угоди і заяви» слід обрати відповідний варіант угоди (залежно від категорії платника – юридична особа, фізична особа – підприємець, фізична особа). Угоду слід підписати, використовуючи власний ключ та посилений сертифікат, сформований АЦСК ІДД Міндоходів. Після того, як угода з територіальним органом Міндоходів підписана, можна відправляти свою звітність в електронному вигляді. КРОК П’ЯТИЙ:  Для формування та подання платниками податкової звітності в електронному вигляді Міністерством доходів і зборів розроблено та розміщено на офіційному веб-порталі http://minrd.gov.ua відповідне програмне забезпечення у розділі «Електронна звітність» . Перш ніж розпочати роботи по встановленню та користуванню програмним забезпеченням, слід уважно ознайомитись з Інструкцією по встановленню програмного забезпечення та Порядком роботи з ним. У разі виникнення питань стосовно інсталяції та користування програмним забезпеченням, платник може звернутись за допомогою до відповідальних осіб, які надають консультації, у разі потреби, практичну допомогу з зазначених питань, та відповідають за приймання звітності в електронному вигляді в розрізі територіальних органів. Для підписання сформованої звітності електронним цифровим підписом слід використовувати програмне забезпечення «ДПС. Захист звітності» (знаходиться на сайті www.acskidd.gov.ua у розділі «Програмне забезпечення для звітності»).  Сформовану та зашифровану звітність в електронному вигляді слід надсилати на єдину адресу  інформаційного порталу Міністерства доходів і зборів України zvit@sta.gov.ua. Для подання звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в електронному вигляді у розділі «Електронна звітність» розміщено інформацію про безкоштовні програмні забезпечення (on-line сервіси), які необхідно використовувати при формуванні та підписанні звітності безкоштовними ключами, виданими АЦСК ІДД Міністерства доходів і зборів. Міністерство доходів і зборів забезпечує приймання електронних звітів, створених у затвердженому форматі та підписаних за допомогою надійних засобів електронного цифрового підпису, без огляду на те, за допомогою якого саме програмного продукту було створено такий звіт. Платники податків самостійно визначаються із вибором програмного забезпечення по формуванню та подачі звітності в електронному вигляді. Можливо використання власних програмних продуктів або провідних розробників бухгалтерських програм. КРОК ШОСТИЙ: Після отримання звітності в електронному вигляді працівники територіального органу Міндоходів її розшифровують (перевіряючи відповідність електронного ключа) та відправляють платнику податків ПЕРШУ квитанцію – тим самим підтверджується отримання документів (другий екземпляр першої квитанції в електронному вигляді зберігається в Міндоходів). Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то документ про звітність вважають неотриманим. КРОК СЬОМИЙ: На підтвердження прийому поданої звітності платнику податків надсилають ДРУГУ квитанцію. Її надсилають у текстовому форматі: тут зазначають реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, дату прийому документа, реєстраційний номер, податковий період та дані відправника квитанції. На другу квитанцію накладають електронний цифровий підпис Міндоходів. Його шифрують і пересилають платнику податків (другий його екземпляр зберігають у Міндоходів). Датою і часом подачі податкового документа в електронному вигляді  вважають дату і час, зафіксовані в першій квитанції. Якщо платник податків виявив помилку у відправленому звіті, він може надіслати електронною системою уточнювальний звіт. ЯКІ ВИДИ ПОДАТКОВОЇ ЗВІТНОСТІ МОЖНА ПОДАВАТИ В ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІ:  Загальнодержавні податки - податок на прибуток підприємств; - податок на доходи фізичних осіб; - податок на додану вартість; - акцизний податок; - екологічний податок; - Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України; - Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні; - Плата за користування надрами; - Плата за землю (з юридичних осіб); - Плата за землю (фізичні особи); - Фіксований сільськогосподарський податок. Загальнодержавні збори - Збір за першу реєстрацію транспортного засобу; - Збір за користування радіочастотним ресурсом України; - Збір за спеціальне використання води; - Збір за спеціальне використання лісових ресурсів; - Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; - Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками; - Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.  Місцеві податки - Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; - Єдиний податок; - Єдиний податок для суб'єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб.  Місцеві збори - Збір за місця для паркування транспортних засобів; - Туристичний збір.Учет и отчетность / ОтчетностьmessageMon, 25 Nov 2013 18:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/2467http://consulting.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/2467Як визначити первісну вартість безоплатно отриманого автомобіля? ...Відразу зауважимо, що в податковому обліку, відповідно до пп. 144.1 ПКУ, амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів. Тому за безоплатно отриманими ОЗ у податковому обліку амортизація не нараховується (у цьому пункті передбачено низку винятків, але вони не стосуються загальних /звичайних/ випадків безоплатного отримання). До складу інших доходів включається, зокрема (пп. 135.5.4 ПКУ), вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче від звичайної ціни. Слід також пам'ятати, що безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг).   Отже, у податковому обліку за безоплатно отриманим автомобілем будуть визнаватися доходи на підставі пп. 135.5.4 ПКУ. Датою визнання доходів, відповідно до п. 137.10 ПКУ, є дата фактичного отримання платником податку товарів (рекомендовано, для підтвердження суми доходу, провести оцінку майна відповідними експертами). Згідно з пп. 14.1.13 ПКУ, безоплатно наданими вважаються товари, що надаються за договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошової або іншої компенсації чи їх повернення, або без укладення таких договорів. Згідно з пп. 14.1.244 ПКУ, до товарів відносяться матеріальні активи. У свою чергу, пп. 14.1.111 ПКУ відносить до матеріальних активів й основні засоби. Отже, передача ОЗ у вигляді автомобіля без отримання будь-якої компенсації є операцією з безоплатного надання (отримання) товарів, з відповідними податковими наслідками. Щодо бухобліку слід зазначити, що господарські операції з придбання (у т. ч. безоплатного), введення в експлуатацію тощо оформлюються первинними документами (Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма №ОЗ-1). Відповідно до п. 10 П(С)БО 7 «Основні засоби», первісною вартістю безоплатно отриманого ОЗ є справедлива вартість на дату отримання ОЗ з урахуванням витрат, передбачених п. 8 цього положення. За визначенням терміна «справедлива вартість ОЗ» — це сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Детально правила визначення справедливої вартості для ОЗ прописано в додатку до П(С)БО 19. І як уточнюється у п. 13 Методрекомендацій з обліку ОЗ, на справедливу вартість безоплатно отриманих об'єктів ОЗ збільшується сальдо додаткового капіталу: дебет рахунка обліку ОЗ у кореспонденції з субрахунком 424 «Безоплатно одержані необоротні активи». При зарахуванні ОЗ на баланс протягом строку корисного використання (експлуатації) ОЗ нараховується амортизація. Амортизація на безоплатно отриманий автомобіль (у бухобліку!) нараховується класично, відповідно до обраного підприємством методу. Одночасно нарахована амортизація за безоплатно отриманими ОЗ визнається у складі інших доходів. Визнання доходу відображається за дебетом субрахунка 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» у кореспонденції з субрахунком 745 «Дохід від безоплатно одержаних активів» (див. додаток до Методрекомендацій з обліку ОЗ). Зауважимо: якщо первісна вартість за безоплатно отриманими ОЗ сформована з урахуванням витрат, передбачених п. 8 П(С)БО 7 (витрати на реєстраційні збори, суми ввізного мита тощо), за кредитом субрахунка 745 відображаються тільки суми амортизації щодо вартості безоплатно отриманих ОЗ (без врахування інших витрат, що формують первісну вартість).Учет и отчетность / Учет отдельных операцийmessageMon, 25 Nov 2013 16:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/2466http://consulting.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/2466Чи можуть підприємці-платники єдиного податку розраховуватись за свої послуги чи проданий товар елек...Фізичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, не мають права приймати оплату за свої послуги чи проданий товар електронними коштами. Якщо ж платник єдиного податку у своїй діяльності використав електронні гроші, він зобов'язаний сплатити податок за ставкою 15%. Варто нагадати, що відповідно до п. 291.6 ст.291 Податкового кодексу платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари, виконані роботи або надані послуги виключно у грошовій формі (готівковими коштами або безготівковими). А електронні кошти (Яндекс Кошти, Webmoney та ін.) ні до тих, ні до інших не відносяться.Упрощенная система / Физлица — предприниматели на едином налогеmessageMon, 25 Nov 2013 14:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/finance/personal-finance/2465http://consulting.dtkt.ua/finance/personal-finance/2465Яку суму іноземної готівкової валюти може провезти через кордон України фізособа (у т. ч. підприємец...Без письмового декларування: фізособа має право ввезти та/або вивезти через митний кордон України готівкову іноземну валюту на суму не більше 10000 євро (або її еквівалента). З письмовим декларуванням: фізособа має право ввезти та/або вивезти через митний кордон України готівкову іноземну валюту більше 10000 євро (або її еквівалента). Як бачимо, межі у сумі готівкової валюти, яку можна провезти через митницю, немає. Але якщо декларувати валюту, яку провозять через кордон, обов'язково, то потрібні і документи про отримання такої валюти у банку (або в іншій фінансовій установі). Які це можуть бути документи? Як пояснив НБУ в листі від 17.09.2008 р. №13-121/4100-12591, «крім видаткового касового документа, документом, що підтверджує зняття коштів з рахунків банків, може бути довідка банку, складена в довільній формі». Якщо ж йдеться про ввезення готівкової валюти у сумі, що перевищує еквівалент 10000 євро, таке ввезення «здійснюється за наявності документів, що підтверджують зняття коштів з рахунків іноземних банків (фінансових установ), що складені в довільній формі». Якщо фізособа провозить валютні дорожні чеки, то документами, на підставі яких здійснюється провезення таких чеків, є документи про зняття з рахунків валюти, за яку отримуються такі чеки. Термін дії таких документів — 30 календарних днів від дня видачі. При цьому, з погляду НБУ, висловленого у цьому листі, слід дотримуватися таких умов: — валюта, яку провозять через кордон, має бути саме тією валютою, яку було знято і зазначено у таких документах; — документи про зняття валюти не здаються до митних органів, а лише пред'являються їм;   — чеки банкоматів і платіжних терміналів не є документами, що підтверджують зняття валюти з рахунків банків (фінансових установ).Финансы и банки / Личные финансыmessageMon, 25 Nov 2013 13:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdfo/2464http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdfo/2464Чи мають право на податкову соціальну пільгу фізичні особи – нерезиденти, які отримують доходи з дже...Фізичні особи – нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження в Україні, відповідно до розділу IV Податкового кодексу України є платниками податку на доходи фізичних осіб та мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати на суму податкової соціальної пільги. Статтею 26 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»  від 22.09.2011 р. № 3773-VI передбачено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими ж правами і свободами, а також несуть ті ж обов'язки, що й громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Згідно з пунктом 42.1 статті 42 Закону України «Про зайнятість населення»  від 05.07.2012р. № 5067-VI  підприємства, установи і організації мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на строк до одного року, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу до кола платників податку з фізичних осіб відносяться: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні. Відповідно до пункту 170.10 статті 170 Податкового кодексу оподаткування доходів нерезидентів з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, здійснюється за правилами та ставками, які визначені для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів). В пункті 163.2 статті 163 Податкового кодексу зазначається, що об'єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерелом його походження в Україні. При цьому пунктом 164.2 статті 164 Податкового кодексу передбачено, що до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) відповідно до умов трудового договору (контракту). Згідно з п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу при нарахуванні доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності. Умови та порядок застосування податкової соціальної пільги визначені статтею 169 Податкового кодексу. При цьому Податковим кодексом не передбачено виключень або обмежень щодо застосування податкової соціальної пільги для нерезидентів.Налогообложение / НДФЛmessageMon, 25 Nov 2013 12:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/profits-tax/2463http://consulting.dtkt.ua/taxation/profits-tax/2463Які особи вважаються пов'язаними з метою застосування ст. 39 ПКУ про трансфертне ціноутворення? ...Є деякі законодавчо встановлені підстави, за наявності яких не застосовується презумпція сумлінності сторін операції. Вважається, що якщо дві сторони мають можливість впливати на рішення, які ними приймаються, а також можуть приймати рішення під впливом третьої особи, то вони скористаються такою можливістю. З метою оподаткування такі сторони називаються пов'язаними особами (пп. 14.1.159 ПКУ). Абзаци «а» — «в» пп. 14.1.159 ПКУ описують зв'язок осіб через володіння корпоративними правами (на основі майнових відносин). Згідно з абз. «а» пп. 14.1.159 ПКУ юридичні особи вважаються пов'язаними, якщо одна з таких осіб безпосередньо та/або опосередковано (через інших пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами (далі — КП) іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків. Що таке корпоративні права, визначено у розділі 18 ГКУ. ПКУ встановлює межу «пов'язаності» осіб розміром частки володіння КП від 20% включно. Частка володіння КП, менша за 20%, наприклад 20% мінус одна акція, 19,99% або менша, ще не є підставою для пов'язаності осіб. Iнформація про коло осіб, які безпосередньо володіють КП юрособи-емітента, і їхні частки у КП міститься у статуті юрособи-емітента. У бухгалтерському обліку інформацію про осіб, в яких підприємство безпосередньо бере участь, можна отримати з аналітичного обліку за рахунком 14 «Довгострокові фінансові інвестиції». Iнформацію про те, які особи володіють корпоративними правами підприємства, можна отримати за даними обліку за рахунком 40 «Статутний капітал», на якому ведеться аналітичний облік КП щодо кожного засновника, учасника, акціонера. Щоб простежити всі опосередковані зв'язки, потрібно отримати таку саму інформацію з таких самих джерел про всіх осіб, пов'язаних безпосередньо з таким засновником, учасником, та відібрати лише ті зв'язки, розмір яких перевищує частку 20% у КП аналізованої юрособи. Приклад 1 Підприємство А володіє 50% КП підприємства В. Підприємство В володіє 40% КП підприємства С і 30% підприємства D. Отже, підприємство А опосередковано (через підприємство В) володіє 20% КП підприємства C: 50% х 0,4 = 20%, і підприємства А і С є опосередковано пов'язаними особами. Підприємства А і В, В і С, В і D є безпосередньо пов'язаними особами. Підприємство А вже не є пов'язаним із підприємством D, бо опосередковане володіння підприємством А корпоративними правами підприємства D становить лише 15% (50% х 0,3). В абз. «б» пп. 14.1.159 ПКУ описано аналогічну до попередньої схему впливу, але вже між фізичною та юридичною особою. Джерела інформації про пов'язаних осіб, правила визначення безпосереднього та опосередкованого впливу — ті самі. Мінімальний розмір частки володіння КП, що обумовлює наявність зв'язку — 20% і більше. Між іншим, непряме володіння фізосібою корпоративними правами юрособи можливе тільки через володіння КП інших юросіб. Це встановлено в абз. 14 пп. 14.1.159 ПКУ. Тож, на погляд автора, через пов'язаних фізосіб «ланцюжок» опосередкованого володіння побудувати не вдасться (див. приклад 2). Приклад 2 Один із братів володіє 60% КП підприємства А, другий — 80% підприємства В. Наявність родинного зв'язку між цими особами ще не означає володіння однією особою корпоративними правами, що належать іншій особі, тож підприємства А і В не є пов'язаними між собою. Один брат не має майнових прав на КП, що належать іншому братові. Абзац «в» пп. 14.1.159 ПКУ називає пов'язаними такі юрособи, які мають спільного засновника, розмір частки КП цих юросіб, що належать такому засновникові, становить 20% і більше. Те саме стосується і тих юросіб, які мають спільного власника їхніх КП (учасника), що безпосередньо або опосередковано володіє частками 20% і більше в кожній юрособі. Приклад 3 Один і той самий засновник має частку в КП підприємства А у розмірі 60%, у КП підприємства В — 20%, у КП підприємства С — 19%. Підприємство А має частку в КП підприємства D у розмірі 40%. У цій ситуації пов'язаними особами будуть підприємства А, В і D: підприємства А і В мають одного спільного засновника з часткою володіння понад 20%, а підприємство D належить тому самому засновникові опосередковано — через підприємство А, причому частка засновника у КП підприємства D становить 60% х 0,4 = 24%. Підприємство С не пов'язане з групою підприємств А, В і D з тієї причини, що частка спільного засновника в його КП становить 19%. Наступні абзаци: «г» — «ж» пп. 14.1.159 ПКУ визначають зв'язок осіб на підставі організаційно-управлінських та договірних відносин. Згідно з абз. «г» пп. 14.1.159 ПКУ, пов'язаними є юрособа й особа, уповноважена на призначення (обрання): — керівника (директора, голови правління, президента та ін.) такої юрособи; — 50% і більше складу колегіального виконавчого органу такої юрособи (наприклад, ради директорів, правління тощо), а також наглядової ради. На думку автора, такою уповноваженою особою може бути як фізична, так і юридична особа, яка входить до складу засновників юрособи-емітента КП та уповноважена на обрання вищезгаданих органів управління такого емітента. Якщо рішення від імені засновника-юрособи приймають його уповноважені фізособи, то вони також є пов'язаними з емітентом КП, орган правління якого вони призначають (обирають), — залежно від ступеня їх впливу на прийняття рішень засновником-юрособою. Iнформацію про таких осіб можна знайти у статуті й інших установчих документах юрособи — емітента КП. Приклад 4 До складу засновників підприємства А входить підприємство В, частка якого у КП підприємства А становить 10%. На цій підставі воно не є пов'язаним з емітентом КП. Проте зборами засновників підприємству В делеговано право призначати директора підприємства-емітента. I ось на цій підставі воно вже є пов'язаним із підприємством А. Рішення про призначення директора підприємства А приймає директор підприємства В, який також буде пов'язаною особою з підприємством А. Згідно з абз. «ґ» пп. 14.1.159 ПКУ, пов'язаними вважаються юрособи, які управляються одноосібно керівником, причому керівник кожної з цих осіб призначений (обраний) за рішенням однієї і тієї самої особи — власника або уповноваженого ним органу. Iнформацію про власника (уповноваженого органу) можна знайти у документах, що підтверджують обрання або призначення керівника юрособи — наприклад, у протоколах загальних зборів засновників. Якщо один і той самий власник (уповноважений ним орган) фігурує у цих документах у кожної юрособи, то такі юрособи є пов'язаними. Якщо ж власники (уповноважені органи) є різними, то і юрособи не є пов'язаними. Це стосується також випадку, коли керівник однієї юрособи призначений власником, а керівник іншої юрособи — органом, уповноваженим цим самим власником. Оскільки особи, які призначили таких керівників, є різними, то зв'язку між юрособами не виникає. Абзац «д» пп. 14.1.159 ПКУ описує ситуацію, аналогічну до попередньої, але вже для колегіального органу управління (ради директорів, правління), а також наглядової ради, щодо 50% і більше його складу. Документи, з яких можна зробити висновки про зв'язок юросіб на цій підставі, ті самі, що й для попередньої ситуації: протоколи або накази про призначення колегіального органу управління кожної юрособи. Згідно з абз. «е» пп. 14.1.159 ПКУ, юрособи є пов'язаними між собою, якщо 50% і більше складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради становлять одні і ті самі фізичні особи. Таке саме правило діє і в разі одноосібного управління юрособами: якщо один і той самий керівник призначений (обраний) на кожній із юросіб, то такі особи є пов'язаними (абз. «ж» пп. 14.1.159 ПКУ). Склад органів управління юросіб легко перевірити, вивчивши відповідні документи всіх юросіб про призначення (обрання) їхніх органів управління. Абзац «є» пп. 14.1.159 ПКУ передбачає добре знайому нам підставу для пов'язаності осіб — це зв'язок між юрособою та її керівником. I нарешті, в останньому абзаці «з» пп. 14.1.159 ПКУ передбачено родинні стосунки фізосіб як підставу для їх зв'язку. Пов'язаними вважаються фізособи, які перебувають у таких відносинах: чоловік (дружина), батьки (у т. ч. усиновителі), діти (незалежно від віку, в т. ч. усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник, дитина, над якою встановлено опіку або піклування. Звертаємо увагу, що ПКУ визнає пов'язаними тільки дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, а дитина — це неповнолітня особа віком до 18 років (ст. 243 СКУ). Повнолітня особа, яка за станом здоров'я не може самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки і над якою встановлено опіку або піклування за нормами розділу 6 ЦКУ, пов'язаною особою не є. Повнорідними братами і сестрами вважаються ті, які мають спільних батьків, а неповнорідними — які мають лише спільну матір або батька (ч. 2 ст. 26 СКУ). Особи, пов'язані з однією фізособою, вважаються пов'язаними між собою. На практиці процес визначення зв'язку двох або декількох осіб між собою може виявитися досить складним, проте дамо деякі загальні рекомендації. Щоб визначити зв'язок осіб між собою, потрібно ознайомитися з такими документами: статут юрособи, в якому міститься інформація про власників (засновників) такої юрособи; протоколи загальних зборів засновників (або іншого уповноваженого органу) і/або накази про призначення чи обрання керівника юрособи або її колегіального органу управління; дані аналітичного обліку на бухгалтерських рахунках 40 і 14; а також вивчити будь-яку наявну інформацію про осіб, пов'язаних із засновниками. Щодо встановлення родинних зв'язків, зазначених в абз. «з» пп. 14.1.159 ПКУ, то тут автору важко дати якісь загальні рекомендації. Родинні зв'язки між подружжям, батьками (усиновителями, опікунами, піклувальниками) та неповнолітніми дітьми неважко довести документально — за даними паспорта та свідоцтва про народження дитини (в якому є дані про батьків). Iнші родинні стосунки між повнолітніми фізособами є далеко не такими очевидними. Автору невідомі якісь документи, що прямо підтверджують родинні зв'язки повнолітніх дітей та їхніх батьків, братів та сестер. Очевидно, це питання віддане під відповідальність самого платника податків. В усякому разі, список пов'язаних осіб на підставі родинних зв'язків можна затвердити протоколом зборів засновників або наказом по підприємству, зі списком, що додається до них, до якого будуть включені всі особи, безпосередньо або опосередковано пов'язані з цим підприємством. Є можливість доведення родинних стосунків між фізособами у суді — ст. 256 ЦПКУ. Теоретично нею можна було б скористатися, якщо потрібно буде довести або спростувати у суді наявність родинних зв'язків між фізособами (наприклад, у разі розбіжностей платника податків із податковими органами щодо наявності або відсутності таких зв'язків між сторонами імовірно контрольованих операцій). Аналогічні проблеми є у визначенні родинних стосунків, якщо фізособа, щодо якої потрібно встановити такі стосунки, — нерезидент. На жаль, можна констатувати, що на сьогодні порядку визначення родинних зв'язків для встановлення кола пов'язаних із підприємством осіб законодавчо не затверджено. Тож у разі виникнення будь-яких ускладнень у застосуванні пп. 14.1.159 ПКУ можемо порекомендувати звернутися до органу Міндоходів за індивідуальною податковою консультацією згідно зі ст. 52 — 53 ПКУ.Налогообложение / Налог на прибыльmessageMon, 25 Nov 2013 11:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/accounting/reposts/2462http://consulting.dtkt.ua/accounting/reposts/2462Як подається звіт про суми отриманих податкових пільг платником податку на прибуток, який має пільгу...Відповідно до п. 30.6 ПКУ, суми податку на прибуток, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом — платником податків. Тож платник податку на прибуток, що не сплачує цього податку у зв'язку з отриманням податкових пільг, повинен вести облік сум таких пільг згідно з Порядком №1233 (1). Нагадаємо, що сума пільги дорівнює сумі податку на прибуток, яку такий СГД мав би сплачувати до бюджету, якби не користувався пільгою. ------------------(1)-------------------- Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1233. -------------------------------------------- Приклад Підприємство надає у 2013 році готельні послуги у готелі категорії «п'ять зірок». За IV квартал надано готельних послуг на суму 240000 грн (у т. ч. ПДВ — 40000 грн). Собівартість послуг становить 110000 грн. Iнші витрати, пов'язані з наданням готельних послуг, становлять 40000 грн. Ставка податку на прибуток — 19%. Суму пільги з податку на прибуток, якою скористалося підприємство, треба розрахувати за формулою: ∑ пільги = (Доходи від готельної діяльності - Собівартість готельних послуг - Iнші витрати, пов'язані з наданням готельних послуг) х Розмір ставки податку. Тобто сума пільги, якою скористалося підприємство за IV квартал 2013 р., становить: (200000 - 110000 - 40000) х 19% = 9500 грн. Суб'єкт господарювання, який скористався податковими пільгами, складає звіт про суми податкових пільг за формою згідно з додатком до Порядку №1233. Цей звіт подається за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців за місцем реєстрації СГ протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб'єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається. Стосовно пільги з податку на прибуток зазначимо таке. Для того щоб визначити суму пільги, потрібно обчислити суму прибутку, з якого платник податку не сплачує податок на прибуток. Але більшість платників у 2013 році квартальну декларацію з податку на прибуток не подають. Чи означає це, що і звіт про пільги слід подавати теж лише за рік? На нашу думку, не в усіх випадках. Хоча це і зменшує переваги річного декларування, але можливість подавати декларацію за наслідками року не означає відсутність обов'язку вести податковий облік протягом такого року. Зокрема, пп. 134.1.1 ПКУ передбачає, що об'єкт оподаткування, тобто прибуток, визначається шляхом зменшення певних доходів звітного періоду на певні витрати звітного періоду. На ст. 134 ПКУ (з урахуванням деяких інших статей, але в основному — саме на цю статтю) спирається ст. 149 ПКУ, яка визначає базу оподаткування податком на прибуток. А саме до такої бази застосовуються ставки податку на прибуток, установлені ст. 151 ПКУ. Отже, те, як часто слід визначати суму податку на прибуток і суму пільги, якою скористалося підприємство, безпосередньо залежить від звітного періоду, встановленого для такого підприємства. А їх наразі два. Згідно з п. 152.9 ПКУ, взагалі-то з метою цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Але базовим податковим (звітним) періодом з метою цього розділу є календарний квартал або календарний рік у разі сплати щомісячних авансових внесків у порядку, визначеному п. 57.1 ПКУ. Що таке базовий податковий (звітний) період, пояснює п. 33.3 ПКУ. Це період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених ПКУ, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку. Стосовно строків, за які подається декларація з податку на прибуток, зрозуміло, що вони встановлені п. 57.1 ПКУ, і платник податку може подавати як річні, так і квартальні декларації. Але виходячи із вищезазначеного, визначати (нараховувати) суми податкових доходів та витрат, суму податку на прибуток і суму пільги з податку на прибуток, на нашу думку, платник податку повинен: за наслідками звітного року — якщо він сплачує щомісяця авансові внески з податку на прибуток згідно з п. 57.1 ПКУ; за наслідками кожного кварталу — у решті випадків (у т. ч. якщо щомісячні авансові внески підприємство не сплачує, але подає річну декларацію). У звіті з пільг відображають код та найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг відповідно до довідника пільг, затвердженого Міндоходів. Який вигляд матиме звіт про пільги за розглянутим нами прикладом, показано у зразку. Зразок Звіт про суми податкових пільг за IV квартал 2013 р. (фрагмент) * Проставляється згідно з наказом МФУ від 14.01.2011 р. №11. ** Проставляється згідно з довідником податкових пільг №68/1 станом на 01.10.2013 р., затвердженим Міндоходів 30.09.2013 р. Звичайно, отриманий дохід та понесені витрати слід буде відобразити і в декларації з податку на прибуток. Так, прибуток або збиток від звільненої від оподаткування діяльності наводять у рядку 09. Цей рядок потребує розшифрування у додатку ПЗ до декларації. Заповнити його досить просто: — у таблиці 2 зазначають підстави для застосування пільг. Вони наводяться таким чином: у першій графі — кодова назва пільги, за чергою її відображення у таблиці 2 (від А до Я великими літерами), у другій графі — відповідна норма ПКУ, якою встановлено пільгу з податку на прибуток (тобто цитата з ПКУ щодо цієї пільги), у графах третій — п'ятій — відповідно підпункт (за наявності), пункт та стаття ПКУ, якими встановлено пільгу; — у таблиці 1 — сума прибутку, звільненого від оподаткування, чи сума збитку від діяльності, звільненої від оподаткування. Якщо пільга одна (а зазвичай так і буває), то у рядку 09 дублюється значення рядка 09.1. Значення рядка 09.1 визначається, своєю чергою, як різниця між доходами, які не оподатковуються на підставі «А» (рядок А1), собівартістю придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), яка відноситься до діяльності «А» (рядок А2), й іншими витратами, які відносяться до діяльності «А» (рядок А3). Якщо пільг кілька, то додаток ПЗ може мати відповідну кількість рядків 09.2, 09.3 тощо. I в кожному з них, із зазначенням відповідної пільги, визначатиметься сума прибутку або збитку від відповідної пільгової діяльності. Загальний результат від складання таких сум відобразиться у рядку 09 — як додатка ПЗ, так і декларації з податку на прибуток.Учет и отчетность / ОтчетностьmessageMon, 25 Nov 2013 10:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/2458http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/2458Що робити, якщо податківці вирішили зняти вам податковий кредит з ПДВ, який уже встиг «осісти» у ряд...Зазначимо, що взагалі ПКУ не вимагає вносити зміни до декларації з ПДВ за наслідками податкових перевірок. Єдиний випадок — це рядок 21.3, у якому відображається сума, на яку зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу. Начебто і схожий випадок. Але, як зазначено у пп. 4.6.7 р. V Порядку №14921, рядок 21.3 передбачено для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 — після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом ДПС. Отже, на перший погляд, у такому випадку йдеться лише про конкретний вид перевірок, — які проводяться згідно з пунктами 200.10, 200.11 ПКУ, тобто якщо платник ПДВ заявив про намір отримати бюджетне відшкодування. На таку думку, зокрема, наштовхує і роз'яснення, яке ще недавно було в ЄБПЗ. Проте, на думку деяких фахівців, значення рядка 24 (а власне, його вплив на рядок 25) можна зменшити, використавши рядок 21.3. Адже саме так і побудовано алгоритм декларації з ПДВ. На думку автора, у цьому випадку ви маєте вибір, як саме зменшити значення рядка 24: або скористатися рядком 21.3, або ж просто зменшити на відповідну суму рядок 24. Але у наведеному у запитанні випадку — лише після того, як суд прийме рішення на користь податківців (про що — далі). Зауважимо, що згідно з п. 56.1 ПКУ, рішення, прийняті контролюючим органом, може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Так, платник податків має право оскаржити у суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене у судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ПКУ). Тож і виходить, що допоки не буде рішення суду (позитивного чи негативного), рядок 24 декларації з ПДВ (де відображено ПК з ПДВ) можна не чіпати. За такою логікою, сумами з рядка 24 платник ПДВ має право користуватися для зменшення ПЗ з ПДВ до сплати до бюджету.Налогообложение / НДСmessageMon, 25 Nov 2013 09:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/profits-tax/2460http://consulting.dtkt.ua/taxation/profits-tax/2460Чи можна врахувати при визначенні оподатковуваного прибутку витрати на оплату за нотаріальне посвідч...Відповідно до чинних положень Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Згідно зі статтею 138 Податкового кодексу витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених цим Кодексом. Разом з тим, Цивільним кодексом України встановлено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, визначених у статті 203 Цивільного кодексу. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений. Отже, якщо посвідчення правочину здійснено у зв’язку з веденням господарської діяльності та передбачено чинним законодавством, то платник має право на відображення у складі витрат оплати за нотаріальне посвідчення такого правочину. Проте, якщо правочин не стосується господарської діяльності платника або законодавством не передбачено обов’язкове нотаріальне посвідчення такого правочину, то законодавчі підстави для формування витрат платником відсутні.Налогообложение / Налог на прибыльmessageFri, 22 Nov 2013 18:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/labor/compensation/2459http://consulting.dtkt.ua/labor/compensation/2459У якому розмірі виплачується вихідні допомога при звільненні?...У випадках, визначених трудовим законодавством, при звільненні працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середньомісячного заробітку, а якщо роботодавець при цьому порушив норми Кодексу законів про працю, трудового чи колективного договору – то не менше тримісячного середнього заробітку. Відповідно до вимог Податкового кодексу такі суми підлягають оподаткуванню за ставкою 15 відсотків. При цьому особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб, є податковий агент (у даному випадку – роботодавець). Саме він зобов’язаний подати податковий розрахунок та перерахувати відповідну суму коштів до держскарбниці.Труд и социальная защита / Оплата трудаmessageFri, 22 Nov 2013 16:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/profits-tax/2457http://consulting.dtkt.ua/taxation/profits-tax/2457Як здійснюється нарахування амортизації у разі виведення з експлуатації окремого об'єкта ОЗ на декіл...Відповідно до пп. 145.1.2 ПКУ, нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його виводу з експлуатації. Згідно з п. 146.15 ПКУ, нарахування амортизації окремого об'єкта припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем виведення з експлуатації такого об'єкта ОЗ. У разі зворотного введення такого об'єкта в експлуатацію або передачі до складу виробничих ОЗ для цілей амортизації приймається вартість, яка амортизується на момент його виведення з експлуатації (складу виробничих засобів) та збільшується на суму витрат, пов'язаних з ремонтом, модернізацією, модифікацією, добудовою, дообладнанням, реконструкцією тощо. При цьому нарахування амортизації на такий об'єкт розпочинається у місяці, наступному за місяцем зворотного введення об'єкта в експлуатацію або передачі до складу виробничих засобів. Отже, якщо протягом місяця здійснено виведення з експлуатації окремого об'єкта ОЗ на кілька днів та його зворотне введення в експлуатацію, то нарахування амортизацій на такий об'єкт не призупиняється.Налогообложение / Налог на прибыльmessageFri, 22 Nov 2013 14:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/state/cash-handling/2456http://consulting.dtkt.ua/state/cash-handling/2456Які обов'язки у суб’єктів господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операц...Суб’єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані:  - забезпечувати цілісність пломб та незмінність конструкції та програмного забезпечення РРО;   - проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;  - зберігати в господарській одиниці останню використану та поточну розрахункову книжку, що використовується на період виходу з ладу РРО, здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин, відключення електроенергії;   - видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;  - у кінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах ОРО;   - проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;  - забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки − загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;   - надавати покупцю товарів (послуг) чек, за його вимогою накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця, з метою виконання вимог Закону України „Про захист прав споживачів”; - друкувати Х-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства;   - зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії;  - при застосуванні РРО, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, друкувати контрольну стрічку в єдиному робочому циклі з розрахунковими документами без повторного її використання. При застосуванні портативних РРО дозволяється друкувати контрольну стрічку перед друкуванням фіскального звітного чека, якщо таке передбачено технічними можливостями РРО.Госрегулирование / Наличное обращение и кассаmessageFri, 22 Nov 2013 12:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/law/consumer-protection/2455http://consulting.dtkt.ua/law/consumer-protection/2455Чи можна повернути товар, куплений під час розпродажу? ...Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону про захист прав споживачів, споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром. Перелік товарів, що не підлягають обміну (поверненню) з підстав, зазначених у цій статті, затверджується Кабінетом Міністрів України. А що на практиці? Якщо товар був куплений під час розпродажів, це не означає, що обміну та поверненню він не підлягає. Розпродаж — це всього лише маркетинговий хід магазину, щоб продати стару колекцію товару.Право и ответственность / Защита прав потребителейmessageFri, 22 Nov 2013 10:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/common/2454http://consulting.dtkt.ua/taxation/common/2454Який порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних пла...Наказом Міністерства доходів і зборів України від 22.10.2013 за №609 затверджено Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів. Міндоходів уніфікував Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, ЄСВ, здійснення бюджетного відшкодування ПДВ, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі — Порядок). Тобто тепер Порядок доповнено позиціями щодо сплати ЄСВ та митних платежів. Змінено порядок заповнення поля «Призначення платежу» — тепер у полі 3 потрібно буде зазначати один з таких реквізитів: Код ЄДРПОУ клієнта Реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізособи або при відмові від нього — серію та номер паспорта громадянина України Реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється органами Міндоходів На відміну від попереднього порядку, віднині від юрособи при здійсненні нею сплати за відокремлений підрозділ вимагається друкувати код за ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, за який здійснюється така сплата. Крім цього, заборонено при заповненні полів допускати пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками. Загалом новий порядок та приклади заповнення розрахункових документів значно розширено, і вони стосуються випадків: - сплати сум податків і зборів, ЄСВ, адміністративного штрафу, оплати податкового векселя; - повернення сум податків і зборів, митних платежів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший, відшкодування ПДВ на рахунок платника; - передоплати (доплати) за митне оформлення; - перерахування до бюджету суми митних платежів; - погашення податкового боргу в позасудовому порядку, за рішенням суду шляхом стягнення готівкових (безготівкових) коштів, дебіторської заборгованості, реалізації майна боржника, а також за рахунок продажу майна підприємства — банкрута тощо. У додатку до Порядку наведено також новий перелік кодів видів сплати, які використовуються платниками податків при заповненні поля «Призначення платежу» платіжних документів. Цей перелік зазнав також низки доповнень, виключень та коригувань. Розрахунок за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим розрахунковим документом. Новий Порядок прийнято на заміну Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, затвердженого наказом Мінфіну від 07.07.2012 № 817. Проте останній буде скасований згідно з наказом Мінфіну від 08.10.2013 № 864 (набере чинності з дня його офіційного опублікування). Новий Порядок набере чинності з дня його офіційного опублікування.Налогообложение / Общие положенияmessageFri, 22 Nov 2013 09:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/2453http://consulting.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/2453Який строк корисного використання нематеріальних активів з 1 січня 2014 року?...З 1 січня 2014 року нематеріальні активи з невизначеним строком використання амортизуватимуться від 2 до 10 років. Зміни передбачено Законом України від 24.10.2013 р. №657-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників та удосконалення деяких положень”. Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, проте не може становити менше ніж два та більше ніж 10 років безперервної експлуатації (пп. 145.1.1 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу України).Учет и отчетность / Учет отдельных операцийmessageThu, 21 Nov 2013 17:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/labor/social-protection/2452http://consulting.dtkt.ua/labor/social-protection/2452До страхового стажу не вистачає декілька місяців. Чи можна укласти договір про добровільну участь у ...Особа, якій не вистачає до страхового стажу декілька місяців, не може заключити договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування на період менше одного року.  Так, частиною 2 статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI передбачено, що особи, зазначені в частині 1 цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року. Як вказано у пункті 5.4 розділу V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів України від 09.09.2013 № 455, орган доходів і зборів відмовляє в укладенні договору про добровільну участь у разі, якщо особа бажає укласти договір на строк менше одного року. Звертаємо увагу на те, що у частині 5 статті 10 вказаного Закону зазначено, що договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). При цьому сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок та більшою за суму ЄВ, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановлених на дату укладення договору. Така одноразова сплата особою ЄВ за попередні періоди може бути здійснена за окремим договором.Труд и социальная защита / ЕСВ, социальная защитаmessageThu, 21 Nov 2013 16:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/excise/2451http://consulting.dtkt.ua/taxation/excise/2451На які підакцизні товари виробники та імпортери встановлюють максимальні роздрібні ціни?...Відповідно до статті 220 Податкового кодексу України виробники та імпортери підакцизних товарів, за якими акцизний податок обчислюється за адвалорними ставками, встановлюють максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) шляхом декларування таких цін. Встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари повинні наноситися на споживчу упаковку таких товарів разом з датою їх виробництва. Згідно з пунктом 215.1 статті 215 Податкового кодексу України адвалорні ставки податку застосовуються при справлянні податку з тютюнових виробів: сигарет без фільтра, цигарок (код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД – 2402 20 90 10), сигарет з фільтром (код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД – 2402 20 90 20).  Тож, максимальні роздрібні ціни встановлюються виробниками та імпортерами на тютюнові вироби, а саме: сигарети без фільтра, цигарки та сигарети з фільтром.Налогообложение / АкцизыmessageThu, 21 Nov 2013 15:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/labor/compensation/2450http://consulting.dtkt.ua/labor/compensation/2450Яким нормативним документом встановлюється рівень мінімальної заробітної плати на кожен рік та яким ...Відповідно до статті 10 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995р. № 108/95-ВР розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом переговорів, представників професійних спілок, роботодавців, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, та переглядається залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» установлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» установлено у 2013 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня – 1147 грн., з 1 грудня - 1218 грн.Труд и социальная защита / Оплата трудаmessageThu, 21 Nov 2013 14:00:00 +0200