Сьогодні для української молочної галузі характерні різкі контрасти, бо поряд із успішними рентабельними підприємствами безліч фермерських господарств, які працюють просто на межі виживання. Існуючі державні програми підтримки вітчизняного тваринництва, зокрема і доплати за вирощений молодняк ВРХ, лише частково вирішують проблеми виробниківмолочної продукції.

Своїм баченням ситуації на вітчизняному ринку молока і перспектив його розвитку сьогодні ділиться президент Асоціації виробників молока Андрій Дикун.

- Пане Андрію, в наш час багато говориться про привабливість українського ринку АПК для закордонних інвесторів. Наскільки привабливим для них є ринокмолока?

Низький рівень життя, відсутність роботи, демографічна криза та урбанізація – ці явища стали нормою для сіл, віддалених від обласних центрів. Люди переїжджають у міста через безперспективність сільської глибинки - немає роботи, не працюють лікарні, школи, клуби. І лише мешканцям поодиноких населених пунктів щастить мати перспективи.

Селу Жовтневе (150 км до Житомира і 36 - до Лугинського району) посміхнулася доля: тут запрацювала філія Озерянського торфозаводу.

Видобувати торф у районі почали ще з 1969-го. Побудували завод, а потім і Жовтневе. В ті часи завод випускав 130 тис. т брикетів на рік, торфу за сезон видобували 300 тонн. А на підприємстві працювало понад 400 селян.

Але водночас із занепадом економіки України занепадати почав і завод, люди лишалися без роботи, виїжджали з села. А в 2009 р. на підприємстві випустили останній брикет. Жителі Жовтневого, яке було зведене саме для торфовидобувників, залишилися сам на сам зі своїми проблемами.

Сьогодні ті, хто пережили скрутні часи і не виїхали з села, активно взялися за відродження торфозаводу. Адже півтора роки тому Озерянський завод очолив Віталій Тихенко, поставивши собі за мету з непрацюючого підприємства з величезними боргами зробити потужне виробництво. За короткий проміжок часу Віталій Васильович переконав і місцеве населення, і керівництво району в тому, що підприємство, а разом із ним селище Жовтневе, мають перспективи. «Віталій Тихенко досконало знає свою справу і чітко розуміє, що потрібно робити, аби завод запрацював на повну потужність, - розповідає голова Лугинської райдержадміністрації Віктор Пустовіт. – У цій промисловості Віталій Васильович людина не випадкова, попередньо він працював директором ДП «Житомирторф». Буквально за рік Віталій оновив підприємство, завоював авторитет у жителів села і створив колектив, «вдихає» життя в сільський побут, планує відкрити спортивні секції, має інші цікаві плани. Відверто вам скажу: якби в нашому районі було більше таких  відповідальних керівників, як Тихенко, то лугинчани і зажили би краще: всі разом ми би і нові робочі місця створили, і соціальну сферу району покращили».

«Сам Бог велів Україні бути успішною аграрною державою. І не просто велів, а створив для цього всі необхідні умови, які за вмілого використання постійно забезпечують країну щедрими врожаями, - переконує президент Національної академії аграрних наук Василь Петриченко. - Але нині без наукових розробок суттєвих зрушень на полях і фермах зробити неможливо». 

Та чи готові вітчизняні аграрні науковці забезпечити базові галузі новими розробками? Які науково-технічні програми готові сьогодні запропонувати агровиробникам? Чи достатній рівень інновацій працює зараз на конкурентну спроможність виробництва? На ці та інші питання погодився нам розповісти академік Василь Петриченко.

Всеукраїнські Дні поля, які традиційно організовує добре знана як в Україні, так і в багатьох куточках світу компанія «Бучачагрохлібпром», щоразу запам’ятовуються якоюсь особливою оригінальною «родзинкою». Й не дарма до цього старовинного затишного містечка, що на Тернопільщині, щороку із задоволенням все більше приїжджає гостей. 

Тож приємно було бачити у доброму настрої господаря свята, Героя України, голову наглядової ради ТзОВ «Бучачагрохлібпром» Петра Гадза в колі відомих громадських і державних діячів, науковців, підприємців, представників аграрного бізнесу, аграріїв.

Петро Іванович не забував особисто підійти майже до кожного свого гостя (а їх було близько двох сотень), потиснути руку, поцікавитися справами.

По завершенні пленарного засідання, на якому виступили голова Тернопільської обласної держадміністрації Валентин Хоптян, відомі аграрії-Герої України, науковці-селекціонери, представники світових лідерів агробізнесу, учасники Всеукраїнського Дня поля – 2013 отримали змогу на власні очі переконатися: досвід і співробітництво з ТзОВ «Бучачагрохлібпром» є запорукою успіху і маленьких, і великих господарів, що працюють на землі.

19-21 червня в модельному агрокультурному підприємстві «Агро-Союз» відбувся Міжнародний практичний форум з самовідновлювального ефективного землеробства на основі системного підходу No-till. У заході взяло участь понад 100 аграріїв з України, Росії та Молдови, які цікавляться сучасними агротехнологіями.

Цього року формат звичної конференції з No-till був змінений. Причини пояснив співвласник холдингу «Агро-Союз» Володимир Хорішко. Конференція - це формат навчальний, який надає знання. Форум - відвертий і часом гострий діалог, живе спілкування, визнання існуючих проблем і спільний пошук їх вирішення. «Минуло 10 років з початку освоєння «Агро-Союзом» технології No-till. Є певні проблеми, але ми як і раніше впевнені, що ґрунтозберігаюче землеробство - це єдиний можливий шлях у сформованих економічних і кліматичних умовах. Просто No-till - шлях не для слабких», - відверто заявив Володимир Хорішко.

Ще торік Прем'єр-міністр України Микола Азаров доручив Мінагрополітики розробити ряд невідкладних заходів з відновлення системи зрошуваного землеробства. Що це за заходи?Чи розроблені вони? На що спрямовані? 

Про це ми спробували розпитати директора Департаменту землеробства Мінагрополітики Олександра Демидова. 

- Сьогодні в Україні загальна площа зрошуваних земель становить 2,2 млн. га, хоча з них не використовується 1,4 млн. гектарів, - розпочав розмову з нами Олександр Анатолійович. - За даними останньої інвентаризації (проведена у 2011 р.), зрошуване землеробство ще можна відновити на 919,4 тис. гектарів.

Тому виконавчій владі в столиці й на місцях поставлено завдання – почати ефективно використовувати зрошувані землі, залучивши приватний бізнес та інвестиції. В першу чергу, на півдні країни, де зосереджено основний зрошуваний фонд держави.

Якщо говорити про якість молочної та м’ясної продукції, то не варто шукати її на полицях вітчизняних супермаркетів. Більшість покупців переконані: краще сходити до найближчого ринку за товаром, який вам не тільки з усіх боків покажуть, а й залюбки дадуть скуштувати. 

90% опитуваних мною господарок купують м'ясо та молочку на столичних ринках або біля станції метро «Святошин» у Києві. Саме туди доставляють бабці з віддалених до столиці сіл свою домашню продукцію. Даремно санітарні медики застерігають людей від стихійних покупок - люди свідомо продовжують наражати своє здоров’я на небезпеку, надаючи перевагу саморобним харчам. До того ж, аргументи у багатьох - залізні. «Забезпечте нам мережу спеціалізованих пунктів продажу продукції тваринного походження за аналогічною ціною. А ще гарантуйте її 100% безпеку, а вже потім давайте поради», - кажуть вони.

Припинити цю практику обіцяють законодавці. У парламентському Комітеті з питань охорони здоров’я вже є на розгляді документ за №2818 від 16.04.13 р. про внесення змін до Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» щодо подвірного забою тварин та обігу молока і сиру домашнього виробництва. Автори законодавчої ініціативи нардепи Сергій Мошак та Іван Мирний мають намір оновити деякі положення Закону «Про безпеку та якість харчових продуктів» 2009 року.

Так, у відповідності до частини першої ст. 35 цього законодавчого акту, яка набуває чинності з 1 січня 2015 р., забороняється реалізація й обіг необробленого молока та сиру домашнього виробництва, а також туш або частин туш парнокопитних та інших копитних подвірного забою на агропродовольчих ринках.

Виходити першими на ринок з новими рішеннями і на 100% працювати для клієнта – ось головна філософія компанії «Аlliance Tire Company». Країни Європи та США цей європейський виробник вже давно підкорив високоякісними та різнопрофільними шинами «Аlliance». Наразі компанія нарощує обсяги продажів на українському ринку і має достатньо пропозицій для наших аграріїв.

Відчувати потреби ринку компанії вдається завдяки потужному маркетинговому відділу та доволі розвинутій дистриб’юторській мережі - понад 100 дистриб’юторів у всьому світі. В Україні «Alliance» представляє компанія «Технооптторг-Трейд», яка є лідером в шинному сегменті, стратегічний партнер ATG, що відповідає всім найвищим вимогам, критеріям і випереджає конкурентів на багато ходів уперед. Сьогодні «Технооптторг-Трейд» пропонує українським аграріям 113 товарних найменувань АТG.

«Завдячуючи тісній співпраці з дилерською мережею та сервісними центрами ми отримуємо від кінцевого споживача нашої продукції найдостовірнішу інформацію, - зазначає менеджер з маркетингу і продажів у Центральній і Східній Європі та країнах СНД компанії «Аlliance Tire Company» Алекс Захаров. - В країнах, де ми маємо технічних представників, отримуємо цю інформацію ще раніше. Ми знаємо, що потрібно сільгоспвиробникам, чого не вистачає вже в існуючих варіантах шин, і намагаємося це використовувати на користь наших клієнтів. Також ми активно працюємо з виробниками техніки, які теж розуміються на потребах і тенденціях ринку. Бо коли виробник проектує новий тип машини, йому потрібно підбирати шини, шукати нові рішення, зважаючи на вагу техніки і її призначення».

    Як українські аграрії ставляться до земельної реформи? Це питання стало предметом дослідження, яке провів Центр соціальних експертиз Інституту соціології НАН України. Дослідження дозволило висвітлити чимало цікавих аспектів земельних відносин, що склалися в Україні, а також визначити хто в Україні володіє земельними паями.

Дослідження охопило 13 областей, і в цілому було опитано 5164 респондентів, серед яких 3891 - власники земельних паїв і 1273 – керівники фермерських господарств і сільгосппідприємств. У результаті проведеної роботи було отримано своєрідний соціальний портрет учасників земельних відносин. Так, з’ясувалося, що переважно власниками земельних паїв є немолоді люди: 79% серед власників паїв старші за 50 років. Середній вік власників паїв – 57 років, керівників малих та середніх сільськогосподарських підприємств - 49 років. Серед голів фермерських господарств понад 65% мають вік від 40 до 60 років.