За останні роки Україна стала головним світовим експортером соняшникової олії та насіння соняшнику. А сприятлива світова кон’юнктура позитивно впливає на інтенсифікацію виробництва цієї культури. Тож аграрії більш прискіпливо ставляться до купівлі насіннєвого матеріалу культури, детально аналізуючи всі показники і звертаючи увагу на те насіння, що гарантуватиме збільшення врожайності.

Багаторічний досвід вирощування і правильний підбір високопродуктивних гібридів соняшнику сучасної селекції дозволив науково-виробничому підприємству «Агро-Ритм» з Любашівського району Одеської області досягати високої врожайності навіть за несприятливих погодних умов. Сертифіковані батьківські лінії, завезені з Франції, Румунії, Чехії та вирощені на родючій землі Одещини, дозволяють отримувати якісні гібриди, стійкі до хвороб і надійні за потенціалом урожайності. Нові гібриди соняшнику вкотре увійшли до Державного реєстру, і вже цього року будуть запропоновані на ринку.

– Два роки тому три гібриди соняшнику, створені спільно з французькою компанією «Сіменс», увійшли до Держреєстру, - розповідає Віктор Стоцький, директор НВП «Агро-Ритм». - Це гібриди Солтан, Любаш і Яниш. А цього року до Держреєстру увійшли і два спільних з цією ж компанією гібриди кукурудзи Афіна і Марсель. У випробовуванні ще є шість гібридів. У 2013-му до Держреєстру також увійшли гранстаростійкі соняшники, які теж пропонуємо покупцям.

Ввиду неблагоприятных погодных условий, которые помешали получить запланированный урожай озимых зерновых, большие надежды крымские аграрии возлагают на посевы поздних яровых культур.

Основной зернобобовой культурой как в мире, так и в Украине является соя. В Крыму под посевами сои ежегодно заняты около 15 тыс. гектаров. Это ценнейшая белковая и масличная культура, которая в основном выращивается для получения зерна, богатого полноценным легкоусвояемым, хорошо растворимым в воде белком (36-42%), полувысыхающим, не содержащим холестерина жиром (18-22), протеином (36%), углеводами (25-30%), ферментами, витаминами. Но иногда используется на корм для животных (в 100 кг зеленой массы содержится 21 корм. ед. и 3,5 кг протеина). Кроме того, соя - прекрасный предшественник для многих культур благодаря ее способности обогащать почву биологическим азотом.

Сейчас наступает время одного из важнейших этапов в технологии производства сои – уборки. Она для большинства аграриев – как черта подведения итогов работы всего года.

У 2013-2014 рр. попит на тверде біопаливо на українському внутрішньому ринку зросте удвічі - до 570 тис. тонн. Або з 20% до 40% від загального обсягу виробленої українськими підприємствами продукції. Такий прогноз представили аналітики у своєму звіті, присвяченому ринку твердого біопалива Східної Європи. 

Вже за підсумками 2012 р. в Україні було вироблено 1,43 млн. т (пелети та брикети з деревної сировини, лушпиння соняшнику та соломи). Прогноз виробництва на 2013 р. складає 1,45 млн. т, а на 2014 р. - 1,5 млн. тонн.

Ключовими факторами зростання внутрішнього споживання біопалива в Україні є розвиток сегменту теплової та електричної генерації на основі біомаси, а також різке скорочення споживання біопалива польськими електростанціями. Останні є головними покупцями українських паливних гранул із деревної та аграрної сировини (лушпиння соняшнику) впродовж 7 останніх років.

Але за даними IBCentre, цього року польський уряд прийняв рішення скоротити дотації для своїх теплоелектростанцій. Тож як результат, споживання біопалива в Польщі в ІІ-му кварталі 2013 р. скоротилося удвічі. А ще у Польщі стався обвал ринку «зелених сертифікатів», і ціни на біопаливо на польському внутрішньому ринку впали на 20-25% - до 95-100 євро/тонну, що практично відповідає рівню собівартості продукції на багатьох українських виробництвах твердого біопалива. Водночас, в Україні в 2013 р. ціни на сировину для біопалива зросли в середньому на 15-20%.

Із розвитком видобувної промисловості менше уваги приділялося можливості отримувати енергію з рослинної сировини. Проте швидка вичерпність запасів видобувних енергоносіїв спонукає суспільство по-новому оцінити енергетичний потенціал агрокультур, змінити ставлення до біомаси та фітоенергетики в цілому. Бо новітні технології переробки біомаси дозволяють перетворювати енергію, акумульовану рослинами за період вегетації, на джерело енергії, яке в подальшому може використовуватися людиною.

Вагомим аргументом для розвитку зеленої енергетики є те, що енергетичні культури здатні рости на малородючих ґрунтах, а також на землях, які виведені з сільськогосподарського використання, та формувати за таких умов велику кількість біомаси. Тобто вони не створюють конкуренції для основних продовольчих сільгоспкультур.

Рівненська область має всі складові для виробництва енергетичної біосировини. Проведений за останні роки інвентаризаційний аналіз орних земель області показує значне зростання незасіяних площ ріллі до 122,7 тис. га (18,8% до загальної площі). Найбільше орних масивів (43%), які на даний час не використовуються, знаходяться в Поліській зоні області. Тож вирощування тут багаторічних біоенергетичних культур дозволить повернути ці землі для агровиробництва. Переробка ж отриманої біосировини на тверде біопаливо забезпечить можливість сільгосппідприємствам різних форм власності перетворитися зі споживачів енергії на екологічно свідомих виробників енергоносіїв.

Продовження теми. Початок читайте в №29-30. 

Среди наиболее опасных вредителей, которые приносят существенный вред сорго - луговой и кукурузный мотылек, хлопковая совка, проволочники и ложнопроволочники, зерновая моль.

Кукурузный (стеблевой) мотылек Pyrausta (Ostrinia) nubilalis Hb.

В Украине распространен повсеместно, но более многочисленен на Правобережье. Развивается в 1-3 поколениях. Вредят гусеницы, повреждая стебли, метелки. Для начала яйцекладки бабочки нуждаются в капельно-жидкой влаге. Ее недостаток сдерживает начало окукливания перезимовавших гусениц. На распространение и численность насекомого влияют осадки весенне-летнего периода. Численность зависит также от активности энтомофагов (паразитов и хищников) и сортовых особенностей растений-хозяев. Во время зимовки гусеницы способны длительно выдерживать низкие температуры. Ареал имеет тенденцию к расширению в связи с расширением зоны возделывания кукурузы на зерно и потеплением климата.

Ініціативи щодо легалізації на законодавчому рівні ГМО рослин в Україні. 

Питання легалізації ГМО рослин, які вирощуються в Україні, є надзвичайно дискусійним. Прибічники цієї ідеї переконують нас у тому, що Україна як основний постачальник сої, кукурудзи та ріпаку на світовий ринок отримає значні вигоди від експорту вказаних генетично модифікованих рослин. Оскільки фактично в Україні вирощуються ГМО рослини, та вироблена з них експортована продукція приймається у світі, потрібно дозволити в Україні вирощування ГМО рослин і виготовлення з них продукції для кормових цілей та експорту.

Опоненти заперечують доцільність впровадження ГМО рослин, оскільки це не підвищує врожайність та біоефективність у сільському господарстві, не покращує біозахист клітини та екологічність. Також, якщо узаконити хоча би окремі лінії ГМО, то їх вже з України не вивести.

Жодна зі сторін публічно не розголошує джерела своєї інформації щодо фактів, конкретних досліджень, проведених аналізів існуючих ліній ГМО рослин в Україні. Однак є пропозиції стосовно надання дозволу на тимчасову (на строк не більший трьох років) державну реєстрацію ГМО рослин, призначених для кормових цілей та експорту, які дозволені для використання Європейською комісією. Впродовж цього перехідного періоду пропонується запустити систему реєстрації і контролю за використанням і вирощуванням ГМО рослин, яка б реально працювала у державі.

Сорго, обладая рядом защитных свойств к вредителям, сравнительно устойчиво ко многим из них. Наличие на вегетативных органах воскового налета, содержание в зерне алкалоида танина, а в листьях кремнезема и глюкозидов – обеспечивает им высокую степень резистентности. Тем не менее, некоторые вредители приносят существенный вред сорго. 

Наиболее опасными вредителями сорго являются тля, луговой и кукурузный мотылек, хлопковая совка, проволочники и ложнопроволочники, зерновая моль. 

 Чаще других в условиях юга страны поля сорго заселяет обыкновенная злаковая тля (Schizaphis graminum) и большая злаковая тля (Sitobion avenae). Наиболее вредоносна листовая злаковая тля. Она повреждает молодые листья, в результате растения отстают в росте, развитии и часто погибают. К тому же злаковая тля переносит вирус мозаичной карликовости. Она высасывает клеточный сок листьев, нарушая все жизненно важные функции растений: фотосинтез, углеводный обмен, синтез белка и другое.

Тля быстро размножается и может давать за лето 10-12 поколений. При изменении погоды развитие тли задерживается, и ее вредоносность снижается. Особенно опасным является раннее появление тли в фазе 5-6 листьев. В этом случае молодые растения сорго могут полностью погибнуть.

С возрастом сорго становится более устойчивым к тле. Менее подвержено поражению тлей сорго в фазу интенсивного роста (при высоте 50 см и более).

Подейкують, що так звані «Зелені ринки» допоможуть аграріям в реалізації вирощеної продукції. З цим можна погодитись. А можна і заперечити.

«За нашими прогнозами, - стверджує директор департаменту національних проектів Держінвестпроекту України Юрій Гусєв, - «Зелені ринки» можуть залучити 4 млрд. грн. приватних інвестицій. Адже фінансування розробки техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проекту «Зелені ринки» з Держбюджету не передбачено. ТЕО розробляється за рахунок агентства USAID та проекту «Агроінвест». Якою буде державна підтримка саме проекту «Зелені ринки» - вирішуватиме уряд після того, як буде остаточно розроблено ТЕО проекту».

Підтримує однодумця Микола Гриценко, керівник напрямку «Розвиток ринкової інфраструктури» проекту USAID «Агроінвест», додаючи: «Сьогодні 30-50% агропродукції реалізується безпосередньо з поля. Від цього втрачає і держава, і виробник, і покупець. Національний проект «Зелені ринки» дозволить запровадити принципово нову систему реалізації сільгосппродукції, яка максимально врахує інтереси її виробників і споживачів».

За даними Гриценка, сьогодні в нашій державі налічується майже 3 тисячі ринків різного рівня, з них 2 тисячі – сільськогосподарські. Лише 200 ринків мають відповідні приміщення, обладнання тощо, відповідаючи певним нормам. А що з іншими?