DTKT Consulting Rss channelhttp://consulting.dtkt.ua/http://consulting.dtkt.ua/uahttp://consulting.dtkt.ua/media/img/rss-icon.gifKohanaPHPhttp://consulting.dtkt.ua/accounting/reposts/2363http://consulting.dtkt.ua/accounting/reposts/2363Як прозвітувати з утилізаційного податку за ІІІ квартал 2013 року?...З 1 вересня ц. р. запроваджено екологічний податок за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів (далі – утилізаційний податок). Згідно з Податковим кодексом платниками утилізаційного податку є особи, які, зокрема, здійснюють виробництво (виготовлення) транспортних засобів на митній території України, які класифікуються за кодами товарних позицій 8702, 8703, 8704 та 8705 згідно з УКТ ЗЕД, для їх продажу на внутрішньому ринку України. В той же час, не є платниками утилізаційного податку виробники транспортних засобів на території України, які взяли на себе зобов'язання забезпечити утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів у порядку та на умовах, визначених законом щодо утилізації знятих з експлуатації транспортних засобів. Платники утилізаційного податку, що здійснюють виробництво (виготовлення) транспортних засобів на митній території України для їх продажу на внутрішньому ринку України, складають податкові декларації та подають їх до контролюючих органів за місцем перебування на податковому обліку протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Тобто за ІІІ квартал 2013 року декларації з утилізаційного податку слід подати не пізніше 11 листопада 2013 року (у зв’язку з вихідними) та сплатити податок не пізніше 19 листопада. Міндоходів листом від 28.10.2013 р. №22416/7/99-99-15-04-01-17 роз’яснило, що зараз розробляється нова форма Податкової декларації з екологічного податку. До набрання чинності нової форми Податкової декларації з екологічного податку, яка буде застосовуватися для складання звітності з податкового періоду, що настає за податковим періодом, в якому відбудеться їх оприлюднення, Міндоходів рекомендує особам, що здійснюють виробництво (виготовлення) транспортних засобів на митній території України для їх продажу на внутрішньому ринку України – платникам утилізаційного податку подавати декларацію за формою, що додається до листа Міндоходів від 28.10.2013 р. №22416/7/99-99-15-04-01-17.Учет и отчетность / ОтчетностьmessageWed, 06 Nov 2013 18:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/simple/individual-overall/2361http://consulting.dtkt.ua/simple/individual-overall/2361Чи необхідно ФОП після 18.10.2013 р. реєструвати нову форму Книги обліку доходів та витрат і перенос...Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.  Наказом Міндоходів від 16.09.2013 №481, який набрав чинності з 18.10.2013, затверджено форму та порядок ведення Книги обліку доходів і витрат (далі – Книга 481) фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування, яким передбачено 9 граф Книги 481, що підлягають заповненню. Разом з тим, наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1025, який діяв до 18.10.2013, було затверджено форму Книги обліку доходів і витрат (далі – Книга 1025), в якій фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування заповнювали 12 граф. Таким чином, порядки ведення Книг обліку доходів і витрат суттєво відрізняються один від одного, тому дані з Книги 1025 не переносяться до Книги 481. Міндоходів рекомендує фізичним особам – підприємцям на загальній системі оподаткування продовжувати ведення Книги 1025 до кінця 2013 року, а з 01.01.2014 року зареєструвати та вести Книгу 481. У разі реєстрації в 2013 році Книги 481 фізична особа – підприємець при заповненні та поданні податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний період повинна врахувати показники Книги 1025, що велась нею протягом звітного року до дати реєстрації нової Книги.Упрощенная система / Физлица — предприниматели на общей системеmessageWed, 06 Nov 2013 16:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/labor/pensions/2347http://consulting.dtkt.ua/labor/pensions/2347Я- онука померлого пенсіонера, в якого залишилась не виплаченою пенсія по місяць смерті. Вчасно до П...У разі відсутності членів сім’ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатних членів сім’ї, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв’язку з його смертю, входить до складу спадщини. Виплату недоотриманої пенсії після спливу шести місяців від дати смерті можливо  провести за умови надання свідоцтва про право на спадщину, в якому буде зазначена частка майна – недоотримана пенсія. Зазначене свідоцтво видається нотаріусом спадкоємцю після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному із них із зазначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.Труд и социальная защита / ПенсииmessageWed, 06 Nov 2013 14:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/simple/individual-overall/2344http://consulting.dtkt.ua/simple/individual-overall/2344Фізична особа –підприємець на загальній системі оподаткування, найманих працівників немає. Який розм...Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Єдиний внесок для платників, зазначених, зокрема, у пунктах 4 та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 34,7 відс. визначеної пунктами 2 та 3 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування. Пунктом 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених, зокрема, у п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) за кожну особу. Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. Отже, фізичні особи - підприємці, які обрали загальну систему оподаткування без використання праці найманих працівників, нараховують єдиний внесок у розмірі 34,7 відс. на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) та більшою максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.Упрощенная система / Физлица — предприниматели на общей системеmessageWed, 06 Nov 2013 13:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/state/cash-handling/2352http://consulting.dtkt.ua/state/cash-handling/2352Які СГ зобов’язані забезпечити можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розра...Згідно з п. 14.19 ст. 14 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон) суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України.  Вимоги до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) визначає Кабінет Міністрів України.  Контроль за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків з використанням електронних платіжних засобів здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а за забезпеченням захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків - спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.  Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 року № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 878) установлено, що суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій, повинні здійснити перехід на обов’язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги).  Відповідно до п. 2 Постанови № 878 звільнені від обов’язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств, підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій), а також суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.  Враховуючи викладене вище, забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів зобов’язані лише ті суб’єкти господарювання, які при продажу товарів (наданні послуг) використовують реєстратори розрахункових операцій.  При цьому, від обов’язкового приймання електронних платіжних засобів звільняються, визначені Постановою № 878 заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, а також суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.Госрегулирование / Наличное обращение и кассаmessageWed, 06 Nov 2013 12:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/profits-tax/2356http://consulting.dtkt.ua/taxation/profits-tax/2356Які податкові наслідки сторін при виплаті бонусу як за маркетингові послуги дистриб'юторів? ...Податкові наслідки для підприємства Підприємство, яке виплачує бонус (чи то квартальний (річний), чи то рекламний), називаючи це платою за маркетингові послуги дистриб'юторів, може врахувати суми виплачених бонусів у складі витрат на збут у періоді понесення таких витрат згідно з пп. 138.10.3 ПКУ. Такі витрати відображають у рядку 06.2 декларації з прибутку. Щодо ПДВ, то підприємство матиме право на податковий кредит за наявності податкової накладної від дистриб'ютора та використання послуг в операціях, що оподатковуються ПДВ, у межах власної господарської діяльності (пункти 198.3 та 198.6 ПКУ). Про оподаткування ПДВ мотиваційних виплат дистриб'юторам товарів ДПСУ у листі від 31.12.2012 р. №8239/0/61-12/15-3115 зазначає: «Одним із методів просування товарів постачальника на ринку є сплата мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут (дистриб'ютори)). Оскільки мотиваційні виплати спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), такі витрати можуть бути віднесені до маркетингових послуг. Враховуючи зазначене, мотиваційні виплати є об'єктом оподаткування податком на додану вартість». Податкові наслідки для дистриб'ютора Дистриб'ютор, який отримує бонуси як плату за власні маркетингові послуги для підприємства, в обліку з податку на прибуток визнає дохід у сумі плати за послуги у періоді складення акта наданих послуг (пп. 14.1.56, п. 135.2 та 137.1 ПКУ).   Щодо ПДВ, то дистриб'ютор повинен нарахувати податкові зобов'язання на суму плати за власні послуги на дату отримання такої плати або дату підписання акта наданих послуг (пункти 185.1 та 187.1 ПКУ). При цьому у договорі слід докладно передбачити, як саме відбувається нарахування зобов'язань з ПДВ: «зверху» (сума ПДВ збільшує суму нарахованого бонусу) чи «зсередини» (сума нарахованого бонусу вже містить у собі суму ПДВ). Відповідно, враховуючи цей момент, дистриб'ютор виписує податкову накладну.Налогообложение / Налог на прибыльmessageWed, 06 Nov 2013 11:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/law/liability/2355http://consulting.dtkt.ua/law/liability/2355Яка відповідальність передбачена за відсутність платіжного термінала або за обмеження можливості ско...Відповідно до п. 14.19 Закону №2346, суб'єкти господарювання зобов'язані забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів (далі — ЕПЗ) розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням ЕПЗ. Частиною 2 ст. 17 Закону №1023 (з урахуванням змін, внесених Законом від 18.09.2012 р. №5284-VI, що набрав чинності 18.10.2012 р.) передбачено право споживача на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне використання ЕПЗ з урахуванням режиму роботи та обов'язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України. При цьому продавець (виконавець) зобов'язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати. Обмеження у будь-який спосіб використання ним ЕПЗ, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов'язаний приймати їх до сплати, — зазначеною нормою закону заборонені. Суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують РРО, повинні були ще у 2011 р. перейти на обов'язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги). При цьому кількість платіжних терміналів повинна становити не менш ніж 50% кількості РРО, а в разі наявності лише одного РРО суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів. Проте від обов'язкового приймання карток звільнені: — суб'єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менш ніж 25 тис. осіб; — заклади громадського харчування закритого типу (відомчі), які обслуговують певний контингент споживачів; — підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім АЗС). Згідно з пунктом 14.19 Закону №2346, контроль за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків з використанням ЕПЗ здійснюють органи доходів і зборів, а за забезпеченням захисту прав держателів ЕПЗ на здійснення зазначених розрахунків — Держспоживінспекція. Зазначеним вище Законом №5284-VI частина 1 ст. 23 Закону №1023, яка передбачає відповідальність за правопорушення у сфері захисту прав споживачів, доповнено новим пунктом 12, згідно з яким за обмеження або відмову в реалізації прав споживачів, установлених ч. 2 ст. 17 цього Закону (права на вільний вибір товарів і послуг та на вільне використання ЕПЗ), — передбачено штраф у розмірі 500 н. м. д. г. (8500 грн). Оскільки згідно з названою статтею порядок стягнення штрафів визначається Кабміном, цей штраф не стягувався до прийняття постанови КМУ від 02.10.2013 р. №727, якою внесено редакційні зміни до Положення №1177, що визначає порядок накладення та стягнення штрафів уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів. Відтепер дію Положення №1177 поширено і на цей штраф. Суб'єктами відповідальності за названі порушення є СГД — підприємства, установи, організації (їхні філії, представництва, відділення) незалежно від форми власності, іноземні юрособи та фізособи-підприємці, що провадять господарську діяльність на території України. Рішення про застосування штрафу за результатами перевірки приймає керівник органу Держспоживінспекції або його заступник (п. 3 Положення №1177), і воно може бути оскаржене Держспоживінспекції (центральному органу) або до суду. У разі несплати зазначеного штрафу він стягується примусово органами Державної виконавчої служби (ч. 2 ст. 23 Закону №1023). На нашу думку, наведені санкції належать до адміністративно-господарських, і на них поширюється встановлений ст. 250 ГКУ строк давності: 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня самого порушення. Немалий штраф передбачено і законодавством про адміністративні правопорушення. Законом №5518, що набрав чинності у січні 2013 р., КпАП було доповнено статтею 163-15, частиною 1 якої передбачено адмінвідповідальність за недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів у вигляді штрафу на фізособу-підприємця, посадових осіб юрособи від 100 до 200 н. м. д. г. (1700 — 3400 грн). А в разі повторного вчинення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, розмір штрафу становитиме від 500 до 1000 н. м. д. г. (8500 — 17000 грн). Цікаво, що відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 255 та ст. 234-2 КпАП, протоколи про адмінправопорушення за ст. 163-15 складають не органи захисту прав споживачів, а уповноважені особи органів доходів і зборів. I вони згідно зі ст. 234-2 розглядають справи про ці правопорушення: розгляд справ та накладення стягнень здійснюють керівники органів доходів і зборів та їхні заступники. Строк давності притягнення до адмінвідповідальності за ст. 163-15 становить 2 місяці з моменту вчинення (а для триваючих порушень — 2 місяці з моменту виявлення). Триваючим порушенням, на наш погляд, буде, наприклад, недотримання вимоги щодо кількості платіжних терміналів. А ненадання, наприклад, можливості конкретному споживачеві розрахуватися платіжною карткою з причин, не пов'язаних із недостатньою кількістю терміналів (наприклад, споживачеві повідомили, що термінал не працює або що розрахуватися через нього за конкретний товар неможливо), — це разове порушення. Строк давності за таким порушенням обчислюватиметься з моменту його вчинення. Звернімо увагу, що у разі коли йдеться про вчинення правопорушення фізособою-підприємцем, то вона є суб'єктом відповідальності обох видів: і адміністративно-господарської, і адміністративної. Проте оскільки притягнення до відповідальності здійснюється різними органами, процедури також є різними.   Аналогічне стосується, у принципі, і відповідальності підприємства (юрособи) й окремо його посадових осіб.Право и ответственность / Ответственность, санкции и штрафыmessageWed, 06 Nov 2013 10:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/2354http://consulting.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/2354Менеджера нашої компанії керівництво скерувало у закордонне відрядження до країни, з якою у нас діє ...Працівникам, яких скеровують у службове відрядження, виплачують добові за період перебування у поїздці (ч. 2 ст. 121 КЗпП). При цьому добові виплачують за кожен календарний день відрядження — див. абз. 4 пп. 140.1.7 ПКУ. Крім того, варто згадати і п. 4, 8 р. II та п. 16 р. III Iнструкції №59 (1), де сказано, що за кожен день (включаючи дні вибуття та прибуття до місця постійної роботи) перебування працівника у відрядженні, враховуючи вихідні, святкові та неробочі дні і час перебування у дорозі (разом із вимушеними зупинками), йому виплачують добові. Днем вибуття у відрядження називають день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження — день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника (п. 8 р. I Iнструкції №59). Разом із тим, якщо транспорт вирушає до 24:00 включно, то днем вибуття стане поточна доба, а з 00:00 години і пізніше — наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений працівник, тоді у строк відрядження записують час, потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. --------------------(1)---------------- Iнструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну України від 13.03.98 р. №59 (у редакції наказу Мінфіну України від 17.03.2011 р. №362), для госпрозрахункових (небюджетних) підприємств цей документ є довідковим, тобто не обов'язковим для застосування — див. листи ДПАУ від 07.09.2011 р. №10077/5/15-1216 та від 31.03.2012 р. №5742/6/15-1415 («ДК» №25/2012). Проте за відсутності спеціальних норм законодавства щодо порядку обчислення добових за дні прибуття і вибуття у відрядження вважаємо, що норми Iнструкції можуть використовуватися за аналогією. ------------------------------------- До складу податкових витрат на відрядження (окрім документально підтверджених витрат) відносять також витрати на виплату працівникам добових. Граничний розмір добових прописано у пп. 140.1.7 ПКУ: по Україні — 0,2 мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на сьогодні це 229,40 грн (1147 грн х 0,2); за кордон — 0,75 мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, у 2013 р. — 860,25 грн (1147 грн х 0,75). Крім того, врахуйте, що витрати на відрядження можуть бути включені до складу витрат платника податку за наявності документів, які підтверджують зв'язок такого відрядження з діяльністю такого платника податку (пп. 140.1.7 ПКУ). На сьогодні для визначення та виплати добових посвідчення про відрядження не потрібне. Але згідно з абзацами 12 та 13 пп. 140.1.7 ПКУ суму добових у разі відрядження до країни, для в'їзду в яку слід отримати візу, визначають на підставі наказу про відрядження та відміток уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України у закордонному паспорті або документі, що його замінює. За відсутності відповідних відміток до податкових витрат ви не маєте права віднести до витрат суми добових за період закордонного відрядження. Як бачите, усе суворо: немає відміток — не маєте права віднести до податкових витрат суму закордонних добових. До речі, слід заздалегідь попереджати своїх працівників, аби вони вимагали у прикордонників проставлення штампа у паспорті. Адже відповідно до п. 19 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ від 27.01.95 р. №57, штампи «Виїзд» («В'їзд») у паспорті або іншому документі ставлять на підставі особистого звернення громадянина у пункті пропуску. Звісно, керівництво цілком може вирішити все-таки виплатити працівнику добові за дні закордонного відрядження і попри відсутність відміток прикордонників у закордонному паспорті. Адже фактично є вимога ст. 121 КЗпП — відрядженому працівникові слід виплатити добові. I, в принципі, автор радить дотримуватися приписів КЗпП, проте все-таки виплатити працівникові добові, але вже зі сплатою з таких сум ПДФО. Так, після повернення працівника з відрядження він повинен скласти авансовий звіт, в якому показати лише ті витрати, які підтверджені документально та які згідно з пп. 140.1.7 ПКУ потрапляють до податкових витрат. А як ми встановили, добові за закордонне відрядження, не підтверджені відповідними відмітками у закордонному паспорті, не потраплять до податкових витрат. Отже, в авансовому звіті про такі добові краще не згадувати. При цьому не забувайте, що невикористану частину авансу (а власне, не підтверджені документально витрати і добові) працівник повинен повернути до каси або на поточний розрахунковий рахунок підприємства, за загальним правилом, протягом 5-ти банківських днів після дня завершення відрядження (пп. 170.9.2 ПКУ). Проте за рішенням керівництва працівникові можна окремо виплатити добові — уже після звітування та повернення невикористаної частини авансу. У цьому разі працівник повинен подати заяву на ім'я керівника з проханням про таку виплату, на якій керівник і поставить погоджувальний напис. Така компенсація не матиме зв'язку з госпдіяльністю підприємства і, як ми вже з'ясували, такі суми не потраплять до податкових витрат. Крім того, за своєю суттю таку виплату варто розглядати як додаткове благо, з якого слід утримати податок на доходи за загальними правилами — 15% (17%), на підставі пп. 164.2.17 ПКУ. Адже працівник сам допустив відсутність у своєму паспорті відміток прикордонників. Показують таку виплату в ф. №1ДФ з ознакою доходу «126». Звісно, на ситуацію з виплатою закордонних добових можна поглянути й по-іншому. Часто після відрядження у працівника вже не залишається коштів, щоб повернути їх до каси. Тож можна піти йому назустріч. Працівник може подати до бухгалтерії авансовий звіт за витраченим авансом на відрядження, в якому серед інших документованих витрат вписати і закордонні добові, не підтверджені відповідними відмітками прикордонників. Крім того, знову ж варто подати заяву на ім'я керівника на відшкодування працівникові добових та отримати на ній дозвільний напис керівника. Цю заяву слід долучити до авансового звіту. Після затвердження такого авансового звіту, на думку автора, суми добових (що не підтверджені відмітками українських прикордонників у закордонному паспорті відрядженого) повертати до каси не потрібно. Щоправда, не потраплять вони і до податкових витрат.   Проте такі суми добових усе-таки слід оподаткувати ПДФО за ставкою 15% (або 17% — залежно від розміру доходу) за пп. 164.2.11, ст. 167.1 ПКУ та п. 170.9 ПКУ. При нарахуванні ПДФО потрібно скористатися правилами п. 164.5 ПКУ та застосувати натуральний коефіцієнт (1,176471 або 1,204819 — залежно від ставки податку, яка застосовується). Суму нарахованого ПДФО утримує підприємство за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а якщо коштів забракне, то за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців. I так до повної сплати належного податку (пп. 170.9.1 ПКУ).Учет и отчетность / Учет отдельных операцийmessageWed, 06 Nov 2013 09:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/labor/social-protection/2360http://consulting.dtkt.ua/labor/social-protection/2360Адвокат уплачивает единый соцвзнос за себя в размере 34,7% и отчитывается по ЕСВ один раз в год. В о...В соответствии с Законом Украины «Про сбор и учет единого взноса на обязательное государственное социальное страхование» от 08.07.2010 г. № 2464-VI (далее – Закон про ЕСВ), лица, занимающиеся независимой профессиональной деятельностью (к ним относятся, в частности, адвокаты) отнесены в состав плательщиков ЕСВ дважды: - согласно п. 1 ч. 1 ст. 4  - как работодатели; - согласно  ч. 5 ст. 4 – как лица, которые платят ЕСВ сами за себя, являясь таким образом одновременно и плательщиками, и застрахованными лицами. При этом за себя он платит ЕСВ по ставке 34,7%. А как работодатель он обязан и удерживать ЕСВ из доходов работников (в частности, по ставке 3,6% из дохода в виде зарплаты), и начислять ЕСВ «сверху» -  для дохода в виде зарплаты -  по ставке, которая устанавливается исходя из присвоенного такому лицу класса профессионального риска производства.  Порядок учета плательщиков ЕСВ утвержден приказом Миндоходов Украины от 09.09.2013 г. № 458 (далее – Порядок № 458). В данном порядке прямо не говорится о действиях лица, ведущего независимую профессиональную деятельность  в случае появления у него наемных работников уже после его регистрации как плательщика ЕСВ за себя. Не требуется адвокату и заново становится на учет в таком органе Миндоходов – ведь данные о лицах, которые были плательщиками ЕСВ до 01.10.2013 г. были переданы ПФУ в органы Миндоходов. Но, поскольку у адвоката появились наемные работники, за которых нужно будет платить ЕСВ, с точки зрения автора, ему нужно уведомить об этом орган Миндоходов по месту учета.  Точнее, как это сделать, можно установить в самой ГНИ. Но с точки зрения автора, это можно сделать  в порядке, установленном разделом ІІІ Порядка № 458.  Для этого в орган Миндоходов нужно подать заявление по форме, утвержденной  приложением 1 к Порядку № 458, к которой прилагается  копия трудового договора, заключенного с работником. В день получения заявления орган Миндоходов обращается к территориальному отделению Фонда социального страхования от несчастных случаев. Этот Фонд устанавливает класс профессионального риска производства для такого лица и не позднее следующего рабочего дня отправляет в орган Миндоходов уведомление об этом. Таким образом, на следующий рабочий день после подачи документов орган Миндоходов обязан выдать такому лицу уведомление о взятии их на учет по форме №  № 2-ЄСВ (утверждена приложением 2 к Порядку № 458), в котором указывается присвоенный ему класс профессионального риска производства. Исходя из этого класса устанавливается и ставка ЕСВ, которую адвокат как работодатель обязан будет платить «сверху» исходя из доходов, начисленных работникам как зарплата.  Ставки ЕСВ, которые устанавливаются исходя из класса профессионального риска, приведены в  ч. 5 чт. 8  Закона про ЕСВ.       Труд и социальная защита / ЕСВ, социальная защитаmessageTue, 05 Nov 2013 18:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/2358http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/2358В статье "Электронная версия периодического издания не освобождается от обложения НДС" на портале ДК...Пп. 197.1.25 НКУ установлено освобождение от уплаты НДС операций по поставке (предоплате) периодических изданий печатных средств массовой информации и книг (кроме изданий эротического характера), ученических тетрадей, учебников и учебных пособий отечественного производства, словарей украинско-иностранного или иностранно-украинского языка, доставки таких периодических изданий печатных средств массовой информации по таможенной территории Украины.  Для применения такой льготы важно, прежде всего, наличие признака «отечественное производство» (об этом же говорится и в Обобщающей налоговой консультации, утвержденной приказом ГНСУ от 06.07.2012 г. № 589). Поскольку товаром является электронная книга, то она должна быть создана в виде такого товара в Украине. Исключение установлено только для словарей украинско-иностранного или иностранно-украинского языка.  Что же касается «печатной формы», то это, с точки зрения автора, не относится к требованиям формы, в которой должны поставляться все перечисленные в пп. 197.1.25 НКУ товары. Поскольку «печатные средства массовой информации» - это синоним слова «пресса» в отечественном законодательстве (см., например, ст. 1 Закона Украины «О печатных средствах массовой информации (прессе) в Украине» от 16.11.1992 г. № 2782-ХІІ). Поэтому, с точки зрения автора, указанная льгота должна распространяться, в том числе, и на поставки книг в электронной форме.  Однако автор рекомендует обратиться с данным вопросом в орган Миндоходов за предоставлением индивидуальной налоговой консультации (ст. 52 НКУ). Поскольку у контролирующих органов может быть иная точка зрения по данному вопросу, а официальных разъяснений об указанном вопросе нет (даже в «Базе знаний» на сайте Миндоходов).  Налогообложение / НДСmessageTue, 05 Nov 2013 16:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/law/contractual-relationship/2357http://consulting.dtkt.ua/law/contractual-relationship/2357Перевозчик с Украины работает с тремя заказчиками из Беларусии (Минске, Гомеле и Бресте), которые пр...Форма справки, подтверждающей статуса резидента Украины, и порядок ее получения утверждены приказом ГНАУ от 12.04.2002 г. № 173. В нем, в частности, сказано, что  справку-подтверждение  статуса налогового резидента   Украины  выдает ГНИ по местонахождению юрлица (месту проживания физлица) на своем бланке в течение 10-ти рабочих дней с момента подачи письменного обращения такого лица.  Типовой формы такого обращения законодательно не установлено, а потому оно может быть подано в свободной форме (с соблюдением правил отечественного делопроизводства) или в форме, утвержденной ГНИ, в которую оно подается.  Указанным приказом или другими нормативными документами не ограничивается количество обращений лиц за указанными справками, если они им нужны в оригинале. Не ограничивается законодательством и количество справок, которое может получить такое лицо для подтверждения резидентского статуса.  Поэтому вам нужно обратиться в ГНИ по основному месту учета и получить нужное количество справок. Возможно, если форма обращения, установленного ГНИ это позволяет (а если она не установлена, то при подаче обращения в свободной форме), количество необходимых справок указывать в самом обращении, обосновав это тем, что справки нужны в оригинале каждому из трех (или более) контрагентов за рубежом. Право и ответственность / Договорные отношенияmessageTue, 05 Nov 2013 14:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/law/contractual-relationship/2351http://consulting.dtkt.ua/law/contractual-relationship/2351Чимало покупців пропонують нам оформляти повідомлення про зразки печатки та підписів відповідальних ...Питання оформлення довіреності при відпуску ТМЦ регулюються Iнструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом МФУ від 16.05.96 р. №99 (далі — Iнструкція №99). У пункті 2 Iнструкції №99 сказано, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (далі — цінності) відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів. Iнструкцією №99 передбачено два способи одержання цінностей довіреною особою юрособи-одержувача: за довіреністю і без неї (останній спосіб на практиці якраз і має назву «генеральна довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей», хоча це і не відповідає дійсності — оформлення довіреності як такої у цьому разі Iнструкцією не передбачено). Докладніше про це далі. Типова форма довіреності №М-2 встановлена додатком 1 до Iнструкції №99. Згідно з п. 6 Iнструкції №99, довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку та реєструється у журналі реєстрації довіреностей (1). Як правило, на кожен документ (наряд, рахунок, договір, замовлення) видається окрема довіреність. При регулярних постачаннях кількість таких документів може бути доволі великою і постає запитання про оптимізацію документообігу. Вирішується воно таким чином. Згідно з абзацом другим п. 6 Iнструкції №99, якщо довірена особа одержує цінності в одному місці, але за декількома документами, їй може бути виписана одна довіреність із зазначенням у ній номерів та дат таких документів і, безумовно, найменування всіх цінностей, що одержуються за такими документами. Згідно з п. 8 Iнструкції №99, довіреність на одержання цінностей, розрахунки за які здійснюються у порядку планових платежів або доставка яких здійснюється цент-ралізовано-кільцевими перевезеннями (2), допускається видавати не на 10 днів, а на календарний місяць. Тобто можна видати одну довіреність із терміном дії один місяць, причому за нею можна буде отримувати цінності на підставі декількох документів постачальника (нарядів, рахунків, договорів, замовлень). ----------------(1)-------------- Типова форма №М-3 (додаток 2 до Iнструкції №99). ----------------(2)-------------- Поняття централізовано-кільцевих перевезень МФУ роз'яснював у своїх листах від 04.04.2001 р. №053-2948 та від 05.03.2002 р. №053-2930. Такими перевезеннями вважається систематичне завезення ТМЦ за узгодженими на певний період параметрами (кількість, асортимент, час тощо) за адресою одного чи більше замовників (юридичних осіб або їхніх відділень, дільниць, філій). На думку автора, регулярні постачання ТМЦ також підпадають під це тлумачення МФУ. ---------------------------------- При цьому слід мати на увазі, що така довіреність буде видана конкретній матеріально відповідальній особі, і лише вона зможе отримати цінності на її підставі. Крім того, у довіреності слід відразу зазначити найменування та кількість цінностей, які можуть бути отримані за нею протягом усього терміну її дії, а також номери і дати всіх документів, за якими такі цінності будуть отримані (що не завжди зручно). Пунктом 13 Iнструкції №99 передбачено, що при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може відбуватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника та головного бухгалтера підприємства або інших осіб, уповноважених підписувати довіреність, повідомив постачальника про зразок печатки (штампа), яким матеріальна відповідальна особа, що приймає цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей. Зверніть увагу, що тут передбачено тільки повідомлення про зразок печатки або штампа і нічого не сказано про повідомлення про зразок підпису матеріально відповідальної особи. Звідси випливає висновок, що матеріально відповідальні особи підприємства-одержувача можуть змінюватися, але всі вони повинні будуть використовувати одну і ту саму печатку (штамп), зразок якої наведено у повідомленні. Щоб уникнути неправомірного отримання ТМЦ від постачальника неналежними особами і, як наслідок, — ненадходження цінностей на склад одержувача, підприємство-одержувач мусить самостійно подбати про те, щоб доступ до вищезгаданої печатки (штампа) мали тільки визначені матеріально відповідальні особи, і лише вони могли користуватися нею при отриманні ТМЦ від постачальників. Форма такого повідомлення законодавством не передбачена. Як правило, воно оформляється у вигляді додаткової угоди до договору у вільній формі, але може бути оформлено й у вигляді самостійного документа (у т. ч. у формі листа). Не передбачені також і терміни дії такого повідом-лення. Тож автор вважає, що це повідомлення може діяти доти, доки одержувач користується згаданою у ньому печаткою або штампами. При закінченні використання такої печатки або штампів повідомлення про відповідні зразки має бути відкликане і за потреби оформлене нове (якщо замість старої печатки (штампів) починають використовуватися нові). Проте на практиці юрособи-одержувачі часто оформляють згадане повідомлення у вигляді документа під назвою «генеральна довіреність», який включає не лише зразки печатки (штампів), а й зразки підписів довірених осіб. Такий документ може виглядати, наприклад, так (див. зразок). Зразок   Оскільки по суті така «генеральна довіреність» містить у собі всі елементи вищенаведеного повідомлення, передбаченого п. 13 Iнструкції №99, то, на думку автора, за погодженням сторін договору допустимою є і така форма повідомлення. Термін дії повідомлення (у т. ч. і оформленого у вигляді генеральної довіреності) обмежений лише терміном дії договору, за яким отримуються цінності, і терміном дії повноважень зазначених у ньому осіб або зазначеної у ньому печатки (штапмів).Право и ответственность / Договорные отношенияmessageTue, 05 Nov 2013 13:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/state/entrepreneurship/2350http://consulting.dtkt.ua/state/entrepreneurship/2350Чи потрібно для прийняття до митного оформлення експортно-імпортних вантажів, проведення банківських...Міністерство доходів та Національний банк України спільним листом від 28.10.2013  №22-394/7/99-99-22-03-01-17, №28-311/19777 відкликали і скасували спільний лист Нацбанку від 09.01.98 р. №13-226/53-188, ДПАУ від 09.01.98 р. №206/10/22-0117, Держмитслужби від 12.01.98 р. №11/3-247, яким було затверджено форми Довідки про відсутність валютних цінностей та майна за межами України та Журналу обліку видачі таких довідок. Зазначені Довідки видавалися податковими органами і були підставою для прийняття до митного оформлення експортно-імпортних вантажів, проведення банківських операцій з валютними цінностями або здійснення інших видів зовнішньоекономічної діяльності. У зв’язку із зміною митного законодавства з 28.10.2013 року для здійснення зазначених операцій такі довідки не надаються.Госрегулирование / ПредпринимательствоmessageTue, 05 Nov 2013 12:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/simple/individual-overall/2349http://consulting.dtkt.ua/simple/individual-overall/2349Яким чином та в який термін здійснюється реєстрація Книги обліку доходів та витрат ?...З метою уникнення непорозумінь щодо ведення книг обліку доходів і витрат підприємцями, які перебувають на загальній системі оподаткування, та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, Міністерство доходів і зборів України рекомендує тим самозайнятим особам, які ведуть облік доходів і витрат у старій Книзі, затвердженій наказом від 24.12.2010 р. №1025, продовжувати її ведення до кінця 2013 р., а вже з 01.01.2014 р. вести нову Книгу за формою, затвердженою наказом від 16.09.2013 р. №481. Для реєстрації нової Книги у паперовому вигляді самозайнята особа зобов’язана подати до контролюючого органу за основним місцем обліку примірник Книги, на титульному аркуші якої зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта, податкова адреса, номер і дата свідоцтва про право на здійснення незалежної професійної діяльності (за наявності). Книга прошнурована, пронумерована, безоплатно реєструється в контролюючому органі та засвідчується підписом керівника контролюючого органу або його заступника і скріплюється печаткою. У разі обрання самозайнятою особою ведення Книги в електронній формі така особа зобов’язана: отримати посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованими центрами сертифікації ключів, включених до системи подання податкових документів в електронному вигляді, укласти договір про визнання електронних документів з контролюючим органом (якщо таких ще немає) і сформувати заяву на отримання Книги та надіслати її до контролюючого органу за місцем податкового обліку засобами електронного зв’язку. Контролюючий орган за місцем податкового обліку реєструє заяву самозайнятої особи на отримання Книги у реєстрі поданих заяв і протягом трьох робочих днів формує та надсилає самозайнятій особі повідомлення про реєстрацію Книги із зазначенням реєстраційного номера та дати її реєстрації. Після отримання такого повідомлення підприємець має право вести Книгу в електронному вигляді згідно з вимогами Порядку. Ведення електронної книги не виключає можливості виправлення помилок або коригування вже внесеної інформації. Це відбувається шляхом доповнення рядка, в якому відображається від’ємне або додатне значення. Нагадуємо, що з січня 2014 року працюватиме сервіс «Електронний кабінет платника податків», яким передбачено для самозайнятих осіб режим «Ведення книг обліку доходів і витрат та книги обліку доходів в електронному вигляді та формування відповідної податкової декларації».Упрощенная система / Физлица — предприниматели на общей системеmessageTue, 05 Nov 2013 11:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/common/2348http://consulting.dtkt.ua/taxation/common/2348Український СГ на своєму веб-сайті надає послуги з реклами нерезиденту. Чи підлягає така операція оп...Відразу зауважимо: на сьогодні не можна однозначно стверджувати (враховуючи погляд контролюючого органу) щодо наявності чи відсутності об'єкта оподаткування ПДВ у такій ситуації. Адже оподаткування операції з надання послуг нерезиденту прямо залежить від того, з ким безпосередньо (з самим нерезидентом чи його зареєстрованим представництвом в Україні) укладається угода. Але проаналізуймо кожне запитання окремо. Податок на додану вартість За загальним правилом, постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об'єктом оподаткування ПДВ (пп. «б» п. 185.1 ПКУ). Місце постачання послуг визначається за ст. 186 ПКУ. У більшості випадків (п. 186.4 ПКУ) місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника. Але у п. 186.2 та 186.3 ПКУ перелічено окремі послуги, місце постачання яких визначається з урахуванням зазначених у цих пунктах умов. Згідно з пп. «б» п. 186.3 ПКУ місцем постачання рекламних послуг є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або — у разі відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання. Отже, якщо отримувачем (замовником) рекламних послуг за договором є нерезидент, то за п. 186.3 ПКУ місце постачання таких послуг вважається поза митною територією України. Відповідно, така операція не підпадає під об'єкт оподаткування ПДВ згідно з п. 185.1 ПКУ. Але якщо реклама надається представництву нерезидента, зареєстрованому в Україні, є ризик, що такі послуги буде визнано наданими на митній території України. Продавець рекламних послуг уклав договір про рекламу не безпосередньо з нерезидентом, а через представництво, тож йому важко довести, що отримувач послуг зареєстрований (або проживає) за межами митної території України. У такому разі існує версія, що рекламні послуги є об'єктом оподаткування ПДВ, бо вважається, що такі послуги було надано на митній території України (п. 186.3, п. 185.1 ПКУ). Чому ми на цьому акцентуємо увагу? За умовами ситуації, наведеної у запитанні, рахунки на оплату послуг реклами виставляються нерезиденту, але не уточнюється, хто є замовником рекламних послуг за договором — безпосередньо нерезидент чи представництво іноземного суб'єкта господарювання. Тобто хоча в обох зазначених випадках підприємство фактично рекламуватиме нерезидента (а не його представництво), у таких послуг може бути різний замовник. Це призводить до різного оподаткування рекламних послуг. Звертаємо увагу на лист ДПСУ від 24.04.2012 р. №11854/7/15-3417-26 (див. «ДК» №27/2012), в якому контролюючий орган викладає власний погляд на цю проблему (хоча лист є відповіддю окремому платнику податків, але схожа думка висловлена і в УПК №610 (1)): — якщо отримувачем послуг є безпосередньо нерезидент, то місце постачання послуги розташоване за межами території України і така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ; ------------------(1)-------------- Затверджена наказом ДПСУ від 06.07.2012 р. №610. У ній зазначено: «У разі якщо замовник перевезення вантажів митною територією України є нерезидентом України (що не має постійного представництва на митній території України), то транспортно-експедиторські послуги, які надаються експедитором (незалежно від того, резидент він чи нерезидент), не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість». ------------------------------------- — якщо нерезидент отримує послуги через представництво (тобо безпосереднім отримувачем послуг є представництво нерезидента), то місце постачання послуги розташоване на митній території України і в цьому разі операція постачання послуг є об'єктом оподаткування ПДВ. Як сказано у листі, з метою встановлення оподаткування або не оподаткування ПДВ послуг, передбачених п. 186.3 ПКУ, залежно від того, чи має отримувач послуги (нерезидент) постійне представництво на території України, слід враховувати договірні та фактичні відносини суб'єктів господарської діяльності. Отже, виходячи з точки зору податківців, рекомендуємо укладати договори на постачання послуг реклами безпосередньо з нерезидентом. До речі, точка зору автора і податківців може деякою мірою збігатися, якби не маленьке «але». Річ у тім, що суб'єкт господарювання — це зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка може мати намір провадити або провадить господарську діяльність. Відповідно, представництва іноземного суб'єкта господарювання на території України підлягають реєстрації (ст. 5 Закону про ЗЕД (2)). У реєстраційних документах (зокрема у Довідці про включення до ЄДРПОУ (3)) зазначаються ознака особи: «Без права юридичної особи» та організаційно-правова форма за КОПФГ: «Представництво». Тож представництво нерезидента не є юридичною особою. Але у п. 186.3 ПКУ і не йдеться про юрособу, використовується вислів «суб'єкт господарювання». Чи правомірно визначати за місцезнаходженням такого представництва місце надання послуг? Чи можна вважати факт реєстрації представництва нерезидента в Україні достатньою підставою для визначення місця надання рекламних послуг? ПКУ на це відповіді не дає. Тож підприємство-виконавець може як погодитися з точкою зору податківців, так і вважати, що незалежно від того, чи безпосередньо укладено договір, чи через представництво, отримувачем послуг є нерезидент. А отже, підстав для визначення податкового зобов'язання з ПДВ за наданими рекламними послугами немає. Є й інша проблема, яка може стати головним болем для виконавців таких послуг нерезидентам. Так, головна організація (орган управління) нерезидента зареєстрована в іншій державі. Але є факт реєстрації його представництва на території України. Є невеликий, та все ж таки ризик, що податківці змінять точку зору і вважатимуть сам факт реєстрації представництва в Україні, навіть за умови що договір надання послуг укладено безпосередньо з нерезидентом, достатньою підставою визнавати місцем надання послуг митну територію України. Тож з метою визначення податкових наслідків та обстоювання права на відсутність ПЗ з ПДВ пропонуємо враховувати суть терміна «постійне представництво» (пп. 14.1.193 ПКУ). Відповідно до зазначеної норми, постійне представництво — постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні. Тобто, хоча йдеться про представництво нерезидента, таке представництво і сам нерезидент розглядаються навіть з погляду ПКУ як різні особи (4). Отже, на думку автора, для отримання відповіді, чи буде за такою операцією ПДВ, потрібно взяти до уваги, з ким укладається договір та оформляються первинні документи і від кого надходить оплата за рекламні послуги. До речі, роз'яснень з боку органу Міндоходів щодо зазначеної у запитанні ситуації на сьогодні немає, тож рекомендуємо отримати індивідуальну податкову консультацію за нормами ст. 52 ПКУ (5). ------------------(2)---------------- Закон УРСР від 16.04.91 р. №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність». ------------------(3)--------------- Затверджена наказом Держкомстату від 12.06.2007 р. №164. ------------------(4)--------------- Iншим є поняття «представництво іноземної компанії, організації» — відокремлений підрозділ іноземної компанії, організації, який здійснює представництво і захист інтересів такої юридичної особи, не здійснює господарської діяльності в Україні та не підпадає під визначення постійного представництва згідно з пп. 14.1.193 ПКУ (див. лист Міндоходів від 18.03.2013 р. №4198/6/18-3115). ------------------(5)---------------- Не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована (п. 53.1 ПКУ). ------------------------------------- Нагадаємо: ПЗ з ПДВ з надання послуг нерезиденту (якщо вони будуть) визнаються за датою першої події (п. 187.1 ПКУ). З 01.09.2013 р. база оподаткування за наданими послугами визначається виходячи з їх договірної вартості (якщо договірна ціна була встановлена в іноземній валюті, то база оподаткування визначається за офіційним курсом НБУ на дату виникнення ПЗ з ПДВ). Звісно, якщо покупець-нерезидент не підпадає під поняття пов'язаної особи (пп. 14.1.159 ПКУ) або під норми пп. 39.2.1.2 ПКУ і операції з ним не є контрольованими згідно з п. 39.2 ПКУ. Адже тоді базою буде звичайна ціна (п. 188.1 ПКУ). Методи визначення звичайної ціни під час здійснення контрольованих операцій встановлені п. 39.3 ПКУ. Податковий кредит У ситуації, коли отримувачем послуг є безпосередньо нерезидент і така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ, потрібно бути обережним із вхідним ПДВ. Адже відповідно до п. 198.4 ПКУ, «якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника». Тобто права на податковий кредит з ПДВ щодо наданих послуг не буде. Для відображення таких сум у декларації з ПДВ передбачено рядок 10.2, де заповнюється тільки колонка А (відображається сума без ПДВ). Причому ця сума підлягає подальшому розшифруванню у розділі II додатка Д5. Якщо за товарами (послугами, ОЗ), під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу ПК у минулому, а тепер у звітному періоді платник ПДВ використовує такі товари (послуги, ОЗ) в операціях, що не є об'єктом оподаткування, за нормами п. 198.5 ПКУ потрібно нарахувати ПЗ (база оподаткування визнається відповідно до п. 189.1 ПКУ). Визнані ПЗ відображають у декларації з ПДВ у рядку 1 і зазначають у рядку «Iнші» розділу I додатка Д5 до декларації. Розподілу підлягають суми ПДВ, сплачені у зв'язку з придбанням товарів (послуг, ОЗ), що використовуються частково для послуг, які не є об'єктом оподаткування ПДВ, а частково — для оподатковуваних операцій. Розподілений податковий кредит відображають відповідно у рядках 15.1 та 15.2 декларації з ПДВ (із зазначенням у додатках Д5 і Д7 до декларації). Якщо ж для постачання послуг, які не є об'єктом оподаткування ПДВ, щось придбавається без ПДВ, то такі суми відображають у декларації з ПДВ у колонці А рядка 11.2. Податок на прибуток Щодо питання, чи немає факту заниження суми доходу у разі нарахування ПДВ на послуги реклами, вважаємо, виходити потрібно з визначення договірної вартості таких послуг (п. 135.2, 135.4 ПКУ). Доходи визначаються на підставі первинних документів у розмірі договірної (контрактної) вартості. Отже, вартість наданих послуг узгоджується у договорі, наводиться в актах наданих послуг тощо, підтверджується розрахунковими документами, зокрема банківською випискою продавця. З 01.09.2013 р., якщо стороною операції є нерезидент, продавцю потрібно звернути увагу, чи не підпадає покупець-нерезидент під поняття пов'язаної особи (пп. 14.1.159 ПКУ) або під норми пп. 39.2.1.2 ПКУ. Адже така операція може бути визнана контрольованою — як наслідок, здійснюється податковий контроль за трансфертним ціноутворенням, що передбачає коригування податкових зобов'язань платника податків виходячи з рівня звичайних цін. Згідно з п. 137.1 ПКУ, дохід від надання послуг визнається за датою складення акта або іншого документа, який підтверджує надання послуг (якщо договірна ціна була встановлена у іноземній валюті, то дохід визнається за офіційним курсом НБУ з урахуванням пп. 153.1.1 ПКУ залежно від того, як здійснювалась оплата послуг: авансом чи післяплатою).   Тому, щоб відповісти на запитання, чи є факт заниження суми доходу, потрібно виходити з наявності чи відсутності ПДВ за такою операцією. А це залежить від позиції, яку обере платник ПДВ. Адже якщо на послуги не потрібно було нараховувати ПДВ, але платник це робив неправомірно, то суми доходу, які визнавалися у періодах надання послуг, найімовірніше, неправомірно були зменшені на суми такого ПДВ, а отже, були занижені. Як наслідок, це потребує коригування ПЗ з ПДВ у бік зменшення та коригування сум доходу у бік збільшення. Таке коригування призведе і до виправлення у податковій звітності з ПДВ та податку на прибуток, поданій за минулі звітні періоди у порядку, встановленому п. 50.1 ПКУ (з можливими податковими наслідками як за заниження суми податку на прибуток, у т. ч. штрафами у розмірі 3% або 5% від суми недоплати та пенею).Налогообложение / Общие положенияmessageTue, 05 Nov 2013 10:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/labor/social-protection/2345http://consulting.dtkt.ua/labor/social-protection/2345На підприємстві працюють пенсіонери за віком? Чи звільняються від сплати єдиного соціального внеску ...Сплата єдиного внеску на обов’язкове державне соціальне страхування регулюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Згідно п. 2 частини 1 ст. 4 цього Закону працівники, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних особах, утворених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є платниками єдиного внеску. Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиний внесок. Звільнення від сплати єдиного внеску для працюючих на підприємстві пенсіонерів законодавством не передбачено. При цьому, фізичні особи-суб’єкти господарювання, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.Труд и социальная защита / ЕСВ, социальная защитаmessageTue, 05 Nov 2013 09:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdfo/2337http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdfo/2337Чи потрібно нараховувати ПДФО під час продажу товару за дисконтною карткою? ...Щодо нарахування ПДФО під час продажу товару за дисконтною карткою потрібно враховувати, що знижку отримує будь-який держатель картки за загальними умовами надання знижок, тому ПДФО не нараховується. Якби знижка надавалася окремій особі, персоніфіковано, ПДФО не уникнути. За нормами пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ дохід виникає як додаткове благо, отримане платником ПДФО, у вигляді суми знижки на товари, роботи і послуги, індивідуально призначеної для такого платника податку. Якщо ж таку знижку передбачено у Положенні про продаж товару за дисконтними картками, то це вже не буде персоніфікована знижка, бо вона надається кожному, хто звернеться до продавця та виконає умови для її надання. Якби такого Положення не було, а продавець надав би знижку лише одному покупцеві індивідуально, у т. ч. без будь-яких умов, то тоді така знижка була би персоніфікованою і відповідно нараховувався би ПДФО.Налогообложение / НДФЛmessageMon, 04 Nov 2013 18:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/labor/pensions/2346http://consulting.dtkt.ua/labor/pensions/2346У які строки здійснюється перерахунок пенсії?...Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: - у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; - у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа. Водночас, інші строки проведення перерахунків призначених пенсій передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": - частиною першою статті 35 – у разі зміни групи інвалідності; - частиною другою статті 38 – у разі зміни розміру пенсії у зв’язку з втратою годувальника; - частиною третьою статті 42 – у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; - частиною п'ятою статті 48 – у разі зарахування пенсіонера на повне державне утримання.Труд и социальная защита / ПенсииmessageMon, 04 Nov 2013 16:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/labor/social-protection/2353http://consulting.dtkt.ua/labor/social-protection/2353Який порядок повернення або зарахування в рахунок сплати майбутніх платежів сум надміру або помилков...Відповідно до частини 13 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) cуми помилково сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Порядок зарахування в рахунок майбутніх платежів ЄВ або повернення помилково сплачених коштів, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 450 (далі – Порядок № 450) зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 вересня 2013 року за № 1601/24133. Так, згідно з п. 3 Порядку № 450 у випадку помилкової сплати сум ЄВ на відповідні не бюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 ,,Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування” (далі – рахунок 3719), відкриті відповідно до законодавства в органах Державної казначейської служби України (далі – органи Казначейства), органами доходів і зборів здійснюється зарахування помилково сплачених сум єдиного внеску у рахунок майбутніх платежів в порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника з цього платежу.  Повернення коштів здійснюється у випадках: - надміру або помилково сплачених сум ЄВ, безпідставно стягнених сум ЄВ та/або застосованих фінансових санкцій або інших коштів (далі – кошти) на відповідний рахунок органу доходів і зборів, відкритий в органі Казначейства за балансовим рахунком 3719; - помилкової сплати сум ЄВ та/або застосованих фінансових санкцій на неналежний рахунок органу доходів і зборів. До сум помилково сплачених коштів не включаються суми авансових платежів нараховані та сплачені під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок (п. 4 Порядку № 450). Пунктом 5 Порядку № 450 визначено, що повернення коштів у випадках, передбачених п. 4 Порядку № 450 (окрім випадку надходження до органу доходів і зборів рішення суду про визнання безпідставним стягнення ним з юридичних і фізичних осіб сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій), здійснюється виключно на підставі заяви платника про повернення надміру або помилково сплачених коштів (далі – заява), яка подається в довільній формі до органу доходів і зборів, в якому він перебуває на обліку як платник єдиного внеску. У заяві обов’язково зазначаються: найменування платника (суб’єкта господарювання); код ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи; реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер), або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті); місцезнаходження та номер контактного телефону; причини повернення коштів; сума коштів, що підлягає поверненню; реквізити рахунку одержувача коштів. До заяви платник обов’язково додає оригінал або завірену ним копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), який підтверджує сплату коштів на рахунок відповідного органу доходів і зборів. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування ЄВ, одержавши від платника заяву, у строк не більше п’яти робочих днів проводить перевірку викладених у ній даних та у разі необхідності вимагає від платника та його посадових осіб надання додаткових документів, інформації та пояснень (п. 6 Порядку № 450).  У разі наявності у платника ЄВ заборгованості зі сплати ЄВ або фінансових санкцій за іншими рахунками, повернення надміру або помилково сплачених коштів здійснюється після погашення платником такої заборгованості. У разі відмови в задоволенні заяви, платнику ЄВ структурним підрозділом органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування ЄВ, надається (надсилається) повідомлення за підписом посадової особи органу доходів і зборів із зазначенням причин відмови. У разі задоволення заяви, заява з відміткою про підтвердження повернення надміру або помилково сплачених коштів структурного підрозділу органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування ЄВ, передається до координаційно-моніторингового підрозділу для підготовки висновку.   Координаційно-моніторинговий підрозділ органу доходів і зборів у строк не більше ніж три робочих дні з дня отримання заяви з відміткою структурного підрозділу органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування ЄВ, про підтвердження повернення надміру або помилково сплачених коштів, на підставі даних інтегрованих карток платників готує висновки за формою, наведеною у додатку 1 до Порядку № 450, та два примірники Реєстру висновків про повернення надміру або помилково сплачених коштів (далі – Реєстр висновків) за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку № 450. Висновки реєструються в журналі обліку висновків про повернення надміру або помилково сплачених коштів єдиного внеску за формою, наведеною у додатку 3 до Порядку № 450, та протягом одного робочого дня від дати реєстрації передаються до підрозділів фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку органу доходів і зборів згідно з Реєстром висновків для підготовки розрахункових документів (п. 7 Порядку № 450). Підрозділ фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку органу доходів і зборів на підставі висновку у строк не пізніше ніж два робочих дні з дня отримання Реєстру, до якого включено такий висновок, здійснює повернення надміру або помилково сплачених коштів з рахунку, на який їх було сплачено, шляхом оформлення розрахункових документів та направлення їх відповідним органам Казначейства (п. 8 Порядку № 450). Органи Казначейства на підставі розрахункових документів органу доходів і зборів перераховують кошти за належністю за рахунок поточних надходжень за день з відповідних рахунків органу доходів і зборів. Повернення коштів здійснюється на рахунки платників ЄСВ, відкриті в банках або органах Казначейства, зазначені в заяві платника. Платникам, які сплатили кошти готівкою, повернення коштів здійснюється на рахунки, вказані у заяві платника.   Згідно з п. 9 Порядку № 450 помилково сплачені суми ЄВ та/або застосованих фінансових санкцій на неналежний рахунок органу доходів і зборів перераховуються шляхом оформлення підрозділом фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку органу доходів і зборів розрахункового документа про перерахування коштів на належний рахунок органу доходів і зборів за заявою платника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження висновку, зазначеного у п. 7 Порядку № 450. Повернення платникам ЄСВ надміру або помилково сплачених коштів здійснюється підрозділами фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку органу доходів і зборів за рахунок поточних надходжень на рахунок 3719 органу доходів і зборів, на який сплачено кошти, що повертаються (п. 10 Порядку № 450). У разі неможливості здійснення повернення одноразово загальної суми, підрозділ фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку здійснює повернення частковими сумами шляхом оформлення відповідних розрахункових документів. Кошти, помилково сплачені платником ЄВ на рахунок територіального органу Пенсійного фонду України, відкритий в органах Казначейства, підлягають поверненню на відповідний рахунок 3719, відкритий на ім’я органу доходів і зборів в органі Казначейства, згідно із реєстрами сум неповернутих коштів, отриманих від територіальних органів Пенсійного фонду України органами доходів і зборів відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 04 липня 2013 року №406-VII ”Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи”, або зараховуються в рахунок майбутніх платежів ЄВ за згодою платника (п. 11 Порядку № 450).Труд и социальная защита / ЕСВ, социальная защитаmessageMon, 04 Nov 2013 14:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/2343http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/2343Чи має можливість платник податку, що має право на декларування бюджетного відшкодування, не заповню...Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України, та строки проведення розрахунків встановлено статтею 200 розділу V Податкового кодексу України. Згідно із положеннями статті 200 Податкового кодексу платник податку, який має право на бюджетне відшкодування, може прийняти рішення про: - зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов’язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних періодів (рядок 23.2 декларації з ПДВ); - повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 23.1 податкової декларації з ПДВ). Разом з тим, до декларації обов’язково додається Розрахунок суми бюджетного відшкодування. Враховуючи зазначене, нормами статті 200 Податкового кодексу України не передбачено можливості вибору у відношенні проведення чи не проведення відшкодування ПДВ платником податку, який має право на таке відшкодування. Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 статті 200 Податкового кодексу у зменшення податкових зобов’язань з цього податку в наступних податкових періодах. Отже, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, повинен декларувати його у рядку 23 податкової декларації з ПДВ та подавати Розрахунок суми бюджетного відшкодування.Налогообложение / НДСmessageMon, 04 Nov 2013 13:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/2342http://consulting.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/2342Підприємець одразу після держреєстрації подав заяву на реєстрацію платником єдиного податку 2 групи....Згідно з п. 298.1.2 ПКУ, зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки ЄП, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками ЄП з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника ЄП. Платники ЄП другої груп сплачують ЄП шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Згідно з п. 295.1 ПКУ нарахування авансових внесків для платників ЄП другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ПКУ). То ж сплачувати ЄП ви повинні з листопада 2013 року. Упрощенная система / Физлица — предприниматели на едином налогеmessageMon, 04 Nov 2013 12:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/accounting/reposts/2341http://consulting.dtkt.ua/accounting/reposts/2341Організація є суб'єктом індустрії програмної продукції з 01.04.2013 р. Згідно зі ст. 10, п. 2 Закону...Згідно п. 2 підрозділу 4 Розділу ХХ ПКУ суб'єкти індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, передбачені п. 15 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, авансові внески у 2013 році не сплачують, а податкові зобов'язання визначають на підставі податкової декларації за підсумками першого кварталу, першого півріччя, трьох кварталів та за 2013 рік.  Пунктом п. 15 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ передбачено оподаткування прибутку від діяльності пов’язаної з індустрією програмної продукції за ставкою 5 %.  Для звітування за 9 місяців 2013 року слід подати Декларацію з податку на прибуток підприємства, форму якої затверджено наказом Мінфіну України від 28.09.11 р. № 1213. Та от вказана Декларація формально не підходить для відображення в ній одночасно прибутку, який буде оподатковуватися за ставкою 19 % (у 2013 р) та ставкою 5 %. На жаль, спеціалісти Міндоходів України ніяк не коментують ситуації, що склалася.  Як варіант виходу з ситуації, автор радить скористатися приписами п. 46.4 ПКУ. У ньому вказано, що якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам ПКУ з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації. У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. То ж радимо скористатися приписами саме цієї норми.  На підставі цього радимо в декларації (а власне в рядках 01-07) відобразити показники від звичайної діяльності, які повинні оподатковуватися податком на прибуток за ставкою 19 %, а от як доповнення подати окремо розрахунки (як окрема декларація) в яких відобразити показники, які слід оподатковувати за ставкою 5 %. При цьому варто в самій декларації в рядках 14, 15 та 16 показати суму результатів від звичайної та ІТ діяльності, щоб чітко відобразити, яку саме суму ви сплачуєте в бюджет.  Звісно питання не врегульоване. Тому радимо за роз’ясненням звернутися до своєї податкової (ст. 52, ст. 53 ПКУ). Учет и отчетность / ОтчетностьmessageMon, 04 Nov 2013 11:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/2340http://consulting.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/2340Чи потрібно підприємцю - платнику єдиного податку 3-ї групи подавати форму №1-ДФ, якщо в нього немає...Як зазначено у п. 176.2 ПКУ, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів (1)  (визначення терміну наводиться у пп. 14.1.180 ПКУ), зобов'язані подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку -  (форма №1ДФ) , а також суми утриманого з фізосіб ПДФО до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок податковим агентом подається протягом звітного періоду (кварталу) лише у разі нарахування доходів платнику податку фізичній особі. -----------------(1)------------- Особи, зокрема, підприємці зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок - ПДФО, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм, пп. 14.1.180 ПКУ.    =================== Тільки у разі виконання функцій податкового агента підприємець зобов'язаний подавати відповідну звітність. Такий розрахунок згідно з п. 168.3 ПКУ, проводиться податковим агентом, у тому числі роботодавцем. Відповідно до п. 171.1 ПКУ, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.  Отже, ключовим моментом є нарахування протягом звітного періоду — кварталу сум доходів платнику ПДФО - фізособі.Упрощенная система / Физлица — предприниматели на едином налогеmessageMon, 04 Nov 2013 10:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/2339http://consulting.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/2339Підприємець-платник єдиного податку 3-ї групи несвоєчасно зареєстрував у ДПІ книгу обліку доходів (к...Безоплатна реєстрація Книги (1) - це одна з адміністративних послуг, що безоплатно надаються органами ДПС. Строк розгляду поданих Заявником або уповноваженою особою документів для надання адміністративної послуги або відмови в її наданні становить два робочих дні від дати подання таких документів (п. 5.2 Наказу ДПСУ від 30.11.2011р. № 187).   На практиці для реєстрації Книги подається заява в довільній формі щодо реєстрації та прошнурований з пронумерованими сторінками та заповненою титульною сторінкою примірник Книги (наразі на відміну від реєстрації книг для підприємців на загальній системі оподаткування, реєстрація в електронному вигляді книги для платників ЄП не передбачена). Нумерація сторінок повинна розпочинатись з першої сторінки, на якій будуть здійснюватись записи по господарських операціях платника ЄП. На титульній сторінці Книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат) територіальним органом Міндоходів зазначається дата чинності зареєстрованої книги. На останній сторінці вказується кількість сторінок, що є в Книзі. Запис про це завіряється підписом підприємця та печаткою органу доходів і зборів, де зареєстрований платник ЄП. Тому фактично прослідкувати, з якої дати книга є чинною доволі просто. ----------------(1)---------------- Платники ЄП третьої групи, які не є платниками ПДВ, та платники ЄП третьої групи, які є платниками ПДВ, ведуть різні книги: книгу обліку доходів або  книгу обліку доходів і витрат, затверджені наказом Мінфіну від 15.12.2011 № 1637 -------------------------------------- А тепер проаналізуємо безпосереднє відображення суми доходу за відповідною датою отримання. Чи застосовуютьбся штрафні санкції за невчасне відображення отриманої суми?  Так, дійсно, відповідно до п. 292.6 ПКУ, в загальному датою отримання доходу платника ЄП є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі. Відповідно за такою датою відображається отриманий дохід у Книзі. Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід. Але згодом, як сказано у п. 4 Порядках №1637(2) у Книзі відображається фактично отримана сума доходу від провадження діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. Звітним періодом для платника ЄП третьої групи є податковий квартал. Тому для підприємця важливо в рамках кварталу відобразити отриману суму доходу у Книзі та згодом у звітності. Адже дані Книги використовуються платником ЄП для заповнення податкової декларації платника єдиного податку. Тому факту заниження чи невідображення доходу за умовами запитання не має. Хоча теоретично за порушення порядку ведення податкового обліку, КпАП ст. 163 -1  передбачено штраф у розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85,00 до 170,00 грн) (3) . Щоправда зауважимо, якщо таке порушення мало місце на межі кварталів, і сума доходу отримана в останній день податкового періоду помилково була б вкючена до наступного звітного періоду, так дійсно факт порушення є. Адже в попередньому періоді є факт заниження суми доходу, відповідно не вірно визначено суму податкових зобов'язань ЄП, який підлягав би сплаті за такий період. ----------------(2)------------- Враховуючи, що п. 296.1 ПКУ передбачено ведення різних книг, що залежить від реєстрації платником ПДВ, відповідно затверджено різні порядки ведення Книг. ---------------(3)--------------- Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до КпАП підвідомчі суду (судді), (розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 163-1) стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення ---------------------------------Упрощенная система / Физлица — предприниматели на едином налогеmessageMon, 04 Nov 2013 09:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/accounting/reposts/2336http://consulting.dtkt.ua/accounting/reposts/2336Куди подавати звітність з єдиного внеску у разі зміни місцезнаходження страхувальника?...У випадку коли страхувальник у звітному періоді змінює місце обліку в органах Міндоходів, звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за звітний період подається до органу Міндоходів за новим місцем реєстрації. Наприклад, платник перереєстровується 18.10.2013 р. з Дарницького в Оболонський район м. Києва, звіт за 2013 рік подається до Оболонського району до 10.02.2014 року. Нагадуємо, що фізичні особи-підприємці звіт за рік подають до 10 лютого року наступного за звітним періодом. Водночас, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність,  звіт подають до 1 травня року,наступного за звітним періодом. У разі, якщо останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим. Відповідна норма передбачена Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 454, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 р. за № 1628/24160.Учет и отчетность / ОтчетностьmessageFri, 01 Nov 2013 18:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/2338http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/2338Нужно ли начислять обязательство по НДС при списании основного средства, если срок ожидаемого исполь...Согласно п. 189.9 НКУ, в случае, если основные производственные или непроизводственные средства ликвидируются по самостоятельному решению плательщика НДС, такая ликвидация для целей налогообложения рассматривается как поставка таких основных производственных или непроизводственных средств по обычным ценам, но не ниже балансовой стоимости на момент ликвидации. В то же время, норма этого пункта не распространяется на случаи, когда основные производственные или непроизводственные средства ликвидируются в связи с их уничтожением или разрушением в результате действия обстоятельств непреодолимой силы, в других случаях, когда такая ликвидация осуществляется без согласия плательщика НДС, в том числе в случае хищения основных производственных или непроизводственных средств, которое подтверждается в соответствии с законодательством.  НО не начисляется также, когда плательщик НДС подает контролирующему органу соответствующий документ об уничтожении, разборке или преобразовании основных производственных или непроизводственных средств другим способом, в результате чего они не могут использоваться по первоначальному назначению. Третий случай, который позволяет избежать начисления НО изложен в п.189.10 НКУ, которым закреплено, что если вследствие ликвидации основных средств получаются комплектующие изделия, составные части, компоненты или другие отходы, которые оприходуются на материальных счетах с целью их использования в хозяйственной деятельности плательщика, на такие операции не начисляются налоговые обязательства. Таким образом, чтобы избежать начисления НО по НДС при ликвидации основного средства необходимо предоставить в органы Миндоходов документ ( в данном случае это будет Акт о списании ОС по форме ОЗ-3), в котором будет зафиксировано, что данный объект основных средств не может быть в дальнейшем использован по первоначальному назначению.Налогообложение / НДСmessageFri, 01 Nov 2013 16:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/state/other/2335http://consulting.dtkt.ua/state/other/2335Як обгрунтувати ціни при розпродажу? ...Насамперед розпродаж товару має бути економічно обґрунтований. А визначення розміру знижки, за якою відбуватиметься розпродаж товару, — особиста справа підприємства. Зауважимо, що у зв'язку зі змінами, внесеними Законом №408 до ПКУ, з 01.09.2013 р. пп. 14.1.71 ПКУ викладено в новій редакції. Відповідно до згаданого підпункту: «звичайна ціна — ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін». З 01.09.2013 р. база оподаткування ПДВ відповідно до п. 188.1 ПКУ визначається виходячи із договірної вартості постачання товарів (лише у разі здійснення контрольованих операцій база визначається не нижче звичайної ціни). При продажу товарів фізичним особам доходи визначаються виходячи з ціни, яка під час розпродажу передбачена у публічному договорі. Оскільки нова ціна (зі знижкою) товару буде меншою за попередню, слід її документально обґрунтувати (див. відповідь на наступне запитання). Для цього враховуються такі чинники, як сезонні та інші коливання споживчого попиту на товари, втрата товарами споживчих якостей, закінчення (наближення дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації), збут неліквідних або низьколіквідних товарів. Нагадаємо, що з 01.09.2013 р. під час проведення таких заходів, як розпродаж чи акції, не треба документально обгрунтовувати рівень звичайних цін на товар з урахуванням наданої знижки. Але для уникнення непорозумінь з контролюючими органами буде зовсім не зайвим документально затвердити рівень договірних цін на товари, що розповсюджуються за зниженими цінами. Важливо довести, що продажна ціна товару — це і є договірна ціна. Отже, робимо висновок, що ціна вважається договірною, якщо: — вона визначена умовами договору (у т. ч. публічного); — при визначенні рівня такої ціни враховуються знижки, пов'язані зі сезонними коливаннями попиту, які можуть бути економічно обгрунтованими;   — для товарів, що продаються шляхом прилюдного оголошення, підприємству достатньо мати оголошення, опубліковане у ЗМІ, — тоді договірною визнають ціну, опубліковану в оголошенні.Госрегулирование / ДругоеmessageFri, 01 Nov 2013 14:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/state/zed/2334http://consulting.dtkt.ua/state/zed/2334Підприємство, крім реалізації готової продукції на експорт, безкоштовно передає покупцю-нерезиденту ...Проаналізуємо коже запитання окремо. Податок на прибуток. Під продаж (реалізацію) товарів, згідно пп. 14.1.202 ПКУ підпадають зокрема і операції, що здійснюються згідно з господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари.  Також до цього поняття відносяться операції з безоплатного надання товарів . Отже, безкоштовна передача іноземному покупцю рекламних матеріалів, при умові переходу прав власності, є реалізацією товарів. Дохід від реалізації товарів, належить до доходу операційної діяльності (пп. 135.4.1 ПКУ). За нормами п. 135.4 ПКУ, такий дохід визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів (п.135.2 ПКУ). За умовами запитання, рекламні матеріали передаються безоплатно, що зазначено в додатковій угоді до ЗЕД — договору. Під час передачі таких товарів, крім додаткової угоди, факт передачі потрібно підтвердити первинним документом, наприклад, крім митної декларації,  актом — передачі рекламних зразків. Саме на підставі цього документа, можна зробити висновок, що розмір доходу становить нуль.  Чи включаються понесені витрати на рекламні матеріали до собівартості реалізованої продукції (товарів)? Саме від цієї відповіді і буда залежати наявність чи відсутність витрат у підприємства. Якщо понесені витрати на рекламні матеріали формують склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції, тоді це витрати собівартості продукції. Але пам'ятайте, що відповідно до п. 11 П(С)БО 16 “Витрати” перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством. Датою визнання витрат у такому випадку, є звітний період, в якому визнано доходи від реалізації товарів (дата митної декларації експортованого товару). З іншої сторони, витрати на придбання  рекламних матеріалів, що передаються іноземному покупцю, за умови підтвердження первинними документами, можна визнати у складі витрат на збут. Адже за пп. 138.10.3 ПКУ,  витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, зокрема інші витрати, пов'язані зі збутом товарів (пп. “з” пп. 138.10.3 ПКУ), відносяться до інших операційних витрат. Датою визнання таких витрат є звітний періоду в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ПКУ). Відповідно до п. 7 П(С)БО 16, витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.  Податок на додану вартість. Вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту, за нормами пп. 195.1.1 ПКУ оподатковується за нульовою ставкою. Раніше, до 01.09.2013р. при безоплатному постачанні товару, зокрема експорті за абз. 5 п. 188.1 ПКУ, потрібно було нараховувати ПДВ за ставкою 20% на базу оподаткування, яка визначалась за звичайною ціною. Як наслідок платник ПДВ виписував дві ПН: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни експортованих товарів (позначка «07» - експортні постачання), другу - на суму, розраховану виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною (позначка «01» - виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною). Зауважимо, що з 01.09.2013р. Законом № 408  норму п. 188.1 ПКУ було змінено. Тепер, звичайна ціна, для бази оподаткування ПДВ в операціях з безоплатного постачання товарів, застосовується тільки у випадку здійснення контрольованих операцій (перелік таких операцій визначено п. 39.2 ПКУ). У решта випадків, база оподаткування ПДВ з постачання товарів визначається виходячи з їх договірної вартості, яка у випадку безоплатного постачання становить нуль.Госрегулирование / ВЭДmessageFri, 01 Nov 2013 13:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/2333http://consulting.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/2333Как документально оформляется утилизация товара? Можно ли учесть в расходах затраты на утилизацию то...В вопросе не уточнено, на какой стадии возникла необходимость утилизации товаров, и не указана причина такой утилизации. Автор исходит из наиболее распространенной ситуации: товар был приобретен, хранился на складе, пришел в негодность, предприятие принимает решение об его списании и утилизации.  Оформляется списание товаров, пришедших в негодность, актом списания. Для небюджетных предприятий типовой формы такого акта не установлено. Но предприятие может использовать как образец форму акта № З-2, утвержденную приказом Госказначейства Украины от 18.12.2000 г. № 130.  В описании такого акта указано, что акт применяется для списания запасов (к которым относятся согласно П(С)БУ и товары) и составляется комиссией, назначенной приказом руководителя, в двух экземплярах. Первый экземпляр сдается в бухгалтерию, а второй – остается у материально ответственного лица. Поскольку товары, которые пришли в негодность, утилизируются, т.е., не будут проданы или использованы самим предприятием, то получается, что они не были использованы в хозяйственной деятельности предприятия (в значении этого термина, установленном пп. 14.1.36 ПКУ). А это означает, что:  - согласно п. 140.3 НКУ, в состав налоговых расходов не включаются сумма фактических потерь товаров, кроме потерь в пределах норм естественной убыли. Такие нормы устанавливаются в зависимости от видов ТМЦ и утверждены отдельными нормативными актами. Например, нормы естественной убыли продовольственных товаров установлены еще приказом Минторга СССР от 02.04.1987 г. № 88 и действуют на территории Украины до сих пор (поскольку отсутствуют отечественные нормативные акты по данному вопросу). Потери в пределах норм естественной убыли списываются на прочие расходы предприятия согласно либо п. «и» пп. 138.8.5 НКУ (как общепроизводственные расходы) либо пп 138.12.2 НКУ (в остальных случаях);  - согласно п. 198.3 НКУ, у предприятия нет права на налоговый кредит по НДС по таким товарам, не использованным в хозяйственной деятельности. А если предприятие воспользовалось правом на налоговый кредит по НДС при их приобретении, то, согласно п. 198.5 НКУ, оно обязано признать налоговое обязательство по НДС. Базой обложения НДС в таком случае будет стоимость приобретения товаров (п. 189.1 НКУ). В бухгалтерском учете операция по списанию таких товаров отразится в следующей корреспонденции счетов:  1. Дт 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» Кт 28 «Товари» - на сумму стоимости товаров, которые пришли в негодность. Одновременно делается проводка  Дт 072  «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей» - на сумму стоимости товаров сверх норм естественной убыли до установления виновного лица. 2. Дт 947 Кт 641 "Розрахунки за податками" – на сумму начисленного обязательства по НДС (если предприятие при приобретении таких товаров воспользовалось правом на налоговый кредит) 3. Дт 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" Кт 716 "Відшкодування раніше списаних активів" после установления виновного лица на сумму, которая подлежит возмещению таким лицом. Размер такой суммы определяется согласно Порядка определения убытков от разворовывания, недостачи, уничтожения (порчи) материальных ценностей, утвержденного постановлением КМУ от 22.01.1996 г. № 116. Одновременно делается проводка Кт 072 – на сумму стоимости товаров, по порче которых определился виновник  4. Дт 30, 31, 66 Кт 375 – на сумму уплаченного (удержанного) возмещения ущерба. Учет и отчетность / Учет отдельных операцийmessageFri, 01 Nov 2013 12:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/2332http://consulting.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/2332Насколько строгим для ФЛП на едином налоге, 5%, на сегодняшний день является требование к хранению в...Согласно пп. 296.1.1 НКУ плательщики единого налога 3-й группы, которые не являются плательщиками НДС (а именно они уплачивают ЕСВ по ставке 5%), обязаны вести книгу доходов путем ежедневного, по итогам рабочего дня, отражения в такой книге сумм полученных доходов. Форма такой книги и порядок ее ведения установлены приказом Минфина Украины от 15.12.2011 г. № 1637. В ней ни слова не говорится об учете расходов. Про обязанность вести учет расходов для такой категории плательщиков единого налога, и в главе 1 раздела ХIV НКУ ничего не сказано. Не упоминаются расходы и в декларации по единому налогу таких плательщиков.  Однако при проверках специалисты Миндоходов часто настаивают на том, что такие плательщики единого налога обязаны вести учет и расходов. Ссылаются при этом налоговики на п. 44.1 НКУ, который гласит: «Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством». А также на п. 44.3 НКУ, который устанавливает: «Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву». Однако это неофициальная точка зрения, которая, однако, может причинить предпринимателю много хлопот при налоговой проверке. Официального требования по хранению расходных документов на данный момент Миндоходов не выдвигает. Но еще недавно, до 01.09.2013 г. в «Единой базе налоговых знаний» висело следующее разъяснение:  «фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку зобов'язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких заповнювалися дані книги обліку доходів або книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, або інших первинних документів, які використовуються для складання податкової звітності по інших податках і зборах - у разі їх сплати. Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються. За незбереження первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ. Також платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ) ». С такой позицией можно согласиться, ведь она требует хранения не всех документов, а лишь тех, которые связаны с ведением книги доходов и заполнением налоговой отчетности (плюс  кадровых документов, которые обязаны вести все работодатели). Однако далее Миндоходов указывает противоположное:  «При відсутності первинних документів на товар, який придбавався платником єдиного податку, у разі виявлення факту щодо неутримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції, як до податкового агента, передбачені п. 127.1 ст. 127 ПКУ, та на суму податкового боргу нараховується пеня після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання згідно з пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ». Надеемся все же, что, судя по указанному штрафу, речь шла о невыполнении предпринимателем обязанностей налогового агента при выплате физлицам сумм за приобретенный товар, а не за отсутствие первичных документов, предусмотренных п. 44.1 НКУ.  В заключение напомним, что если предприниматель приобретает товары, услуги у физлиц, он становится в отношении доходов, выплачиваемых таким физлицам, налоговым агентом. А значит, обязан отразить такой доход в отчете по форме 1ДФ, и, как следствие, по п. 44.1 НКУ хранить документы, связанные с таким доходом, а значит, и документы о приобретенных товарах и услугах.  Упрощенная система / Физлица — предприниматели на едином налогеmessageFri, 01 Nov 2013 11:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/labor/compensation/2331http://consulting.dtkt.ua/labor/compensation/2331Предприятие в расчетке указывает проведенную индексацию, но не выплачивает ее, ссылаясь на отсутстви...Разумеется, не имеет, и вот почему.  Согласно ст. 1 Закона №1282 , индексация  денежных доходов населения - это установленный законами и другими нормативно-правовыми актами Украины механизм повышения денежных доходов населения, который дает возможность частично или полностью возмещать подорожание потребительских товаров и услуг. Т.е., по своей сути индексация является предусмотренной законодательством компенсационной выплатой. Согласно ст. 2 Закона №108, компенсационные выплаты, предусмотренные действующим законодательством, входят в состав фонда оплаты труда предприятия как дополнительная заработная плата. Это подтверждает и пп. 2.2.7 Инструкции №5.  А раз суммы индексации являются заработной платой, то и выплачивать такие суммы нужно в общем порядке, установленном для выплаты заработной платы. Так, согласно ст. 24 Закона №108, заработная плата должна выплачиваться работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя (приказом или распоряжением, например), согласованным з избранным органом первичной профсоюзной организации (при ее наличии на предприятии) или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов – представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но - не реже двух раз в месяц через промежуток времени, который не превышает 16 календарных дней, та не позднее 7 дней после окончания периода (как правило, месяца), за который осуществляется выплата.  Обратите внимание на то, что той же ст. 24 Закона № 108 установлено, что своевременность и объемы выплаты заработной платы работникам не могут быть поставлены в зависимость от осуществления других платежей и их очередности. Это означает, что выплата зарплаты – это первоочередной платеж. И отсутствие денег на текущем счету, и наличие обязательств перед другими лицами, не должны помешать работникам получить свою зарплату в полном объеме и своевременно. Прежде, чем проводить другие платежи, предприятие обязано выплатить текущие обязательства по зарплате и (в случае, если деньги на выплату зарплаты получаются из банка) налоги по такой зарплаты (поскольку без уплаты этих налогов деньги из банка не получить).  Несвоевременная выплата зарплаты является нарушением законодательства по труду. За такое нарушение предусмотрено четыре вида ответственности: дисциплинарная (выговор или увольнение, которое по решению работодателя или собственников, если речь идет о директоре применяются к ответственным должностным лицам), материальная (ее несет работодатель в случае, если выплата зарплаты или ее части была задержана более чем на месяц), административная (в виде штрафов) и уголовная (наказание зависит от суммы невыплаченной зарплаты, категорий работников, которым она выплачивалась и т.д.). Труд и социальная защита / Оплата трудаmessageFri, 01 Nov 2013 10:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/2330http://consulting.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/2330Підприємець на єдиному податку у жовтні 2013 р. отримала допомогу по вагітності та пологах. Яку суму...Підприємці на спрощеній системі оподаткування визначені як платники ЄСВ двічі.  По-перше, згідно абзацу другого п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, вони сплачують ЄСВ, якщо використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців). Отже, в разі, якщо такі підприємці нараховують і виплачують допомогу по вагітності та пологах своїм працівницям, то вони сплачують ЄСВ на загальних підставах як працедавці. Але це не ваш випадок.  По-друге, згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, вони сплачують ЄСВ за себе, виступаючи одночасно і як страхувальники, і як застраховані особи.  База нарахування ЄСВ визначається ст. 7 Закону про ЄСВ. Згідно п. 3 ч.1  цієї статті для підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування ЄСВ є  суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.  Отже, сплата ЄСВ підприємцями на єдиному податку за себе не залежить від розміру отриманого ними доходу, і навіть від наявності такого доходу протягом звітного періоду. Чи отримали ви дохід від підприємницької діяльності або допомогу по вагітності та пологах, чи ні, Законом про ЄСВ не встановлено обов’язку сплати вами ЄСВ за якоюсь ставкою до отриманого доходу. Підприємці – платники єдиного податку самі обирають розмір сплати ЄСВ від максимального до мінімального. При цьому мінімальний розмір ЄСВ, який має сплачуватися підприємцем на єдиному податку за себе, визначається, згідно із п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ, як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця. Тобто, у 2013 році це з січня по листопад сума 1147 х 34.7% = 398,01 грн., а у грудні 1218 х 34,7% = 422,65 грн.  Максимальний розмір суми ЄСВ, яку підприємець на єдиному податку може сплачувати за себе дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується ЄСВ. Тобто, у 2013 році це з січня по листопад сума 1147 х 17 х 34.7% = 6766,15 грн., а у грудні 1218 х 17 х 34,7% = 7184,98 грн. Упрощенная система / Физлица — предприниматели на едином налогеmessageFri, 01 Nov 2013 09:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/labor/labor-relations/2329http://consulting.dtkt.ua/labor/labor-relations/2329Можно ли сейчас уволится с работы по собственному желанию, не отрабатывая 2 недели, в случае если ...Согласно ст.38 КзоТ, работник имеет право разорвать трудовой договор, заключенный на неопределенный срок, письменно предупредив об этом собственника предприятия или уполномоченный им орган (руководителя, директора) за две недели. В то же время существуют случаи и категории работников, при увольнении по собственному желанию которых, собственник или уполномоченный им орган обязан разорвать трудовой договор в срок, о котором просить работник. К таким случаям и категориям работников относятся: переезд работника на новое место жительства, перевод мужа или жены на работу в другую местность, поступление в учебное заведение,невозможность проживания в данной местности, подтвержденная медицинским заключением, беременность, уход за ребенком до достижения 14 лет или ребенком-инвалидом, уход за больным членом семьи согласно медицинского заключения или инвалидом 1й группы, выход работника на пенсию, прием на работу по конкурсу. Таким образом, при увольнении по собственному желанию матери, у которой есть ребенок возрастом до 14 лет, администрация предприятия должна уволить ее в срок, о котором она просит, т.е . в этом случае  двухнедельная отработка не обязательна. Указанная причина увольнения  (уход за ребенком до достижения 14 лет) должна быть указана в заявлении. Никаких документальных подтверждений необходимости такого ухода не требуется и работодатель не вправе их требовать. Для увольнения по указанной причине достаточно наличие у работника хотя бы одного ребенка до 14 лет. Возраст ребенка подтверждается свидетельством о рождении.  На практике обычно в его предъявлении нет необходимости, поскольку сведения о детях  обычно уже имеются в отделе кадров или бухгалтерии предприятия.Труд и социальная защита / Трудовые отношенияmessageThu, 31 Oct 2013 18:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/state/cash-handling/2328http://consulting.dtkt.ua/state/cash-handling/2328Як програмуються товари зі знижками в РРО? ...Нагадаємо, що суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій, зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (п. 11 ст. 3 Закону про РРО). Залежно від виду знижок під час розпродажів є декілька способів програмування товарів у РРО: 1) якщо пам'яті РРО достатньо, можна запрограмувати той самий товар у пам'ять РРО за різними цінами. Але слід зауважити, що одному товару доводиться присвоювати окремі коди, тому при великому асортименті касири можуть припускатися помилок; 2) РРО програмується так, що знижка застосовуватиметься до всієї суми покупки. Це можливо тільки у випадку, якщо абсолютно на всі товари, наявні в торговельному залі, поширюється однакова знижка; 3) якщо підприємство застосовує дисконтні програми, тоді РРО програмують так, щоб одна з кількох можливих знижок автоматично застосовувалася до всіх товарів, придбаних учасником дисконтної програми. Також на практиці можна зустріти й варіант програмування, коли знижка заноситься в РРО тільки на певний товар або перелік товарів. Тоді у касовому чеку буде зазначено повну вартість товару, суму знижки на нього (у відсотковому та/або грошовому виразі) та остаточну ціну з урахуванням знижки.Госрегулирование / Наличное обращение и кассаmessageThu, 31 Oct 2013 16:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/society/auto/2327http://consulting.dtkt.ua/society/auto/2327Які документи необхідно надати органу доходів і зборів при перетині митного кордону України у разі т...Особливості тимчасового вивезення (пересилання) громадянами-резидентами товарів (у тому числі транспортних засобів особистого користування) за межі митної території України визначено ст. 372 Митного кодексу, відповідно до якої тимчасове вивезення за межі митної території України транспортних засобів особистого користування здійснюється без надання органу доходів і зборів зобов’язання про зворотне ввезення. Порядок допуску транспортних засобів (далі — ТЗ) до поїздки за кордон регламентовано пунктами 50 — 55 Порядку № 1388. Відповідно до зазначеного Порядку до поїздки за кордон допускаються ТЗ, на які видано реєстраційні документи згідно з Конвенцією про дорожній рух і номерні знаки, серіям яких присвоєно літери латинського алфавіту. У разі відсутності права власності на ТЗ оформлення документів для поїздок за кордон здійснюється на підставі заяви власника ТЗ або документів, що підтверджують право користування та (або) розпорядження ТЗ. Особам, які здійснюють поїздку за кордон, на період поїздки за їх бажанням видаються свідоцтва про реєстрацію на їх ім’я. Свідоцтво про реєстрацію, видане на ім’я власника ТЗ, і документи, що підтверджують право користування та (або) розпорядження ТЗ, зберігаються у відповідних підрозділах Державтоінспекції. ТЗ, на яких власники виїжджають за кордон, повинні мати розпізнавальний знак України. Власники таких ТЗ перед виїздом зобов’язані укласти договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників ТЗ. ТЗ, на які згідно із законом встановлено тимчасову заборону на зняття з обліку (крім ТЗ, придбаних у розстрочку та зареєстрованих відповідно до п. 25 Порядку № 1388), до поїздок за кордон не допускаються.Общество и жизнь / АвтомобилиmessageThu, 31 Oct 2013 14:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/2326http://consulting.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/2326Чи передбачено відповідальність у разі надання фізичною особою — підприємцем — платником єдиного под...Підпунктом 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) передбачено, що однією з умов перебування фізичних осіб — підприємців у першій групі платників єдиного податку є здійснення господарської діяльності з надання побутових послуг населенню, а у другій групі — здійснення господарської діяльності з надання послуг платникам єдиного податку. Для цілей глави 1 розділу XIV Податкового кодексу під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, слід розуміти види послуг, передбачені п. 291.7 ст. 291 цього Кодексу. Платники єдиного податку несуть відповідальність згідно з Податковим кодексом за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ст. 300 цього Кодексу). Згідно з п. 299.16 ст. 299 Податкового кодексу у разі виявлення контролюючими органами під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог, встановлених вищезазначеною главою, свідоцтво платника єдиного податку анулюється за рішенням контролюючого органу на підставі акта перевірки. Отже, у разі надання платником єдиного податку першої групи послуг суб’єкту господарювання (в тому числі платнику єдиного податку) або надання платником єдиного податку другої групи послуг суб’єкту господарювання — неплатнику єдиного податку такі платники в установлені Податковим кодексом строки мають право самостійно перейти на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої, третьої та п’ятої груп, або перейти на сплату інших податків і зборів. У разі виявлення контролюючим органом під час проведення перевірок вищезазначених порушень свідоцтво платника єдиного податку анулюється на підставі акта перевірки, і такі платники зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом.Упрощенная система / Физлица — предприниматели на едином налогеmessageThu, 31 Oct 2013 13:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/labor/compensation/2325http://consulting.dtkt.ua/labor/compensation/2325Чи змінюватиметься базовий місяць при індексації заробітної плати за основним місцем роботи, якщо пр...Відповідно до п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (далі — Порядок № 1078), індексації підлягають грошові доходи населення, які не мають разового характеру, зокрема оплата праці найманих працівників, що включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) та відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством. Пунктом 5 цього Порядку встановлено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, а також зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося таке підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не проводиться. З наступного за базовим місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Враховуючи зазначене, базовий місяць при проведенні індексації визначається з урахуванням зростання грошового доходу працівника. Водночас п. 7 Порядку № 1078 передбачено, що індексація за сумісництвом провадиться на підставі довідки з основного місця роботи про розмір доходу, який підлягає індексації, та проіндексованого доходу. На підставі цієї довідки провадиться індексація доходів, отриманих від роботи за сумісництвом, у межах суми, що не перевищує прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, з урахуванням отриманої заробітної плати за основним місцем роботи.Труд и социальная защита / Оплата трудаmessageThu, 31 Oct 2013 12:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/profits-tax/2324http://consulting.dtkt.ua/taxation/profits-tax/2324Як впливає уцінка товарів на податковий облік? ...У п. 152.10 ПКУ сказано: «Якщо платник податку приймає рішення про уцінку/дооцінку активів згідно з правилами бухгалтерського обліку, — така уцінка/дооцінка з метою оподаткування не змінює балансову вартість активів та доходи або витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням зазначених активів. Норми цього пункту не застосовуються до операцій, стосовно яких іншими нормами цього Кодексу передбачено визнання доходів та витрат за даними бухгалтерського обліку». Фактично при реалізації уціненого товару до витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, буде віднесено вартість, яка попередньо, без урахування сум уцінки, була відображена у дебеті субрахунка 281. Тобто у разі проведення підприємством уцінки запасів у звітному періоді і для правильного ведення податкового обліку слід враховувати загальну суму реалізованих уцінених товарів за звітний період. Базу оподаткування з ПДВ визначають зі суми виручки, отриманої під час розпродажу товару. Первісна вартість товару на це не впливає. Пунктом 188.1 ПКУ передбачено: «База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій — не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) <...>».   Отже, дохід і податкові зобов'язання з ПДВ формуються зі сум виручки за фактично проданий товар. Відповідно коригуванню не підлягають витрати і податковий кредит з ПДВ, що відноситься до вартості проданих за зниженою ціною товарів.Налогообложение / Налог на прибыльmessageThu, 31 Oct 2013 11:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/common/2323http://consulting.dtkt.ua/taxation/common/2323Ми є підприємством на загальній системі оподаткування. Один із наших покупців (також загальносистемн...Прощення боргу є одним із видів припинення зобов'язання з волі учасників (кредитора). Так, згідно зі ст. 605 ЦКУ, зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Тобто кредитору надається право звільнити боржника від його обов'язків. Питання лише, чи є прощення боргу одностороннім правочином, чи для цього потрібна згода боржника? Проте оскільки ст. 605 ЦКУ не містить прямої вимоги щодо отримання згоди боржника, можна стверджувати, що для прощення боргу достатнім є волевиявлення кредитора і боржник не має права проти цього заперечувати. Єдина умова: прощення боргу допускається, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Так, неможливим буде припинення зобов'язання прощенням боргу, якщо, наприклад, проти кредитора порушено справу про банкрутство та є внесені до реєстру кредитори або якщо кредитор зобов'язався передати майно, яке він має отримати від боржника, третій особі. Оскільки прощення боргу є звільненням кредитором боржника від його обов'язків, воно трансформується у предмет договору дарування. Тож для боржника відвантажений раніше постачальником товар стає безоплатно отриманим, а отже, боржник, відповідно до пп. 135.5.4 ПКУ, має визнати інші доходи на вартість товару на рівні, не нижчому від звичайної ціни. При цьому датою отримання інших доходів є дата їх виникнення згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, якщо інше не передбачено нормами розділу III ПКУ (п. 137.16 ПКУ). Податковий кредит у покупця в такому разі теж стає сумнівним, бо при безоплатному отриманні товарів немає факту придбання товарів, як це передбачено у п. 198.3 ПКУ. Аналогічну думку податківців стосовно ПК у такому випадку знаходимо також в ЄБПЗ щодо імпортних ТМЦ (підкатегорія 101.10). А що ж у кредитора? Згідно з пп. 14.1.13 ПКУ, безоплатно наданими товарами є товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів. Тож ТМЦ у постачальника стають безоплатно наданими. Раніше він у момент відвантаження мав визнати доходи у сумі договору та, відповідно, витрати у сумі собівартості. З моментом прощення боргу змінюється сума компенсації, адже раніше дохід було визнано у сумі договірної вартості, а тепер він є нульовим, бо взагалі не передбачає жодної компенсації з боку боржника. Тобто підстав визнавати дохід у продавця в такому разі згідно з п. 135.4 ПКУ немає. Тому, на думку автора, постає питання коригування доходів та витрат у постачальника, відповідно до п. 140.2 ПКУ, згідно з яким, якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг відбувається будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, продавець та покупець здійснюють перерахунок доходів або витрат у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.   Отже, кредитор у періоді, коли відбудеться прощення боргу, має провести перерахунок. Причому перерахунок як доходів, так і витрат. Адже неотримання продавцем доходу за безоплатно наданий товар вважається використанням його не у господарській діяльності, відповідно до пп. 14.1.36 ПКУ. А тому згідно з пп. 139.1.1 ПКУ, права на податкові витрати у такому випадку продавець не має. Те саме стосується й ПДВ. Використання ТМЦ не у госпдіяльності потребує нарахування ПЗ (пп. «г» п. 198.5 ПКУ). Тож продавець у момент прощення боргу повинен відкоригувати ПЗ з суми раніше відвантажених товарів (згідно з п. 192.1 ПКУ) та одразу нарахувати ПЗ виходячи з вартості їх придбання.Налогообложение / Общие положенияmessageThu, 31 Oct 2013 10:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/labor/pensions/2316http://consulting.dtkt.ua/labor/pensions/2316Особі була призначена пенсія за віком. Але після її призначення пенсіонер продовжував працювати. Чи ...Так. Відповідно до частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону (тобто 35 років страхового стажу для чоловіків, 30 років - для жінок), за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.Труд и социальная защита / ПенсииmessageThu, 31 Oct 2013 09:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdfo/2321http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdfo/2321Який порядок оподаткування доходів нерезидента від продажу успадкованої або подарованої йому квартир...Відповідно до ст. 172 Податкового кодексу України дохід, отри­маний платником податку від про­дажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного подат­кового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (вклю­чаючи земельну ділянку, на якій розташовано такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій зе­мельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної Земельним кодексом залеж­но від її призначення, та за умови перебування такого майна у влас­ності платника податку понад три роки, не оподатковується. Водночас умова щодо перебування такого майна у власності платника подат­ку понад три роки не поширюється на майно, отримане таким платни­ком у спадщину. Відповідно до п. 172.9 ст. 172 По­даткового кодексу України до­хід від операцій з продажу  (обміну) об'єктів нерухомос­ті, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується в порядку та за ставками, встановленому для резидентів України. Отже, дохід від операцій з про­дажу не частіше одного разу на рік об'єкта нерухомості – квартири – , яка перебуває у власності платника податку (фі­зичної особи – нерезидента) мен­ше трьох років та отримана ним у спадщину, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб. Втім, оскільки умова щодо перебу­вання нерухомого майна (кварти­ри) у власності платника податку понад три роки не поширюється тільки на майно, отримане таким платником у спадщину, то дохід, отриманий платником подат­ку — нерезидентом від продажу не частіше одного разу на рік по­дарованої квартири, яка перебу­ває у його власності менше трьох років, оподатковується за ставка­ми 15 (17)%.   Налогообложение / НДФЛmessageWed, 30 Oct 2013 18:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/state/cash-handling/2322http://consulting.dtkt.ua/state/cash-handling/2322Касир наприкінці зміни помилково пробив через РРО товар, який фактично не було відпущено. Як виправи...В описаній ситуації все залежить від технічних особливостей конкретного РРО. А саме: чи забезпечує алгоритм роботи РРО окреме накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків (п. 7 р. III Порядку реєстрації РРО, який набрав чинності з 18.10.2013 р., див. «ДК» №43/2013). Тож варто виділити два варіанти оформлення розрахункової операції. Варіант 1: якщо помилку виявлено до моменту завершення розрахункової операції (закриття фіскального касового чека (ф. №ФКЧ-1 (1), варто провести виправлення, просто проставивши у тому ж касовому чеку такий товар із «мінусом». Звісно, за умови, що ваш РРО таке допускає. ---------------(1)------------- Додаток 1 до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. №614. -------------------------------- Якщо ви вже провели розрахункову операцію та роздрукували касовий чек, то тут слід зареєструвати через РРО від'ємну операцію на суму повернення товару (у зв'язку з помилковою операцією) та відповідно роздрукувати на РРО фіскальний касовий чек видачі коштів (ф. №ФКЧ-2), який залишають у Книзі обліку розрахункових операцій (далі — КОРО). Цей варіант придасться лише за умови, що алгоритм роботи вашого РРО забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Варіант 2: повернення коштів за допомогою операції «Службова видача». Такий варіант слід застосовувати у тих випадках, коли РРО не забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Увага! Заборонено реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції «сторно» (п. 7 р. III Порядку реєстрації РРО). У разі якщо ви виправляєте помилку і сума коштів такого виправлення перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів (п. 8 р. III Порядку реєстрації РРО). У нашому випадку такий документ варто назвати «Акт про скасування помилково проведеної через РРО суми». На думку автора, цей документ слід складати лише у тих випадках, коли касир (чи інша відповідальна особа) для виправлення помилки сформував фіскальний касовий чек видачі коштів (ф. №ФКЧ-2) або провів операцію «Службова видача». На сьогодні нормативно затвердженої форми акта видачі коштів немає. Але все ж таки визначено його обов'язкові реквізити, а саме реквізити акта видачі коштів (п. 8 р. III Порядку реєстрації РРО): — відомості про покупця, який відмовляється від товару (дані документа, що підтверджує його особу); — дані про повернений товар; — сума виданих коштів; — номер, дата і час, зазначені у касовому чеку (отриманому від покупця) для підтвердження оплати товару. Звісно, не всі вказані обов'язкові реквізити є характерними для акта скасування помилкової операції. Але варіантів небагато, тож слід орієнтуватися саме на такі реквізити. Пропонуємо розглянути наш варіант складання акта видачі коштів (див. зразок). Зразок Згідно з п. 8 р. III Порядку реєстрації РРО, Акт скасування помилково проведеної через РРО суми передають до бухгалтерії і зберігають три роки. Якщо у суб'єкта господарювання немає бухгалтерії, такі документи підклеюють на останній сторінці КОРО. Щодо заповнення КОРО при скасуванні помилкової операції. Незалежно від варіанта проведення скасування помилки, на думку автора, жодних записів у рядках КОРО робити не треба. Відповідальність за помилку Санкції за допущену помилку чинним законодавством не передбачено — ні до касира (іншої відповідальної особи), який припустився такої помилки, ні до посадових осіб підприємства. Та якщо провести виправлення за допомогою операції «Службова видача», хоча слід було оформити фіскальний касовий чек видачі коштів (ф. №ФКЧ-2), то тут може бути застосовано санкції згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО. Адже при проведенні виправлення потрібно було оформити відповідний розрахунковий документ — фіскальний касовий чек видачі коштів (ф. №ФКЧ-2), чого не було зроблено. Зазначимо, що санкції за п. 1 ст. 17 Закону про РРО залежать від того, вкотре за календарний рік ви ухиляєтеся від виконання вимог Закону про РРО, а саме — чи не вчинено вами одне із наведених у п. 1 ст. 17 Закону про РРО порушень: — проведення розрахункових операцій з використанням РРО чи розрахункових книжок (далі — РК) на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); — непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи; — невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків коштам, зазначеним у денному звіті, а в разі використання РК — загальній сумі продажу за квитанціями, виданими з початку робочого дня; — нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції або проведення її без використання РК на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання. Якщо ви вчинили одне із наведених вище порушень (у нашому випадку — нероздрукування відповідного розрахункового документа), на вас чекатимуть штрафи: 1 гривня — якщо порушення вчинене вперше у цьому календарному році; 100% вартості проданих із порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг), — за повторне протягом року порушення; у п'ятикратному розмірі вартості проданих із порушеннями товарів (послуг), встановленими цим підпунктом, — за всі наступні порушення.   Крім того, варто бути готовими і до адміністративного штрафу. Він загрожуватиме особі, яка проводила розрахунки (касир, інша відповідальна особа), — від 2 до 5 н. м. д. г. (від 34 до 85 грн), та посадовим особам підприємства — від 5 до 10 н. м. д. г. (від 85 до 170 грн) — за порушення порядку розрахунків, а саме за нероздрукування відповідного розрахункового документа (ст. 155-1 КпАП). Протокол про адмінправопорушення складають і подають до суду податківці (п. 1 ст. 255 КпАП).Госрегулирование / Наличное обращение и кассаmessageWed, 30 Oct 2013 16:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdfo/2320http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdfo/2320Чи потрібно продавцю утримувати ПДФО у випадку продажу товарів за акційними цінами? ...Згідно з пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: <...> вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.   Отже, якщо знижка надається не індивідуально, ПДФО не виникає.Налогообложение / НДФЛmessageWed, 30 Oct 2013 14:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/simple/individual-overall/2319http://consulting.dtkt.ua/simple/individual-overall/2319Які особливості заповнення нової Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці ...Наказом №481 від 16 вересня 2013 р.  Міністерство доходів і зборів України затвердило нову книгу обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці та самозайняті особи. Нова форма книги містить 9 граф (у попередній книзі їх було 12). Книгу обліку доходів та витрат можна вести як у друкованому, так і в електронному вигляді ( за вибором платника податку ). Для цього в порядку ведення книги обліку доходів і витрат прописано низку процедур ( окремо для паперового варіанту, окремо для електронного варіанту книги ), пов'язаних з її реєстрацією в органі Міндоходов. Записи в книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід. У порядку ведення книги обліку доходів і витрат зазначено, що фізичні особи - підприємці, зареєстровані як платники податку на додану вартість, не включають витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів, робіт і наданих послуг. Зауважимо,що окремий порядок внесення відомостей до книги встановлено для самозайнятих осіб. Дані книги заповнюються в гривнях з копійками і використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.Упрощенная система / Физлица — предприниматели на общей системеmessageWed, 30 Oct 2013 13:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdfo/2318http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdfo/2318Чи відображається та як саме єдиний соціальний внесок у формі №1-ДФ?...За ознакою доходу „133” в податковому розрахунку ф. №1ДФ передбачено відображення сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування платника податку, що вносяться за рахунок його роботодавця у розмірах, визначених законом.  Оскільки на сьогодні ще не введено норми щодо перерахування внесків до Накопичувального фонду за кожного працівника, то до набрання чинності закону про запровадження перерахування частини страхових внесків до Накопичувального фонду не потрібно заповнювати ознаку доходу „133” у податковому розрахунку  ф. №1ДФ.Налогообложение / НДФЛmessageWed, 30 Oct 2013 12:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/labor/pensions/2315http://consulting.dtkt.ua/labor/pensions/231501.09.2013 р. мені виповнилося 55 років. Я не працюю і маю 28 років страхового стажу. При цьому 05.0...Відповідно до пункту 7-2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон), до 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. При визначенні строків призначення дострокової пенсії за віком відповідно до цього пункту Закону органи Пенсійного фонду України  керуються  абзацом 1 частини 1 статті 45 Закону, згідно із яким пенсія призначається, зокрема, з дня звернення за пенсією. Згідно з частинами 5, 6 статті 12 Закону, договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування може бути передбачена одноразова сплата застрахованою особою страхових внесків за попередні періоди. Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання. Участь застрахованих осіб у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування припиняється, зокрема, у разі якщо застрахованій особі відповідно до Закону призначено пенсію і вона не продовжує працювати (стаття 13 Закону). Відтак, договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування має бути укладений до подання заяви про призначення пенсії відповідно до Закону та додаватись до заяви з відомостями про одноразову сплату страхових внесків за визначений цим договором період (набутий страховий стаж до дня звернення за призначенням пенсії). Право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 7-2 Прикінцевих положень Закону, Ви набудете в разі подання заяви про призначення дострокової пенсії після 05.09.2013 року.Труд и социальная защита / ПенсииmessageWed, 30 Oct 2013 11:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/accounting/reposts/2314http://consulting.dtkt.ua/accounting/reposts/2314Чи може суб’єкт господарювання отримати або завірити копію податкової звітності, що була раніше пода...Відповідно до статті 7 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди – лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Стаття 10 Закону передбачає, що кожна особа має право, зокрема, доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається. Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані, зокрема, надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом. Отже, суб’єкт господарювання може отримати (завірити) копію звітності, що була раніше подана до органу доходів і зборів, у випадку її втрати.Учет и отчетность / ОтчетностьmessageWed, 30 Oct 2013 10:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/state/cash-handling/2313http://consulting.dtkt.ua/state/cash-handling/2313Які порядок реєстрації та особливості застосування РРО для операцій з купівлі-продажу іноземної валю...Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, який застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.13 р. № 417 «Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій». Даний Порядок поширюється на всіх суб’єктів господарювання та їх представників (уповноважених осіб), які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти. Вищезазначеним Порядком визначаються такі форми:  - заява про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;  - довідка про резервування фіскального номера РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;  - реєстраційне посвідчення РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;  - заява про скасування реєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;  - довідка про скасування реєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;  - рішення про скасування реєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;  - заява про реєстрацію журналу використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;  - журнал використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти. При реєстрації РРО в органах доходів і зборів йому присвоюється фіскальний номер РРО. Фіскальний номер РРО автоматично формується в інформаційній системі Міндоходів при резервуванні фіскального номера, є єдиним для всього інформаційного простору України, не змінюється при перереєстрації РРО і зберігається за РРО до дати скасування реєстрації РРО. Після скасування реєстрації РРО фіскальний номер закривається та надалі не використовується. Особи, уповноважені на здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, зобов’язані зареєструвати РРО модифікації яких включені до Державного реєстру РРО зі сферою застосування «операції з купівлі-продажу іноземної валюти» відповідно до положень цього Порядку, виконати персоналізацію РРО, опломбувати РРО та перевести РРО у фіскальний режим роботи. Реєстрація РРО здійснюється в органі доходів і зборів за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків. Варто звернути увагу, на те що суб’єкти господарювання, які включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати реєстраційні заяви в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку.Госрегулирование / Наличное обращение и кассаmessageWed, 30 Oct 2013 09:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/2312http://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/2312Які строки встановлено для реєстрації платником ПДВ у податкових органах?...Відповідно до п. 183.9 ст. 183 Податкового кодексу України у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку. Дане свідоцтво видається не пізніше наступного робочого дня після бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві, або протягом 5 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено чи такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації платника податку контролюючим органом. Якщо бажаний (запланований) день реєстрації, зазначений у заяві особи, настає після завершення 5 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, контролюючий орган зобов’язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві.Налогообложение / НДСmessageTue, 29 Oct 2013 18:00:00 +0200http://consulting.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/2311http://consulting.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/2311Як у податковому обліку відображаються знижки?...Порядок відображення нарахованих знижок у податковому обліку продавця залежить від того, коли її надано: у момент продажу товарів чи після їх продажу. Знижку надано в момент продажу товарів. У податковому обліку сума знижок окремо не відображається, оскільки остаточна ціна продажу товарів формується вже за мінусом знижки. Зауважимо: у зв'язку зі змінами, внесеними Законом №408 до ПКУ, з 01.09.2013 р. база оподаткування ПДВ відповідно до п. 188.1 ПКУ визначається виходячи з договірної вартості постачання товарів (лише у разі здійснення контрольованих операцій база визначається не нижче звичайної ціни). Згідно з пп. 14.1.71 ПКУ «звичайна ціна — ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін».   Якщо знижку надано після продажу товару, за нормою п. 140.2 ПКУ вона розглядається як зміна суми компенсації вартості проданих товарів. Тому підприємство-продавець у цьому випадку повинне: — здійснити відповідний перерахунок доходів у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації (п. 140.2 ПКУ); — зменшити податкові зобов'язання з ПДВ (ст. 192 ПКУ). Кожна господарська операція суб'єкта господарювання, зокрема зміна компенсації їх вартості, повинна підтверджуватися документально. I факт здійснення перерахунку також підтверджується первинним документом. Якщо сторонами договору є юрособи і підставою для перерахунку є зміна суми компенсації вартості, вносяться зміни до договору (це може бути додаткова угода або, приміром, додаток до існуючої угоди). Увага: внесені до договору зміни, вважаємо, не є підставою для перерахунку — це лише намір змінити ціну. Коригування доходу та витрат має підтверджуватися документально. Наприклад, це може бути протокол про погодження сторонами договору цін, що буде складовою підтвердних документів на товар, роботи (послуги). На дату складання такого протоколу виникає право на коригування доходу у покупця і витрат у продавця.   Зверніть увагу: у момент перерахунку витрат покупцю потрібно проаналізувати, до складу яких витрат — операційних чи інших — належить придбаний товар, роботи (послуги). Якщо це витрати, що формують собівартість товарів, виконаних робіт (послуг), то перераховувати нічого — зменшувати витрати не доведеться. За нормами п. 138.4 ПКУ такі суми ще не визнавалися витратами, тому що витрати за собівартістю визнаються одночасно з отриманим доходом. Якщо змінюється ціна на товари, роботи (послуги), вартість яких відносилася до інших витрат, — здійснюється перерахунок. За нормами п. 138.5 ПКУ інші витрати в основному визнаються за датою понесення, і такі суми раніше було віднесено до складу витрат.Учет и отчетность / Учет отдельных операцийmessageTue, 29 Oct 2013 16:00:00 +0200