Вивчаємо податковий кодекс

[bes]

Вот так ребята, что будем делать?
Еще немного интересных ссылок.
dpua.info/news/news-in-ukraine/politika/pchely-protiv-meda-tsshsup-o-perspektivax-referen.html

dengi.ua/news/73020_Chem_opasen_Nalogovyj_kodeks_dlya_grazhdan_i_biznesa.html

[AGBAR]

А что можно делать в данной ситуации? Надо изучать Кодекс и работать дальше...жизнь продолжается. Некоторые уже ищут изяны в новом кодексе.Но это не для широкого обсуждения.

[bes]

ІНСТИТУТ
ВЛАСНОСТІ І СВОБОДИ

01024, Київ, пров. Кость Гордієнка 10, оф.31 тел.: (044) 229-5997 www.pfi.org.ua
e-mail: office@pfi.org.ua



Проблеми співіснування єдиного та фіксованого податків з Податковим Кодексом України.

2 грудня 2010 року ВРУ, остаточно затверджуючи Податковий Кодекс з урахуванням поправок Президента України, як компроміс, прийняла рішення залишити чинними Указ Президента України від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" (з наступними змінами) та абзаци шостий – двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13?92 "Про прибутковий податок з громадян", які і визначають умови і правила існування в Україні єдиного та фіксованого податків.
Однак поспішність прийняття такого компромісу призвела до низки проблем при одночасному застосуванні цих документів.

Загальний висновок: таке рішення не вирішило проблеми для малого підприємництва, а тільки відклало її, одночасно створив низку нових проблем та прямих протиріч у застосуванні зазначених документів, що призведе до прямої залежності від трактування цих документів податковими адміністраціями, а отже, до невизначеного стану платників єдиного та фіксованого податків.

Протиріччя:
1. Умови застосування та порядок обліку і звітності єдиного та фіксованого податків вступають у протиріччя з статтею 11 «Спеціальні податкові режими» Кодексу та підрозділом 8 розділу XX «Перехідні положення».
У цьому підрозділі вказується, що до внесення змін до розділу XIV цього Кодексу застосовуються зазначені вище документи про єдиний та фіксований податок. Стаття 11 визначає, що спеціальний податковий режим ? система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб’єктів. Тобто спрощена система оподаткування та фіксований податок є спеціальними податковими режимами. Одночасно стаття 11 встановлює, що спеціальні податкові режими встановлюються та застосовуються у випадках і порядку, визначених виключно цим Кодексом, та не визнаються спеціальними режимами податкові режими, не визначені такими цим Кодексом. Таким чином спеціальні податкові режими визначені Указом Президента та іншим законом стають напівлегітимними у застосуванні. Особливо це буде стосуватись обліку та звітності. Оскільки крім цього підрозділом 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу вказано, що в разі, якщо законодавчими актами передбачені інші правила справляння податків, зборів, що регулюються цим Кодексом, застосовуються правила цього Кодексу. Таким чином загальні норми звітності та декларування можуть бути застосовані до платників єдиного податку попри спеціальні норми звітності, визначені Указом про спрощену систему оподаткування.
2. Проблемним залишається питання – чи може застосовуватись фіксований податок на ринках. З одного боку, у підрозділі 8 розділу XX «Перехідні положення» залишили чинними відповідні абзаци статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», якими встановлено правила застосування фіксованого податку. З іншого боку, у цих абзацах визначено умови застосування фіксованого податку, і одна з них така - громадянин здійснює підприємницьку діяльність з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках та є платником ринкового збору згідно з законодавством. У цей же час Ринковий збір скасований у Податковому кодексі вже з 1-го січня 2011 року. Тож питання залишається знову на трактування податкової адміністрації.

3. Проблемним є звільнення платників єдиного та фіксованого податків від застосування касових апаратів. У Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», який був ухвалений ВР одночасно з Податковим кодексом, пунктом 25 вносяться деякі зміни до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" , якими, зокрема, передбачається, що встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається. Однак незастосування касових апаратів платниками єдиного та фіксованого податків встановлюється власне законом про РРО та відповідним указом Президента України але не Кодексом. Норма знов буде трактуватись податковою адміністрацією на їх розсуд.

Ризики
При співіснуванні спрощеної системи оподаткування та норм податкового кодексу, які стосуються перевірок суб'єктів спрощеної системи оподаткування, виникають суттєві ризики. Відомо, що головним способом спрощення обліку та звітності є те, що платники не зобов'язані вести облік видатків на підставі первинних документів та не подають декларацію про прибутки, отримані від такої діяльності. У той же час, на платників єдиного та фіксованого податку розповсюджуються розділи стосовно податкового контролю. Зокрема, фактичні перевірки без попередження платника податку визначені статтею 80 Податкового кодексу. Така перевірка може тривати до 10 днів та бути продовжена додатково ще на 5 днів, і кількість таких перевірок не обмежена законом. Під час цієї перевірки встановлена пунктом 80.8 можливість проведення хронометражу (тобто фактичного обліку господарських операцій, що здійснюється контролюючим органом). Крім того, у статті 20 Податкового кодексу пунктами 20.1.5 та 20.1.9 встановлено право контролюючого органу вимагати під час перевірки інвентаризації активів та здійснення контрольної закупівлі. Все це у сукупності дає можливість фактично ускладнити діяльність будь якого суб’єкта малого підприємництва та зробити псевдо-облік.
У разі, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, пунктом 54.3 статті 54 передбачено, що контролюючий орган самостійно визначає суму грошових зобов’язань такого суб’єкта. Фактично це приховане введення непрямих методів оподаткування. Таким чином, податкова інспекція має суттєві можливості вплинути на діяльність всіх суб’єктів підприємницької діяльності, зокрема, і на платників єдиного та фіксованого податків.
Все це нівелює сам зміст спрощеної системи оподаткування та збільшує корупційні ризики для підприємця.
Обмеження ринку
Окремою проблемою стала норма пункту 139.1.12 статті 139 Кодексу.
Ця норма встановлює, що платник податку на прибуток підприємств не може віднести до своїх витрат витрати, понесені у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи – підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв’язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи – платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації). Таким чином, після набрання чинності ІІІ розділом Кодексу з 1-го квітня 2011 року підприємства, що знаходяться на загальній системі оподаткування, не зможуть співпрацювати з підприємцями - фізичними особами на спрощеній системі оподаткування, чим за експертними оцінками обмежать ринок для таких осіб, особливо у сфері послуг, і спричинять до ліквідації до 100 тисяч підприємців. При цьому таке обмеження робилось під гаслами закриття схем по «обналічуванню» коштів. Однак ці схеми залишились можливими завдяки юридичним особам на єдиному податку, які потім виводять кошти через фізичних осіб на єдиному податку. Схема ускладнилась та зросла в ціні у двічі, але не ліквідована. Однак для доброчесних підприємців, які насправді надавали послуги та продавали товари підприємствам, ринок закрився.




Перехідні проблеми

Підрозділом 8 розділу ХХ «Перехідні положення» встановлено інший порядок сплати єдиного податку, ніж це передбачалось раніше. З 1-го січня 2011 року платник єдиного чи фіксованого податку має на бюджетний рахунок перераховувати не повну суму, встановлену місцевою радою, а лише частину єдиного/фіксованого податку, що підлягає перерахуванню до бюджету згідно законодавства (42% ставки єдиного податку або 90% ставки фіксованого податку). При цьому Державне казначейство з 1-го січня не буде здійснювати розподіл коштів на соціальні фонди (зокрема, і Пенсійний фонд). Платники податку повинні нараховувати та перераховувати єдиний соціальний внесок у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування". Але для того, щоб отримати право на єдиний чи фіксований податок на 2011 рік, треба сплатити єдиний/фіксований податок ще в 2010 році. Однак, в 2010 році Державне казначейство розподіляє суму податку у відповідних пропорціях між бюджетом та соціальними фондами. Ті підприємці, що сплатили повну суму встановленого місцевими радами податку за 1-й квартал (а деякі і на рік вперед) тепер задають питання, чи буде 58% від суми єдиного податку, перераховані у 2010 році за 2011 рік зараховані, як частина сплати єдиного соціального внеску?
Відповіді на це питання в тексті Податкового кодексу не має. Тому, напевне, питання має бути врегульоване окремим роз’ясненням Мінпраці.

Нез’ясованість вище перелічених питань, негативні очікування від застосування контрольних функцій податкових органів та звуження ринку товарів та послуг для підприємців (через усунення замовника/покупця в особі великих підприємств) дозволяє прогнозувати масову ліквідацію суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб. У подальшому це може призвести до тінізації малого бізнесу та зростанню соціальної напруги.

Ляпін Дмитро
Ляпіна Ксенія

[AGBAR]

Чего и следовало ожидать , одним словом получилась абракадабра, урод или полный 3,14пец....Это лишний раз доказывает то, что законы должны писать профессионалы, а не всем скопом и наспех...Интересно кому от этого станет лучше?


статейка смотри прикрепленный файл

[bes]

Микола Катеринчук аналізує новий Податковий кодекс

Нульова ставка податку на прибуток швидше декларація, ніж реальність. Звільнення від обкладення податком на прибуток носить більш декларативний характер, ніж реальний. Важко, наприклад, уявити підприємство, зареєстроване до 1 січня 2011 року як платник єдиного податку, на якому офіційно працює 50 чоловік і обсяг доходу якого не перевищував 1 млн. грн.. та ін.. У цілому розділ, присвячений податку на прибуток, зазнав мінімальних змін в порівнянні з першою редакцією проекту Податкового кодексу, торкнувшись більше перехідного періоду зниження ставки, ніж суті податку на прибуток.
Я не вірю у щирість авторів Податкового кодексу щодо широко розпіареного зменшення ставки податку на прибуток. У Податковому кодексі зафіксовано, що основна ставка податку на прибуток становитиме 16%. Але почне діяти ця норма лише в 2014 році. З 1 січня 2011 року вона знизиться з діючих 25% тільки до 23%, в 2012 році – до 21%, в 2013 – до 19%, і тільки з 1 січня 2014 вона зупинить «падіння» до 16%.
Попри критику, залишилася також норма про обкладання податком на доходи фізичних осіб з їх депозитів незалежно від суми вкладу (5%). Правда, введення в дію цієї норми відкладено до 2015 року.
Найбільш кричущим положенням для тих хто працює за спрощеною системою оподаткування стала норма, котра прямо забороняє платникам податку на прибуток відносити до складу валових витрат витрати, понесені у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) та інших активів у фізичної особи – підприємця, що сплачує єдиний податок. Таким чином підприємствам, які перебувають на загальній системі оподаткування буде невигідно укладати угоди зі «спрощенцями», а малий бізнес ризикує втратити значну частину своїх клієнтів. Уряд та адміністрація президента залишила в Кодексі цю заборону, незважаючи на вимоги підприємців, які протестували на Майдані проти Податкового кодексу.
Ухвалення Податкового кодексу Азарова, яке супроводжувалося дискусіями, суперечками, мітингами та протистояннями, так і не принесло бажаного для українського бізнесу результату. Податковий кодекс прийнятий майже в тій же редакції, яка була підготовлена урядом Миколи Азарова. Доля «спрощенців» так і залишилася невизначеною. Що готують для них у новому законі – невідомо.
З 1 січня 2011 року ціни на більшість товарів та послуг суттєво зростуть. Податковим кодексом під різними приводами знову суттєво збільшується ставка акцизу на нафтопродукти, алкогольні та тютюнові вироби, ренту за видобуток нафти і газу, що безумовно спричинить їх подорожчання. Акциз на бензини з 2011 р. подорожчає на 50 євро – до 182 євро за 1000 кг. Підвищення акцизного збору на дизельне паливо з вмістом сірки більше 0,2% складе 38,5% – до 90 євро / т; 0,035 – 0,2% – на 38% – до 69 євро / т; 0,005 – 0,035% – на 37 , 8% – до 62 євро / т; менше 0,005% – на 40% – до 42 євро / т. Також прийнято рішення ввести акцизний збір на зріджений газ у розмірі 40 євро за 1000 кг. При цьому підвищення акцизу на бензини аргументовано скасуванням транспортного збору.
Відтак прогноз уряду щодо рівня інфляція за підсумками 2011 року на рівні 8,9 відсотка виглядає доволі сумнівно.
Заяви влади про зменшення кількості податків декларативні. Прибрали лише ті податки, які абсолютна більшість ніколи не сплачували, і контролювати сплату яких було економічно невигідно державі. Далі популізму справа не пішла. Натомість повноваження податкових органів, порівняно з чинним законодавством, істотно посиляться.
Загалом Податковий кодекс, створюючи преференції для великого бізнесу, суттєво збільшує податкове навантаження на простих громадян через збільшення ставки податку на доходи фізичних осіб та суттєво ускладнює ведення підприємницької діяльності для представників малого та середнього бізнесу. Податкова реформа фактично провалена, гарантії тим хто працює за спрощеною системою оподаткування не збережені. Якою буде їх доля через два місяці – невідомо.
Згідно з ухваленим Податковим кодексом податківці отримали ще більші повноваження для перевірок підприємців. Незважаючи на протести опозиції, депутати схвалили порядок проведення перевірок у тому форматі, що був запропонований профільним парламентським Комітетом. Тепер платників податків очікують камеральні, документальні (планові та позапланові, виїзні та невиїзні), і фактичні перевірки.
На щастя для платників податків, в ході доопрацювання проекту Податкового кодексу, було виключено норми, які дозволяли податківцям опитувати фізичних осіб, обстежувати території, вилучати без рішення суду оригінали первинних документів та інші «страшилки», які були присутні в попередніх урядових версіях Податкового кодексу. Вважаємо, що це є пряма заслуга тих, хто на майданах міст України відстоював своє право займатися підприємницькою діяльністю за цивілізованими правилами.
За матеріалами http://eurorukh.org.ua

[arcaim]

Пока не сделают одни правила для всех субъектов хозяйствования и т.д. - бизнес будет всегда сводить судоргами.
Не надо только унывать, надо работать. ))) Постараемся прорваться!

[bes]

ВАС ОБМАНЫВАЮТ. ВНИМАНИЕ!

Все желающие продлить свой патент предпринимателя на едином налоге имеют полное право сделать это в 2010-м году БЕЗ ОПЛАТЫ пенсионного взноса! По существующему законодательству пенсионные взносы за 2010-й год необходимо уплатить до 20 января 2011-го года. Любой работник налоговой инспекции, который мотивирует свой отказ о продлении патента - НАРУШАЕТ ЗАКОН!
Сейчас в Верховной Раде Украины создаётся комиссия по расследованию, в том числе, и таких нарушений. В создаваемой Раде предпринимателей при ВР Украины есть наш активист, который как раз отвечает за направление по нарушению прав предпринимателей. Мы просим ВСЕХ предпринимателей, кого «прессингуют» со стороны налоговой инспекции или со стороны силовых органов СРОЧНО сообщить нам о таких фактах по телефону 050-163-63-29 или написать об этом на е-майл press_shtab@ukr.net
ВАЖНО! Необходимо указывать: название вашего юр. лица (желательно – с реквизитами), состав нарушения, город, ФИО «нарушителя» и его должность (например – Иван Иванович Иванов, начальник налоговой инспекции Васильковского района Киевской обл.), свой контактный телефон и е-майл (если есть). По совокупности данных нарушений будет создаваться Комиссия в ВР и мы надеемся, что сможем переломить ситуацию с продлением патентов.

Центральный штаб спасения украинского предпринимательства
050-163-63-29, press_shtab@ukr.net

[bes]

Набуття Податковим кодексом чинності з 1 січня 2011 року суперечить Закону “Про систему оподаткування”
Більша частина Податкового кодексу набирає чинності з 1 січня 2010 року, але власне Податковий кодекс вперше було оприлюднений лише 04.12.2010 р. в “Голосі України” № 229. Однак відповідно до частини восьмої статті 1 Закону України “Про систему оподаткування” зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов’язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Це правило не застосовується у випадках зменшення розміру ставок податків, зборів (обов’язкових платежів) або скасування пільг з оподаткування та інших правил, які призводять до порушення правил конкуренції та створення податкових переваг окремим суб’єктам підприємницької діяльності або фізичним особам.
Таким чином Податковий кодекс мав би набути чинності лише з 1 січня 2012 року, а не 2011. Таким чином є великі сумніви щодо законності дії Податкового кодексу протягом 2011 року. Дивує також традиційне порушення законності українською владою. Тому я не дивуюся, що на беззаконня влади підприємництво відповідає своєю беззаконністю, наприклад, у вигляді тіньової економіки. Адже влада сама примушує працювати саме в тіні...
Петро ПАТЛАТИЙ
18.12.2010
Разом з декларацією по прибутку підприємства тепер слід подавати і фінзвітність. Бухгалтерам слід швидше готувати річну фінансову звітність
Чим більше аналізую Податковий кодекс, тим більше суму. Аналіз Податкового кодексу показує, що мрії податківців, на відміну від мрій платників податків, стали реальністю. Зокрема це стосується подання фінансової звітності до ДПАУ. Раніше, наприклад, в 2008 році, податківці вимагали її незаконно при перевірках, а тепер вже узаконено її подання до ДПАУ. Це один з неофіційних непрямих методів визначення податкових зобов’язань, адже для акціонерів та власників подається більш гарна звітність, аніж в податкову, а бухгалтера мусять тепер доводити різницю між податковим та бухгалтерським обліком в податкових інспекціях. На інвестиційній привабливості України це відіб’ється боком. Досі фінзвітність потребували офіційно лише органи статистики, раз на рік державні реєстратори та від акціонерних товариств ДКЦПФР.
Факт такий – згідно з пунктом 46.2 статті 46 ПК платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
У складі фінансової звітності платник податків зазначає тимчасові та постійні податкові різниці за формою, встановленою Міністерством фінансів України.
Цей маразм посилюється ще тим, що для того, щоб подати фінзвітність разом з річною декларацією з податку на прибуток бухгалтерам тепер слід швидше готувати цю річну фінансову звітність! Адже відповідно до пункту 5 Порядку подання фінансової звітності, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. N 419, квартальна фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається підприємствами органам, зазначеним у пункті 2, не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна — не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.
Але звітність за рік з податку на прибуток подається як квартальна за IV квартал ? протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя), тобто до 9 лютого включно. А річна фінзвітність – до 20 лютого, через що бухгалтери на річній фінзвітності втрачають 11 днів...
Інший маразм в тому, чому одну і ту саму звітність, фінансову, платники податку на прибуток повинні подавати в два відомства - ДПАУ та Держкомстату, плюс державному реєстратору та ДКЦПФР по акціонерним товариствам але раз на рік. Чи це справедливо і законно? А давайте ще в п'яте, шосте і сьоме відомство подавати фінзвітність!


Узагальнюючих податкових роз’яснень тепер немає. Всі податкові консультації за Податковим кодексом – лише індивідуально
Закон №2181 передбачав механізм такий корисний механізм, як надання податкових роз’яснень як на індивідуальні запити, так і загалом (узагальнюючі податкові роз’яснень). Центральний (керівний) орган контролюючого органу проводив періодичне узагальнення податкових питань, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов’язань, та затверджував такі узагальнюючі податкові роз’яснення, які підлягаюли оприлюдненню з дотриманням правил комерційної та банківської таємниці. Тепер узагальнень в Податковому кодексі немає. Вочевидь його розробники вважають що і так все ясно, і залишилися лише податкові консультації, які мають індивідуальний характер (стаття 52 Податкового кодексу). Це є підставою для корупції та надання різнозмістовних консультацій, а також є зневагою до платників податків, оскільки не кожен має час та можливості писати запити для консультацій, а актуальні питання ДПАУ має сама оприлюднювати і без запитів.
Віталій МОСЕЙЧУК
16.12.2010

[bes]

Последствия Налогового кодекса: малый бизнес будет отдавать до 50% своего дохода

Все о налогах с доходов физлиц, СПД и едином социальном взносе

С 1 января 2011 года доходы граждан «немного» снизятся – это связано со вступлением в силу Налогового кодекса и Закона «О сборе и учете единого социального взноса на общеобязательное государственное социальное страхование» (далее – Закон №2464).

Положения кодекса существенно ударят по карманам мелких предпринимателей, поскольку, несмотря на то, что упрощенцам оставили действующие правила налогообложения, расходы на приобретение товаров и услуг у них запретили относить к валовым. В итоге, чтобы не потерять старых клиентов, многим «единщикам» придется перейти на общую систему налогообложения и платить высокий налог.

К этому всему добавится еще и социальный взнос, который хоть и называется единым, будет иметь различные ставки – в зависимости от вида дохода, и класса риска плательщика. Законом установлены семь разных ставок: четыре для работодателя и три для наемного работника. Кроме того, установлена максимальная база начисления единого взноса, равная пятнадцати размерам прожиточного минимума для трудоспособных лиц. Тому, сколько должны платить работодатель, наемный работник и физическое-лицо предприниматель в государственную казну, посвящена эта статья.

Работодатель работодателю рознь

Начнем с расходов работодателя, который будет начислять единый социальный взнос на фонд оплаты труда. Процент социального взноса зависит от класса профессионального риска производства, к которому относится каждое отдельное предприятие в Фонде несчастных случаев. Поскольку классов риска 67, то и размеров социального взноса столько же. Размер этот будет колебаться от 36,76% (1 класс) и до 49,7% (67 класс).

Единый социальный взнос в размере 34,7% будет насчитывать предприятие на вознаграждение, которое выплачивает физическому лицу по гражданско-правовым договорам (договором подряда на работу или услугу), кроме гражданско-правового договора, заключенного с физическим лицом-предпринимателем, если выполняемые работы (услуги) отвечают видам деятельности, отмеченным в свидетельстве о государственной регистрации их как предпринимателей (законодатель, наверное, имел ввиду свидетельство плательщика единого налога, поскольку в свидетельстве о государственной регистрации виды деятельности не пишутся).

33,2% социального взноса будет насчитывать предприятие на суммы больничных как на первые пять дней, так и на другие дни, которые платятся за счет средств Фонда соцстраха. 8,41% социального взноса будет насчитывать предприятие на фонд оплаты труда работающих инвалидов. Если же инвалиду будет насчитываться больничный, то размер социального взноса на сумму такого больничного составит 33,2%.

Начисление единого социального взноса осуществляется в пределах максимальной величины базы начисления единого взноса, который равняется пятнадцати размерам прожиточного минимума для работоспособных лиц, установленного законом. Стоит также отметить, что сумма социального взноса, который уплачивается работодателем на фонд заработной платы, не должна быть меньше, чем треть от фонда зарплаты в компании. Банк в данном случае не должен принимать к исполнению платежное поручение. Но из этого правила есть исключение, предусмотренное постановлением Правления Пенсионного фонда от 27.09.2010 №21-3 (О порядке принятия банками к исполнению расчетных документов на выплату заработной платы). В случае, если в расчетных документах или документах на перевод наличности сумма единого взноса меньше чем 1/3 суммы средств для выплаты заработной платы, банки принимают расчетные документы на выдачу (перечисление) средств для выплаты заработной платы вместе с оригиналом справки-расчета, которая согласована с управлением ПФУ по месту взятия на учет плательщика единого социального взноса. Такую справку расчет нужно получить в управлении ПФУ, которое обязано выдать ее безотлагательно.

Что уйдет из зарплаты?

Из суммы заработной платы будут также удерживаться немалые средства. 3,6% социального взноса будет удерживаться из заработной платы работника, в том числе инвалида; 2% социального взноса будет удерживаться из суммы больничного, который насчитывается работнику (в том числе инвалиду); 2,6% социального взноса будет удерживаться из вознаграждения, которое выплачивается физическим лицам – не СПД по договорам гражданско-правового характера (договор подряда на работы или услуги), кроме гражданско-правового договора, заключенного с физическим лицом-предпринимателем, если выполняемые работы (предоставляемые услуги) отвечают видам деятельности, отмеченным в свидетельстве плательщика единого налога.

Кстати, размеры взносов не являются окончательными, поскольку, как определенно в п. 28 ст. 8 Закона №2464, предложения относительно изменений размера единственного взноса вносятся Кабмином одновременно с проектом закона о Государственном бюджете Украины на следующий год. После того, как снимается сумма единого социального взноса, с оставшейся базы налогообложения удерживается НДФЛ. В размере 15% для тех, у кого зарплата не превышает десяти минимальных зарплат, 17% – для тех, у кого превышает (правда, на сумму превышения).

Теперь считаем! Допустим, у вас зарплата со всеми надбавками и премиями составила 7000 гривен. Сначала из этой суммы снимут 3,6% ЕСВ, то есть 252 гривны. Из оставшейся суммы снимут 15% НДФЛ, то есть еще 1012,20 гривны. На руки работник получит 5735 гривен 80 копеек. Не густо…

Предприниматели тоже платят

Закон №2464 не предусматривает возможность проводить зачисление сумм единого налога и фиксированного сельскохозяйственного налога в счет единого социального взноса. Также соответствующих изменений не предусмотрено и в действующее законодательство. Поэтому СПД-единщикам платить нужно будет полную начисленную сумму с учетом ограничений, упомянутых ст. 7 Закона №2464. Ставка единого социального взноса для них установлена в размере 34,7%.

СПД сами определяют размер ЕСВ, который они желают уплатить – от минимального до максимального. Минимальная база обложения ЕСВ держится на уровне минимальной зарплаты, то есть 922 гривны с 1 января. Вычисляем 34,7% — получается 319 гривен 93 копейки. То есть при том же доходе в размере 7000 гривен у единщиков за вычетом ЕСВ и единого налога останется 6480 гривен 07 копеек. Вроде бы и неплохо. Только вот пенсия у этого человека будет минимальная.

Да и дело не только в этом. Крупный и средний бизнес ничего покупать у такого СПД не будет, поскольку окончательная редакция Налогового кодекса запрещает плательщикам налога на прибыль относить затраты на товары, работы, услуги, приобретенные у СПД-«упрощенца», на валовые расходы. В итоге ряду предпринимателей, избравшим для себя специальный режим налогообложения, придется перейти на общую систему налогообложения.

А в случае перехода на общую систему СПД-плательщик налога на прибыль, учитывая суммы ЕСВ, «попадет» на кругленькую сумму. Согласно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закона №2464, для предпринимателей, которые находятся на общей системе налогообложения, сумма единого социального взноса исчисляется от суммы дохода (прибыли), полученного от их деятельности, которая подлежит обложению налогом на доходы физических лиц, и на сумму дохода, который распределяется между членами семьи физических лиц-предпринимателей, которые принимают участие в осуществлении ими предпринимательской деятельности.

Это значит, что СПД, находящийся на общей системе налогообложения, получив доход, допустим, в размере все тех же 7000 гривен, сначала заплатит 34,7% единого социального взноса на сумму всего своего дохода (максимально – 4799,01 гривен), затем от остатка удержит 15% — НДФЛ. Итак, если СПД-плательщик налога на прибыль получил, например, тот же доход в размере 7000 гривен, то денег у него останется очень мало.

Дело в том, что норму об уплате ЕСВ такими лицами бухгалтеры и юристы понимают очень по-разному. Некоторые утверждает, что такие предприниматели могут так же, как и «единщики» платить из расчета минимальной заработной платы, то есть в сумме 319 гривен 93 копейки. При таком раскладе после уплаты ЕСВ и НДФЛ от 7000 гривен у такого гражданина осталось бы 5678 гривен 06 копеек. То есть на 57 гривен меньше, чем у наемного работника с такой же зарплатой. Однако внимательный анализ нормы Закона позволяет сделать более печальный вывод: СПД, находящийся на общей системе обязан заплатить ЕСВ в размере 34,7% от всей суммы дохода, полученного от деятельности. Вычисляем 34,7% от 7000 гривен и получаем баснословную сумму — 2429 гривен. Уменьшаем на эту сумму базу обложения НДФЛ и умножаем ее на 15% — 685,65 гривен (сумма НДФЛ).

И что остается у «зажравшегося», по мнению законодателя, бизнесмена? Остается у него 3885,35 гривен. Вопрос: откуда у государства теории о богатстве мелких предпринимателей?

Анна Воеводина
http://sug.kiev.ua/articles.php?id_article=2146

[bes]

Кому интересно, очень полезный сайтик http://byhgalter.com/