Вадим Вікснін все життя виготовляє музичні інструменти, але про торбан дізнався лише 10 років тому, коли отримав на нього замовлення. Креслення довелося шукати в архівах, бо майже всі торбани знищили після революції 1917-го року. І тоді зрозумів – до цього інструмента йшов усе життя.

Вадим Вікснін, майстер: «Сначала, в принципе, как бы, не видел разницы между торбаном, кобзою, бандурою. Настолько все похожее по внешнему виду. Но когда я начал копаться, когда сделал первый торбан, когда он зазвучал – меня это просто очаровало».

Виробництво торбана – дуже кропітка ручна робота, каже майстер. Це, насамперед, правильний підбір деревини.

Вадим Вікснін, майстер: «И вот, когда мы берем стекло, я по этой деке, я беру ее, я слушаю ухом: как она звучит здесь, как она звучит здесь. Вот, допустим, если здесь утолщение, стоит подставка, это самая несущая часть.  Здесь я сделаю чуть побольше утолщение».

В Україні торбан був розповсюджений у сімнадцятому столітті. На ньому грали і селяни, і козаки, і шляхта. Гетьман Іван Мазепа теж полюбляв інструмент та писав для нього пісні. Нині ж у світі є лише 3 людини, які грають на "українській лютні" – це сам Вадим, його 14-річна донька та ще один мешканець Закрпаття.

Марія Віксніна, донька майстра: «Грати на ньому – як відкривати глибини нашої культури, а зараз ніхто це не робить».

Улітку інструмент уперше представили широкій публіці. Донька майстра виступила з торбаном у храмі на Хортиці. Звучання інструмента відвідувачам сподобалося настільки, що наступного літа – збираються влаштувати цілий концерт із гри на торбані.

Дмитро Мороз, Леонід Коваленко, 5 канал.