Харьков/20130814 10:05/Информационное Агентство
«Резонанс-Харьков»/ Бойко Світлана Яківна. Голова Місцевого осередку Всеукраїнського об'єднання малого та середнього бізнесу "ФОРТЕЦЯ" у Київській області /выступ на съезде предпринимателей, организованном ВГО Фортеця/:

Харьков Бизнесу Новости партнеров Тенденции

     Шановна президія, шановні присутні
     Хочу почати з того, що підприємець, назвавшись підприємцем, обрушів на себе незадоволення як з боку простих громадян, адже влада нас постійно протиставить населенню,так і з боку чиновників, які ставлять перепони в розвитку підприємництва. І в таких умовах ми працюємо багато років. Підприємець в нашій державі утотожнюється зі словом боротьба, захист, спротив. Чому так сталось?
     Згадаймо всі, хто починав свій підприємницький шлях в 90-ті. Адже ми всі опинились в одніх умовах: безробіття, інфляція, навіть голод. У кожного українця стало питання: як далі жити, як вижити. І ми з вами зробили вибір, не чекаючи домоги від держави. Ми тоді починали як могли: кредити під заставу, рекет, взлети і падіння. Тоді нас влада не бачила, їй було не до нас: дележ заводів, параходів та фабрик - от було першочергова завдання тих, хто стояв тоді у керма. Але це вже історія. Що ж сьогодні відбувається з нами. Кому сьогодні ми перегородили дорогу?
     Чому, якщо приймається закон, то обовязково на знищення бізнесу. Чому ми не розвиваємо свою справу,а виборюємо право на життя? Чому ми постійно доказуємо, що ми не злодії, не хапуги і не бариги. В чому наша провина?В тому, що ми прагнемо достойного життя, освіти для своїх дітей і спокійної старості для своїх батьків? Ні, просто владі не потрібен заможній, самодостатній і організований клас. Вони ніколи нам не пробачать ні майдану 2004, ні майдану 2010. А ще оця так звана" золота молодь" яка сьогодні дірвалась до влади, їм не дістались заводи, бо їх поділили їх батьки, вони готові взяти живим товаром-це нас з вами. Їм не цікаві вчителі, лікарі або інженери, бо з них нема чого взяти, а така професія як інженер взагали має достойне місце у червоній книзі. Тому і з,являются такі законі як закон про РРО, де визначаеться один завод по виготовленню модемів, одна фірма, яка буде їх обслуговувати і це все за наш з вами рахунок. І перед нами стоїть питання, що ж робити, як протидіяти цім опричникам? Відповідь дуже проста: перше- віра, віра в те, що ми з вами на правильному шляху, в те, що ми можемо себе захістити і свій бізнес. Друге- відповідальсть, яку ми з вами повинні взяти на себе за долю підприємництва в Україні. Трете- об,єднання, бо тільки тоді, коли ми разом, об,єднанні - ми сильні. Мало розумітися на той бізнес, якій ми ведемо. Ми повині бути грамотні, закононодавчопідковані, бо проблему бажано упереджувати,а не боротися з її наслідками, а для цього ми повинні бути ще й інформовані,знати,які закони проти нас готує влада ,знати і інформувати все підприємницьке коло. Громадські організації тапрофспілки повинні працювати в цьому напрямку як єдиний злагодженний механізм. Знаєте яка наша біда, яка наша проблема, наш ворог? Влада? Ні. Бо яка б влада не була, під яким кольором прапору вона б не працьовала, ми все одно будемо від неї по інший бік барикади. Наша" ахілесова п,ята"- байдужість і зневіра. Коли хтось скаже: від мене нічого в цій країні не залежить- не вірте, бо історія це вже довела, що саме від кожного з нас залежить якім бути підпримництву в нашій країні, бо саме ми з вами є рушійною силою.Я знаю, нам ще не раз прийдеться виборювати своє право бути підприємцем. Але все, що нас не вбиває,робить сильніше. Після з,їзду ми повернемось в свої містечка і селища. З якими думками та настрієм ми підемо до людей, які нас сюди делегували,що скажемо їм, адже вони нас чекають. Я знаю, що скажу я: підприємництву, незважаючи нінащо в Україні бути. Слава Україні. /