Національна опера України імені Тараса Шевченка – уславлений творчий колектив, знаний в усьому світі. Він має велику історію, освячену багатьма непересічними, важливими для національної культури подіями, іменами митців, чия творчість лишила яскравий слід на музичній сцені.

А розпочалася ця історія 27 жовтня (8 листопада за новим стилем) 1867 року. У цей день підняв завісу Київський оперний театр – третій постійно діючий музичний театр в Російській імперії. Вже в перші свої сезони він познайомив киян з операми «Русалка» О. Даргомижського, «Життя за царя», «Руслан та Людмила» М. Глинки, «Бал-маскарад», «Травіата» Дж. Верді, «Фаворитка» Г. Доніцетті, «Опричник» П. Чайковського та іншими творами.

4 лютого 1896 року приміщення театру знищила пожежа. У 1901 році за проектом архітектора академіка Віктора Шретера було збудовано нову неоренесансну будову.

На новій сцені виступали Маттіа Баттістіні, Марія Гелевані де Техада, Аделіна Падовані, Ліна Кавальєрі, Тітта Руфо, Джузеппе Ансельмі, Леонід Собінов, Олімпія Баронат, Антоніна Нежданова.

Кінець 20-х – початок 30-х років ХХ століття стали дуже важливими для київського оперного театру. Діяльність колективу була спрямована в русло національних інтересів. Оперні вистави вперше зазвучали українською мовою. З’явилися у репертуарі твори українських композиторів «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч» М. Лисенка, «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Кармелюк» В. Косенка та інші. Значним мистецьким явищем стала постановка опери Б.Лятошинського «Беркути» («Золотий обруч»). Разом з тим на сцені Київської опери йдуть твори зарубіжної класики. Трупу складають найвидатніші тогочасні виконавці Зоя Гайдай, Марія Литвиненко-Вольгемут, Оксана Петрусенко, Юрій Кипоренко-Доманський, Андрій Іванов, Михайло Гришко, Михайло Донець, Іван Паторжинський. 5 березня 1939 р., на відзнаку 125-річчя від дня народження Тараса Шевченка, театру присвоїли ім’я великого українського поета. У 1926 р. в назві театру вперше враховується наявність балету, і саме з того часу офіційно ведеться відлік його історії. Серед найяскравіших імен, які увійшли в історію київського балету – Антоніна Васильєва, Лідія Герасимчук, Євгенія Єршова, Олександр Сегаль, Анатолій Бєлов, Микола Апухтін, Михайло Новіков, Роберт Клявін.

Під час Великої Вітчизняної війни театр було евакуйовано до Уфи, а згодом до Іркутська. 28 жовтня 1944 року оперою М.Вериківського «Наймичка» київська опера розпочала свою діяльність після повернення до Києва з евакуації.

Театр, впевнено йдучи до мистецьких вершин, сформувався в один з найвідоміших колективів Європи. Починаючи з 50-х років ХХ ст. шевченківці ведуть активну міжнародну гастрольну діяльність. Київський балет здобув у 1964 році найвищу нагороду Французької академії танцю – Золоту зірку. Значний внесок у творчу біографію колективу зробили видатні митці – диригенти і режисери Костянтин Сімеонов, Стефан Турчак, Олег Рябов, Дмитро Смолич, Ірина Молостова, Лев Венедиктов, Володимир Кожухар, Микола Дядюра, Іван Гамкало, Аллін Власенко, Олексій Баклан. Багаті традиції театру продовжила плеяда відомих співаків. Серед них Дмитро Гнатюк, Юрій Гуляєв, Євгенія Мірошниченко, Бела Руденко, Микола Ворвулєв, Лілія Лобанова, Андрій Кикоть, Василь Третяк, Анатолій Кочерга, Олександр Загребельний, Марія Стеф’юк, Гізела Ципола, Анатолій Солов’яненко, Анатолій Мокренко, Галина Туфтіна, Валентин Пивоваров, Лідія Забіляста, Іван Пономаренко, Людмила Юрченко. Яскраво засяяло сузір’я артистів балету: Олени Потапової, Валентини Калиновської, Елеонори Стебляк, Алли Лагоди, Валерія Парсєгова, Іраїди Лукашової, Валерія Ковтуна, Тетяни Таякіної, Людмили Сморгачової, Раїси Хилько, Миколи Прядченка, Тетяни Боровик, Ганни Кушнірової, Тетяни Белецької, Віктора Яременка, Олени Філіп’євої, Дениса Матвієнка, Максима Моткова та інших. Високе реноме українського балету протягом його історії підтримували видатні хореографи Леонід Жуков, Сергій Сєргєєв, Вахтанг Вронський, Анатолій Шекера, Виктор Литвинов, Валерій Ковтун, Віктор Яременко.

У 1992 році театру був наданий статус Національного. Постановки останніх сезонів стали значними подіями в культурному житті Києва і України.

На київській сцені відбулися прем’єри опер «Турандот» і «Манон Лєско», Дж. Пуччіні, «Джоконда», А. Понкіеллі, «Фауст» Ш. Гуно, «Макбет», «Бал-маскарад» та «Дон Карлос», Дж. Верді, «Норма», В. Белліні, «Попелюшка» Дж. Россіні, «Любовний напій», Г. Доніцетті, «Іоланта» П.Чайковського, «Мойсей», М. Скорика, «Ярослав Мудрий» Г. Майбороди – найскладніші та найяскравіші твори оперного мистецтва. Балетна трупа подарувала глядачам прем’єри балетів О. Глазунова «Раймонда», «Весілля Фігаро», В.-А. Моцарта «Грек Зорба» М. Теодоракіса, «Володар Борисфену», Є. Станковича, «Каприси», Н. Паганіні - М. Скорика, «Майстер і Маргарита» на збірну музику.

Нині Національна опера України – одна з найвідоміших труп у Європі. Вистави київського колективу із захопленням слухають і дивляться в Німеччині, Франції, Швейцарії, Канаді, США, Мексиці, Данії, Іспанії, Італії, Японії, Польщі, Угорщині, Австрії, Голландії тощо.

Тож, театр продовжує виконувати свою головну місію – пропагувати велич і красу класичного мистецтва. Сповідуючи при цьому два важливих принципи. Перший – бути справжнім Храмом Мельпомени. Другий - творчою лабораторією, де в горнилі мистецьких пошуків створюються сотні оперно-балетних вистав – завдяки натхненню і талантам тих, чиї імена назавжди лишатимуться у золотому фонді української культури.