Корисна ╕нформац╕я для аб╕тур╕╓нт╕в
Перед молодою людиною п╕сля усп╕шного зак╕нчення школи завжди постають два дуже важливих питання: Куди п╕ти вчитись? Де працювати п╕сля завершення вищо╖ осв╕ти? В╕дпов╕д╕ на ц╕ питання та правильний виб╕р майбутньо╖ профес╕╖ та отримання належно╖ квал╕ф╕кац╕╖ залежать не т╕льки в╕д само╖ людини, р╕вня ╖╖ п╕дготовки, уподобань та зд╕бностей, але й в╕д часу, кра╖ни чи м╕ста, у якому знаходиться учбовий заклад. Ви чита╓те ц╕ стор╕нки на сайт╕ одного з найстар╕ших ун╕верситет╕в ╢вропи - Нац╕ональному техн╕чному ун╕верситет╕ Укра╖ни, якому спец╕альним указом збережена ╕сторична назва «Ки╖вський Пол╕техн╕чний ╤нститут» за видатн╕ заслуги перед державою. М╕кроелектрон╕ка ╓ генеральним напрямком розвитку сучасно╖ електрон╕ки, яка, у свою чергу, визнача╓ прискорений розвиток усього сусп╕льства. Це одна з небагатьох сфер виробничо╖ та науково-техн╕чно╖ д╕яльност╕ людини, в як╕й зростання техн╕чних показник╕в, якост╕ продукц╕╖ та економ╕чно╖ ефективност╕ супроводжу╓ться зниженням ╖╖ соб╕вартост╕. Завдяки досягненням м╕кроелектрон╕ки спостер╕га╓ться пом╕тний прогрес у рад╕оелектрон╕ц╕, комп'ютерн╕й техн╕ц╕, ╕нформац╕йних технолог╕ях, телебаченн╕, в╕део- та ауд╕отехн╕ц╕, засобах моб╕льного зв'язку, телекомун╕кац╕йних мережах, вим╕рювальн╕й техн╕ц╕ та в багатьох ╕нших галузях науки ╕ техн╕ки. У сьогоденн╕ прогрес досяга╓ться за рахунок зб╕льшення к╕лькост╕ елемент╕в у м╕кросхемах (╕нтеграц╕я) та зменшення розм╕р╕в самих елемент╕в (м╕кром╕н╕атюризац╕я). У майбутньому такий п╕дх╕д лише к╕льк╕сних зм╕н неодм╕нно призведе до упов╕льнення темп╕в розвитку електрон╕ки. Враховуючи в╕рог╕дн╕сть появи таких кризових явищ та для послаблення ╖х впливу на розвиток м╕кроелектрон╕ки, навчання на кафедр╕ ведеться на основ╕ глибокого засво╓ння фундаментальних наук: ф╕зики, математики та ╕нформатики, що да╓ змогу випускникам кафедри працювати у промисловост╕ та займатися науковими досл╕дженнями. Створення нов╕тн╕х, конкурентоспроможних вироб╕в можливо не т╕льки при застосовуванн╕ сучасних технолог╕й та метод╕в проектування, але ╕з використанням ╕дей функц╕онально╖ електрон╕ки, як╕ грунтуються не лише на м╕кросхемотехн╕чних принципах, а ╕ на ф╕зичних явищах та ефектах у твердому т╕л╕. З використанням цих ефект╕в ╕ виготовляють твердот╕л╕ лазери, оптоелектронн╕ засоби зв'язку та голограф╕чн╕ системи обробки надвеликих масив╕в ╕нформац╕╖, п'╓зоелектричн╕ та магн╕тн╕ функц╕ональн╕ елементи. Б╕омедична сенсор╕ка також використову╓ ф╕зичн╕ ефекти для перетворення неелектричних величин у б╕олог╕╖ та медицин╕ в електричн╕, як╕ прост╕ше ре╓струвати та обробляти приладами та засобами м╕кроелектрон╕ки, що значно п╕двищу╓ р╕вень наукових досл╕джень, точн╕сть д╕агностики та як╕сть л╕кування. Ми ╓ св╕дками безпрецедентного зростання об'╓м╕в виробництва продукц╕╖ м╕кроелектрон╕ки та усп╕шного ╖╖ застосування у р╕зних сферах д╕яльност╕ людини. Тому праця профес╕онал╕в ╕з широкою та фундаментальною п╕дготовкою ста╓ все б╕льш престижною ╕ потреба на фах╕вц╕в цього напрямку пом╕тно зроста╓ ╕ буде зростати надал╕ ╕ не т╕льки у галуз╕ м╕кроелектрон╕ки, забезпечуючи високу ╕мов╕рн╕сть знайти роботу за фахом ╕ уподобанням. Це п╕дтверджено досл╕дженнями р╕вн╕в оплати прац╕ ╕нженер╕в спец╕альностей з електрон╕ки та електротехн╕ки, що пров╕в ╕нститут IEEE-USA у 2000 роц╕. За останн╕ два роки зарплата фах╕вц╕в, як╕ об╕знан╕ у проектуванн╕ та технолог╕╖ виробництва продукц╕╖ м╕кроелектрон╕ки, ще б╕льш зросла. Багато випускник╕в кафедри працюють у десятках в╕тчизняних та закордонних ф╕рм р╕зно╖ форми власност╕, усп╕шно конкуруючи з випускниками ╓вропейських та американських ун╕верситет╕в. Середня зароб╕тна платня ╕нженер╕в $ США за р╕к
Спец╕альн╕сть | $ | М╕кроелектрон╕ка | 93 500 | Зв'язок | 92 900 | Лазери ╕ електрооптика | 91 000 | Програмування, аерокосм╕чн╕ й електронн╕ системи | 89 000 | Компоненти, герметизац╕я та технолог╕я виготовлення | 88 850 | Сигнали ╕ застосування | 87 000 | Антени ╕ поширення хвиль | 86 000 | Обробка сигнал╕в, медицина та б╕олог╕я | 85 000 | Електронн╕ прилади | 84 750 | Адм╕н╕стратор мереж | 81000 | Теор╕я ╕ техн╕ка НВЧ | 80 900 | Енергетична електрон╕ка | 80 050 | Ланцюги ╕ системи | 80 000 | Вим╕рювальна техн╕ка | 76 000 | Енергетика | 73 625
|
|