З дня на день в Україні масово розпочнуться жнива. Яка готовність на місцях, що варто взяти на контроль чи терміново вирішити - мова йшла на засіданні Штабу з питань організації збирання зернових і зернобобових та підготовки до посіву озимих культур.

Ділова розмова відбулася в рамках Дня поля-2013, який за традицією проводився на базі Українського науково-дослідного інституту випробування та прогнозування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Л. Погорілого (с. Дослідницьке на Київщині). У його програмі також був огляд новітніх техніко-технологічних рішень для агровиробництва (проекти «АгроОлімп» і «Біотехнологія», стратегічна ініціатива «Рідне село») та інноваційних проектів локалізованого виробництва техніки ІІ-ІІІ покоління в Україні (зернозбиральні комбайни і трактори) і виїзд на Виставково-інноваційний полігон НААН України.

Втім, надважливою подією цього дня все ж стало засідання вищеназваного штабу. Поважний і широкий (до 300 осіб) загал фахівців вів розмову про те, що зроблено і що варто терміново виконати, аби належно провести цьогорічні жнива.

Саме таким закликом розпочав обласну науково-практичну конференцію з питань підготовки до збирання врожаю ранніх зернових і зернобобових культур у 2013 році, яка відбулась в Інституті сільського господарства Причорномор’я, директор Департаменту агропромислового розвитку Одеської облдержадміністрації Анатолій Новаковський. На порозі жнив учасники аграрного віче детально проаналізували стан підготовки до збирання врожаю, ознайомились із досягненнями селекціонерів, рекомендаціями науки щодо впровадження сучасних технологій, зразками новітньої техніки, яку пропонує промисловість…

- Анатолію Григоровичу, не секрет, що цьогорічна весна виявилась досить непередбачуваною та щедрою на погодні сюрпризи. Як аграрії Одещини адаптувались до цих «подарунків» природи? І що мають на «виході» - перед стартом жнивної кампанії?

- Дійсно, тривала відсутність опадів, підвищений температурний фон і низька відносна вологість повітря сприяли прискореному розвитку сільгоспкультур, в першу чергу, озимих зернових та ріпаку. І склалась така ситуація, що колосіння озимих ячменю та пшениці розпочалось у перших числах травня, тож і жнива розпочнуться у першій декаді червня, а ярий ячмінь, овес і горох на частині площ скоріше за все взагалі не сформують репродуктивних органів…

- А що заклали трударі області під врожай 2013 року?

- Посіяно 788,3 тис. га озимих зернових, у тому числі 502,7 тис. га озимої пшениці, 283,9 тис. га озимого ячменю та 1,6 тис. га жита. Крім того, 114,8 тис. га озимого ріпаку та 4,0 тис. га озимих на зелений корм.

На Сумщині намагаються переймати досвід інших країн у створенні заготівельних та обслуговуючих формувань. Тож на часі – створення кооперативів, які закуповуватимуть сільгосппродукцію у підсобних селянських господарствах та надаватимуть різні види послуг. І область уже має перші кооперативні паростки, що вселяють надію на успішний завтрашній день.

За словами начальника Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Володимира Івченка, нині на Сумщині працює майже 145 тисяч особистих господарств, де виробляється до 40% валової сільгосппродукції. З них третина - рослинницька, дві третини - тваринницька.

Один із найперших і найуспішніших кооперативів області – закупівельний кооператив «Ласуня» - знаходиться в одному з найбільших сільських населених пунктів Сумщини - селищі Терни Недригайлівського району. Ще п’ять років тому селяни зрозуміли: без закупівельного кооперативу не те що важко, а взагалі неможливо. Тож сьогодні в Тернах утримують сотні голів різної худоби.

Починалася «Ласуня» з двох працівників і маленького молокоприймального пункту. Як пригадує селищний голова Ігор Борисовський, поступово нарощували заготівельні потужності, налагодили зв’язки з переробними підприємствами, розширили штат працівників. Зараз у «Ласуні» - шестеро місцевих селян, які обслуговують понад 400 селянських дворів не тільки в Тернах, а й навколишніх селах. Навіть дісталися сусіднього Буринського району - селяни тамтешньої Черепівки залюбки пристали на запропоновані умови співпраці.

Окрім заготівельних, узяли на себе і низку обслуговуючих функцій. Зокрема, пропонують послуги із заготівель кормів, у т.ч. сіна, обробітку землі тощо.

«Ласуня» - лише один приклад ефективної кооперативної структури, що створена в області. Загалом же на початок 2013-го на території Сумщини зареєстровано 38 кооперативів, з яких стабільно працюють 12. З них половина - багатофункціональні: з обробітку землі, обслуговування водогонів, виготовлення столярних виробів; ще 5 - молочарські й один - з розвитку молочного скотарства.

Процентні ставки за кредитами для аграріїв як у гривні, так і у валюті знижуються. Про це повідомляють у прес-службі Незалежної асоціації банків України і констатують, що на початок травня обсяг кредитного портфеля сільськогосподарських підприємств склав 36,7 млрд. грн., що на 1,6% (на 0,6 млрд. грн.) перевищує показник попереднього місяця.

У НАБУ відзначають, що незважаючи на існуючі ризики кредитування сільського господарства, пов'язані з високою чутливістю сільськогосподарської галузі до погодних умов, сезонністю діяльності й необхідністю враховувати специфіку роботи сільгосппідприємств при наданні кредитів, банки зберігають інтерес до обслуговування цієї галузі.

«Зростання портфеля кредитів сільгоспвиробникам відбулося за рахунок кредитування в національній валюті (обсяг збільшився на 2,8% - до 26,0 млрд. грн.) при незначному (на 1,1%) скороченні заборгованості в іноземній валюті (до 10,7 млрд. грн.). Загальний річний темп зростання портфеля кредитів сільськогосподарських компаній склав 3,8%, а обсяг нових кредитів таким підприємствам за останній рік (травень 2012 - квітень 2013) склав 55,4 млрд. грн. (на 4,1% більше, ніж торік)», - повідомили в асоціації.

При цьому процентна ставка за кредитами, наданими сільськогосподарським корпораціям, у квітні порівняно з попереднім місяцем знизилася на 1.1 в. п. і склала 14,1% річних. Зменшення вартості кредитів відбулося як у національній (на 0,9 в. п. - до 17,3% річних), так і в іноземній валюті (на 0,5 в. п. - до 9,0% річних).

Якість кредитного портфеля сільгосппідприємств в цілому є задовільною: частка простроченої заборгованості на початок травня 2013-го становить 9,2%, що складає 3,4 млрд. грн. (з них 2,1 млрд. грн. - за кредитами в національній валюті).

Цього року міжнародну виставку «Агро-2013» відкрив особисто Президент України Віктор Янукович. Звертаючись до тих, хто зміг підійти ближче до сцени, він зазначив, що агросектор країни не тільки годує населення, а й демонструє впевнене зростання.

«Про важливість виставки свідчить той факт, що її вже другий рік поспіль відкриває особисто Глава держави. Цьогоріч Віктор Янукович наголосив на неабиякому значенні агросектору для економіки держави. І недаремно, адже з початку року приріст виробництва сільгосппродукції склав 5%. Також АПК дає стабільний дохід у бюджет: у 2011 році – 29 млрд. грн., а у 2012-му – 42 мільярда», − продовжив згодом, уже під час засідання колегії Мінагрополітики, яка відбулася в рамках виставки, очільник відомства Микола Присяжнюк.

Звісно, міністр наголосив і на тому, що Україна протягом останніх років закріпила за собою статус провідного експортера збіжжя. У 2012-му ми експортували агропродукції на $18 млрд., а цьогоріч маємо всі можливості збільшити цю цифру. Показово, що найбільшими імпортерами українського зерна стали країни ЄС. А ще торік Україна вийшла зі своєю сільгосппродукцією на ринок Китаю і посилила свої позиції в Японії та Південній Кореї. І за прогнозами представників ФАО, найближчими роками наша держава може вийти на друге місце за обсягом експорту зернових.

П'ятнадцять років поспіль навесні Мінагрополітики проводить зібрання відмінників навчання та іменних стипендіатів підпорядкованих вищих навчальних закладів. Цього разу понад 280 кращих студентів університетів, технікумів та коледжів приймало академічне містечко у центрі Полтави.

Авторитетності молодіжному зібранню надала участь у театралізованому відкритті голови обласної держадміністрації Олександра Удовиченка та його щира батьківська промова. Адже Полтавщина – потужний аграрний та промисловий край, що протягом останніх років займає стійкі лідируючі позиції серед регіонів держави за показниками розвитку агровиробництва. 

«Рідне село»

Ініціатива є частиною процесу соціально-економічної модернізації в межах проекту Стратегії розвитку аграрного сектору до 2020 року. Тож враховуючи ефективну діяльність Регіонального навчально-практичного центру розвитку сільських територій Полтавської державної аграрної академії, ректор закладу, професор Валентина Аранчій запропонувала провести цьогорічний зліт під гаслом «Рідне село». Обговоренню напрямів ініціативи були присвячені круглі столи на молодіжному форумі. Досвідом успішної реалізації цих напрямів ділилися учасники зльоту, представляючи свої наукові дослідження. Рекомендації ж наукових обговорень є конкретними і стосуються необхідних змін у державній і регіональній політиці. Шкода, що у щоденній круговерті державні діячі не в змозі їх почути і задіяти.

В Верховной Раде Украины зарегистрирован новый законопроект №2059а «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины (относительно сбора за пользование земельными участками сельскохозяйственного назначения)».

Законопроектом предусматривается внести изменения в ст. 10 НКУ и дополнить Раздел ХII «Местные налоги и сборы» новой статьей 268-1. Предложенные изменения дополняют систему местных налогов и сборов новым сбором за пользование земельными участками сельхозназначения.

Плательщиками сбора станут собственники такой земли (пашни), если она не передана в аренду, а также арендаторы данной земли, кроме земель приусадебного фонда. Основанием для начисления сбора будут данные государственного земельного кадастра и госреестра прав на недвижимое имущество.

Авторы этой законодательной инициативы мотивируют ее тем, что с каждым годом сельская местность все больше приходит в упадок, что в целом влияет на развитие агросектора экономики и состояние продовольственной безопасности страны. После принятия данного законопроекта доходная часть местных бюджетов может увеличиться на 3,5-4,5 млрд. грн., которые и будут направлены на развитие сельской местности.

Но придаст ли развитие аграрному сектору дополнительный сбор с арендаторов и собственников земли сельхозназначения (т.е. фактически сельхозпроизводителей) - вопрос спорный. Поэтому давайте рассмотрим, соответствуют ли нормам Налогового кодекса предлагаемые изменения.

Пропозиція парламентарів щодо підвищення ставок акцизного податку на пиво та алкогольні напої стала предметом дискусії представників цієї галузі у профільному комітеті ВР України. Присутні обговорили одразу два законопроекти.

Автори документу №2876 від 18.04.13 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (щодо підвищення ставок акцизного податку на пиво) Тетяна Бахтеєва, Андрій Пишний, Юрій Мірошниченко, Леся Оробець та інші нардепи пропонують підвищити ставку акцизного податку на 1 літр пива з 0,87 грн. до 2,50 гривень.

Парламентарі впевнені, що їх законодавча ініціатива значно скоротить споживання цього напою серед молоді та залучить додаткові кошти до Держбюджету. Так, алкоголь, на думку нардепів, може значно поліпшити фінансування столичних закладів охорони здоров’я, зокрема дитячої лікарні «Охматдит». Тому розгляд цього нормативного акту пропонують здійснювати одночасно з документами, які передбачають зміни до бюджетного кодексу та Держбюджету країни на 2013 рік.

Законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (щодо підвищення ставок акцизного податку на пиво) передбачає вжиття заходів, спрямованих на виконання Програми економічних реформ Президента України на 2010-2014 рр., зокрема, щодо створення спеціального фонду Держбюджету. Саме на його рахунок чиновники направлятимуть частку надходжень від акцизів на алкогольні та тютюнові вироби з подальшим їх використанням для фінансування медицини.  

У пояснювальній записці до законопроекту свої рішення нардепи обґрунтовують результатами міжнародного опитування та вітчизняної статистики, яка свідчить не на користь пива. Документ зазначає, що у 2006 р. українська молодь мала найвищий рівень споживання алкоголю у порівнянні з підлітками з 40 інших країн. У 2010 р. Україна займала друге (після Чехії) місце серед 38 країн по показнику споживання підлітками пива.

Людей нині важко здивувати дорогими авто, котеджами з високими парканами, екзотичними фруктами, полицями магазинів, котрі вгинаються від безлічі товарів, і тому подібним, яке із розбудовою незалежності країни стрімко й нахабно (на фоні бідності багатьох) увірвалося у наше життя і стало його «капіталістичною» ознакою.

Тобто, ми досягли того, про що колись заздрісно говорили, повертаючись із закордонних подорожей: «Там є все!». І у нас тепер так, як за далекими морями. Часто – навіть у стосунках один із одним: чи не кожний вже десятий, як справжній «капіталіст» (навіть якщо у гаманці пусто) намагається ігнорувати проблеми іншого. Тож такі поняття як милосердя, взаємодопомога, щирість, взаєморозуміння у нашому суспільстві надто важко виживають. А якщо проявляють себе, то, трапляється, викликають здивування, захоплення. Така реакція, до речі, колись була за часів СРСР на дефіцитний товар... Але як же не хочеться, щоб уже й доброта людських душ була захована за високі паркани! Поки що вона серед нас. Розповім невеличку історію, яка спонукала мене до таких роздумів.

...У рамках виставки «Агро-2013» були передбачені тематичні конференції, круглі столи за участі провідних іноземних та вітчизняних фахівців, науковців, представників влади. Це зацікавило багатьох селян, котрі прибули на виставку. Хтось хотів почерпнути досвід, хтось - почути «голос від влади», аби зорієнтуватись у потоці буденних справ на полях, фермах. Тож на одну із таких конференцій, де мали підніматись питання тваринництва, поряд із іншими прийшов мешканець Черкащини Георгій Усатюк. З ним і познайомилась, очікуючи на початок заходу. Звичайно, показала йому один із примірників нашого журналу, котрий був зі мною. «А хто у вас редактор?» - поцікавився. «Ось тут на звороті обкладинки вказано, - відповіла. - Це Наталія Черешинська».

Всеукраїський аграрний форум, що його провели аграрії наприкінці квітня у Харкові, став своєрідною спробою докричатися до тих, хто формує аграрну політику, створити «громадське сільськогосподарське лобі», адже в парламенті його немає. Через палкі виступи, озвучені болючі проблеми аграрії намагались, перш за все, для себе визначити: чи про все вдалося згадати, чи всі аспекти їхнього пекельного буття на селі обговорено. А тому до резолюції форуму додавались все нові пропозиції.

Учасники аграрного форуму, а їх тоді зібралося близько шестисот чоловік, напрацювали ряд конкретних пропозицій для їхнього вирішення, які згодом виклали у листі й днями направили до Президента України Віктора Януковича.

«Останнім часом дуже поширеним стало гасло «Аграрний сектор – локомотив української економіки». Та, на жаль, у суспільстві мало хто усвідомлює, наскільки відсутність державної підтримки, затратні матеріально-технічні ресурси, обмежені ринки збуту, фіскальний тиск та інші проблеми гальмують цей локомотив. Тому сьогодні аграрна галузь як ніколи потребує зваженого підходу та конструктивних рішень у розв’язанні нагальних проблем», - зазначає президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Алекс Ліссітса.

Тому аграрії просять главу держави встановити п’ятирічний мораторій на перегляд податкового законодавства в АПК, скасувати обов’язкову сертифікацію якості зерна, відстрочити штрафні санкції за нерозроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь до 1 січня 2016 року, а також створити спільну робочу групу з Мінагрополітики, Держземагентством, Державною реєстраційною службою та профільними асоціаціями щодо вирішення проблем із реєстрацією земельних ділянок та прав на них.

Перед затяжными майскими праздниками аграрии Украины собрались на свой первый за последние годы Всеукраинский аграрный форум. Мероприятие было масштабным, с критическими и правдивыми выступлениями, конструктивной критикой и предложениями. Обсуждали аграрии земельные вопросы, проблемы фискального давления, налогообложения, кредитования и многие другие. 

Отправляя на форум председателя Аграрного союза Запорожской области, аграрии края просили его высказать их замечания и видение дальнейшего развития агропромышленного производства. Анатолий Николаевич Тиховод так и сделал. Вот что, по его мнению и мнению его коллег, сегодня мешает работать украинским аграриям, и что нужно сделать, чтобы достичь цели.

В последнее время участились попытки незаконного снятия агропредприятий с фиксированного налога, льготного режима по НДС. И все это из-за неполной регистрации договоров аренды земли, которая затягивается по сегодняшний день не по вине аграриев. Хотя Гражданский кодекс Украины допускает даже устные договора. Главное, нужно поставить власть в известность и платить налоги.                                                       

Нововведения, связанные с необходимостью составления проектов землеустройства, не приносят реальной пользы по сохранению плодородия, а только вымывают оборотные фонды в хозяйствах, т.е. с одной стороны это новый способ «срубить» денег на ровном месте, а с другой, учитывая невозможность выполнить проект в реальных условиях, облегчает рейдерские атаки. На что, кстати, сегодня уже много жалоб из регионов. Мы должны все понять, что уничтожив малый и средний бизнес в АПК, мы окончательно разрушим украинское село и как географическую единицу, и как колыбель духовности, и как источник подпитки здорового генофонда украинского народа. К тому же поставим под реальную угрозу продовольственную безопасность страны.

Запровадження будь-яких змін в оподаткуванні сільгосппідприємств неможливе без виявлення усіх можливих наслідків - як позитивних, так і негативних, застерігають вітчизняні експерти. Вони також постійно наголошують, що це питання непросте і потребує проведення детальних та економічно обґрунтованих розрахунків.

Однак, у житті головне, щоб до порад фахівців, перш за все, прислуховувалися урядовці та законодавці. Бо від їх рішень залежить не тільки політичне, а й економічне життя країни та її народу. Чому за кордоном легше працювати сільгоспвиробникам – питання риторичне. Може, тому, що їхні податківці знають просте правило села: «Як корову нагодуєш - так вона і подоїться»?

В канун травневих свят політики зареєстрували у профільному парламентському комітеті законопроект №2959 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо заборони обмеження прав та зменшення податкових пільг сільськогосподарських товаровиробників і сільськогосподарських підприємств)», який має зберегти рентабельність сільського господарства та збільшити інвестиції в АПК в умовах скорочення обсягів видатків на програми прямої підтримки галузі. 

Документом пропонується до 1 січня 2018 р. заборонити внесення змін до Податкового кодексу України, що обмежують права та пільги сільгоспвиробників і підприємств, які вони мають у рамках спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства, а також фіксованого сільськогосподарського податку, як це визначено статтями 209 та 301 Податкового кодексу України.

Вітчизняна кадастрова система запрацювала з 1 січня поточного року. І як показує практика, вона ще не повною мірою задовольняє потреби всіх, хто користується її послугами. Інакше виглядає земельний кадастр Німеччини. Він працює точно, без збоїв. Або майже без збоїв. Принаймні, німці на його роботу не нарікають. Більше того, німецька кадастрова система слугує взірцем для багатьох країн, в тому числі – й для України.

Досягти високого результату вдалося не одразу. І це не зважаючи на німецьку дисциплінованість та відповідальність. Для цього знадобилися навіть не роки – століття.

Поземельна книга, в якій реєструються земельні ділянки, в Німеччині з’явилася ще за часів Пруського королівства – у 1872 році. Друге її народження припадає на 1897 рік. У цей час вже сформувалася Німецька імперія.

Нинішній німецький кадастр нерухомості як повне свідчення про розташування, межі та права власності на землю та споруди, створювався протягом майже 200 років. Початок йому поклав податковий кадастр, який з’явився в середині 19 століття. Невдовзі запрацював кадастр власності. Приблизно з 1930 року почав діяти багатоцільовий кадастр, а з 1990-го розпочала свою історію базова інформаційна система для використання в усіх питаннях щодо земельних ділянок та територій.

За цей час відбулася підгонка всіх складових кадастрової системи завдяки належному законодавчому забезпеченню. Всі норми, якими вона керується, вміщені в Конституції країни, Цивільному Кодексі та кількох федеральних законах. До їх числа належать закон про власність на житло, закон про спадкове право забудови, положення про поземельну книгу, закони про геодезію та кадастр.

Найближчим часом у Аграрному фонді України очікуються чергові зміни. З бюджетної установи його пропонують реформувати у фінансову інституцію. В такий спосіб автор законопроекту «Про внесення змін до статті 9 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (№2916 від 23.04.13 р.) нардеп Олег Царьов збирається нівелювати цінове коливання на споживчих ринках.

На думку парламентаря, запровадження його законодавчої ініціативи перетворить Аграрний фонд на так званий ціновий регулятор, який у разі необхідності зможе нарешті використовувати недержавні кошти. До того ж, страхування об’єктів державного цінового регулювання, в свою чергу, дозволить уникнути збитків.

Відповідно до зазначеної статі закону, Аграрний фонд є державною спеціалізованою установою, уповноваженою Кабміном провадити цінову політику в агросекторі економіки України шляхом здійснення фінансових або товарних інтервенцій на аграрному ринку. Він формує державний інтервенційний фонд об’єктами державного цінового регулювання та здійснює закупівлю послуг, пов'язаних із комплексом заходів зі зберігання, перевезення, переробки та страхування об'єктів державного цінового регулювання.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про акціонерні товариства», акціонерами товариства визнаються фізичні та юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.