Обережно КІР!

КІР —гостра вірусна хвороба людини з групи інфекцій дихальних шляхів, яка супроводжується Інтоксикацією, гарячкою, запаленням верхніх дихальних шляхів, кон'юнктив, специфічною енантемою і макуло-папульозною висипкою. Збудник належить до сімейства параміксовірусів.

Епідеміологія. Єдиним джерелом інфекції є хвора людина — з останніх 2 днів інкубаційного періоду до 5-го дня після появи висипки. При ускладненні кору пневмонією заразний період продовжується до 10-го дня від початку висипання. Найбільша заразливість припадає на період до появи висипки.

Інфекція передається за допомогою повітряно-крапепьного механізму. Сприйнятливість неімунізованих дуже висока. Трудні діти мають трансплацентарний імунітет від матерів, які перенесли кір у минулому або були вакциновані. Після перенесеного захворювання зберігається стійкий імунітет. У зв'язку з застосуванням високоефективної вакцини захворюваність на кір істотно знизилась, тепер відносно частіше хворіють діти старшого віку і дорослі.

Клініка, інкубаційний період триває 9—17 днів, після введення імуноглобуліну може продовжуватись до 21 дня. У перебігу хвороби розрізняють періоди катаральних змін, висилки і реконвалесценції

Хвороба починається гостро, з підвищення температури тіла до 38—39 °С, нежиттю, кашлю, чхання, головного болю, загального нездужання, сиплості голосу, світлобоязні, одутлості обличчя, кон'юнктивіту. На слизовій оболонці щік, навпроти малих корінних зубів, з'являються рожеві плями з білуватими цятками в центрі (плями Бельського—Філатова—Копліка), які е патогно-монічною ознакою кору. Інколи в цей період на шкірі може виникнути блідо-рожева крапчаста скарлатино подібна або плямиста висипка, яка швидко щезає, а на м'якому піднебінні — корова енантема.

На 3—4-й день хвороби стан хворого погіршується, температура тіла підвищується до 40 °С, посилюються катаральні явища, симптоми інтоксикації; за вухами з'являється екзантема, яка протягом доби поширюється на обличчя, шию і верхню частину грудей, наступного дня — на тулуб і верхні кінцівки, а ще через день — на нижні кінцівки. Спочатку висипка розеольозна або розеольозно-папульозна. Збільшуючись у розмірах, вона перетворюється в макуло-папульозну, з нерівними краями, місцями зливну. Ділянки шкіри, які вільні від екзантеми, мають звичайний колір. Висипка зберігається 3—4 дні, потім блідне у такій самій послідовності, в якій з'явилась, залишаючи після себе пігментацію, а згодом дрібне висівковмдне лущення. Із зникненням висипки нормалізується температура і минають катаральні явища.

При легкому перебігу кору і у прищеплених може спостерігатись мізерна висипка у вигляді поодиноких елементів, що утруднює діагностику. В осіб, яким в інкубаційний період вводили профілактично імуноглобулін, переливали плазму або кров, перебіг кору легкий, супроводжується субфебрильною температурою, слабкими катаральними явищами, висипка поодинока, без послідовності у виникненні, плям Бельського— Філатова— Копліка немає.

У дорослих перебіг кору звичайно буває важким, з геморагічними висипаннями і крововиливами в шкіру і слизові оболонки, вираженою інтоксикацією. Спостерігаються зміни з боку серцево-судинної системи (тахікардія, гіпотонія, ослаблення серцевих тонів), легень (сухі розсіяні хрипи, при розвитку пневмонії — вологі хрипи), нерідко виникають біль у животі та діарея

Ускладнення кору можуть бути зумовлені його збудником і бактеріями. Частіше виникають пневмонія, ларингіт, бронхіт бронхіоліт, кератокон'юнктивіт, отит, піодермія, цистит, пієлонефрит, плеврит, ентерит, стоматит, менінгоенцефаліт, психоз, блефарит. Діагностика кору при тиловій екзантемі і відповідних епідеміологічних даних не викликає сумніву. З клінічних критеріїв вирішальне значення мають плями Бельського— Філатова—Каплі ка Для підтвердження етіології використовують вірусологічні дослідження які дають змогу виявити наростання титру протикорових антитіл. В аналізі крові при неускладненому кору знаходять лейкопенію, лімфоцитоз, зниження кількості еозинофілів, моноцитів. ШОЕ помірно прискорюється. Лікування проводять переважно в домашніх умовах. Госпіталізації підлягають лише хворі з важкими формами кору, ускладненнями і за епідемічними показаннями. Неускладнений кір з легким і середньоважким перебігом не потребує медикаментозного лікування Хворого ізолюють а окрему добре провітрювану кімнату. Необхідно дотримуватися ліжкового режиму протягом 7—10 днів, приймати велику кількість рідини (соки, компоти, киселі), механічно і хімічно щадну їжу. Важливого значення надають догляду за шкірою і слизовими оболонками. Рекомендується періодично промивати очі теплою перевареною водою або 2 % розчином гідрокарбонату натрію. Сухі губи змазують жиром, ніс прочищають ватним тампоном, змоченим вазеліновим маслом, рот полощуть перевареною водою. При гнійному кон'юнктивіті місцево застосовують розчин сульфацилу натрію і ретинолу. При нежиті у ніс закапують розчин протарголу, нафтазину, галазоліну. При кашлі показані бромгексин, лібексин або тусупрекс. Широко призначають аскорбінову кислоту, антигістамінні препарати. Антибіотики призначають у таких випадках: 1} дітям до 3-літнього віку при важкому перебігу кору; 2) при супутніх запальних захворюваннях і загальному1 виснаженні; 3) дітям, які тривало і часто хворіють, неодноразово лікувались з приводу пневмонії; 4) при виникненні бактеріальних ускладнень. Ослабленим хворим і при важких формах кору доцільно ввести специфічний імуноглобулін.

При розвитку ознак крупу або енцефаліту хворий підлягає терміновій госпіталізації На догоспітальному етапі у випадку стенозу І ступеня негайно забезпечують доступ свіжого повітря, роблять гарячі ванни для ніг протягом 5—7 хв. (температуру води поступово підвищують з 37,5 °С до 39,0 °С), дають тепле пиття (гаряче молоко з содою або боржомом, чай), парові лужні інгаляції (4 % розчин соди з вітаміном А (122), еуфіліном (172), гідрокортизоном (60), антиспастичні (атропін, 163, папаверин, 169), седативні (1—2 % розчин броміду натрію), десенсибілізуючі засоби (димедрол, 112), При прогресуванні крупу з розвитком стенозу II і III ступенів лікувальний комплекс включає внутрішньовенні вливання гіпертонічних розчинів, глюкокортикоїдів, серцевих засобів, лікувальну ларингоскопію та інші невідкладні заходи в умовах лікарні.

Профілактика та заходи в осередку. Хворого на кір ізолюють на 4 дні з моменту висипки, а в ускладнених випадках —на 10 днів. Особи, які не хворіли, і нещеплені діти при одноразовому контакті перші 7 днів можуть відвідувати дитячі заклади, а потім підлягають карантину до 17-го дня, а ті, що отримали імуноглобулін,— до 21-го дня. В осередку щоденно проводять профілактичний огляд і термометрію, всіх вжалених хворих терміново ізолюють.

Специфічну профілактику кору здійснюють за допомогою нормального людського імуноглобуліну і живої вакцини з штаму Л-16. Імуноглобулін вводять дітям віком від 3 до 15 міс, які мали контакт з хворим на кір і раніше не були прищеплені в зв'язку з протипоказаннями: у віці від 3 міс до 1 року включно— 3 мл, від 1 року до 15 мл— 1,5 мл. Оптимальний термін введення імуноглобуліну — не пізніше ніж 4-6-й день контакту з хворим. У старшому віці препарат призначають тим, хто не хворів на кір, тільки за медичними показаннями. При відсутності протипоказань контактним дітям, які не були щеплені, терміново вводять вакцину. Планову вакцинацію проводять у віці 15—18 міс одноразово під шкіру в дозі 0,5 мл. Ревакцинацію проводять тільки дітям, у яких серологічні реакції дали негативний результат. Імунітет формується у 95—98 % вакцинованих. Протиепідемічний ефект досягається, якщо 95 % дітей імунні.

Коментарі: